Аудит зносу (амортизації) основних засобів і нематеріальних активів на ПрАТ «КЗБН «Росинка»

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 12 Апреля 2014 в 23:30, курсовая работа

Краткое описание

Аудит амортизації основних засобів і нематеріальних активів проводиться за бухгалтерським і податковим обліком, що обумовлено відмінностями у відображенні цих операцій.
Мета аудиту — встановити дотримання підприємством порядку нарахування амортизації відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (ст. 8) від 22 травня 1997 р. № 283-97 ВР із змінами та доповненнями. Завдання аудиту — перевірити правильність:
• визначення вартості, що амортизується;
• встановлення підприємством строку корисного використання (експлуатації) об’єктів необоротних активів;
• розрахунку річної та місячної суми амортизації необоротних матеріальних активів за обраним підприємством методом;
• розрахунку амортизації інших необоротних матеріальних активів за прямолінійним чи спрощеним методом;
• початку та закінчення нарахування амортизації необоротних матеріальних і нематеріальних активів;
• відображення у складі витрат підприємства амортизації необоротних матеріальних і нематеріальних активів через систему бухгалтерських рахунків.

Содержание

Вступ…………………………………………………………………………………3
Розділ І. Теоретичні основи аудиту зносу основних засобів та нематеріальних активів ……………………………………………………………………………….4
Розділ ІІ. Методичні основи аудиту зносу основних засобів та нематеріальних активів на ПрАТ «КЗБН «Росинка» ……………………………………………..12
Розділ ІІІ. Організація аудиту зносу основних засобів та нематеріальних активів на ПрАТ «КЗБН «Росинка» ………………………………………………24
3.1 Загальна характеристика підприємства……………………………………….24
3.2 Структура підприємства…………………………………………………….....27
3.3 Структура бухгалтерії………………………………………………………….29
3.4 Облікова політика………………………………………………………………34
3.5Аналіз техніко-економічних показників………………………………………38
Висновки…………………………………………………………………………...49
Використана література………………………………………………………….50

Вложенные файлы: 1 файл

Корсовая с аудита.doc

— 290.50 Кб (Скачать файл)

Протягом всього періоду ведення досьє, а також після завершення аудиторської перевірки та подання звіту клієнту аудитор повинен забезпечувати належні умови зберігання документів.

Особливої уваги потребує проблема конфіденційності інформації (змісту) робочих документів.

Відповідно до Національного нормативу аудиту № 26 „Аудиторський висновок”, результати аудиту оформлюються у вигляді аудиторського висновку, який повинен містити в собі чітке і ясне уявлення аудитора про перевірену фінансову звітність.

Метою складання аудиторського висновку є надання висновку аудитором (аудиторською фірмою) про повноту, достовірність і неупередженість інформації щодо статутного капіталу, що розкривається у звітності господарюючого суб'єкта.

До аудиторського висновку додається бухгалтерська звітність господарюючого суб'єкта, відносно якого проводився аудит. З метою ідентифікації на формі звітності повинен бути підпис аудитора або спеціальний штамп аудиторської фірми.

Позитивний висновок надається клієнту у випадках, коли, на думку аудитора, виконано наступні умови:

- аудитор одержав всю інформацію і пояснення, необхідні для досягнення мети аудиту;

- надана інформація достатньою  мірою відображає реальний стан  справ на підприємстві;

- наявні адекватні та достовірні  дані з усіх суттєвих питань;

- фінансова документація підготовлена у відповідності з прийнятою на підприємстві обліковою політикою, яка відповідає вимогам П(С)БО;

- фінансова звітність складена  на основі дійсних облікових  даних й не містить суттєвих  протиріч;

- фінансова звітність складена  належним чином за формою, затвердженою у встановленому порядку.

Якщо аудитор не знайшов порушень або виявив порушення, що не впливають на законність функціонування, не спричиняють збитків державі, засновникам або акціонерам, то він фіксує це в аналітичній частині аудиторського висновку. При цьому аудитор має право надати позитивний висновок.

