Модель життєдіяльності людини

 

27.Втрати міцності, деформації, провали і руйнування будівель та споруд. Пошкодження енергосистем, інженерних і технологічних мереж.

Раптове руйнування споруд: руйнування елементів транспортних комунікацій; будівель і споруд виробничого призначення; будівель і Будівельні конструкції виконують загороджувальну, теплоізоляційну та несучу функції. Втрата несучості будівельною конструкцією означає її обвалювання (руйнування); втрата загороджувальної здатності – появу тріщин; а теплоізолюючої – прогрівання конструкцій під час пожежі до температури, коли при її підвищенні можливе самоспалахування речовин, що перебувають у сусідніх приміщеннях.До основних будівельних конструкцій належать зовнішні та внутрішні несучі стіни (перегородки), колони, балки, плити, настили та ін. Руйнування будівель та споруд відбувається як під час НС техногенного характеру, природного характеру так і під час НС соціально-політичного характеру. Руйнування конструкцій несе велику небезпеку для людей. В процесі проведення робіт з усунення пошкоджень будівель і споруд необхідно попередити можливу небезпеку обвалення пошкоджених будівель на проїжджу частину вулиць. Для цього тимчасово зміцнюють або обрушают конструкції будівель, що загрожують обвалом. Стіни будівлі та окремі конструкції можуть зміцнюватися за допомогою розтяжок на тросах. . Перебуваючи у пошкодженому приміщенні, слід негайно зайняти безпечне місце. Це отвори капітальних внутрішніх стін (наприклад, відчинити двері з квартири), кути, утворені ними. Можна заховатися під балками каркасу, під несучими колонами, біля внутрішньої капітальної стіни, під ліжком чи столом. Слід пам’ятати, що найчастіше завалюються зовнішні стіни будинків. Необхідно триматися подалі від вікон та важких предметів, які можуть перекинутися чи зрушити з місця.При НС можливе пошкодження або руйнування енергосистем, інженерних і технологічних мереж.

Руйнування газової мережі веде до небезпеки отруєння людей, виникненню пожеж і вибухів. Усунення аварій на газових мережах здійснюється відключенням окремих ділянок на газорозподільних станціях, а також за допомогою запірних пристроїв.Руйнування електроосвітлювальних мереж може призвести до короткого замикання, виникнення пожеж та ураження людей електричним струмом.Локалізація аварій на електромережах високої напруги є роботи, виконання яких може бути доручено головним чином фахівцям-електрикам. Ця робота полягає в знеструмленні мереж і пристрої найпростіших заземлень, в розбиранні металевих та дерев'яних опор для якнайшвидшого відновлення тимчасових ліній електропередач до найбільш відповідальним об'єктам. 
Пошкодження і аварії в мережі водопостачання можуть призвести до затоплення підвальних приміщень, що використовуються як сховища, протирадіаційні укриття, склади, приміщення для різного технічного обладнання. 
Для ліквідації аварії на мережі водопостачання необхідно визначити місце руйнування водопровідній мережі, який визначається за потоками води, яка витікає на поверхню через криницю, потім знайти найближчі до місця руйнування криниці та відключити пошкоджену ділянку 
Руйнування ліній теплопостачання може призвести до затоплення гарячою водою приміщень, особливо підвальних, де обладнані сховища і протирадіаційні укриття. Ця небезпека особливо велика при збереженні напору в мережі теплопостачання. Щоб виключити ураження людей, що знаходяться в укриттях, необхідно відключити вводи в будівлі або ділянки теплотраси, що йдуть на територію об'єкта.  Аварії на каналізаційних мережах усуваються відключенням пошкоджених ділянок і відведенням стічних вод. Руйнування каналізаційної системи може викликати затоплення підвалів, сховищ і укриттів.   
Аварійно-відновлювальні роботи в разі руйнування технологічних трубопроводів проводяться з метою запобігання вибухів і пожеж на виробництві. Для цього в першу чергу перекриваються трубопроводи, що йдуть до резервуарів і технологічних агрегатів, відключаються насоси, підтримують тиск у трубопроводах. Всі ці роботи виконуються під керівництвом фахівців-технологів підприємства. 

 

 

28.Небезпечні події на транспорті та аварії на транспортних комунікаціях.

