Вивчення психологічного клімату педагогічного колективу школи як детермінанти емоційного благополуччя учнів

15. З поваги до друга я можу погодитися з його думкою, якщо він і не правий.

16. Мені більше подобаються пригодницькі розповіді, ніж розповіді про любов.

17. Сцени насильства в кіно викликають у мене відразу.

18. На самоті я відчуваю тривогу  і напруженість більше, ніж коли  перебуваю серед людей.

19. Я вважаю, що основною радістю в житті є спілкування.

20. Мені шкода бездомних кішок і собак.

21. Я волію мати поменше друзів, зате близьких.

22. Я люблю бувати серед інших  людей.

23. Я довго переживаю після сварки із близькими.

24. У мене справді більше близьких  друзів, ніж у багатьох друзів.

25. У мені більше прагнення до досягнень, ніж до дружби.

26. Я більше довіряю власній  інтуїції й уяві в думці  про людей, ніж судженням про  них з боку інших людей.

27. Я надаю великого значення матеріальному забезпеченню й благополуччю, ніж радості спілкування з приємними мені людьми.

28. Я співчуваю людям, у яких немає близьких людей.

29. По відношенню до мене люди часто невдячні.

30. Я люблю розповіді про безкорисливу  дружбу.

31. Заради друга я готовий  пожертвувати своїми інтересами.

32. У дитинстві я входив до компанії, де завжди трималися разом.

33. Якби я був журналістом,  то я б із задоволенням писав  про силу дружби.

ДОДАТОК 3

"Подолання конфліктності  - соціально-психологічний тренінг для педагогів"

Соціально-психологічний тренінг має на меті підвищити компетентність педагогів у спілкуванні через упровадження інтерактивних методів у традиційну систему навчання.

СПТ складається із занять, спрямованих  на розвиток адекватного самооцінювання, формування рефлексії, емпатії, педагогічної толерантності, на вміння спілкуватися, конструктивно виражати свої думки  й почуття, підтримувати з людьми добрі стосунки, розв'язувати конфлікти й допомагати іншим.

Кожне занять складається з 3-х частин:

* теоретичного матеріалу, який  подається у формі міні-лекції;

* практичних вправ, виконавши,  які учасники можуть оволодіти  необхідними інтерперсональними  вміннями і практично використати  набуті теоретичні знання;

* обговорення цих вправ, змісту  заняття.

Головні завдання тренінгу

1. Зниження емоційного  напруження.

2. Розвиток здатності  розуміти емоційний стан іншої  людини й уміння адекватно  висловлювати свій.

3. Формування навичок  позитивного впливу на інших.

4. Ігрова корекція поведінки:  усунення надмірного напруження  і тривожності; викорінювання  бар'єрів, що заважають продуктивним конструктивним діям. Регуляція соціальних відносин.

Структура тренінгу

I. Розминка.

Мета: розминка учасників, їхнє емоційне входження у тренінгові заняття.

II. Велика гра (основна  частина).

Психологічні вправи, етюди, пантоміма, рольові та рухливі ігри, криголами.

III. Розслаблення (розрядка).

Мета: вихід із психологічної атмосфери, яка виникла під час основної частини заняття.

ЗАНЯТТЯ 1. "Я"

Знайомство: психологічна розминка.

Мета: знайомство з колом  інтересів учасників групи. Привітання членів групи, ознайомлення з правилами  роботи у групі:

* не перебивати один  одного;

* не оцінювати і не  засуджувати жодні висловлювання  як погані чи хороші;

* не давати порад,  коли цього не просять учасники;

* намагатися дотримуватися  теми обговорення;

* брати участь в обговоренні  проблеми за бажанням;

* дотримуватися конфіденційності  щодо того, що може статися  на семінарі;

* враховувати час обговорення;

* критикувати не людину, а конкретний учинок.

Це допоможе дещо змінити  уявлення про себе і зламати певні стереотипи спілкування.

Криголам "Знайомство"

Дає можливість не лише познайомитись, а й сприяє розвитку пам'яті.

Усі учасники стають в одне спільне коло. По черзі, починаючи  з одного з тренерів, кожному учасникові потрібно назвати себе й сказати  щось позитивне про себе. Фразу можна запропонувати розпочати словами: "Мене звати... Моя краща подруга (друг) про мене сказала (в) б (би), що я..." Для того щоб учасники групи швидше перезнайомилися та були готові для подальшої роботи в атмосфері довіри й симпатії, пропонуємо наступні вправи.

Вправа "Нетрадиційне вітання"

Учасники ходять по кімнаті й за командою ведучого при зустрічі вітаються: а) долонями; б) коліньми; в) чолом; г) боком.

Після виконання учасники сідають на місце.

МІНІ-ЛЕКЦІЯ "Я -- КОНЦЕПЦІЯ"

Ознайомити учасників  СПТ з тим, що особисті уявлення, цінності, потреби й емоції кожного  є невід'ємною частиною конфлікту, в якому ми беремо участь; як відомо, люди зі здоровим почуттям цінності можуть уникати розширення конфліктів, вони менш упереджені щодо інших людей, більш  здатні замислитися над тим, які  інтереси лежать в основі поведінки опонента І які цілі він ставить перед собою.

