Природничі екскурсії, як форма організації навчального процесу

Рід деревами і біля пнів зростають високі купи. Це  - мурашники. Діти розглядають мурашок. Вчитель коротко знайомить їх з життям мурашок, що лісні мурашки знищують багато шкідників лісу. Таким чином, їх треба охороняти.

Підсумки. Де ми були на екскурсії? Які зміни в природі ви побачили? Що нового дізнались?

Урок-екскурсія до річки (комплексна)

Мета: ознайомити з суттєвими ознаками осені, формами поверхні суші, ґрунтами, корисними копалинами, місцевою річкою та використанням її в народному господарстві. Виховувати бережливе ставлення до природи, раціональне використання її багатств. Розвивати спостережливість, уміння розкривати залежність між неживою і живою природою і діяльністю людини, розуміння прекрасного в природі.

Обладнання: рулетка, гербарна папка, копачі для викопування рослин, кошики для збирання корисних копалин і ґрунту, склянка, термометр, екскурсійне відерце, морилка, фотоапарат, блокноти, олівці.

Підготовка до екскурсії. Заздалегідь вчитель сам ознайомлюється з маршрутом екскурсії та місцем проведення її, визначає об'єкти для вивчення їх з учнями, складає план, завдання для проведення практичних робіт, добирає ігри, попереджає дітей про час виходу, радить їм, як треба одягтися і що взяти з собою. Перед виходом на екскурсію з учнями проводять бесіду. Запитання і завдання: як називається наша річка? Знайдіть її на карті (області, району). Звідки вона бере свій початок і куди впадає? притокою якої річки вона є? через систему яких річок її води доходять до моря?                                    

Далі вчитель попереджає учнів, що під час екскурсії їм треба виконати кілька завдань. По дорозі до водойми провести спостереження за змінами в природі (висота Сонця, стан неба, температура повітря; визначити напрямок вітру, які зміни відбулися в стані рослин і поведінці тварин та ін.). Крім цього, дізнатися, в якому напрямі тече річка у нашій місцевості, визначити лівий і правий береги; виміряти температуру води і порівняти з температурою повітря; визначити швидкість течії; які породи дерев ростуть на берегах; ознайомитися з рослинами у воді й на березі; провести спостереження за тваринами; зібрати різноманітний матеріал (зразки ґрунту, різні породи, рослини, дрібних тварин). Дізнатися, яке значення має річка в природі і народному господарстві, які корисні копалини є на місці екскурсії, як їх видобувають і використовують. Завдання розподіляють по ланках чи зірочках.

Хід екскурсії. Залежно від наявності об'єктів весь маршрут екскурсії розбивається на певні зупинки. На них вчитель зосереджує увагу учнів, організовує спостереження їх, дає пояснення і обов'язково щось розповідає, але цікаво і доступно, організовує хвилинку поезії, звертає увагу учнів на красиві краєвиди рідної природи. Можливо хтось з учнів або сам вчитель розкаже відповідний вірш і хоч ту чи іншу практичну роботу виконує одна із зірочок або ланок, а інші учні спостерігають за її роботою, але у підведенні підсумків і узагальнень беруть участь усі учні.

Бажано під час екскурсії організовувати пізнавальні ігри, збір екскурсійного і природничого матеріалу для виготовлення різноманітних виробів. Це можуть бути: цікаві за формою і кольором частини рослин, черепашки, комахи-шкідники та ін.

Нагадати учням, що вони маленькі «дослідники» природи, тому треба під час екскурсії багато дізнатися у самої природи. Вона розкриває свої таємниці лише тим, хто уважний, спостережливий, трудолюбивий.

По дорозі до річки звернути увагу учнів на ознаки осені і форми поверхні суші. На зупинці провести бесіду за запитаннями: які ознаки осені ви помітили? яка причина приходу осені? чому стало холодніше? Звернути увагу учнів обов'язково на висоту Сонця на небосхилі, бо саме воно є причиною всіх явищ, які спостерігають діти в неживій і живій природі. Після цього бесіду вести за спостереженнями в неживій і живій природі і праці людей. Це полегшує учням усвідомлення існуючих в природі взаємозв'язків між її явищами і працею людей. Запропонувати учням оглянути рослини. Запитати: які зміни відбулися в житті рослин? чому? що змінилося в поведінці комах, птахів? чому? про які ознаки осені написано в цьому вірші? Вчитель або учні декламують.

Рання осінь

Дні коротшають потроху,

вицвіта міжхмарна просинь,

В край наш з дальньої дороги

завітала рання осінь.

Понад лугом підрівняла

стрій у журавлинім клині

і вінків сплела чимало

з грон червоних на калині.

Йшла по лісу — не забула:

під пеньки грибів сипнула,

розтрусила кошик глоду –

ти не їв такого зроду!

На колгоспному роздоллі

вдень трудилась, ніч не спала:

з тракторних димків у полі

павутиннячка напряла.

В. Кочевський

Відгадайте загадку:

Дивний ключ у небі лине

Не залізний, а пташиний.

