Організація праці

Перед вирішенням, чи брати нещасний випадок  на облік (тобто складати акт за формою Н-1 чи НТ) як виробничий, необхідно з’ясувати: з ким, де, коли, за яких обставин і  з яких причин стався нещасний випадок. Розглянемо приклади, коли провідну роль у цьому відіграє місце, де стався нещасний випадок.

Нещасні випадки, які сталися з працівником  на території підприємства або в  іншому місці роботи під час встановленої перерви (технологічної, для вживання їжі, санітарно-оздоровчого характеру  тощо), розслідуються відповідно до Положення. Питання щодо взяття нещасного випадку на облік вирішується комісією з розслідування залежно від конкретних обставин і причин. Якщо нещасний випадок стався на території підприємства в неробочий час, у вихідні та святкові дні, коли потерпілий знаходився на підприємстві через необхідність бути там особисто (отримання заробітної плати, відвідання медичного закладу, наради тощо), такий нещасний випадок також розслідується й береться на облік.

Деякі нещасні випадки не беруться на облік, хоча вони сталися на виробництві. До них належать такі нещасні випадки, якщо встановлено, що вони сталися під  час спортивних ігор на території  підприємства; під час скоєння  злочину (якщо суд визнає потерпілого  винним), у результаті природної  смерті (за висновком судово-медичної експертизи) і в результаті самогубства (за висновком прокуратури).

Як  уже було сказано, не беруться на облік  нещасні випадки, які сталися  з працівниками під час спортивних та інших розважальних ігор (волейбол, теніс, футбол тощо), якщо при цьому  був відсутній виробничий фактор. Маються на увазі травми, отримані безпосередньо під час спортивної гри. Однак часто це поняття розширюють, невірно трактують, що й призводить до помилок. От як ці випадки описуються в актах.

Під час розслідування нещасних випадків, які можуть каліфікуватись як не пов’язані з виробництвом, часто робиться досить принципова помилка. Замість того, щоб відповідно до Положення розслідувати нещасний випадок, а потім вже виносити рішення про його зв язок з виробництвом, комісія ще до розслідування, під тиском адміністрації передчасно вирішує, що нещасний випадок не пов’язаний з виробництвом. Тому опис обставин переобтяжується подробицями, які не розкривають справжньої причини нещасного випадку, але дають привід до завчасного орієнтування на те, що випадок не пов’язаний з виробництвом. Як правило, рішення, прийняті на підставі таких розслідувань, бувають хибними.

Досить  часто до категорії нещасних випадків не пов’язаних з виробництвом відносять  такі, які сталися на території  підприємства по дорозі до робочого місця  або з робочого місця до санітарно-побутових  приміщень через порушення вимог  безпеки потерпілими, низьку виробничу  дисципліну, під час виконання  робіт не за завданням адміністрації, внаслідок впливу на людину з поганим  станом здоров’я виробничих факторів. При цьому основним мотивом висувається  провина самого потерпілого.

Порушення вимог охорони праці, недисциплінованість, особиста необережність потерпілого  під час виконання ним трудових обов’язків не можуть бути підставою для кваліфікації нещасного випадку як не пов’язаного з виробництвом.

Існують труднощі з установленням  зв’язку з виробництвом випадків, які сталися внаслідок раптового погіршення стану здоров’я працівника (серцеві напади, інсульт тощо). Вони беруться на облік у тому випадку, якщо погіршення здоров’я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних та шкідливих виробничих факторів, або коли потерпілий не проходив передбаченого законодавством медичного огляду, а виконувана робота була протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров’я.

Нещасні випадки, які сталися під час  доставки працівників на роботу або  з роботи на транспорті підприємства, беруться на облік підприємством, працівниками якого вони є. Нещасні випадки з водіями автомашин, які були відряджені на сільгоспроботи, будівельні та інші роботи у складі зведеної автоколони, сформованої автотранспортним або іншим підприємством, розслідуються і беруться на облік цим підприємством.

На  багатьох підприємствах без зупинки  виробництва ведуться роботи з реконструкції  і будівництва нових об’єктів, регулярно ремонтуються агрегати, обладнання. Такі роботи, як правило, виконують спеціалізовані організації і у разі нещасних випадків починаються суперечки щодо їх розслідування та обліку.

У таких ситуаціях необхідно керуватись наступним: нещасний випадок, що стався з робітником підприємства, який виконував  роботи під керівництвом своїх посадових  осіб на окремій дільниці, об’єкті, території іншого підприємства, розслідується  і береться на облік підприємством, яке виконує роботи.

