Отчет по практике в ТОВ «Мяркіс»

2

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ОБЛІКУ І АУДИТУ

_____________________________________

Студент(ка) ОКР «бакалавр» група ____

спеціальності «Облік і аудит»

заочної форми навчання

ВИРОБНИЧА ПРАКТИКА

ЗВІТ

                                     До захисту допущено:

                                                             Керівник практики від університету

                                                               _______________________________

                                                                       ______________________

                                                                               підпис                               

                                                               Керівник практики від господарства

                                                                 ________________________________

                               _______________

                       підпис

­­                                                       «_____» _____________ 2010 р.

                                      Захищено на кафедрі

                                                    з оцінкою________________

                                                       «____» ______________ 2010 р.

                                                                 Підписи ________________________

                                                                 _______________________________                                                                                                                           

Житомир – 2010

ЗМІСТ

1.      Загальна організаційно-економічна характеристика підприємства

Виробниче підприємство – це виробничо-господарська одиниця, організаційно відокремлений і економічно самостійний суб’єкт господарювання, що має права юридичної особи і здійснює виробничу, науково-дослідну чи комерційну діяльність з метою задоволення суспільних потреб і отримання прибутку.

Виробничо-технічна єдність передбачає наявність єдиної технічної документації, загальну технічну політику усіх підрозділів п-ва, що зумовлюється спільністю призначення продукції і процесів її виготовлення. Економічна єдність полягає у єдності плану, обліку, аналізу та оцінки результатів діяльності і спільності матеріальних, трудових, фінансових ресурсів.

У ТОВ «Мяркіс» (Бердичівський район) реалізується проект по виготовленню текстилю для дому та по обробці поліефірного волокна кошторисною вартістю 5 млн. дол. США. Було залучено майже 2,5 млн. грн., створено 24 робочих місця. У 2009 р. підприємством випущено продукції на суму більше 4 млн. грн.

Товариство займається виробництвом текстильних виробів, а зокрема: виробництвом ковдр, подушок, постільних комплектів з полікатону, бавовни, попліну. На даний час на підприємстві працює дві лінії: по виготовленню ковдр та подушок, і безпосередньо швейна ділянка, на якій проводиться розкрій та пошиття напірників. В планах підприємства – виготовлення виробів з шерсті та пуху.

Підприємство почало свою діяльність в 2007 році. Продукція: - ковдри, - подушки, - постільна білизна – виробляється за технологією литовської фірми ЗАТ «Мяркис», яка успішно працює  на ринку вже більше 30 років. Використовуваний наповнювач: порожнисте силіконізірованноє поліефірноє волокно або кульки. В майбутньому планується як наповнювач використовувати овечу шерсть.

2. Організація нормативно-правового забезпечення бухгалтерського обліку на підприємстві

Нормативне регулювання організації бухгалтерського обліку підприємства ґрунтується на використанні наступних правових документів, а саме:

1. Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;

2. Плану рахунків та Інструкції Міністерства фінансів України № 291 по застосуванню Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій;

3. Наказ Міністерства аграрної політики України «Про затвердження Методичних рекомендацій з планування обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств»;

4. Положення стандарти бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

На рівні окремих галузей міністерства і відомства, що мають в управлінні підприємства загальнодержавної та комунальної власності, забезпечують бухгалтерський облік на таких підприємствах. У межах своєї компетенції вони організовують і розробляють на єдиних методологічних засадах (на базі НП(С)БО) галузеві положення, вказівки та методичні рекомендації щодо галузевих особливостей за окремими напрямками обліку, розробляють та затверджують галузеві форми первинних документів за відсутності типових форм, вживають заходи для посилення контрольних функцій бухгалтерського обліку, підвищення професійного рівня кадрів і бухгалтерських служб.

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Відповідно до ст. 4 і 5 даного Закону підприємства ведуть бухгалтерський облік і складають фінансову звітність у грошовій одиниці України.

Для ведення обліку Міністерство фінансів України затвердило План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій та Інструкцію про його застосування.

План рахунків бухгалтерського обліку є переліком рахунків і схеми реєстрації та групування на них фактів фінансово-господарської діяльності (кореспонденція рахунків) у бухгалтерському обліку. У ньому за десятковою системою наведені коди (номери) й найменування синтетичних рахунків та субрахунків. Першою цифрою коду визначено клас рахунків, другою – номер синтетичного рахунку, третьою – номер субрахунку.

Інструкція по застосуванню Плану рахунків встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов’язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (крім банків і бюджетних установ) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, а також виділених на окремий баланс філій, відділень та інших відособлених підрозділів юридичних осіб.

