Модель життєдіяльності людини

93 Система інструктажів. Програми підготовки населення до дій у НС.

 

94. Спеціальні об’єктові навчання і тренування. Функціональне навчання керівних працівників і фахівців, які організують та здійснюють заходи у сфері цивільного захисту.

Спеціальні об’єктові навчання і тренування проводяться з метою:

- досягнення злагодженості в  роботі керівного складу формувань, робітників, службовців та об’єкта  в цілому при виконанні заходів  по запобіганню і реагуванню  на надзвичайні ситуації техногенного  та природного характеру, відновленню  життєдіяльності об’єкта та ведення заходів цивільної оборони;

- всебічної і якісної підготовки  об’єктів до вирішення завдань  ЦО в умовах надзвичайних ситуацій;

- підвищенні готовності органів  управління, формувань, робітників, службовців, які не входять в склад формувань, а також населення;

- вміння виконувати прийоми  і способи захисту від сучасних  засобів ураження та наслідків  НС;

- перевірки надійності та ефективності  організації захисту осіб, які  роблять  на об’єктах та інших  груп населення від наслідків  аварій, катастроф і стихійних лих;

- визначення рівня готовності  об’єктів до виконання завдань  ЦО в умовах складної обстановки;

- перевірки надійності систем  управління, зв’язку та оповіщення  ЦО на об’єктах;

Відповідно до мети, перед учасниками комплексного об’єктового навчання ставляться наступні основні завдання:

Керівний склад органів управління:

• вдосконалення методів узагальнення і аналізу даних про обстановку.
• розробка обґрунтованих пропозицій для прийняття рішень.
• своєчасне доведення завдань до виконавців та здійснення контролю за їх виконанням.
• вивчення прийомів і способів проведення рятувальних та інших невідкладних робіт, підвищення ефективності застосування формувань і техніки, а також перевірка нових теоретичних поглядів і положень щодо організації дій сил при ліквідації наслідків стихійних лих, аварій і катастроф.

Командно-начальницький та особовий склад невоєнізованих формувань:

• перевірка реальності планів щодо приведення до готовності до дій невоєнізованих формувань.
• залагодження формувань для самостійного виконання завдань за призначенням, а також проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у зонах надзвичайних ситуацій при взаємодії з іншими силами, що залучаються для виконання відповідних робіт.
• вдосконалення організаційно-штатної структури формувань, освоєння принципів застосування техніки та використання приладів при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Працівники підприємств, установ і організацій:

• відпрацювання за обсягом та змістом Програми навчання працівників щодо поведінки та дій у надзвичайних ситуаціях.
• тренування в діях за сигналами, повідомленнями ( інформаціями про надзвичайні ситуації), участь у проведенні комплексу робіт по зменшенню їх наслідків та евакуаційних, протипожежних і медико-санітарних заходів.

95. Критерії та показники оцінки ефективності функціонування системи безпеки та захисту в НС об’єкту господарювання.

Загальновідомо, що атрибутом могутності держави є самодостатня система національної безпеки. Слід відразу ж зазначити, що дана система включає найбільш важливі складові: 1) безпека людини і громадянина; 2) безпека соціуму; а також 3) безпека держави. Саме цей триєдиний організм утворює національну безпеку в сучасному її розумінні.

У зв’язку з цим, актуалізується необхідність у формуванні системи безпеки та захисту в НС, на яких можуть бути покладені наступні функції:

-виявлення і попередження дій  джерел небезпеки, які загрожують  національній безпеці;

-залучення широких верств населення  в процес забезпечення національної  безпеки;

-формування ідеології безпеки  та на її основі забезпечення громадської злагоди, розвитку громадської самосвідомості, патріотизму;

-здійснення громадського контролю  як за діяльністю недержавного, так і державного забезпечення  національної безпеки.

Основне призначення систем безпеки вбачається в тому, щоб якомога надійніше захищати особистість, суспільство і державу від можливих небезпек, ризиків, викликів та загроз, сприяти формуванню і утвердженню національної ідеї та

Під системою національної безпеки слід розуміти багато потреб, інтересів та цінностей особи, суспільства і держави, небезпек і загроз, внутрішніх і зовнішніх, об’єктивних і суб’єктивних, природних, техногенних і антропогенних чинників, котрі впливають на стан національної безпеки, умови їх генезису, еволюції та балансу, державних і недержавних установ, об’єднаних цілями і завданнями відносно просування забезпечених недоторканістю потреб нації, національних інтересів і цінностей, котрі взаємодіють одного з іншим та здійснюють відповідну в межах законодавства України.