Транспортні аварії (катастрофи): товарних поїздів, вантажних суден, пасажирських суден, пасажирських потягів, потягів метрополітену, інженерних комунікацій, авіаційні в  аеропортах і населених пунктах, з викидом СДОР, з викидом РР, з викидом БНР, автомобільному транспорті, в які попали керівники держави або депутати, авіаційні поза аеропортами і населеними пунктами, на міському транспорті.

Залізничний транспорт. Складачі поїздів і їхні помічники, регулювальники швидкості руху вагонів, чергові стрілочних постів; оператори технічної контори, монтери шляху, приймальники поїздів і багато інших осіб із зайнятих обслуговуванням станційних пристроїв і обробки поїздів працюють у безпосередній близькості від колії або прямо на шляхах. В умовах руху поїздів і маневреної роботи ці та інші особи піддаються значній небезпеці.

Виробничі аварії і катастрофи на залізничному транспорті можуть бути двох видів. Це аварії (катастрофи), що відбуваються на виробничих об'єктах, не пов'язаних безпосередньо з рухом поїздів (заводи, депо, станції й ін.), і аварії поїздів під час руху.

Залізничні об'єкти, що опинилися в районі стихійного лиха, можуть піддаватися руйнаціям, ушкодженням, завалам. Руйнації залізничної колії і штучних споруд можуть призвести до порушення руху поїздів на цілих ділянках, до сходу поїздів із рейок під час руху.

Частіше усього на залізницях відбуваються пожежі, аварії струмопостачання та аварії поїздів.

АВАРІЙНІСТЬ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ ЗАЛЕЖИТЬ:

· від технічного стану транспортного засобу;

· від стану дороги;

· від кліматичних і природних умов;

· від швидкості прямування транспортного засобу;

· від дисциплінованості і професіоналізму водіїв і пішоходів.

 

29.Вимоги до транспортування небезпечних речовин.

Небезпечні вантажі — речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та іншій діяльності, які унаслідок властивих ним властивостей за наявності певних чинників можуть при перевезенні послужити причиною вибуху, пожежі, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд і інших об'єктів, заподіяти матеріальні збитки і шкоду навколишньому середовищу, а також привести до загибелі, травмування, отруєння людей, тварин.

Перевезення небезпечних вантажів є специфічним видом перевезень, враховуючи потенційну небезпеку вантажів, що перевозяться. Тому до перевезень небезпечних вантажів пред'являються особливі підвищені вимоги, як до самого транспорту, так і до персоналу. 

Під перевезенням небезпечних вантажів розуміють діяльність, пов’язана з переміщенням небезпечних вантажів від місця їх виготовлення чи зберігання до місця призначення з підготовкою вантажу, тари, транспортних засобів та екіпажу, прийманням вантажу, здійсненням вантажних операцій і короткостроковим зберіганням вантажів на всіх етапах переміщення. 
Згідно Закону України “Про перевезення небезпечних речовин” транспортні засоби, якими перевозяться небезпечні вантажі, повинні відповідати вимогам державних стандартів, безпеки, охорони праці й екології, а також у встановлених законодавством випадках мати відповідне маркування і свідоцтво про допущення до перевезення небезпечних вантажів. Перевезення небезпечних вантажів допускається за наявності відповідно оформлених перевізних документів, перелік і порядок подання яких визначається нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність транспорту. Має бути забезпечений фізичний захист і супроводження небезпечних вантажів у порядку, встановленому нормативно-правовими актами з питань перевезення небезпечних вантажів залежно від їх класифікації та виду транспорту, яким вони перевозяться. Відповідальність суб’єктів перевезення небезпечних вантажів підлягає обов’язковому страхуванню у встановленому порядку. Здоров’я і життя працівників, які беруть участь у перевезенні небезпечних вантажів, підлягають обов’язковому страхуванню від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у встановленому порядку

 

30.Маркування небезпечних вантажів з небезпечними речовинами.

