Вивчення особливостей способу життя жінок похилого віку

За словами Нікіфорова Г.С. «Конституція людини - це генетичний потенціал організму, продукт спадковості і середовища, що реалізує спадковий потенціал. Саме конституція людини визначає основні закони її індивідуального життя. Конституція завжди індивідуальна: образів життя стільки ж, скільки людей» [15].

Складові здорового способу  життя містять різноманітні елементи, що стосуються усіх сфер здоров`я - фізичної, психічної, соціальної і духовної. Найважливіші з них – раціональне харчування (в тому числи споживання якісної питної води, необхідної кількості вітамінів, мікроелементів, протеїнів, жирів, вуглеводів, спеціальних продуктів і харчових добавок). Харчування – це один із самих головних факторів, що впливає на стан здоров’я та працездатність організму. Так як воно виконує енергетичну, біорегуляторну, резистентну функції [16].

Важливе значення в збереженні здоров’я відіграє  особиста гігієна. Недотримання людиною елементів особистої гігієни може позначитися на її здоров'ї та здоров’ї інших людей – членів родини, сусідів, колективу, в якому вона знаходиться [12].

 Умови побут (якість житла, умови для пасивного і активного відпочинку, рівень психічної і фізичної безпеки на території життєдіяльності) та його гігієна,  рухова активність (фізична культура і спорт, використання засобів різноманітних систем оздоровлення, наприклад, загартовування організму, спрямованих на підвищення рівня фізичного розвитку, його підтримку, відновлення сил після фізичних і психічних навантажень), режим дня – також мають значний вплив на здоровий спосіб життя людини [15].

Крім цього варто зазначити, що важливим фактором здорового способу  життя є культура емоцій. Якщо виходити не з біологічних, а соціально-психологічних уявлень про хворобу, погіршення самопочуття, то їх можна розглядати як психічний зрив, психічну дезадаптацію, дезінтеграцію особистості, людських почуттів, психологічних установок, психосоматичну дезінтеграцію [9].

Негативні емоції (заздрість, страх та інші) володіють величезною руйнівною силою, позитивні ж емоції (сміх, радість, любов, почуття подяки та інші) зберігають здоров'я, сприяють успіху і продовженню життя.  
Згубні для організму негативні емоції: пригнічений гнів впливає на функціонування печінки і тонкого кишечника, страх залишає сліди в нирках і товстому кишечнику [22]. Поєднання емоцій у сплаві з несвідомими і усвідомленими відносинами людини і є не що інше, як почуття, які ведуть по дорогах здоров'я і хвороб, зберігають молодість літній або передчасно перетворюють на старого молодого.

Емоції визначають наш настрій - більш стійкий емоційний стан. Сумний, тривожний, умиротворений, урочистий або веселий настрій є не предметним, спеціально спрямованим, а особистісним і «результативним» фоновим емоційним станом. Чуттєву основу настрої часто формує тонус життєдіяльності, тобто загальний стан організму чи самопочуття. Навіть найпрекрасніший настрій «псується» - із-за втоми, головного болю, енергетичного виснаження. Тому хороша фізична форма і чудове фізичне здоров'я – основа прекрасного настрою і позитивних емоцій. Ефективне оздоровлення немислимо без досягнення психічного здоров'я. Людина з виснаженою нервовою системою відчуває духовну і фізичну втому. Вона намагається стимулювати себе напругою волі, потім бореться з втомою за допомогою шкідливих для здоров'я стимуляторів: чаю, кави, алкоголю [15].

Тому, дотримання здорового  способу життя, фізичне навантаження, правильне харчування, режим дня  допомагають зберігати бадьорість, здоров’я та зовнішню привабливість  на довгі роки.

Для усвідомлення здорового  способу життя важливі поінформованість і можливість доступу до спеціальних профілактичних процедур, що мають уповільнювати природний процес старіння, наявність належних складових здорового способу життя, що стосуються переважно не тільки фізичного, а також психічного, соціального і духовного здоров`я.

 

3. Профілактика образу життя у жінок похилого віку для підтримання свого здоров’я

У філософському розумінні  спосіб життя - це синтетична характеристика сукупності типових видів життєдіяльності  людей (індивідів та соціальних утворень) у поєднанні з умовами життя  суспільства. Спосіб життя охоплює  всі сфери суспільства: працю  і побут, суспільне життя і  культуру, поведінку (стиль життя) людей  та їх духовні цінності [7]. Тобто, поведінка, або стиль життя, є одним з  найважливіших елементів способу  життя в цілому, який не може не впливати на здоров'я окремої особи або  на здоров'я тих чи інших соціальних груп населення. Поведінка є однією з основних детермінант здоров'я, ступінь впливу якої значно перевищує вплив багатьох інших детермінант.

