Природничі екскурсії, як форма організації навчального процесу

Відповідаючи, діти можуть сказати, що вони бачать дерева, кущі, квіти, птахів, комах, різні предмети неживої природи.

Учитель уточнює і доповнює відповіді учнів, пояснюючи, що навколо нас предмети природи. Потім вчитель пояснює, що природа потребує постійної уваги і піклування. Ми повинні завжди берегти і прикрашати нашу рідну природу не тільки для сьогоднішніх, але для майбутніх поколінь.

Після цього вчитель каже, що природа ділиться на живу, і пропонує дітям названі окремі предмети, які належать до живої або неживої природи. Учні відповідають.

Вчитель дає завдання подивитись, як і чим живляться пташки, бджоли, мурашки. Він підводить учнів до того, що всі живі організми живляться, що вони знають про живлення рослин. Що отримують рослини у землі? Для чого в неї дають добриво?

Вчитель відмічає що ознакою всього живого являється те, що вони народжуються, живляться, дихають, ростуть, розвиваються і вмирають. Нежива природа такого немає.

Могла би людина жити без навколишнього світу?

Ні, - відповідають діти.

Природа дає все необхідне людині для життя.

Щоб діти краще навчились розрізняти живу і неживу природу і їх об’єкти, вчитель організовує гру. При цьому клас ділиться на дві команди, визначає ведучого. Який швидко називає різні об’єкти. Якщо він називає живий об’єкт, діти піднімають руки, а якщо неживий – присідають. Той, хто помиляється, виходить з гри. Перемагає команда, де більше залишається гравців.

Проводиться практична робота на вимірювання тіні від гномана, щоб учні прослідкували за зміною висоти Сонця на небосхилі. Один учень встановлює гномон перпендикулярно до поверхні землі. Другий – в тому місці, де закінчується тінь, проводить рисочку, а третій – вимірює відстань від гномана до рисочки. Проводиться бесіда про те, які признаки, осені можна уже оприділити в неживій і живій природі.

В парку учні розглядають дерева, кущі, трав’яні рослини, згадують. Якими вони були літом і встановлюють причини змін. На цьому місці треба провести екскурсію зимою і весною для порівняння змін в природі.

Підсумки екскурсій. В класі проводиться підсумкова бесіда по питанням: що таке природа? Що відрізняється нежива природа від живої? Що відноситься до неживої і живої природи? Чому природу треба вивчати і охороняти? Чим відрізняються тварини від рослин? Чому після літа наступає осінь? Які признаки ранньої осені ви уже спостерігали в природі? Що вам сподобалось в природі? Коли поверхність Землі отримує більше тепла – зранку чи  в обід? Чому? Звідки людина бере все необхідне для життя?

Дома учні записують свої бачення під час екскурсії.

Екскурсія на тему “Дерева, кущі, трави”.

Ціль екскурсії: ознайомити учнів з деякими деревами, кущами і травами: навчити розрізняти ці рослини, виховувати естетичні почуття, бажання охороняти і розмножувати лісні насадження.

Спорядження: папки з гербарієм, газетний папір, кошики, сумки, прості олівці.

Підготовка вчителя до екскурсій. В лісі чи в парку вчитель вибирає місце, де ростуть листяні і хвойні дерева, кущі і трав’яні рослини, продумує маршрут, встановлює місце зупинок, готує питання для бесіди.

Підготовка учнів до екскурсі.

Перед екскурсією вчитель проводить бесіду, під час якої вияснює, що учні знають про ліс, які дерева і кущі їм знайомі; якого кольору були листки і трава літом, які знають лісові квіти. Вчитель встановлює час, ціль і місце проведення екскурсій, радить, як одягнутися.

Проведення екскурсії. Підходячи до лісу вчитель звертає увагу учнів на красу осіннього пейзажу, на яскраві листки дерев, на весь вид лісу. В лісі діти спостерігають листопад, прислухаються до шелесту листків під ногами.