 

 

96. Порядок надання населенню інформації про наявність загрози або виникнення НС, правил поведінки та способів дій в цих умовах.

Оповіщення населення при надзвичайній ситуації

Оповіщення населення - інформування населення про небезпеки, що виникають при веденні військових дій або внаслідок цих дій, одна з основних завдань в галузі цивільної оборони.

Основними завданнями, покладеними на систему оповіщення, є:

- Забезпечення своєчасного  доведення до органів управління, сил ЦО НС та населення розпоряджень  про проведення заходів ДО;

- Забезпечення своєчасного  доведення до органів управління, сил ЦО НС та населення сигналів  та інформації про всі види  небезпеки.

Для оповіщення використовуються різні способи оповіщення. В останні роки проводиться велика робота з використання автоматизованого способу оповіщення і зв'язку.

В якості оповіщення органів управління, сил ЦО НС та населення здійснюється:

- Стійки циркулярного  виклику (одночасний виклик і  передача абонентам телефонних  станцій повідомлення, записаного  на магнітний носій);

-Електричні сирени;

-Радіотрансляційні вузли (подача програм мовлення на  вуличні та квартирні гучномовці, абонентські точки по проводах);

- Радіомовні станції і  телецентри;

- Допоміжні засоби (сирени  ручного приводу, електромегафоном, рухливі звукопідсилювальні станції).

На ряді об'єктів економіки (насамперед на небезпечних виробничих об'єктах і ін) створюються локальні системи оповіщення. У населених пунктах, регіонах створюється централізована система оповіщення. Крім того, створюються локальні системи оповіщення населення, що проживає поблизу потенційно небезпечних об'єктів (атомних станцій, хімічно небезпечних об'єктів тощо).

Основним способом своєчасного і надійного оповіщення працюючого персоналу підприємств (організацій, установ), населення при надзвичайних ситуаціях (НС) мирного і воєнного часу є передача мовної інформації з використанням мереж проводового, радіо-і телевізійного мовлення.

Для залучення уваги працюючого персоналу підприємств (організацій, установ), населення перед передачею мовної інформації включаються сирени, виробничі гудки та інші сигнальні засоби, що буде означати подачу попереджувального сигналу «Увага всім!», За яким населення зобов'язане включити радіо, радіотрансляційні і телевізійні приймачі для прослуховування екстрених повідомлень.

У разі виникнення надзвичайних ситуацій воєнного часу органи управління ГОЧС повинні негайно довести до населення наступні сигнали і розпорядження:

-Про загрозу нападу  противника;

- Про збройну небезпеки;

-Про радіоактивне, хімічне та бактеріологічне зараження;

- Про приведення у готовність  системи ГО;

-Про початок евакуації.

 

97. Сутність і особливості оперативного управління за умов виникнення НС.

На сучасному етапі основною метою державної політики у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій є забезпечення гарантованого рівня безпеки особистості, суспільства і держави в межах науково-обгрунтованих критеріїв прийнятного ризику.

У разі виникнення надзвичайної ситуації можуть проводитися такі заходи:

- Оповіщення населення про небезпеку, його інформуванні про порядок  дій у сформованих надзвичайних  умовах;

- Евакуацію і розосередження;

- Інженерний захист населення  і територій;

- Радіаційну і хімічний захист;

- Медичний захист;

- Забезпечення пожежної безпеки;

- Підготовку населення в області  ГО і захисту від НС та  інші.

Притому, для безпосереднього захисту постраждалих від вражаючих факторів аварій, катастроф і стихійних лих проводяться аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи в зоні НС. Заходи з підготовки до захисту проводяться завчасно з урахуванням можливих небезпек і загроз. Вони плануються і здійснюються диференційовано, з урахуванням особливостей розселення людей, природно-кліматичних та інших місцевих умов.