Якщо аудитор виявив порушення, які впливають на законність функціонування або спричиняють збитки державі, засновникам або акціонерам, то він фіксує це в аналітичній частині аудиторського висновку. В цьому випадку аудитор надає час для усунення викритих порушень. Якщо порушення не виправлені, аудитор не має права надати позитивного висновку.

В умовах нових форм організації праці, діяльності суб'єктів господарювання з різною формою власності значно зросла роль контролю використання основних засобів та збереження власності. Дослідження теоретичних положень та діючої практики організації обліку основних засобів в умовах трансформації бухгалтерського обліку до міжнародних стандартів дозволяють визначити коло проблем, що гальмують процес управління виробництвом та знижують ефективність використання основних засобів. До таких проблем належать різні підходи до визначення сутності основних засобів та методики їх відображення в бухгалтерському і податковому обліку, відсутності сталої визначеності складу основних засобів та інші. Поряд з розкриттям сутності та методики обліку основних засобів особливої актуальності набувають дослідження проблеми нарахування амортизації, розвитку та вдосконалення в цілому системи амортизації, уточнення її ролі в процесі відтворення, а також фінансового контролю ефективності використання основних засобів у виробничому процесі.

Аудит фінансово-господарської діяльності активно впливає на виявлення негативних явищ у діяльності підприємств, встановлення їх причинних взаємозв'язків, сприяють профілактиці збитків, нестач, втрат у господарській діяльності. Аудит основних засобів дозволяє встановити стан основних засобів на підприємстві, їх правильний облік, нарахування амортизації. Можна зробити висновок, що аудит основних засобів дуже складний процес, а з огляду на постійні зміни в нормативних актах стосовно їх амортизації, класифікації тощо це ще й дуже важлива частина в загальному аудиті підприємства, так як може значно впливати на його кінцеві результати.

Типові порушення з аудиту зносу основних засобів та нематеріальних активів:

1.Незадовільне оформлення первинних документів (відсутність підписів, застосування нетипових форм документів);

2.Списання основних засобів  і нематеріальних активів по актах, що не  оформленні у відповідності до діючих нормативних документів;

3. Неправильне списання витрат на поліпшення основних засобів;

4.Не відображення в бухгалтерському  обліку оприбуткованих матеріалів, вузлів, запасних частин після  ліквідації основних засобів;

5.Неправильне віднесення нарахованих  сум амортизації (зносу) на невідповідні  рахунки бухгалтерського обліку;

6.Відсутність кошторисів на  поточний ремонт основних засобів;

7.Використання основних засобів  в корисливих цілях під видом  тимчасового використання;

8.Приховування нестач основних  засобів внаслідок заплутаності  аналітичного обліку та неякісного  проведення інвентаризації;

9.Неправильний розрахунок сум  матеріального збитку в випадках  крадіжок, псування, знищення основних  засобів;

10.Заміна нових основних засобів  застарілими, що були списані, але  не ліквідовані;

11.Несвоєчасне списання об’єктів  основних засобів та нематеріальних  активів, що не приносять економічної  вигоди підприємству.

 

 

Розділ ІІІ. Організація аудиту зносу основних засобів та нематеріальних активів на ПрАТ «КЗБН «Росинка»

 

3.1 Загальна характеристика підприємства

 

Відкрите  акціонерне товариство «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка» понад 45 років на ринку безалкогольних напоїв і представляє в асортиментному ряду понад 50 найменувань безалкогольних, соковмісних, вітамінізованих, слабоалкогольних напоїв, мінеральної та питної води, квасу, сиропів. Торгова марка «Росинка» на сьогодні є одним з лідерів по виробництву смачних, якісних та натуральних напоїв і працює за принципом: «Якість для всіх - смак для кожного!». Новітні технології, вишукані рецепти плюс унікальна природна вода з джерела Юрського горизонту, глибиною 315 метрів, роблять всі напої торгової марки «Росинка» надзвичайно смачними, м'якими та корисними для організму. Продукція торгової марки «Росинка» популярна в Україні, а також її знають і цінують за кордоном.

