Основи організації кредитного процесу у комерційному банку

 

Рис.1. Види гарантій.       Комерційним банком, як правило, необхідно наполягати на забезпечену гарантію, щоб підтвердити зобов'язання гаранта; при цьому банк-кредитор може вимагати від гаранта відповідного забезпечення. У випадку забезпеченої гарантії застава періодично контролюється банком аналогічно як при забезпеченні кредиту.          У випадку необмеженої гарантії гарант зобов'язується перед банком-кредитором погасити всю заборгованість позичальника. Необмежені гарантії, як правило, не забезпечені.         Гарантами можуть бути суб'єкти господарської діяльності, які мають стійке фінансове положення; установи банківської та парабанківської систем, а також держави. Банківські гарантії широко використовуються при міжнародних кредитно-розрахункових відносинах у вигляді акцепту, авалю та гарантійних листів.          В окремих випадках гарантами можуть виступати і самі фірми-позичальники. Наприклад, раніше в США фірми-позичальники перед отриманням позики повинні були формувати в банку депозит за принципом: "10 + 10". Він означає, що позичальник ще до отримання позики повинен мати в банку депозит у розмірі 10% дозволеної суми кредиту, а других 10% він вносив на депозитний рахунок після видачі кредиту. Таким чином, гарантією своєчасного погашення кредиту був власний депозит клієнта-позичальника в розмірі 20% отриманого кредиту.Однак така гарантія дає можливість лише частково захистити інтереси банка-кредитора. Подібну практику доцільно використати і в нашій країні, зобов'язавши клієнта-позичальника тримати свої вільні грошові кошти на розрахунковому рахунку, або резервувати на депозитному рахунку в даному банку.  Поручительство - це договір, на основі якого поручитель бере зобов'язання перед банком-кредитором оплатити при необхідності заборгованості позичальника.       Договір поручительства складається обов'язково в письмовій формі і включає в себе відповідальність поручителя за виконання в повній сумі зобов'язань по поверненню позики, що надається банком-кредитором, та належних процентів за її використання в разі невиконання. Позичальником зобов'язань по поверненню боргу банку згідно з кредитним договором, а також зобов'язання солідарної відповідальності з позичальником перед банком-кредитором за виконання зобов'язань по поверненню позики.   До укладення договору поручительства, прийняття гарантії банку необхідно ретельно проаналізувати по бухгалтерському обліку поручителя (гаранта) його фінансовий стан, платоспроможність і можливість повернути за позичальника несплачений кредит і належні проценти по ньому. Такий аналіз необхідно проводити за аналогією до аналізу фінансового стану та кредитоспроможності позичальника. При цьому слід одержати дані про раніше надані зобов'язання і гарантії, що значиться за балансом поручителя (гаранта), а також його статуту, свідоцтво про державну реєстрацію та інші необхідні банку документи для визначення фінансового стану поручителя (гаранта).            При стягненні з поручителя (гаранта) несплаченої позичальником позики і процентів банку необхідно на наступний день після настання строку платежу направити в банк, де відкритий розрахунковий рахунок поручителя (гаранта), платіжні документи на безспірне стягнення боргу з розрахункового рахунку поручителя (гаранта), якщо такий порядок стягнення боргу передбачений договором поручительства або гарантійним листом та одночасно направити поручителю (гаранту) письмово претензію з повідомленням про її одержання, вякій викласти суть вимог банку.   Якщо по закінченні місячного строку з дня отримання поручителем (гарантом) претензії банк-кредитор не одержить від поручителя (гаранта) кошти в погашення заборгованості по кредиту і процентах в повній сумі, питання про стягнення з поручителя (гаранта) коштів необхідно вирішувати через суд або арбітражний суд в установленому законом порядку.   Питання продовження строку погашення кредиту, забезпеченого поручительством (гарантією), може бути вирішено тільки після погодження з поручителем (гарантом) нового строку дії поручительства (гарантії), що оформляється додатковою угодою до договору поручительства, і продовження строку дії гарантії, оформленої відповідним чином. Продовження гарантійних зобов'язань повинно бути оформлено до настання строку погашення кредиту.         Крім цього, можлива багаторазова перезастава майна, що практично знімає матеріальну відповідальність з особи, яка здійснила перезаставу. Накладним для кредиторів є зберігання, оцінка та реалізація застави майна, що може практично звести нанівець гарантії. В кінцевому рахунку ці форми забезпечення кредиту теж можуть виявитися не цілком безпечними і для кредиторів. За таких умов найбільш доступною і відносно надійною формою фінансового забезпечення інтересів кредиторів може бути страхування кредитів.