Після короткого відпочинку вчитель проводить невелику бесіду про значення лісу в природі; потім запитує учнів, які із дерев ростуть навколо них, вони знають. Діти називають знайомі їм дерева (ялинка, сосна, береза, дуб). Вчитель пропонує розглянути березу зблизька і запитує, як діти й впізнали, що бачать на її білій корі. Пропонує зірвати листок і розглянути. Задає питання, якої він форми, кольору? Що вони побачили на його краях? Які гілки у берези?

Потім вчитель пропонує дітям стати під березою і подивитись вверх: Що ви бачите крізь листя?” (синє небо). “А тепер подивіться вниз і скажіть, що ви бачите на землі під березою? (тут росте багато різних трав’яних рослин).

Потім діти розглядають липу, і вчитель дає завдання: стати під деревом і подивитись вверх і сказати, що вони бачать. Відповідь: кріль листки липи майже нічого не видно. А що бачите на землі під липою? (Під липою трав’яних рослин дуже мало). Вияснюють, чому їх мало. (Сюди попадає мало світла). Роблять висновок: для росту кожної рослини необхідно світло.

На прикладі ялинки і сосни треба познайомити учнів з хвойними деревами. З допомогою вчителя  вони встановлюють, що стовбур цих дерев прямий, у ялини темно-коричневий, у сосни – жовто-червоний, а листя схожі на голки, але у ялини вони коротші і розміщені на гілках по одній, а у сосни – попарно, вертушка у ялини гостра, а у сосни закруглена; шишки у ялини довгі, а у сосни короткі.

Діти бачать, що осінню листки на деревах втрачають зелений колір і дістають різний колір, починається листопад. Вчитель пояснює причину. Колір листя змінюється через те, що під впливом подолання і скорочення дня порушується мальовничий ефект, який дає листям зелений колір залишаються другі фарби.

Листопад також зв’язаний з підготовкою рослин до зими. Бо зимою коріння не можуть вбирати із землі воду, якщо листя залишалося б, то рослина засохла і з нього випарилась би вся вода.

На основі спостережень учні приходять до важливого висновку: в залежності від умов життя в різний час року – температура повітря, освітлення проходить зміни в життєдіяльності рослин.

В кінці бесіди про дерева вчитель питає, що є спільного між всіма деревами. (Всі дерева мають корінь, стовбур, листя, вони цвітуть і дають плоди).

Під час екскурсії в ліс треба приділити увагу естетичному вихованню учнів. Їх необхідно навчити бачити красу природи, слухати шелест листя, шум ліса, аромат хвойних дерев.

Вчитель підводить дітей до куща горіха, пропонує порівняти його з березою.

На основі порівняння учні встановлюють що дерева вищі за кущі, стовбури у них грубий, кущі не мають великого стовбура. У них багато тоненьких стовбурців.

Учні збирають різні по кольору і  формі листя дерев і кущів.

Зібрав учнів на поляні, вчитель пропонує їм подивитись навкруги і сказати, які ще рослини, крім дерев і кущів, ростуть в лісі. Діти називають різні трав’яні рослини. Вчитель запитує, чим ці рослини відрізняються від дерев і кущів. Під час розмови вияснюється, що у трав’янистих рослин стебла тонкі, зелені не міцні.

Якщо діти знайдують у лісі гриби, вчитель повинен оприділити, які вони – їстівні, неїстивні чи отруйні. Велику увагу звертають на характерні ознаки отруйних грибів.

В ході екскурсії треба розказати про участь  людини на життя лісу: про чищення, боротьбу з шкідниками  пожарами, про розмноження лісних дерев і кущів, вирубування лісу.

Підсумки екскурсії.

Які ви знаєте дерева і кущі, які ростуть в лісі (парку)? В яких умовах краще розвивається дерево? Чим відрізняється дерево від куща? З якими трав’яними рослинами ви познайомились? Під якими деревами краще розвиваються трав’яні рослини? Чому? Яке значення має ліс для людини?