В першу чергу необхідно  звернути увагу на організацію харчування. Харчування літніх жінок повинно будуватися з урахуванням віку, фізичної активності та стану здоров'я, але загальні вимоги - однакові для всіх. Вони включають в себе помірність і різноманітність раціону, збагачення харчування антисклеротичними продуктами (сиром, морепродуктами), збереження режиму харчування, зниження споживання легко засвоюваних вуглеводів і кількості тваринних жирів, обов'язкове споживання молочних і кисломолочних продуктів. Загальна калорійність харчування в літньому віці повинна бути невисокою, але знижуючи калорійність, не можна допускати, щоб організм постраждав від нестачі білків, вітамінів і мінеральних солей [20].

 Важливу роль для  забезпечення здоров’я має сон. Стійкі 
порушення в режимі сну прискорюють процес старіння. Самі загальні вимоги 
до сну: він повинен бути спокійним і відновлювати життєві функції [13].

 Важливим фактором  підтримки здоров’я є фізична  активність. Недостатнє фізичне  навантаження є фактором погіршення  самопочуття та ризику розвитку захворювань. Найбільш доступними видом фізичного навантаження в такому віці є ходьба [22].

 Не слід обмежувати себе тільки рамками сімейних відносин, 
якими б хорошими вони не були. Корисно підтримувати спілкування з 
друзями, оточуючими. Одна з ознак психічного здоров'я довгожителів 
- їх доброзичливе ставлення до оточуючих, товариськість, хороша 
пристосовність до свого мікросередовища [15].

 Необхідно відноситися  до себе з повагою. До власного  старіння необхідно відноситися  спокійно. Проявляти турботу про  стан свого здоров’я.

 Бажано займатися будь-якою  діяльністю. Це кращий спосіб уникнути виникнення багатьох фізичних і душевних розладів. Пояснюється це тим, що працююча жінка встає в один і той же час, йде на роботу, там знаходиться серед людей і займається роботою. Це допомагає їй переключити увагу з власної персони на суспільні інтереси. Коли ж вона йде на пенсію, щоденний розпорядок дня її міняється, і це часто погано відбивається на її самопочутті. Багато жінок, що відчували себе здоровими і життєрадісними, коли вони працювали, після відходу на пенсію починають чахнути. Вони втрачають контакт зі світом і замикаються в собі. Дрібні болячки, на які вони раніше не звертали увагу, тепер стають сенсом їхнього життя. Тому необхідно знайти зайнятість, в якій можна себе проявляти, відчувати свою значимість, важливість [9].

Необхідно управляти собою і своїм життям. Проявляти турботу про власне здоров'я. У власній поведінці проявляти самоконтроль. Так як, у зв'язку з погіршенням пам'яті, уваги, психомоторики звернення до самоконтролю допомагає жінкам похилого віку запобігати травм, уникати помилок у власних діях, підтримувати змістовне спілкування, порядок і послідовність у своїх справах [15].

Активному довголіттю жінок похилого віку сприяє багато факторів, провідними психологічними серед яких можна вважати такі як: розвиток жінок як соціально активної особистості, як суб'єкта творчої діяльності та яскравої індивідуальності. І тут величезну роль грає високий рівень самоорганізації, свідомої саморегуляції свого способу життя і життєдіяльності [16].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. Емпіричне дослідження відношення до свого здоров’я та способу життя у жінок похилого віку

 

1. Опис процедури дослідження та обраних методик

На основі аналізу теоретичних джерел та мети нашої роботи, дослідити формування здорового способу життя як основи профілактики здоров’я  у жінок похилого віку, ми провели дослідження з жінками віком від 60 і до 75 років.  В нашому дослідженні приймало участь 32 жінки похилого віку.

Ми використовували такі методи дослідження, як   опитувальник «Відношення до здоров'я» Березовської Р.А. та опитувальник «Образ життя» .

Опитувальник  «Відношення до здоров’я» Березовської Р.А. призначений для дослідження психологічних особливостей відношення людини до свого здоров’я. Досліджуваним пропонується ряд запитань-тверджень, з якими вони можуть погодитися, погодитися частково, або не погодитися зовсім. Оцінити кожне твердження необхідно за семибальною шкалою, де 1 бал – це абсолютно незгодний, а 7 – абсолютно згоден.