Також, однією з головних особливостей оперативного управління щодо захисту населення від надзвичайних ситуацій є його своєчасне оповіщення та інформування про виникнення або загрозу виникнення будь-якої небезпеки.

 

 

98. Міські, заміські, запасні та пересувні пункти управління в НС.

До системи повсякденного управління об’єкта входять оснащені необхідними засобами зв’язку, оповіщення, збирання, аналізу і передачі інформації диспетчерські служби державних підприємств, установ та організацій (постанова КМ України “Про єдину державну систему запобігання і реагування на НС

“,ст.14).

Оповіщення та зв’язку створюється на базі вузла зв’язку або диспетчерської служби ОГД для:

• оповіщення керівництва, робітників та службовців і населення, яке проживає в зоні ураження хімічно-небезпечними речовинами про загрозу стихійного лиха, катастроф, аварій і про загрозу нападу ворога;
• організації зв’язку і підтримання його в стані постійної готовності з органами управління і силами ЦО;

Охорони громадського порядку - на базі підрозділів відомчої охорони для:

• забезпечення надійної охорони  ОГД, громадського порядку при аваріях, катастрофах, стихійного лиха, проведенні рятувальних робіт, евакозаходів.

Медичні - на базі медичних пунктів, санітарних частин, поліклінік для:

• забезпечення постійної готовності медичних формувань;
• організації і проведення санітарно-гігієнічних та профілактичних заходів;

- надання медичної допомоги  потерпілим та евакуації у  їх лікувальні установи;

• здійснення заходів санітарної обробки уражених;
• медичного забезпечення робітників та службовців, а також членів їх сімей в місцях евакуації.

Технічні – на базі об’єктових, авторемонтних майстерень для:

- проведення робіт по  ремонту автотракторної техніки;

-проведення робіт по  знезараженню транспорту.

Інженерні - на базі відділу капітального будівництва, житлово-комунального відділу, будівельного цеху для:

- розробки розрахунків  сховищ для робітників, службовців  та членів їх сімей;

• забезпечення готовності сховищ та контролю правильності їх експлуатації;
• організації будівництва сховищ простого типу;

- забезпечення своєчасного заповнення сховищ по сигналах ЦО:

• участі у рятувальних роботах при завалах сховищ.

Комунально-технічні  - на базі виробничо-технічного відділу або відділу головного механіка  для:

• розроблення і здійснення попереджувальних заходів ,що підвищують стійкість основних споруд, спеціальних інженерних мереж та комунікацій в НС;
• проведення робіт по локалізації та ліквідації аварій на мережах та комунікаціях об’єкту;
• розбирання завалів і порятунку людей.

Матеріального забезпечення  - на базі відділу матеріально-технічного забезпечення об’єкта для:

• розроблення плану матеріального і технічного забезпечення заходів ЦО;
• повного та своєчасного забезпечення формувань всіма засобами оснащення;
• організації ремонту техніки і різного майна і доставки його до дільниць робіт;
• зберігання та обліку матеріально-технічних ресурсів.

Транспортного забезпечення  -  на базі транспортних відділів, цехів, гаражів об’єкта для:

• розробки і здійснення заходів по забезпеченню перевезень, пов’язаних з евакуацією робітників і службовців та доставкою їх до місць роботи;

- доставки сил і засобів до осередків ураження.

Протипожежна служба  - на базі відомчої або добровільної пожежної команди для:

- розробки і здійснення протипожежних попереджувальних заходів;

• профілактики локалізації і гасіння пожеж;
• навчання робітників та  службовців   навиків застосування засобів пожежогасіння, локалізації та ліквідації осередків ураження;
• підтримки протипожежної безпеки.

Захисту сільськогосподарських тварин і рослин  - на базі зоотехнічного та агрономічного відділу (відділення) для:

• розробки і здійснення попереджувальних заходів по захисту сільськогосподарських тварин та рослин від інфекційного зараження;
• проведення бактеріологічної розвідки та індикації бактеріологічних засобів при введенні карантинного режиму або обсервації;
• проведення профілактичних, лікувальних і ветеринарно-санітарних робіт по  попередженню або зниженню можливих збитків тваринництві та рослинництві в НС мирного та воєнного часу.