Згідно Закону України “Про перевезення небезпечних речовин” транспортні засоби, якими перевозяться небезпечні вантажі, повинні відповідати вимогам державних стандартів, безпеки, охорони праці й екології, а також у встановлених законодавством випадках мати відповідне маркування.  Маркуючи транспортні засоби, контейнери, і цистерни знаками небезпеки, знаки розміщуються на: — обох бічних сторонах і до кожної торцевої сторони контейнера, багатоелементного газового контейнера, контейнера-цистерни або переносної цистерни. Коли контейнер-цистерна, автоцистерна, знімна цистерна або переносна цистерна мають декілька відсіків і в них перевозяться два або  більше небезпечніших вантажів, належні знаки небезпеки мають бути розміщені на кожній бічній стороні в місці розташування відповідних відсіків і один знак небезпеки кожного зразка, що є на кожній бічній стороні, має бути розміщений на обох торцевих сторонах. — обох бічних сторонах і ззаду автоцистерн, транспортних засобів із знімними цистернами, транспортних засобів батарей і транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі навалом (насипом).    

Знаки небезпеки, що не відносяться до небезпечних вантажів, що перевозяться, або їх залишків, мають бути видалені або закриті. Для  маркіровки транспортних засобів при перевезенні небезпечних вантажів застосовується поняття «Таблички помаранчевого кольору».Транспортні одиниці, що перевозять небезпечні вантажі, повинні мати дві розташовані у вертикальній плоскості інформаційні таблиці небезпечного вантажу. Одна інформаційна таблиця небезпечного вантажу повинна кріпитися спереду, а інша — ззаду транспортної одиниці.

 

 

31.Гідродинамічні об’єкти і їхнє призначення. Причини виникнення гідродинамічних небезпек (аварій).

Гідротехнічна споруда - це господарський об'єкт, що знаходиться на або близько водної поверхні, який призначається для:       
• використання кінетичної енергії руху води з метою перетворювання її в інші види енергії; 
• охолодження відпрацьованого пару на АЕС і ТЕЦ; 
• меліорації, забору води для зрошення, осушення і рибного захисту, 
• водозабезпечення, захисту побережної території, регулювання рівня води; 
• забезпечення діяльності річних і морських портів, суднобудівних і судноремонтних підприємств, судноплавства;

• підводного добутку, зберігання і транспортування корисних копалень.

До основних  гідротехнічних споруд відносяться: греблі, водозабірні і водозбірні споруди, запруди.  Система гідротехнічних  споруд  і водосховищ, зв'язаних єдиним режимом водоперетікання, складає гідровузол. Греблі -  гідротехнічні споруди (штучні греблі) або природні утворення (природні  греблі), що обмежують стік, створюють водосховища і різницю рівнів води  по руслу річки. Основним наслідком прориву греблі при гідродинамічних аваріях є

катастрофічне затоплення  місцевості, що полягає в стрімкому затопленні хвилею прориву розташованої нижче місцевості і виникненням повені. Катастрофічне затоплення характеризується: - максимально можливою висотою і швидкістю хвилі прориву; - розрахунковим часом приходу гребеня і фронту хвилі прориву у відповідний створ; - кордонами зони можливого затоплення; - максимальною глибиною  затоплення  конкретної   ділянки місцевості; - тривалістю затоплення території.

Гідродинамічний небезпечний об'єкт - споруда або утворення при-роди, що створює різницю рівнів води до і після нього, яка у разі її руй-нування може привести до утворення проривної хвилі та зони затоплення, що може привести до загибелі людей, сільськогосподарських тварин і рослин, завдати шкоду суб'єктам господарської діяльності і довкіллю.

Гідродинамічна аварія - аварія на гідротехнічній споруді, що пов'язана з розповсюдженням з великою швидкістю води і яка створює небезпеку виникнення техногенної надзвичайної ситуації.

Руйнування (прорив) гідротехнічних споруд відбувається в результаті дії сил природи або дії людини.  Природні причини гідродинамічних аварій: •землетруси, •урагани, •обвали, зсуви, •паводки і ін.

Причини, пов'язані з діяльністю людини: •помилки при проектуванні; •конструктивні дефекти гідроспоруд; •порушення правил експлуатації; •недостатній водоскид і перелив води через греблю; • диверсійні акти; •завдання ударів ядерною або звичайною зброєю

При руйнуваннях  гідротехнічних  споруд затопляється частина прилеглої до річки  місцевості, яка  називається  зоною можливого затоплення. Залежно від наслідків дії  гидропотока, що утворюється при гідродинамічній аварії, на території можливого затоплення слід виділяти зону катастрофічного затоплення, в межах якої поширюється хвиля прориву. 

