Автор работы: Пользователь скрыл имя, 07 Мая 2013 в 19:17, курсовая работа
У курсовій роботі було організовано виробництво розпірного кільця.
На основі проведених розрахунків та на підставі вихідних даних можна зробити наступні висновки.
Тип виробничої дільниці було обґрунтовано, тобто була доведена доцільність його організації на підставі визначення коефіцієнта серійності. В роботі коефіцієнт серійності дорівнює 0,343. Але відомо, якщо коефіцієнт серійності дорівнює » 1, то це відповідає масовому типу виробництва, в номенклатурі якого значиться один або декілька виробів. Головною ознакою такого виробництва є вироблення великого обсягу однорідної продукції.
Розділ 1.Вибір та обґрунтування типу виробничої дільниці…………... 4
Розділ 2. Розрахунок потрібної кількості робочих місць……………… 7
Розділ 3. Розрахунок завантаження робочих місць…………………….. 8
Розділ 4. Визначити кількість основних й допоміжних робітників на
дільниці …………………………………………………………
10
Розділ 5. Розрахувати собівартість виробляємої продукції …………… 17
Розділ 6. Визначення продуктивності праці……………………………. 22
Висновки………………………………………………………………….. 23
Список використаної літератури………………………………………… 25
Додатки ………………………………………………………………….. 27
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара
Факультет міжнародної економіки
Кафедра економіки та управління національним господарством
КУРСОВА РОБОТА
З ДИСЦИПЛІНИ «ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА»
Виконав :
Студент групи _____________
______________________________
Керівник ______________________
Допущена до захисту
Дата захисту
Оцінка _____________
(підпис керівника)
Дніпропетровськ
2012
Індивідуальне завдання
На підставі вихідних даних:
1. Вибрати і обґрунтувати тип виробничої дільниці.
2. Розрахувати потрібну кількість робочих місць.
3. Розрахувати завантаження робочих місць.
4. Визначити кількість основних й допоміжних робітників на дільниці.
5. Розрахувати собівартість виробляємої продукції.
6. Визначити продуктивність праці.
Вихідні дані
Режим роботи двозмінний, робочий день – 8 годин, два вихідні дні на тиждень. На дільниці виготовляється один вид виробів.
Назва виробу |
Річна програма, шт. |
Розпірне кільце |
210 000 |
Послідовність та тривалість виготовлення продукції
№ операції |
Назва операції |
Норма штучного часу, хв. |
Розряд робітника |
1 |
Нарізка заготівок |
1,2 |
I |
2 |
Точіння |
2,8 |
III |
3 |
Точіння |
2,8 |
III |
4 |
Точіння |
3,3 |
IV |
5 |
Точіння |
4,0 |
VI |
6 |
Свердління |
1,0 |
IV |
7 |
Зенкерування |
0,4 |
III |
8 |
Нарізка різьби |
2,6 |
II |
9 |
Шліфування |
4,1 |
V |
10 |
Полірування |
2,2 |
V |
11 |
Контроль |
1,7 |
III |
Виконання норм часу 130%.
Зміст роботи
Розділ 1.Вибір та обґрунтування типу виробничої дільниці…………... |
4 |
Розділ 2. Розрахунок потрібної кількості робочих місць……………… |
7 |
Розділ 3. Розрахунок завантаження робочих місць…………………….. |
8 |
Розділ 4. Визначити кількість основних й допоміжних робітників на дільниці ………………………………………………………… |
10 |
Розділ 5. Розрахувати собівартість виробляємої продукції …………… |
17 |
Розділ 6. Визначення продуктивності праці……………………………. |
22 |
Висновки………………………………………………………… |
23 |
Список використаної літератури………………………………………… |
25 |
Додатки ………………………………………………………………….. |
27 |
Розділ 1. Вибір та обґрунтування типу виробничої дільниці.