На  діючих підприємствах адміністрація  часто направляє робітників та службовців на допомогу будівельникам для прискорення  введення в експлуатацію виробничого (житлового) об’єкта. Якщо нещасний випадок  стався на будівельному майданчику з  працівником підприємства, яке направило  працівника, який працював самостійно або під керівництвом технічного персоналу свого підприємства, то такий випадок береться на облік  цим підприємством. Якщо ж випадок стався під час виконання робіт під керівництвом технічного персоналу будівельної організації – брати його на облік повинна будівельна організація. Тому, щоб уникнути непорозумінь, обом організаціям слід видавати відповідні накази або передбачати такі випадки під час укладання договорів. Це не тільки дасть змогу запобігти конфлікту щодо обліку травм, але й, що найголовніше, підвищить відповідальність посадових осіб за організацію безпеки праці.

2. Розслідування та  облік нещасних випадків

Одним з основних завдань у роботі інженера з охорони праці є розслідування  нещасних випадків. Треба пам’ятати, що він несе безпосередню відповідальність за якість розслідування, правильність визначення причин нещасного випадку  та повноту заходів щодо усунення причин виникнення аналогічних випадків на виробництві. Тому до розслідування нещасного випадку треба підходити з повною відповідальністю.

Поняття «нещасний  випадок на виробництві». Відповідно до ДСТУ 2293-99 «Охорона праці. Терміни та визначення основних понять», «нещасний випадок на виробництві – це раптове погіршання стану здоров’я чи настання смерті працівника під час виконання ним трудових обов’язків внаслідок короткочасного (тривалістю не довше однієї робочої зміни) впливу небезпечного або шкідливого чинника».

Згідно  з резолюцією МОП «Про статистику виробничого травматизму», прийнятою 16-ю Міжнародною конференцією зі статистики праці у 1998 році, «нещасний випадок на виробництві – це несподівана та незапланована подія, включаючи дії умисного, насильницького характеру, яка виникає внаслідок трудової або пов’язаної з нею діяльності, що призводить до травмування, хвороби або смерті».

Таким чином, термін МОП не обмежує поняття  нещасного випадку впливом небезпечного або шкідливого фактора, а пов’язує його з процесом трудової діяльності, що більш повно розкриває картину  виробничого травматизму.

Ці  принципи і покладено в основу чинного Положення про порядок  розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (далі – Положення).

Згідно  з цим Положенням розслідуванню  підлягають травми, гострі професійні захворювання, отруєння (далі – нещасні випадки), що сталися після одноразового впливу шкідливих речовин або факторів, теплові удари, опіки, обмороження, утеплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючими випромінюваннями, ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетрусів, зсувів, повеней, ураганів та інших надзвичайних подій), контактів з тваринами, комахами та іншими представниками флори й фауни, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше, або до необхідності перевести потерпілого на іншу (легшу роботу) терміном не менше, ніж на один робочий день, або до смерті потерпілого на підприємстві (рис. 3.1).

За  результатами роботи комісії з розслідування  нещасного випадку (якщо випадок  пов’язаний з виробництвом) складається  акт за формою Н-5. Коли ж нещасний випадок стався на території підприємства або під час проїзду на роботу чи з роботи на транспорті підприємства, наданого для доставки працівників, чи на власному транспорті, який використовується в інтересах підприємства за дорученням роботодавця, перебування на транспортному  засобі або на його стоянці, на території  вахтового селища, у тому числі  й під час міжзмінного відпочинку і, якщо причина нещасного випадку  пов’язана з виконанням потерпілим трудових (посадових) обов’язків або  з впливом на нього шкідливих  виробничих факторів чи середовища, виконанням робіт в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий (надання  необхідної допомоги іншому працівникові, запобігання аваріям, рятування  людей та майна підприємства тощо), ліквідацією аварій, пожеж та наслідків  стихійного лиха на виробничих об’єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємством, наданням шефської допомоги, під час прямування працівника до об’єкта обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об’єкта за дорученням власника – складається акт за формою Н-1.

Про нещасний випадок свідок або сам  потерпілий повинні терміново повідомити безпосередньо керівника робіт  або іншу посадову особу. Це дуже важливо  для подальшого правильного визначення обставин та причин нещасного випадку. Тому кожен працівник повинен  про це не тільки знати, а й виконувати цю вимогу. Про це інженер з охорони  праці повинен говорити під час  проведення вступного інструктажу, а майстер - під час проведення всіх інших видів інструктажу.

Реєстрація  всіх нещасних випадків на виробництві (навіть таких, що не призвели до втрати працездатності) – основа для повного  аналізу їх причин, опрацювання профілактичних заходів щодо їх запобігання.