Цим ключем в осінній млі

Відлітають...                              (Журавлі)

Запитання: коли журавлі пролітають над нашою місцевістю? чому? які, ще птахи відлітають? Відгадайте:

Відлітають за моря,

У краї далекі,

На будинках гнізда в'ють.

Звуть же їх...                               (Лелеки)

Під час екскурсії звернути увагу учнів на форми рельєфу даної місцевості. Пояснити учням, що хоч і рівною здається поверхня Землі; звичайно, крім гір і високих горбів, на ній є підвищення і зниження, зустрічаються яри, долини річок, кар'єри, де видобувають корисні копалини. Якщо є можливість показати яр, то обов'язково запропонувати дітям оглянути місцевість і розкрити причину утворення цього негативного явища — «рани» землі. Запитати: чому яри приносять шкоду хліборобам? (Пошкодження родючих ґрунтів, висушування їх, важко застосовувати техніку, а іноді і зовсім неможливо та ін.) Які заходи вже проведені, щоб припинити ріст яру? (Зроблено відводи, схили обсаджені деревами, ростуть багаторічні трави, навколо яру обробіток ґрунту ведеться горизонтально або зроблено тераси та ін.)

Біля яру або на урвистому березі річки провести бесіду про грунт. Запитання і завдання: зверніть увагу на розріз поверхні суші (Землі). Що ви помітили? Якого кольору розріз? Чому в ньому добре видно різні за кольором шари? Розгляньте, як глибоко занурюється коріння рослин. Чому? Що відбувається з корінням після того як рослини відмирають? Хто з тварин живе в ґрунті? Яке значення їх? Під час екскурсії матеріал про утворення ґрунтів лише повторюється і закріплюється. Тут є можливість показати дітям основну гірську породу (пісок, глина, вапняки), на якій відбувався процес утворення ґрунту. Нагадати дітям, що цей процес дуже складний і на нього витрачається дуже багато часу — цілі тисячоліття Ось чому до ґрунтів, цієї народної «скарбниці», треба ставитись дуже бережливо і постійно дбати всім, хто має до цього відношення, про їх раціональне використання і родючість. Від того, як будуть люди ставитись до ґрунтів, їх обробляти, залежатиме і виконання завдань щодо забезпечення населення продовольством.

Обов'язково звернути увагу учнів на те, як використовуються поля, в якому вони стані, які ведуться на них роботи, і, звичайно, розповісти дітям хоч коротенько про сільські професії. Можна — провести бесіду, показати, як працює той чи інший агрегат, що цікавого в професії механізатора, які труднощі. Після цього учні виконують практичну роботу: вимірюють товщину шару ґрунту, підґрунту, беруть зразки їх.

Якщо є можливість показати учням кар'єр, де добувають пісок, глину, торф чи інші корисні копалини, то звернути увагу учнів не тільки на те, що кожна з копалин потрібна народному господарству, а й на те, як своєю діяльністю людина може завдати шкоди природі. Тому треба дуже економно ставитися до копалин, раціонально їх використовувати» а головне, щоб обов'язково провести рекультивацію земель, тобто виконати такі роботи, щоб земля знову була корисною людям. Там, де виник кар'єр, необхідно перетворити його на водойму, в якій можна буде розводити рибу, водоплавних птахів, хутрових звірів тощо. Доцільно в кар'єрах розбивати сади, виноградники, місця відпочинку. Запропонувати дітям на хвилиночку помріяти і уявити себе керівником. Подумати, які б роботи вони запланували, щоб місцевість стала ще кращою і давала користь народу. Фантазія у молодших школярів дуже різноманітна. І хтозна, може саме їм доведеться вирішувати важливі проблеми охорони навколишнього середовища. Показувати дітям і негативні явища варварського ставлення до природи, зосереджувати їхню увагу на тому, як можна було запобігти лиху, що для цього необхідно зробити. Адже екологічне виховання — дуже складний і тривалий процес, і вчителю початкових класів треба починати виховувати дітей як дбайливих майбутніх господарів нашої країни.

Коли учні приходять до річки, то тут дати їм можливість помилуватися красивим краєвидом, сфотографувати його, зробити малюнок, провести хвилину поезії, розповісти щось цікаве про минуле річки, дати відпочити, а потім продовжити вивчення, включаючи елементи гри. Наприклад, відгадати загадки: «Один біжить, другий лежить, а третій кланяється» (вода, берег, явір). «Два брати у воду дивляться, а повік не зійдуться» (береги). Запитання на кмітливість: хто перший визначить лівий і правий берег річки? як це зробити? Давайте зробимо змагання паперових корабликів. Визначимо на березі місце старту їх, а через хвилину — місце фінішу. Вимірявши відстань і знаючи час, можна буде визначити швидкість течії. Кожна зірочка пускає свій човник, а переможцем буде той, хто дасть правильну відповідь.