3. Стадії кредитного процесу

Виділення і розгляд такого цілісного поняття, як "кредитний процес", дозволяє комплексно проаналізувати всі складові та етапи механізму банківського кредитування. У теорії та практиці кредитування виокремлюють, як правило, сім основних стадій кредитного процесу, управління якими банк повинен ретельно організовувати:      1) розгляд заявки позичальника на отримання кредиту;    2) аналіз фінансового стану (кредитоспроможності) клієнта;   3) розробка умов позики; підготовка та укладання кредитного договору;             4) визначення порядку забезпечення кредиту, гарантій повернення позики;             5) процедура надання позики;        6) процедура погашення позики;        7) контроль за кредитною операцією.        Перша стадія кредитного процесу включає аналіз і попередній відбір заявок на отримання кредиту. Для цього проводиться науково обґрунтована експертиза доцільності надання позики. Головне завдання кредитних працівників комерційного банку на цій стадії — зібрати найповнішу інформацію про потенціального позичальника.        На другій стадії кредитного процесу банк визначає кредитоспроможність і фінансове становище клієнта. Кредитні працівники повинні оцінити: якою мірою потенційний позичальник здатний повністю і встрок розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями. Чим точніше банк зуміє визначити кредитоспроможність клієнта, тим ширше можливості банку для зниження кредитного ризику.          На третій стадії кредитного процесу банк приймає кінцеве рішення про можливість, умови і форми надання позики. Оцінка майбутньої кредитної операції здійснюється на підставі проведення техніко-економічного обґрунтування позики. Завершується ця стадія оформленням і укладанням кредитного договору, який стає для банку засобом управління подальшими стадіями кредитного процесу.          Четверта стадія кредитного процесу пов'язана із визначенням умов забезпечення повернення кредиту. У центрі розв'язання даної проблеми знаходиться обґрунтований вибір об'єкта (предмета) застави. Для цього має бути забезпечене правильне оформлення заставних юридичних документів, чітке визначення прав і зобов'язань банку і позичальника згідно з нормами чинного заставного права. Засобом забезпечення повернення банківської позики може бути й гарантія.         На п'ятій стадії кредитного процесу банк на основі кредитного договору здійснює процедуру надання позики. Конкретний спосіб надання кредиту, а також вид позичкового рахунку визначається особливостями цієї кредитної операції. Процедура надання позики має бути зручною, оперативною і взаємовигідною для банку та позичальника.    Шоста стадія кредитного процесу — повернення позики з відсотками та завершення кредитної операції. Конкретний спосіб погашення позики обумовлюється у тексті кредитного договору. В умовах фінансової кризи і збільшення взаємної дебіторсько-кредиторської заборгованості господарських суб'єктів банк повинен приділяти постійну увагу повному і своєчасному виконанню кредитних договорів щодо погашення наданих позик. Усі випадки непогашення позик мають детально аналізуватися кредитними працівниками, щоб у майбутньому не допускати подібного. Сьома стадія є специфічною в тому плані, що банківський контроль та управління кредитним процесом здійснюється на кожній його стадії. Систематичний моніторинг стану кредитного процесу, що поєднується з постійним аналізом якості кредитного портфеля банку посідає одне з центральних місць у системі банківського менеджменту. Головне завдання, яке вирішується на заключній стадії, — розробка нагальних практичних пропозицій і рекомендацій щодо вдосконалення кредитної політики комерційного банку. У структурі будь-якого комерційного банку функціонує кредитне управління (відділ), яке безпосередньо веде роботу з клієнтами з питань кредитування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