Опитувальник «Відношення  до здоров’я»  складається з десяти запитань, які можуть бути розподілені за трьома шкалами: когнітивною, емоціональною, поведінковою та цінністно-мотиваційною. 

Аналіз результатів проводиться  на основі якісного аналізу отриманих  за допомогою анкети даних.

При аналізі ставлення  до здоров'я можуть бути виділені протилежні типи відносин - адекватне і неадекватне. У реальному житті, однак, полярна  альтернатива практично виключена, тому надалі при інтерпретації отриманих емпіричних даних слід говорити про ступінь адекватності або неадекватності.

Емпірично фіксуємими критеріями ступеня адекватності-неадекватності відносини людини до свого здоров'я служать:

• на когнітивному рівні: ступінь  поінформованості або компетентності людини в сфері здоров'я, знання основних факторів ризику і антиризику, розуміння ролі здоров'я в забезпеченні активного і тривалого життя;

• на поведінковому рівні: ступінь відповідності дій і вчинків людини вимогам здорового способу життя;

• на емоційному рівні: оптимальний  рівень тривожності по відношенню до здоров'я, вміння насолоджуватися станом здоров'я і радіти йому;

• на ціннісно-мотиваційному рівні: висока значимість здоров’я в індивідуальній ієрархії цінностей (особливо термінальних), ступінь сформованості мотивації на збереження і зміцнення здоров'я.

Для інтерпретації відповідей на відкрите запитання (запитання № 3) використовується процедура контент-аналізу.

Також в нашій роботі був  використаний опитувальник «Образ життя» Нікіфорова Г.С., адаптований під мету та задачі нашої курсової роботи. При обробці результатів за даним опитувальником ми використовували метод контент-аналізу.

 

2. Аналіз результатів експериментального дослідження

Після проведення дослідження  за допомогою опитувальника «Образ життя» ми аналізували та інтерпретували отримані результати за допомогою контент-аналізу. Нами було виокремленні блоки образу життя досліджуваних. Це сфера сну, харчування, сфера повсякденної діяльності, дозвілля, фізичного здоров’я, шкідливі звички та відношення досліджуваних до свого здоров’я. 

Отже, аналізуючи отримані результати за сферою сну можна виділити досліджуваних. Результати наведені в таблиці 2.1.  Що відносяться до групи ризику та групи благо приємного прогнозу.

Нами було виділено, що 19% досліджуваних легко і відразу  засинають, 53% жінок похилого віку засинають  не відразу, й з трудом, а  28% - лише за допомогою ліків. Отже, 81% досліджуваних  варто віднести до групи ризику за характером сну.

Також нами було виявлено, що 16% досліджуваних спокійно та міцно  сплять, 22% - спокійно сплять, але часто  бачать сни, 28% - часто прокидаються, ще 28% - мають хронічне безсоння та 6% жінок похилого віку сплять неспокійно, сняться кошмари та жахіття. Отже, можна стверджувати, що 62% досліджуваних  за характером сну варто віднести до групи ризику, а 38% - групи з  благо приємним прогнозом.

Що стосується самопочуття  вранці, після сну, то нами було виявлено, що 25% досліджених прокидаються повні  сил та енергії, ще 25% - бадьорі та з гарним настроєм, однак 6% - сонні  та неактивні, 31% досліджуваних прокидаються стомленими та розбитими, а ще 13% з  головним болем. Отже, тут бачимо, що 50% досліджених за характером самопочуття  вранці після сну можна віднести  до групи благо приємного прогнозу та стільки же 50% - до групи ризику.

Таблиця 2.1.

Характеристика  сфери сну досліджуваних

Характер засипання			Характер сну					Характер пробудження
Легко і відразу	Не відразу й з трудом	За допомогою ліків	Спокійний та міцний	Спокійний, але часто сняться  сни	Часто прокидаються	Неспокійний, часто сняться кошмари  та жахи	Хронічне безсоння	Повні сил та енергії	Бадьорі, з гарним настроєм	Сонні, неактивні	Стомлені та розбиті	З головним болем
6	17	9	5	7	9	2	9	8	8	2	10	4
19%	53%	28%	16%	22%	28%	6%	28%	25%	25%	6%	31%	13%

 

Наступний блок питань, що ми розглянули стосується сфери харчування. Результати представлені в таблиці 2.2. Нами було виявлено, що 41% жінок похилого віку приймають їжу 2 рази на день, 44% - три рази на день, 9% - чотири рази на день та 6% - лише один раз.