Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Мая 2013 в 22:04, курсовая работа
Аналіз трудової та соціально-трудової сфер підприємства дозволяє виявляти недоліки в використанні трудових ресурсів, усувати їх, створювати найкращі умови для найбільш повного використання трудових ресурсів.
В зв'язку з цим в курсовій роботі приділяється увага розгляданню питань, що стосуються аналізу ступеня забезпеченості підприємства трудовими ресурсами, аналізу робочого часу, аналізу вироблення продукції на одного працюючого.
Для характеристики руху робочої сили розраховується та аналізується динаміка наступних показників:
; (1.1)
; (1.2)
; (1.3)
; (1.3)
Аналізуючи рух робочої сили на підприємстві можна зробити висновок, що причинами вибуття працівників з підприємства є причини, що не викликані соціальними проблемами на підприємстві. В базовому періоді з підприємства вибула 1 людина – по причині досягнення нею пенсійного віку. В звітному періоді змін чисельності працівників підприємства не було. Коефіцієнт обороту по вибуттю працівників на І квартал поточного року склав 0,14. Не змінився коефіцієнт сталості складу персоналу підприємства, що свідчить про сприятливу атмосферу на підприємстві, відсутність соціальних проблем.
Однією з найважливіших умов виконання плану виробництва, збільшення вироблення продукції на кожного члена трудового колективу, а також раціонального використання трудових ресурсів є ощадливе й ефективне використання робочого часу. [14, c. 89]
Баланс робочого часу зазвичай складають в розрахунку на одного працівника підприємства. Плановий баланс робочого часу одного працівника приведено в табл. 1.4.
Таблиця 1.4 – Баланс робочого часу одного робітника
№ п/п |
Склад фонду робочого часу |
Одиниця виміру |
Значення показників |
1 |
Календарний фонд часу |
дні |
90 |
2 |
Вихідні дні |
дні |
26 |
3 |
Святкові дні |
дні |
4 |
4 |
Номінальний фонд робочого часу |
дні |
60 |
5 |
Невиходи на роботу усього а) основні і додаткові відпустки; б) відпустки в зв'язку з вагітністю та пологами; в) відпустки і скорочення робочого тижня учнів; г) через хворобу; д) виконання державних і суспільних обов'язків; е) за розпорядженням адміністрації. |
дні дні дні дні дні дні дні |
– –
– –
–
– – |
6 |
Явочний час |
години |
480 |
7 |
Втрати усередині робочого дня (внутризмінні втрати) а) скорочені години роботи: - у передсвяткові дні - у нічний час б) перерви на годівлю дітей; |
години
години години години години |
4
– 4 – – |
8 |
Корисний (ефективний) фонд робочого часу |
години |
476 |
Таким чином, з табл. 1.4 можна зробити висновок, що плановий баланс робочого часу складається з календарного, номінального та ефективного фонду часу. На ТОВ "Мед-сервис" календарний фонд робочого часу складає 90 днів, номінальний – 60 днів, ефективний фонд – 476 годин.
Повноту використання персоналу можна оцінити по кількості відпрацьованих днів та годин за аналізуємий період часу, а також по ступеню використання фонду робочого часу (табл. 1.5).[12, c.91]
Таблиця 1.5 – Використання трудових ресурсів підприємства
Показник |
Базовий період |
Звітний період |
Відхилення факту | ||
план |
факт |
від базового періоду |
від плану | ||
Середньоквартальна чисельність робітників |
70 |
70 |
70 |
– |
– |
Відпрацьовано за квартал робітником:
|
60 480 |
60 480 |
60 476 |
– –4 |
– –4 |
Середня тривалість робочого дня , годин |
8 |
8 |
7,5 |
–0,5 |
–0,5 |
Фонд робочого часу, годин |
33600 |
33600 |
31500 |
–2100 |
–2100 |
У тому числі надурочно відпрацьований час, годин |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
Фонд робочого часу (ФРЧ)
залежить від чисельності працівників(
ФРЧ=ЧП∙Д∙П; (1.5)
Таким чином, на підприємстві календарний фонд робочого часу складає 90 днів, номінальний – 60 днів, ефективний – 476 годин. В ІІ кварталі порівняно з І кварталом поточного року фонд робочого часу зменшився на 6,25%, тобто відпрацьовано на 4 годин менше. Причиною цього є скорочення середньої тривалості робочого часу на 0,5 годин через втрат усередині робочого дня у передсвяткові дні.