 

 

2.1 Організаційно-економічна  характеристика ПАТ «Укрсоцбанка»

Публічне акціонерне товариство “Укрсоцбанк”, скорочена – ПАТ “Укрсоцбанк”, заснований у вересні 1990 року, входить до групи найбільших банків України. Банк при здійсненні банківської діяльності керується чинним законодавством України, зокрема Законами України: «Про банки і банківську діяльність», «Про господарські товариства», «Про цінні папери і фондовий ринок», Цивільнимкодексом України, Господарським кодексом України, іншими законодавчими актами України, а також нормативно-правовими актами України, в тому числі нормативно-правовими актами Національного банку України.

Банк здійснює свою діяльність у всіх регіонах України. За станом на 31 грудня 2011 р. структура Банку включала Головний офіс, 7 комерційних макрорегіонівта 428 відділень. Банк зі своїми комерційними макрорегіонами та відділеннями є єдиною системою.       Стратегічна (генеральна) мета банку на 2011-2012 рр. базується на визначенні клієнта як центру уваги Банку.Виходячи з цього і спираючись на корпоративні цінності, вибудовуються основні процеси його роботи:

- банк є універсальною фінансовою установою і обслуговує всіх клієнтів незалежно від їх розміру і місця розташування.      - банк використовує всі свої можливості для того, щоб як фінансовий посередник та консультант, що розуміє інтереси своїх клієнтів та має відповідні фінансові інструменти, допомагати їм вирішувати фінансові проблеми.

- банк прагне створити такі умови та канали продажу своїх продуктів, щоб забезпечити клієнтам максимально можливий вибір часу, місця і способу отримання продукту чи послуги.

- банк забезпечує надійний захист банківської таємниці.   Протягом звітного періоду банк здійснював банківську діяльність на підставі законодавчих і нормативних актів, що регулюють банківську діяльність в Україні, в тому числі отриманої від Національного банку України ліцензії за №5 від 29 червня 2010 року, дозволу №5-3 в ід 29 ч ервня 2010 р оку т а д одатка д о д озволу № 5-3 від 29 червня 2010 року.  

ПАТ «Укрсоцбанк» є одним з провідних банків України, чисті активи якого станом на 1 січня 2012 року становлять40 206 млн. грн. завдяки яким банком за звітний рік отримано прибуток в розмірі 14,9 млн.грн. Головним джерелом доходів Банку були і залишаються кредити надані клієнтам, які на 01.01.2012 року склали 37 244 млн. грн. та за якими отримано процентних доходів в сумі 4 518,7 млн.грн. На ринку послуг, що надаються клієнтам, в 2011 році ПАТ «Уксоцбанк» займав провідні позиції. В звітному році, як і в

попередніх роках, Банком надавались якісні послуги на ринку банківських платіжних карток.          Найбільшу питому вагу в кредитному портфелі банку (50,3%) становлять позики, надані корпоративними клієнтами.Корпоративний та інвестиційний банківський сектор ПАТ «Укрсоцбанк» в 2011 році продовжив надавати якісні послуги компаніям, як середнім корпоративним клієнтам, так і транснаціональним корпораціям та інституціональним клієнтам.   Одним із стратегічних напрямків розвитку Банку залишалось кредитування середнього та малого бізнесу, частка якого в кредитному портфелі ПАТ «Укрсоцбанк» становить 14%.      Банком було впроваджено нову кредитну програму для шанувальників автомобілів марки MAZDA та SUZUKI.       В звітному році ПАТ „Укрсоцбанк” також продовжив розвиток діючих продуктів, зокрема житлове кредитування. В 2011 році за цим напрямком були впроваджені:

- Програма “Grand Life” .

- Програма з компанією  «Житлоінвест»

- Програма з компанією «Ліко Холдінг»

- Програма длякомплексу  “Паркові озера”.