Далі діти виконують практичні роботи на вимірювання температури води, визначають її прозорість, чистоту, чи є в ній рештки рослин, мулу, разом з вчителем називають рослини, які ростуть у воді і на березі. Про знайомі учням рослини треба дати нову інформацію, щоб збудити інтерес, навчити спостерігати, правильно використовувати тощо. Наприклад, якщо є на березі густі зарості очерету, то на нього звернути увагу дітей і розповісти їм, що ця рослина швидко розмножується не тільки насінням, а й кореневищем (підземним стеблом). Стебла очерету використовують як будівельний матеріал, з нього виготовляють меблі, циновки, роблять огорожі. А яке це чудове паливо!

Щоб взимку в річці не гинула риба, бо в воді мало стає кисню, люди в ополонки вставляють пучки очерету. Хто догадався, чому? Виявляється, що стебло має порожнини, через які у воду легко проникає повітря. Цим займаються любителі-рибалки і «голубі» патрулі. І ви можете взимку їм допомогти.

Продовжуючи бесіду, розповісти учням, що за квітками латаття білого можна звіряти годинник. Вони розкриваються вранці о 5-й годині і закриваються надвечір — о 16-й годині. Кореневище цієї рослини має багато поживних речовин. У заводях річок, а особливо в ставках поверхню води суцільним килимом вкриває маленька плаваюча рослина — ряска. Чи спостерігали ви, як охоче її поїдають качки? В стебельцях, які нагадують листочки, містяться вітаміни та інші поживні речовини. Висушити ряску і взимку давати тваринам дуже корисно, наприклад, кури раніше починають нестися. Майже біля води росте цінна лікарська рослина — явір. Із його кореневищ виготовляють ліки, які заспокоюють нервову систему, лікують шлунок, а також застосовується в парфумерії і кулінарії. Любителів збирати кореневища багато, а як було б добре, якби ще і розмножували цю рослину. Досить залишити або посадити в груп : шматочок кореневища, як виросте нова рослина.

Звертаючи увагу учнів на луки, вчителю слід пояснити їхнє значення в народному господарстві. Запропонувати учням поміркувати над питанням: чому на луках, які-заливає вода, ростуть високі соковиті трави? (завдяки мулу, що осідає під час повені і волозі в ґрунті).

За суттєвими ознаками навчити дітей розпізнавати 4-5 лучних трав (конюшина, костриця, мишачий горошок, тимофіївка, осока). Показати на луках учням і отруйні рослини: чемерицю, жовтець, цикуту, які викликають тяжкі захворювання у тварин. Доцільно провести кілька ігор. 1. «Дивись уважно». На траві позначити невелику діляночку. Переможець той, хто більше побачить тут рослин і розповість про них цікаво. 2. «Хто більше рослин визначить на дотик». По черзі з кожної зірочки одному з учнів зав'язують очі і пропонують визначити і назвати кілька рослин, які вивчалися на екскурсії. Переможець той, хто визначить більше рослин. 3. «Відгадай рослину». Вчитель або один з учнів називає кілька суттєвих ознак однієї з рослин, які ростуть поруч, а учні повинні відгадати і назвати її. Хто більше відгадає рослин, той і буде переможцем.

У бесіді учні дізнаються про пристосування рослин до життя у воді і на березі, про велике значення в народному господарстві лучних трав — кормів для свійських тварин.

Ланка, відповідальна за збирання рослин, збирає і закладає їх у гербарну папку, їй допомагають інші учні.

З водним середовищем і рослинами пов'язане життя численних тварин. Учні ведуть спостереження за зграйками молоді риб, пересуванням по дну водойми жабурниць, поведінкою жаб, пересуванням по стеблах рослин ставковика, котушки. Ось по поверхні води, як на ковзанах, пробігла довгонога комаха — водомірка, яка нагадує павука. Чому ж вона не тоне? Дати учням можливість висловити свої думки. Уточнюючи їхні відповіді, вчитель пояснює, що у водомірки кінчики лапок, якими вона ледве торкається води, вкриті густими волосками. Це допомагає водомірці триматися на поверхні води. Підскакуючи над водою, водомірка ловить різних дрібних комах. На поверхні води крутяться, ніби танцюють жуки з чорною спинкою — вертячки. Задні лапки у них короткі, мають перетинки, якими жук як веслами гребе і тримається на воді. Очі у них ніби поділені на дві частини, і тому жуки можуть бачити здобич і вгорі і внизу. А ось на піску залишила слід жабурниця. Від інших тварин її легко відрізнити за черепашкою з двох стулок, в яких заховане м'яке тіло. Жабурниці хоч і виповзають на берег, та не надовго. Адже багато з собою води між стулок не набереш, а дихати треба. Зябра ,у них пристосовані вбирати розчинене у воді повітря. От і поспішають вони скоріше заповзти у воду. А перелякані волохокрильці вмить ховаються у свій будиночок, майстерно складений з дрібних відмерлих стебел рослин. У сачок потрапляють жуки-водолюби й плавунці. Стежать діти також за польотом ненажерливих бабок, які полюють на комарів та інших комах. Яскраві квіти лучних трав своїм ароматом приваблюють безліч бджіл, джмелів, різнобарвних метеликів. Голосно подають знак про своє перебування на луках численні коники. Чудовий краєвид водойми доповнюють водоплавні птахи — качки, гуси.