Зимова екскурсія в природу.

Ціль екскурсії: на основі спостережень розширити уявлення учнів про зміну природи зимою (стан дерев і кущів, сніговий, висоту сонця, колір неба, температуру повітря).

Спостереження: коробки, ножі, метр, термометр, бінокль, блокноти, олівці.

Підготовка вчителя до екскурсії: За декілька днів до екскурсії вчитель оприділяє в лісі (парку) об’єкти для спостереження.

Підготовка учні до екскурсії. На уроках і позашкільний час вчитель знайомить учнів з картинами видатних художників, на яких показана зимова природа. Бажано порекомендувати дітям самим найти і прочитати про зиму.

Під час короткої розмови перед екскурсією учні згадують, який був ліс осінню: що вони там бачили, які ознаки осені. Вчитель повідомляє, що вони підуть в той самий ліс і побачать, який він зимою.

Проведення екскурсій.

Під час екскурсій учні спостерігають за висотою Сонця, кольором неба, вимірюють товщину снігу в різних місцях, записуються результати вимірювання, визначають температуру повітря. Під час розмови випливає, що в різних місцях товщина снігу неоднакова.

Вчитель звертає увагу учнів на красу зимового пейзажу. Пропонує їм трохи постояти і послухати, чи шумить ліс, чи чути голоси птахів.

Продовжують спостерігати за деревами, кущами. Трав’яними рослинами.

Діти згадують, що літом дерева, кущі і трави були зеленими. Осінню листя багатьох рослин стали жовтими, оранжевими і бурими і опали. Діти відмічають, що зимою на деревах немає листя, тільки на соснах і ялинках зеленіє хвоя, а на дубах висять закручені жовто-коричневі листки.

Вчитель пояснює, що земля в лісі промерзла, коріння дерева не може вбирати із землі воду. Виконує невеликий кусок замерзлої землі, який учні повинні принести в школу. Там його потрібно положити в ящик тримати в теплому місці, поливати і вести спостереження. Через деякий час на поверхні землі появляться зелені рослини. Учні з допомогою вчителя роблять висновок, що багато трав зимою не гинуть, але не можуть рости в зв’язку з холодом.

Чому сосна і ялина зелені, якщо вони також не можуть вбирати своїм корінням, воду із замерзлої землі. Щоб діти зрозуміли, вчитель пропонує їм розглянути листя-голки цих дерев. Діти бачать, що вони дуже вузенькі, пропитані смолою. Такі листки майже не випаровують воду, і тому сосна і ялина на зиму залишаються зеленими і не сохнуть.

Треба показати учням, що деякі трав’яні рослини під снігом не замерзають і залишаються зеленими. Вчитель пропонує в деяких місцях розгребсти сніг під деревами і сказати, що вони там побачили (земні рослини і мох) чому ці рослини зелені зимою (ці рослини накриті снігом, який захищає від холоду) Під снігом температура вища, ніж температура навколишнього повітря.

В лісі завжди можна знайти пень, під корою якого живуть різні жуки. Мухи і навіть метелики. Але вони не рухаються і здаються мертвими. Вчитель пропонує покласти на долоню жука. Через декілька хвилин ін відігріється і почне рухатись. Роблять висновок, що  багато комах ховається від холоду під сніг і в різні сховища, перебувають в стані оціпеніння.

Не завжди можна побачити в лісі білку, зайця. Ласку, лісову мишу, лисицю, косулю. Однак їх присутність можна оприділити по слідам. Для зайця. Наприклад, характерний є слід: спереду дві великі ямки (слід від задніх ніг) ззаду – дві маленькі (слід від передніх.

Задні ноги у зайця довші, чим передні; під час бігу він відкидає їх вперед, передні більш короткі залишаються ззаду.