Відлік своєї біографії Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка» веде з серпня 1960 року. З початку свого існування він мав назву «Київський експериментальний завод безалкогольних напоїв», в «Росинку» завод було перейменовано у 1985 році.

До 1962 року випускалася тільки мінеральна вода «Київська».

1962 рік - введено в експлуатацію 4 автоматичні лінії розливу з  виробництвом 6 тис. пл./ год кожна, на одній з яких розливалась мінеральна вода «Київська», а на трьох лініях розливались фруктові напої.

1965 рік - налагоджено виробництво  квасу. Хлібний квас «Український», виробництва «Росинки» - це продукт  натурального процесу бродіння  з використанням квасного сусла  і цукру з добавленням чистих  культур дріжджів та молочнокислих  бактерій. У 2009 році на Всеукраїнському фестивалі квасу «Агро-2009» хлібний квас «Український» отримав Почесний Диплом за високу якість.

1970 року вводилися легендарні  смаки, такі як «Ситро», «Лимонад», «Буратіно», «Тархун».

1983 рік - завод стає ключовим  партнером по розливу напоїв компанії Кока-Кола в Україні.

В 1992 році почав працювати цех з виробництва сиропів для газованих напоїв.

1996 року було зроблено технічне  переоснащення заводу – більш  сучасне, більш модернізоване. Вводилися  в дію нові лінії з розливу  безалкогольних напоїв і мінеральної води в пляшки із поліетилентерофталата (ПЕТ).

1998 рік - підписано ексклюзивний  контракт з компанією Capri Sun AG і  розпочато виробництво сокового  напою для дітей «Capri-Sonne», який  відрізняється оригінальною упаковкою  і який вже давно люблять дітлахи Європи.

У 2001 році «Росинка» отримала сертифікат ISO 9001:2001, що є доказом високих стандартів виробництва та якості напоїв, що виробляються компанією.

2002 – 2006 роки – для збільшення  виробничих потужностей заводу, було введено в експлуатацію лінія по випуску безалкогольних напоїв, мінеральної води та слабоалкогольних напоїв продуктивністю 15 тисяч пляшок на годину та нову лінію потужністю 20 тисяч пляшок місткістю ПЕТ 1 л на годину.

У липні 2007 року ПрАТ КЗБН «Росинка» увійшло до складу провідної європейської групи «ORANGINA SCHWEPPES GROUP». Компанія провела репозиціювання брендів та представила новий більш сучасний дизайн етикетки та пляшки. ТМ «Росинка» стала лідером ринку солодких газованих вод у місті Києві та увійшла до ТОП-5 лідерів солодкої та мінеральної води в національних масштабах.

З липня 2010 року Київська інвестиційна група знов стає власником ВАТ КЗБН «Росинка»

Жовтень 2010 – відбулась зміна організаційної форми та назви підприємства на Приватне Акціонерне Товариство «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка»

«Росинка» є інноваційною компанією, що пропонує споживачеві широкий вибір понад 85 найменувань продукції, яка випускається на сучасних виробничих лініях з дотриманням найвищих стандартів якості. У їхньому асортименті напої, різноманіття смаків яких задовольніть всіх споживачів: безалкогольні, слабоалкогольні, сокові, а також мінеральні води різного ступеню газації на будь-який смак.