Самоконцепція -- це наші думки й переконання стосовно себе. Це те, що ми думаємо про себе, хто ми є.

Деякі з цих переконань -- об'єктивні факти, а деякі, що формують самоконцепцію, є думками. Думки відіграють дуже важливу роль для формування самоконцепції.

Сила фактів і думок -- досить велика, позаяк вони формують нашу тотожність. Деякі факти й переконання є дуже важливими для нас. Вони визначають, ким ми є тепер, що ми робимо і ким ми станемо. Вони формують своєрідний екран сприйняття, крізь який ми бачимо світ. Вони надають форми речам, із якими ми зустрічаємось, і визначають нашу реакцію на них, оскільки ці думки й факти визначають нас, якими ми себе бачимо. Коли ми отримуємо інформацію, ми трактуємо її через призму наших переконань. Якщо ж інформація не відповідає нашим переконанням, ми намагаємося проігнорувати або відкинути її.

Аспекти нашої самоконцепції  з часом змінюються як у позитивну, так і в негативну сторони.

Самоконцепція є важливим чинником для успішного вирішення  певного питання: люди із сильною, здоровою самоконцепцією охочіше йдуть на ризик. Здорова самоконцепція характеризує і соціальну пристосованість.

Ставлення людини до себе, її самооцінювання та сформованість її самоконцепції можна визначити за допомогою психотехнічних вправ.

Для роботи учасникам пропонується виконати вправи, які ознайомлюють учасників з певними інтерактивними техніками і сприяють підвищенню їхнього самооцінювання.

Вправа "Хто я?"

Мета: усвідомлення важливості прийняття свого "Я" з усіма перевагами та недоліками.

За допомогою інтерактивного методу "мозкової атаки" (записувати кожну ідею чи пропозицію, яка спала  на думку, не розмірковуючи); 10 разів  відповісти на запитання "Хто я?", використовуючи характеристики, риси, інтереси й почуття для опису себе, починаючи кожне речення із займенника ("Я..."). Потім зробити розподіл відповідей на "+" і "-". Замінити негативні прикметники на більш позитивні, але таким чином, щоб речення не втратило правдивості.

Наприклад: "Я наївний" -- "Я відвертий у контактах із людьми".

Вправа "Взаємне Інтерв'ю"

Ця вправа виконується  в парі. Уявіть себе кореспондентом газети, який має завдання написати статтю саме про вашого партнера. Ви можете ставити різні запитання (щодо 10 відповідей із вправи "Хто я?"). Щоб якомога краще репрезентувати свого партнера іншим учасникам групи після закінчення інтерв'ю, Ваш партнер має зробити те саме.

Вправа "Автопортрет"

Мета: самосприйняття.

Під тиху музику намалювати символічний автопортрет, тобто піктограму. Дати незвичайний заголовок малюнку. Виконані портрети вивішуються тренером на дошці. Учасники аналізують бачення кожного малюнка, відчуття, настрій, емоції, які він викликає, вказують, кому він належить. Обговорення заняття.

ЗАНЯТТЯ 2. "ТИ"

МІНІ-ЛЕКЦІЯ "УСІ ЛЮДИ РІЗНІ, І КОЖНА ЛЮДИНА УНІКАЛЬНА"

Запропонувати учасникам  навчитися розпізнавати процеси, які  часто заважають усвідомленню унікальної неповторності кожної людини. До таких понять належать: стереотип, упереджене ставлення, дискримінація.

Стереотип -- усталене слово  або словосполучення, яке відображає впевненість у тому, що група людей характеризується певними подібними якостями і члени групи не мають індивідуальних відмінностей.

Упереджене ставлення -- думка, часто  несприятлива, про предмети або людей, яка складається ще до того, як були розглянуті всі аспекти. На відміну од стереотипу, упереджене ставлення відображає вже повніше ставлення до певних предметів або людей і представлене, як правило, у вигляді складного речення.

Дискримінація -- неоднакова взаємодія  з людьми за ознакою їхнього віку, релігії, походження, національності, фізичних вад, статі, соціальної стратифікації, раси тощо. На відміну од стереотипу й упередженого ставлення до предметів або людей, дискримінація обов'язково пов'язана з конкретними діями.

Вправа "Асоціації"

Мета: показати учасникам групи, що кожна людина -- індивідуальність.

Вправа "Асоціації" сприяє також швидкому знайомству учасників  та підвищенню відчуття їхньої власної цінності. Усі члени Т-групи сидять колом. Кожний по черзі, починаючи зліва від ведучого, сідає на стілець у центрі й повертається обличчям до кожного й одержує асоціацію, яка виникає у даний момент. Це може бути асоціація із квіткою, спорудою, природним явищем, літературним героєм тощо. Але заборонено оцінювати людину: товстий, худий, злий тощо. Наприклад: жінка -- голуба хвиля, Дюймовочка, загадка, холодний вітерець, лисичка; чоловік -- молодий дуб, пан отаман, грозова хмара, трактор, директор...