Метою трудової діяльності є отримання продукту праці, тобто виробництво і збут конкретної продукції, продаж товарів або надання послуг. Для працівника і трудового колективу має значення продуктивність цієї праці, виражена рівнем одержаного об'єму роботи на одиницю трудовитрат, зокрема в одиницю часу. І чим вищий цей рівень, тим менше доводиться витрат на одиницю часу. Важливим завданням організації праці є увага до зростання продуктивності праці, оскільки при його збільшенні росте об'єм роботи, вироблюваної працівником в одиницю часу, а час, що витрачається на одиницю роботи, зменшується.
Продуктивність праці – це співвідношення об’єму випущеної (реалізованої) продукції за певний проміжок часу в натуральних, вартісних та інших одиницях до витрат ресурсів, які відповідають даному об’єму випущеної (реалізованої) продукції.[13, c.44]
Вироблення – основний показник продуктивності праці, що характеризує кількість (у натуральних показниках) чи вартість зробленої продукції (товарна, валова, чиста продукція), що приходяться на одиницю часу (година, зміна, квартал, рік) чи одного середньоспискового працівника.
Вироблення розраховується як відношення обсягу виробленої (проданої) продукції (ОП) до витрат робочого часу на виробництво (продаж) цієї продукції (Т) (формула 1.6) або до середньоспискової чисельності працівників (Ч) (формула 1.7):
(1.6);
(1.7);
Вироблення збільшилось в ІІ кварталі поточного року порівняно з І кварталом на 12,89% – це якщо обсяг продажу продукції співвідносити з витратами робочого часу.
Вироблення збільшилось в ІІ кварталі відносно І на 12,89% – це якщо обсяг реалізованої продукції співвідносити з середньосписковою чисельністю працівників.
Аналогічно визначимо годинне (Вг) (формула 1.8) і денне (Вдн) (формула 1.9) вироблення на одного працівника:
(1.8);
(1.9);
де ОПміс – обсяг продукції за місяць;
Тчас, Тдн – кількість людино-годин, людино-днів (робочого часу), відпрацьованих всіма працівниками за квартал.
Годинне вироблення збільшилось в другому кварталі відносно першого на 23,85 грн., денне – на 120,51 грн.
Табл. 1.6 – Об’єм реалізації продукції на одного працівника
Показник |
І кв. |
ІІ кв. |
Відхилення | |
Абс. |
Відн., % | |||
Об’єм реалізації продукції у вартісному вираженні, грн. |
168230 |
189922 |
21692 |
12,89 |
Середньоспискова чисельність працівників, чол. |
8 |
7 |
–1 |
87,5 |
Відпрацьовано всіма працівниками годин за квартал, год. |
3360 |
3150 |
–210 |
93,75 |
одним працівником, год. |
480 |
476 |
–4 |
99,17 |
Кількість відпрацьованих днів одним працівником за квартал |
60 |
60 |
– |
– |
Середня тривалість робочого дня працівника, год. |
8 |
7,5 |
–0,5 |
93,75 |
Середньоквартальний об’єм реалізації (вироблення) одним працівником, грн. |
24032,86 |
27131,71 |
3098,85 |
12,89 |
Середньогодинний об’єм реалізації (вироблення) одним працівником, грн. |
114,09 |
129,59 |
15,5 |
13,58 |
Звідси середньоквартальне вироблення продукції одним працівником підприємства можна представити у виді добутку наступних факторів (формула 1.10):
(1.10);
де Др – кількість відпрацьованих днів одним робочим за квартал;
Вчр – середньогодинний об’єм реалізації (вироблення) одним працівником;
D – питома вага робочих;
Пр – середня тривалість робочого дня.
Середньоквартальне вироблення одним працівником зросло на 12,89%.
У таблиці 1.7 приведений розрахунок впливу факторів на середньорічну виробітку (за чотирма факторами).