В 2011 році фахівцями банку було розроблено ряд нових програм та продуктів щодо коштів фізичних осіб.      Найвагомішими партнерами ПАТ «Укрсоцбанк» були і залишаються: ТОВ "ЕПІЦЕНТР К", ТОВ "Кернел-Трейд", ВАТ „Південний ГЗК”, ТОВ "Тройка Діалог Україна", Компанія "Булєвард Холдінгз Лімітед", ЗАТ "Київстар ДЖ.ЕС.ЕМ.", ТОВ "Конте Україна".      Серед найбільших корпоративних клієнтів, які були залучені на обслуговування до ПАТ «Укрсоцбанк» в 2011 році, необхідно виділити: ДП"Свердловантрацит", ТОВ «СамсунгЕлектронiксУкраїна», ТОВ "Монарх Рiтейл Украєна", ДОНЕЦЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ, ТОВ Iнтерлiзiнвест.

Відповідно до статті 11 Статуту ПАТ “Укрсоцбанк” органами управління Банком є:

 

 

 

 

 

 

Рис.2.1. Органи правління банком.

Станом на31.12.2011 р. Члени спостережної ради акціями банку не володіють, кількість акцій банку, яким володіють 31.12.2011 члени Правління станом на 31.12.2011 р. – 1130480 шт, що складає 0,009% статутного капіталу банку.           Розмір зареєстрованого статутного капіталу банку – 1 270 000, 0 тис.грн.

 

 

2.2.

Кредити, надані клієнтам або іншим банкам, є непохідними фінансовими інструментами, які не котируються на ринку,утримуються Банком з метою отримання процентного доходу та підлягають поверненню на дату, що визначенадоговором з контрагентом.

Первісне визнання кредитів, наданих клієнтам та банкам, в балансі Банку здійснюється на дату розрахунку за справедливою вартістю з урахуванням доходів та витрат, безпосередньо пов’язаних з проведенням операції. Після первісного визнання надані кредити оцінюються за амортизованою собівартістю з використанням ефективної

ставки відсотка.     

       Банк  оцінює кредитні ризики та  управляє ними наоснові нормативів, встановлених Національним Банком України.  Банк щоденно контролює та дотримується нормативів кредитних ризиків, які на 31 грудня 2011 та 2010 років мали такі значення:

Табл 2.1

Нормативи кредитного ризику

 

Назва норматива	31 грудня 2011 року	31 грудня 2010 року
Н7 - норматив максимальниго розміру кредитного ризику на одного контрагента, значення нормативу визначається як співвідношення суми всіх вимог банку до цього контрагента та всіх позабалансових зобов'язань, виданих банком щодо цього контрагента, до капіталу банку. Нормативне значення нормативу Н7 не має перевищувати 25%	16,45%	14,73%
Н8 - норматив великих кредитних ризиків, значення нормативу визначається як співвідношення суми всіх великих кредитних ризиків, наданих банком щодо всіх контрагентів або груп пов'язаних контрагентів, з урахуванням усіх позабалансових зобов'язань, виданих банком щодо цього контрагента або групи пов'язаних контрагентів, до регулятивного капіталу банку. Нормативне значення нормативу Н8 не має перевищувати 8-кратний розмір регулятивного капіталу банку (800%).	44.81%	21.24%
Н9 - норматив максимального розміру кредитiв, гарантій та поручительств, наданих одному iнсайдеру, значення нормативу визначається як співвідношення суми всіх зобов'язань цього інсайдера перед банком і всіх позабалансових зобов'язань, виданих банком щодо цього інсайдера, та статутного капіталу банку. Нормативне значення нормативу Н9 не має перевищувати 5%.	4.42%	4.63%
Н10 - норматив максимального сукупного розмiру кредитів, гарантўй та поручительств, наданих інсайдерам, значення нормативу визначається якспіввідношення сукупної заборгованості зобов'язань усіх інсайдерів перед банком і 100 відсотків суми позабалансових зобов'язань,виданих банком щодо всіх інсайдерів, та статутного капіталу банку. Нормативне значення нормативу Н10 не має перевищувати 30%.	5.50%	5.73%