Інструкція із застосування Плану рахунків спрямована на забезпечення єдиного відображення однорідних за змістом господарських операцій на відповідних синтетичних рахунках і субрахунках.

Відповідно до Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарського підприємства, собівартість продукції (робіт, послуг) – це витрати підприємства, пов’язані з виробництвом продукції, виконанням робіт та наданням послуг. Калькулювання собівартості одиниці продукції (робіт, послуг) здійснюється для визначення ефективності запланованих і фактично здійснених агротехнічних, технологічних, організаційних і економічних заходів, спрямованих на розвиток і вдосконалення виробництва та для обґрунтування цінової політики підприємства.

Положення (стандарти) бухгалтерського обліку (П(с)БО) – це нормативно-правові акти, що регулюють ведення обліку окремих його об’єктів, зокрема: основних засобів, запасів, нематеріальних активів, витрат, доходів, зобов’язань, дебіторської заборгованості, фінансових інвестицій, формування фінансової звітності тощо.

Завдяки переходу на національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку підприємства отримали свободу, що надається їм на всіх рівнях організації бухгалтерського обліку і право самостійно приймати рішення з питань обліку. Також завдяки впровадженню П(С)БО забезпечується зв’язок національного бухгалтерського обліку і фінансової звітності з основними тенденціями гармонізації стандартів на міжнародному рівні (МСБО), збільшуються можливості підприємств щодо співпраці з кредитно-фінансовими установами, вітчизняними та іноземними інвесторами.

3. Організація первинного обліку та документообороту на підприємстві

Правильна та раціональна організація бухгалтерського обліку на підприємстві починається з розробки його облікової політики, яка передбачає вибір комплексу прийомів, способів і процедур організації ведення бухгалтерського обліку підприємством. Вибір облікової політики залежить від особливостей діяльності кожного конкретного підприємства.

Організація бухгалтерського обліку – це цілеспрямована діяльність керівників підприємства по створенню, постійному впорядкуванню та удосконаленню системи бухгалтерського обліку з метою забезпечення інформацією внутрішніх та зовнішніх користувачів. Тобто організація бухгалтерського обліку – це комплекс заходів власника підприємства, спрямованих на забезпечення реєстрації фактів господарського життя, узагальнення їх з метою отримання необхідної інформації для складання звітності та прийняття управлінських рішень.

Суб’єктами в організації обліку виступає керівництво підприємства – директор та головний бухгалтер, об’єктом – обліковий та аналітичний процеси, структура обліково-економічних підрозділів, апарату управління, праця виконавців – осіб, зайнятих обліком, контролем та аналізом, організаційне, правове і технічне забезпечення обліку, контролю і аналізу та їх розвиток, тобто система бухгалтерського обліку.

Облікова політика – це форма діяльності суб’єктів у галузі бухгалтерського обліку з метою реалізації власних інтересів

Згідно з п. 5 Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», право встановлення облікової політики підприємства цілком і повністю полишає на розсуд суб’єкта господарювання. При цьому підприємство самостійно:

1) обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних;

2) розробляє систему і форму управлінського обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів;

3) затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і реєстрів аналітичного обліку.

Організація бухгалтерського обліку здійснюється у три взаємопов’язані етапи. На першому, методичному етапі здійснюється вибір системи певних способів та прийомів, на яких базуються документування, інвентаризація, використання синтетичних та аналітичних рахунків, застосування методу подвійного запису, оцінка майна, зобов’язань, калькулювання, бухгалтерський баланс та звітність. Тобто здійснюється вибір конкретного застосування елементів методу бухгалтерського обліку.

Другий етап – технічний, передбачає вибір форми обліку, що найбільш відповідає галузі та розміру даного підприємства. Третій етап організації бухгалтерського обліку полягає в організації роботи облікового апарату, іншими словами – це організація управління в бухгалтерії (облік централізований, децентралізований або змішаний; розподіл облікової праці за ділянками обліку; набір кадрів; організація робочих місць бухгалтерів; мотивація працівників бухгалтерії – оплата праці).

Основним документом, який визначає облікову політику підприємства є Наказ про облікову політику підприємства. Організація бухгалтерського обліку включає наступні складові: 1. Положення про бухгалтерську службу; 2. Графік документообороту; 3, Посадова інструкція виконавців (головного бухгалтера); 4. Організаційне, правове, методологічне забезпечення бухгалтерської служби; 5. Технічне забезпечення обліку; 6. Наукова організація праці; 7. Інші види робіт з організації обліку.

Розробляючи облікову політику головному бухгалтеру будь-якого підприємства необхідно врахувати всі варіанти та переваги забезпечення управлінського обліку та аналізу показників діяльності підприємства.