Підсумки екскурсії:

Вчитель підводить учнів до висновку, що життя в природі продовжується і зимою.

В купку живої природи ставлять на вікно в банках з водою зрізані гілки дерев і кущів і спостерігають за їх розвиванням.

Добре, щоб учнів написали невеликий твір на теми: “Ліс зимою”, “дерева і кущі лісу”, “Життя під снігом”, “Ліс в зимовому вбранні”.

Весняна екскурсія на природу.

Ціль екскурсії: прослідкувати, як просинається природа ранньою весною, виховувати у учнів естетичне почуття, бережливе відношення до природи.

Спорядження: коробки, ножі, лопати, банки, олівці, блокноти.

Підготовка учнів до екскурсій: На уроках читання природознавства учні вчать вірші, читають оповідання, в яких показана природа. На уроках музики вони можуть послухати записи музики “П.І. Чайковського “Март”, “Апрель” вивчити пісні про весну, прослухати пластинку з записами голосів пташок, подивитись картини художників. На приклад, А.К.Соврасова “Грачи прилетели”, И.И. Левитана “Большая вода”, Н.Н.Громадина “Весенний день”.

Проведення екскурсії.

Екскурсію треба проводити в ясний день.

По дорозі в ліс можна побачити стаї грачів. Необхідно розказати, яку користь приносять ці птахи, який спосіб життя у них.

Учні впізнають ліс, в якому вони  були осінню і зимою, зате тепер він виглядає інакше: він прозорий і де-не-де накритий ніжно-зеленим і жовтим пухом. Підійшовши ближче, діти бачать, що зелений пух – це листочки, які почали розвиватися на деревах.

В лісі вчитель проводить розмову про погоду. Діти відзначають, що сильніше гріє сонце, небо ясне, голубе. Порівнюють висоту сонця тепер, з тією, що була в цей час зимою.

Перед лісом учні бачать багато жовтих квітів, які називаються мати-й-мачуха. Вчитель пояснює чому ця рослина так називається. Чому мати-й-мачуха так рано цвіте?

Вчитель пояснює, що в корені цієї рослини є багато корисних комплектів, які відклались ще з осені. Через це ця рослина так рано цвіте. Мати-й-мачуха це лікарська рослина, її використовують при захворюваннях.

 Зайшли  в глибину лісу. Тут тихо вітру нема, тільки вверху колишуться вертушки древ; в лісі темніше, чи на відкритому місці, повітря вологе.

Після цього вчитель пропонує показати і назвати дерева  і кущі з минулих екскурсій: береза, липа, дуб. Клен, ялина, сосна, горіх, шипшина. Приводи їх до берези, в корі якої декілька днів тому, був зроблений невеликий надріз. Із нього тече сік. Рухання соку в дереві говорить про те, що з приход теплих днів посилається поступання води із землі. Вчитель пояснює, що надрізи шкідливі для дерева. Тому пошкоджене місце необхідно акуратно змазати глиною.

Під час екскурсії учні спостерігають за комахами, які літають перед квітучими рослинами, сидять на гілках.

На  дерево, яке цвіте  раніше, чим другі дерева. Вчитель пропонує послідкувати за комахами, яких цікавлять квіти верби.

Діти помітили біля квітів бджіл і других комах, які збирають пильцю і нектар. На основі спостережень роблять висновок, що між рослинами і комахами існує взаємозв’язок.

В ясний весняний день самітньо оживають лісні птахи. Чути “барабанний бій” дятла, співання шпаків, зябликів. Увагу дітей може привернути пташка розміром з горобця, з красивим пір’ям: розово-червона грудка, сіро-бура спинка, зеленований хвіст, пепельно-сіра з голубим відтінком шапочка і по дві білі цятки на кожному крилі. Це зяблик. Він живиться в основному зернами трав’яних рослин. Зяблики корисні птахи. Вони знищують зерна бур’янів, шкідливих комах.