Якщо  травма незначна, то потерпілий повинен  мати можливість обробити рану асептичними  засобами, перев’язати її. Для цього  у кожному структурному підрозділі повинна бути аптечка з повним набором необхідних медикаментів, перев’язувальних матеріалів, імобілізуючих та інших  засобів першої допомоги. Після цього  потерпілому у будь-якому випадку необхідно звернутись до травмпункту, навіть якщо травма не викликає занепокоєння, що дасть змогу в подальшому, під час її загоєння, уникнути ускладнень. Якщо травма серйозна, то потерпілому до прибуття лікаря надається перша допомога, яку повинен забезпечити або безпосередній керівник потерпілого, або свідок.

У разі необхідності керівник робіт або  уповноважена особа підприємства повинні  організувати доставку потерпілого  до лікувально-профілактичної установи, повідомити про нещасний випадок  роботодавця, а також відповідну профспілкову організацію. Коли потерпілий є працівником іншого підприємства – повідомити його роботодавця. Керівник підприємства повинен повідомити про  нещасний випадок відповідний орган  виконавчої дирекції Фонду. Якщо ж нещасний випадок стався внаслідок пожежі, то керівник повідомляє також місцеві  органи пожежно-рятувальної служби, а за гострого професійного отруєння – санепідстанцію та робочий орган  виконавчої дирекції Фонду.

Але у першу чергу керівник робіт  повинен повідомити про нещасний випадок службу охорони праці. Отримавши  повідомлення, інженер з охорони  праці повинен термінового прибути  на місце події, щоб упевнитись, що на місці події все залишилось без змін та опитати потерпілого. Якщо потерпілий знаходиться в травмпункті, піти туди. Опитування потерпілого  повинно бути здійснено якомога  швидше. А як бути, якщо нещасний випадок  стався після закінчення робочого часу інженера з охорони праці? Чи обов’язково  інженеру з охорони праці прибути  на місце події, чи ні? Тут все  залежить від діючої на підприємстві системи.

За  незначних травм, пояснення від  потерпілого та свідків можуть взяти  керівник робіт чи відповідальний черговий, якщо такий є (особливо у нічну  зміну), щоб потім передати ці документи  інженеру з охорони праці. Маючи  ці пояснення, інженер з охорони  праці зможе наступного дня більш  докладно з’ясувати всі подробиці  нещасного випадку. У всіх інших  випадках присутність інженера з  охорони праці на місці події  обов’язкова.

Згідно  з п. 16 Положення роботодавець після  отримання повідомлення про нещасний випадок повинен обов’язково  повідомити про це відповідний робочий  орган виконавчої дирекції Фонду  соціального страхування від  нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, організувати розслідування нещасного випадку, утворивши комісію з розслідування. Чи необхідно видавати наказ (розпорядження) про її призначення?

Так. Пунктом 17 Положення визначено склад  комісії з розслідування, тобто  перелік посадових осіб, які повинні  входити до складу комісії. Наказом (розпорядженням) призначається персональний склад комісії (керівник служби охорони  праці підприємства (голова комісії), керівник структурного підрозділу, представник  профспілкової організації, членом якої є потерпілий, або уповноважений  трудового колективу з питань охорони праці (у новому Законі «Про охорону праці» це уповноважжений найманих працівників), якщо потерпілий не є членом профспілки, а у разі гострих професійних захворювань (отруєнь) також спеціаліст санепідстанції) та термін закінчення розслідування, особливо, якщо керівника робіт не було своєчасно повідомлено про нещасний випадок, або якщо втрата працездатності потерпілого від отриманої травми настала не одразу.

Пунктом 17 Положення передбачено також, що потерпілий або його довірена особа мають право брати участь у розслідуванні нещасного випадку, хоча до скла-ду комісії вони не входять. У чому ж тоді полягає завдання їх участі? Перш за все у праві потерпілого (чи його довіреної особи) ознайомитися із поясненнями свідків, зібраними у ході розслідування, висновками експертів, схемою місця події тощо.

Комісія протягом 3 діб повинна скласти  акти за формами Н-5 та  
Н-1. Акт за формою Н-5 складається у двох екземплярах, а за формою Н-1 – у шести. Роботодавець повинен протягом доби після закінчення розслідування затвердити акт за формою Н-1. Один екземпляр акта видається потерпілому або особі, яка представляє його інтереси. У службі охорони праці не повинні зберігатись акти, які належать керівникові структурного підрозділу, профкому тощо. Якщо у службі охорони праці зберігається більше одного екземпляра, це означає, що інженер з охорони праці не виконує покладені на нього обов’язки і порушує вимоги Положення.