Після того відбувається обговорення, під час якого учасники починають розуміти, що сприймання чи виникнення асоціації відбувається у зв'язку з проблемами, соціальним досвідом тієї людини, у якої вони виникають. Учасники тренінгу розповідають про свої переживання. Усе це сприяє пізнанню та об'єктивному оцінюванню свого "Я".

Криголам "По той бік дороги"

Ця вправа допомагає  виявити, наскільки толерантною  є група. Не слід оцінювати чи засуджувати  погляди інших, варто підкреслювати, що кожен може мати свої погляди, з якими можна погоджуватися чи ні. Засуджувати можна лише дискримінаційні чи насильницькі дії. Утім, часто невизнання цих відмінностей призводить до конфліктів. Більшість "конфліктів позицій" не мають рішень, які б влаштували обидві сторони. Тож важливіше шукати спільні інтереси чи потреби учасників.

Запросити учасників стати  посередині кімнати. У центрі проходить уявна дорога. Тренер називає певні твердження. Ті учасники, які погоджуються з цими висловами, мають перейти на праву сторону "дороги", а ті, хто не погоджується -- на ліву. При цьому слід, щоб учасники звернули увагу на те, хто з ними по один бік дороги.

-- У мене в дитинстві  було прізвисько.

-- Я маю старшу сестру.

-- Важливо під час спілкування завжди уникати сварок і конфліктів.

-- Я не бачив жодної  серії "Району Мелроуз".

-- Дуже легко спілкуватися  з людиною, в якої високе  самооцінювання.

-- Я люблю морозиво.

-- У конфлікті завжди  можна визначити "сторону, яка  має рацію" і "сторону,  яка не має рації".

-- Я не люблю відпочивати  на морі.

-- Мене дратують люди, які нав'язують свої погляди.

-- Я люблю читати детективи.

-- Мені з власного  досвіду знайомий внутрішній  конфлікт, зумовлений, з одного боку, бажанням добре поїсти, а з  іншого боку -- бажанням мати стрункий стан.

-- Я хочу одержати  задоволення від цього тренінгу. Провести обговорення тверджень  у формі дискусій.

Тренер пропонує учасникам  знайти собі пару через виявлення  першої літери власного імені: Лідія -- Любов -- Леонід. У сформованих групах, парах виконати вправу "Ситуації".

Вправа "Ситуації"

Мета: позитивне сприйняття себе і світу; визначити, як ми поводимося, вступаючи в контакт з іншими. Ситуації:

1. Ви не змогли відповісти на запитання Вашого учня (студента) з предмета, який викладаєте.

2. Ви забули зробити  своїй подрузі те, що обіцяли.

3. Ви невдало провели  заняття (лекцію).

В учительській, у присутності  інших педагогів тобі робить зауваження колега, указуючи на помилки, допущені на уроці.

У парі вибирають одну ситуацію: один учасник виголошує ідеї (+, -), другий -- записує (бажано більше +).

Кожна група зачитує свою ситуацію і називає тільки плюси  з обраної ситуації.

Обговорення вправи.

Вправа "Воскова свічка"

Вправа на відвертість та довіру. Станьте у тісне коло. Бажаючий стає у центр кола, замружує очі й дозволяє групі похитати себе, тримаючи за плечі й верхню частину тулуба. Це може бути рух за годинниковою стрілкою або навпаки чи хитання з одного боку в інший. Стопи ніг того, хто стоїть у центрі, не повинні відриватись од підлоги. Цю процедуру проробляють усі.

Обговорення:

-- Як ти почувався, коли  був у центрі кола?

-- Про що думав, коли був членом групи і гойдав інших? Якого набув досвіду?

-- Чи є відмінності  в поведінці групи залежно  від тогo, хто є в центрі кола?

-- Який висновок можна  зробити про групу та її  членів? Щоб у тебе розвивалися  добрі стосунки, лише тоді вона  буде мати можливість пізнати тебе. Але ти ризикуєш, бо тебе можуть відштовхнути, поглузувати. Щоб стати відвертим, ти маєш вірити: відповідь іншої особи не ображає тебе, вона не нехтуватиме тобою і не використає твої слабкі сторони. Те саме можна сказати і про іншу людину, яка довіряється тобі, довіра зростатиме, якщо ти не використовуватимеш її слабкі сторони, висміюватимеш й відштовхуватимеш її.

Якщо хтось відкриється  тобі, а ти залишаєшся замкнутим, прихованим, то він не довірятиме тобі. Якщо ти у  відповідь на відвертість почнеш насміхатися й засуджувати, тоді інший утратить довіру до тебе. Щирий вираз обличчя, приязна усмішка, доброзичливість у голосі, дружня поведінка допоможуть здобути довіру інших, яким ти хочеш довіритися.