Для того, щоб визначити тип виробничої дільниці, треба скористатися формулою коефіцієнта закріплення операцій (коефіцієнт серійності) або (kс)– середня кількість технологічних операцій, яка припадає на одне робоче місце за місяць:
де n – кількість найменувань предметів, які обслуговуються на даній групі робочих місць (на дільниці, в цеху) за місяць;
тj – кількість операцій, що їх проходить і-й предмет у процесі обробки на даній групі робочих місць;
СМ – кількість робочих місць, для яких обчислюється kс.
Коефіцієнт закріплення операцій для різних типів виробництва:
для дрібносерійного – в межах 20 < kс < 40;
для середньосерійного – в межах 10 < kс.< 20;
для великосерійного – в межах 1 < kс < 10.
Для визначення коефіцієнта закріплення операцій мусимо визначити ще необхідні показники:
Номінальний час роботи лінії (устаткування) (Тр) при п’ятиденному 40-годинному робочому тижні:
Тр = [(Тk – Тн)*tc]* ŋс
де Тk – число календарних днів у плановому періоді; Тн – число вихідних і святкових днів у плановому періоді; tc – тривалість робочої зміни, год.; ŋc – прийнятний режим змінності роботи підприємства.
Тk = 366 днів; Тн: вихідні – 105 днів; святкові – 9 днів; усього – 114 днів; tc – 8 годин; ŋc = 2:
Тр = [(365 - 113)·8]·2 = 4032 год.
Розмір витрат робочого часу на ремонт, наладку, переналагодження і зміну робочого місця (tn) по формулі:
tn = tnр + tnн + tnn + tnрм, де
tnр – втрати часу через проведення ремонтів устаткування в робочий час;
tnн – втрати часу через проведення наладки і регулювання роботи устаткування, зміни і контролю стану інструментів і пристрої;
tnn – регламентовані втрати часу на відпочинок, особисті потреби робітників;
tnрм – втрати часу, пов’язані з коливаннями оперативного часу на операціях, що виходять за межі такту (4-6 % від Тр).
tnр = 6%; tnн = 2%; tnn = 4%; tnрм = 5%.
tn= 6% + 2% + 4% + 5% = 17%
Ефективний фонд робочого часу потокової лінії (Теф) обчислимо за такою формулою:
де Тр – режимний (номінальний) фонд часу роботи лінії (устаткування) за розрахунковий період, год ;
tn – планові втрати робочого часу на ремонт, наладку, переналадку і передислокацію устаткування, %.
Тр = 4032 год;
tn = 17%.
Тр = 4032
Розрахунок обсягу виробництва продукції за період (Qск) будемо вести за формулою:
де Qв – виробнича програма випуску, шт.;
ΔQ – відхилення від фактичного розміру внутрішньоцехових заділів від нормального (5-10 % від Qв);
ρQ – відсоток відсіву виготовлених об’єктів на технологічні проби, випробування, неминучий брак (1-5 %).
Qпл– плановий обсяг виробництва, 210 000 шт.;
Qбрак= 5% *Qпл = 10 500;
ρQ= 4%.
Qск =( 210 000 – 10 500 ) ∗ = 207812, 5 ≈ 207813 шт.
Тепер обчислимо такт потокової лінії (R) – інтервал часу, за який сходять з лінії вироби, що пересуваються один за одним:
де Теф – ефективний фонд часу роботи лінії (устаткування) за розрахунковий період, хв.;
Qск – обсяг виробництва продукції за період, у натуральному вимірі.
Теф = 3 346,56 год. ∗ 60 = 20079,4 хв
R=0.96 хв/шт
Тепер можемо розрахувати коефіцієнт закріплення операцій (kс.) :
де n – кількість найменувань предметів, які обслуговуються на даній групі робочих місць (на дільниці, в цеху) за місяць;
тj – кількість операцій, що їх проходить і-й предмет у процесі обробки на даній групі робочих місць;
СМ – кількість робочих місць, для яких обчислюється kс.
При СМ =32, kс = 11/32 = 0,343.
Ми отримали kс = 0,343. Це говорить про те, що тип виробництва є масовим (якщо коефіцієнт серійності менше одиниці, то ми вважаємо його рівним одиниці, що є характерним для масового виробництва).