Таблиця 1.7 – Розрахунок впливу факторів на величину середньорічного вироблення одного працівника (за чотирма факторами)
Фактор |
Алгоритм розрахунку |
Вплив фактору, грн. |
1. Кількість відпрацьованих днів одним робочим за Ікв. |
ΔВп(Др) = ΔДр · Вчрз · Dз · Прз, (1.11) |
ΔВп(Др)ІІкв.=0∙129,59∙1∙7,5=0 |
2. Середньочасове вироблення продукції одного робочого |
ΔВп(Вч) = Дрз · ΔВчр · Dз · Прз, (1.12) |
ΔВп(Вч)ІІкв.=60∙15,5∙1∙7,5= |
3. Питома вага робітників у загальній чисельності |
ΔВп(D) = Дрз · Вчрз · ΔD · Прз, (1.13) |
ΔВп(D)ІІкв.=60∙129,59∙ 0∙7,5=0 |
4. Середня тривалість робочого дня робочого |
ΔВп(П) = Дрз · Вчрз · Dз · ΔПр, (1.14) |
ΔВп(П)ІІкв.=60∙129,59∙ ∙1∙(-0,5)=-3887,7 |
Разом |
+(-3887,7)=3098,8 |
Балансова перевірка (формула 1.15):
ΔВп = (1.15);
де і - фактори, що впливають на продуктивність праці.
Сумарний вплив всіх 4-х факторів на величину середньоквартального вироблення одного працівника склав 3098,8 грн. в ІІ кварталі.
Розрахунок впливу факторів на середньорічну виробітку може бути розглянутий більш спрощено за трьома факторами (як альтернатива попередньому розрахунку впливу факторів) – тобто два фактори об’єднані в один, що представлено наступною моделлю середньорічного вироблення продукції одним працівником підприємства (формула 1.16):
Вп = tчр · Вчр · D (1.16);
де tчр – відпрацьовано одним працівником годин за квартал.
Середньоквартальний виробіток збільшився на 12,89% в ІІ кварталі порівняно з І кварталом.
У таблиці 1.8 приведений розрахунок впливу факторів на середньорічну виробітку (за трьома факторами).
Таблиця 1.8 – Розрахунок впливу факторів на величину середньорічного вироблення одного працівника (за трьома факторами)
Фактор |
Алгоритм розрахунку |
Вплив фактору, тис. грн. |
1. Відпрацьовано одним робочим годин за квартал |
ΔВп(tч) = Δtчр · Вчрз · Dз, (1.17) |
ΔВп(tч)ІІкв.=-4∙129,59∙1= = -518,36 |
2. Середньочасове вироблення продукції одного робочого |
ΔВп(Вч) = tчрз · ΔВчр · Dз, (1.18) |
ΔВп(Вч)ІІкв.=476∙15,5∙1 =7382,76 |
3. Питома вага робітників у загальній чисельності |
ΔВп(D) = tчрз · Вчрз · ΔD, (1.19) |
ΔВп(D)ІІкв.=476∙129,59∙0= 0 |
Разом |
ІІкв.=-518,36+ +7382,76+0=6864,4 |
Сумарний вплив всіх 3-х факторів на величину середньорічного вироблення одного працівника склав 6864,4 грн. в ІІ кварталі.
Порівняння фактично
середньочасової вироблення з плановим
середньочасовим виробленням
(1.20);
ΔВч(ΔИТ)=129,59–120,1=9,49 (грн.)
Завдяки порівнянню середньочасового вироблення з плановим середньочасовим виробленням визначили вплив інтенсивності, що склав 9,49 грн.
Таким чином можна зробити висновок, що загальне вироблення у ІІ кварталі порівняно з І кварталом збільшилось на 12,89%. Годинне вироблення збільшилось в ІІ кварталі відносно І кварталу на 23,85 грн. Середньоквартальне вироблення одним працівником зросло на 12,89%. Сумарний вплив всіх факторів на величину середньоквартального вироблення одного працівника склав 3098,8 грн. в ІІ кварталі, а вплив інтенсивності склав 9,49 грн.
Аналіз використання трудових ресурсів, ріст продуктивності праці необхідно розглядати в тісному зв’язку з оплатою праці. З ростом продуктивності праці створюються реальні передумови збільшення його оплати. В свою чергу, збільшення рівня оплати праці сприяє росту його мотивації та продуктивності.[10, c.152-153]
Информация о работе Аналіз трудової та соціально-трудової сфери ТОВ "Мед-сервис"