 

32.Хвиля прориву та її вражаючі фактори. Вимоги до розвитку і розміщення об’єктів гідродинамічної небезпеки.

Хвиля прориву - хвиля, яка утворюється в фронті потоку води, що спрямовує в проран і має, як правило, значну висоту та швидкість руху, володіє значною руйнівною силою.

Вражаючу дію хвилі прориву пов'язано з поширенням з великою швидкістю води, що створює загрозу виникнення НС. Основними параметрамієе приголомшуючої дії є швидкість, висота і глибина хвилі прориву, температура води, час існування хвилі прориву. По своїй фізичній суті хвиля прориву є несталим рухом потоку води, при якому глибина, ширина, ухил поверхні і швидкість течії змінюються в часі.Характер дії на об'єкт вражаючого фактора визначається гідродинамічним тиском потоку води (гидропотоком), заввишки, глибиною і швидкістю потоку води, рівнем і часом затоплення, деформацією річкового русла, забрудненням гідросфери, грунтів, грунтів, розмиванням і перенесенням грунтів. Основним наслідком гідродинамічної аварії є катастрофічне затоплення місцевості. Зона катастрофічного затоплення - місцевість у нижньому б'єфі, що може бути затоплена в разі руйнування споруди або утворення прорану в греблі гідродинамічного небезпечного об'єкту при найбільшому розрахунковому рівні води у верхньому б'єфі, на якій розповсюджується хвиля прориву, що викликає масові втрати людей, руйнування будівель або об'єктів та знищення матеріальних цінностей.

  Зона затоплення — територія, на якій виникає затоплення місцевості, внаслідок руйнування або пошкодження гідротехнічних споруд.

Об’єкти гідродинамічної небезпеки повинні знаходитися під пильною увага гідрологів і спеціальних служб. В разі небезпеки прориву штучної греблі необхідно прийняти заходи до його недопущення. Наприклад: - регулювання стоку води; - форсована сработка водосховища; - транзитний пропуск води і ін. Якщо існує небезпека прориву природного водосховища, то необхідно прийняти заходи по зміцненню стінок греблі, або викликати прорив в менш небезпечному напрямі.

Для запобігання можливим раптовим проривам гребель, захисту людей і матеріальних цінностей завчасно виконується ряд заходів. До таких належать: а) адміністративні: - обмеження будівництва житлових будинків і об'єктів народного господарства в місцях, схильних до дії можливої хвилі прориву і подальшої повені; - евакуація населення, причому в зонах де час добігання проривної хвилі після руйнування греблі складає до 4 годин; - негайно, а на останніх територіях - у міру виникнення загрози затоплення. б) інженерно- технічні: - обвалування населених пунктів і сільськогосподарських угідь; - створення надійних дренажних систем; - берегоукрепітельниє роботи для запобігання зсувам, обваленням і пр.; - пристрій гідроізоляції і спеціальних зміцнень на будівлях і спорудах; - насадження низькоствольних лісів з тополь, верб, вільхи і берези, що збільшує жорсткість поверхні і сприяє зменшенню швидкості хвилі прориву.

 

 

33.Загальні поняття про основи теорії розвитку та припинення горіння.

Основною характеристикою, що характеризує руйнуючу дію пожежі, є температура, яка розвивається під час горіння. У житлових будинках та громадських будівлях температури всередині приміщень досягають 800–9000С, але розподіляються нерівномірно. Найвищі температури виникають під час зовнішніх пожеж і в середньому складають 1200–1300 0С.

Припинення горіння досягається дією на гарячі поверхні охолоджуючими засобами, що гасять вогонь, розбавленням гарячих речовин або повітря, яке надходить у зону горіння, негорючими парами або газами; створенням між зоною горіння та горючим матеріалом ізолюючого шару із засобів, що гасять вогонь. У якості основного засобу, що гасить вогонь, використовують воду. Крім води, використовуються хімічні та повітряно-механічні піни, вуглекислий газ, азот, порошки, водяну пару, інгібітори.

Засоби для гасіння вогню подають у вогнище пожежі за допомогою пожежної техніки стаціонарними установками гасіння пожежі, пожежними автомобілями, поїздами, кораблями, мотопомпами, вогнегасниками. Заходи з пожежної безпеки поділяються на пожежну профілактику та гасіння пожеж.