Розділ 2. Розрахунок потрібної кількості робочих місць
Для визначення розрахункової кількості робочих місць, буду використовувати данні, що отримав у першому пункті роботи.
Розрахункову кількість робочих місць на і-й операції (ЧРрозрах.і) обчислюємо за слідуючою формулою:
де ti – тривалість обробки предмету на і-й операції, хв.;
R – такт потокової лінії;
Теф – ефективний фонд часу роботи лінії (устаткування) за розрахунковий період, хв.;
Qск – обсяг виробництва продукції за період, у натуральному вимірі.
ЧРприйн.і – прийнята кількість робочих місць на і-й операції.
ЧР розрах.1 = 1,2/0,96 = 1,25
ЧР розрах.2 = 2,8/0,96 = 2,91
ЧР розрах.3 = 2,83/0,96 = 2,92
ЧР розрах.4 = 3,3/0,96 = 3,43
ЧР розрах.5 = 4,0/0,96 = 4,16
ЧР розрах.6 = 1,0/0,96 = 1,04
ЧР розрах.7 = 0,4/0,96 = 0,41
ЧР розрах.8 = 2,6/0,96 = 2,76
ЧР розрах.9 = 4,1/0,96 = 4,27
ЧР розрах.10 =2,2/0,96 = 2,29
ЧР розрах.11 = 1,7/0,96 = 1,77
ЧР прийн.1 = 2
ЧР прийн.2 = 3
ЧР прийн.3 = 3
ЧР прийн.4 = 4
ЧР прийн.5 = 5
ЧР прийн.6 = 1
ЧР прийн.7 = 1
ЧР прийн.8 = 3
ЧР прийн.9 = 5
ЧР прийн.10 = 3
ЧР прийн.11 = 2
Усього робочих місць : 32.
Потрібна кількість робочих місць розраховується на підприємстві для оптимізації його економічної діяльності, зменшення витрат та ефективного використання коштів. При обчисленнях даного показника ми отримали суму:
ЧР прийн. = 32 (чол.)
Отже, дана цифра й є потрібною кількістю робочих місць на нашому підприємстві.
Розділ 3. Розрахунок завантаження робочих місць
Для розрахунку коефіцієнта завантаження робочих місць на кожній і-й операції (Кз.р.) використаємо формулу:
K з.р.
=
де ЧР розрах.і – розрахункова кількість робочих місць на i – ій операції,
ЧР прийн.і – прийнята кількість робочих місць на i – ій операції.
Для нормальної роботи коефіцієнт завантаження повинен знаходитися в межах від 0,7 до 1:
K з.р.1 = = 0,62
K з.р. 2 = 2,91/ 3 = 0,97
K з.р.3 = 2,92/ 3 = 0,97
K з.р.4 = 3,43/ 4 = 0,85
K з.р.5 = 4,16/ 5 = 0,83
K з.р.6 = 1,04/ 1 = 0,75
K з.р.7 = 0,41/ 1 = 0,75
K з.р.8 = 2,76/ 3 = 0,92
K з.р.9 = 4,27/ 5 = 0,85
K з.р.10 = 2,29/ 3 = 0,76
K з.р.11 = 1,77/ 2 = 0,88
Таблиця 1
Коефіцієнт завантаження місць на кожній операції
№ операції |
Назва операціїї |
ЧРрозрах. |
ЧРприйн. |
K з.р. |
1. |
Різка заготівок |
1,25 |
2 |
0,62 |
2. |
Точіння |
2,91 |
3 |
0,97 |
3. |
Точіння |
2,92 |
3 |
0,97 |
4. |
Точіння |
3,43 |
4 |
0,85 |
5. |
Точіння |
4,16 |
5 |
0,83 |
6. |
Свердління |
1,04 |
1 |
0,75 |
7. |
Зенкерування |
0,41 |
1 |
0,75 |
8. |
Нарізання різьби |
2,76 |
3 |
0,92 |
9. |
Шліфування |
4,27 |
5 |
0,85 |
10. |
Полірування |
2,29 |
3 |
0,76 |
11. |
Контроль |
1,77 |
2 |
0,88 |