Завод «Росинка» є значним та дисциплінованим платником податків і позабюджетних платежів. Велику роль підприємство приділяє розвитку міста Києва. Являючись одним  з найбільших платників податків у Шевченківському районі, завод «Росинка» надає можливість місцевим органам влади своєчасно виплачувати заробітну плату працівникам бюджетної сфери. Нині підприємство набуло всіх необхідних атрибутів модерної маркетингової кампанії, яка бере активну участь у суспільному та культурному житті всієї країни. «Росинка» ніколи не залишається осторонь новітніх методів господарювання, увесь час відслідковуючи власну політику у цьому напрямку. ПрАТ «КЗБН» «Росинка» здійснює постійну і різнопланову благодійну діяльність, допомагаючи і коштами, і продукцією дітям, ветеранам війни, потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи. Серед вдячних заводу - благодійні фонди, громадські організації, дитячі будинки, лікувальні заклади.

Завод«Росинка» намагається максимально врахувати побажання споживачів щодо смакових вподобань, аби кожен  знайшов свій напій і залишився  задоволений.

Завод "Росинка" співпрацює з багатьма зарубіжними фірмами: «Рудольф Вільд» Німеччина та «Квест» Голландія та іншими.

 

3.2 Структура підприємства

 

Структура управління - це впорядкована сукупність взаємопов'язаних елементів системи, що визначає поділ праці і службові зв'язки між структурними підрозділами та працівниками апарату управління щодо підготовки, прийняття і реалізації управлінських рішень. Структура управління по горизонталі становить окремі ланки, а по вертикалі - ступені. Ланки управління являють собою організаційно відокремлені структурні підрозділи.

Управління заводу складається з керівників, включаючи директорів різних сфер управління. Абсолютна більшість керівників працюють на заводі тривалий час і володіють високим професійним досвідом і знаннями, необхідними для керування підприємством.

Найвищими посадовими особами підприємства є директори. У своїй діяльності вони підпорядковуються безпосередньо Голові правління ПрАТ «КЗБН «Росинка» (Генеральному директору).

Персонал підприємства - сукупність працівників, які мають необхідну професійну підготовку та практичні навички.

За характером виконуваних робіт весь персонал поділяється на категорії: робітники, спеціалісти, службовці, керівники.

Керівники - працівники, які займають посаду керівників підприємства, та їх структурних підрозділів(генеральний директор, заступники, начальники, завідуючі та інші.

Спеціалісти - працівники, які займаються інженерно-технічними, економічними роботами(інженери, економісти, адміністратори, бухгалтери ).

Службовці - працівники, які здійснюють підготовку документації, господарське обслуговування, облік і контроль ( обліковці, агенти, секретарі).

Основними структурними підрозділами на підприємстві є: відділ охорони праці; юридичний відділ; бухгалтерія; фінансово – економічний відділ; технічний відділ; відділ автоматизованих систем управління (АСУ); відділ кадрів; відділ збуту; відділ матеріально – технічного забезпечення; відділ техно – хімічного і мікробіологічного контролю; адміністративно – господарська одиниця; сиропно-купажний цех; посудо - тарний цех; цех готової продукції; автотранспортний цех; ремонтно – механічний цех; ремонтно – будівельний цех; енергетичний цех; прирейкова база; цех нових технологій, метрологічна служба.

Схему правління можливо розібрати на рис. 1.1                            Рис 1.1

До виробничих підрозділів ПрАТ «КЗБН «Росинка» відносяться: відділ кадрів, відділ технохімічного та мікробіологічного контролю, юридичний відділ, відділ охорони праці, відділ збуту, відділ маркетингу, автотранспортна ділянка, технічний відділ, відділ матеріально-технічного забезпечення, відділ збуту, фінансово-економічний відділ та відділ АСУ. Організаційна структура управління ПрАТ «КЗБН «Росинка» належить до такого типу, як лінійно-функціональна. Загальну структуру підприємства утворює сукупність виробничих, невиробничих та управлінських підрозділів.

 

3.3 Структура бухгалтерії

 

Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” № 996-XIV від 16.07.99р. визначено, що бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно від дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Питання щодо організації бухгалтерського обліку на підприємстві належить до компетенції його власників або уповноважених ними органів відповідно до законодавства та установчих документів. Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації та визначає облікову політику підприємства.

Информация о работе Аудит зносу (амортизації) основних засобів і нематеріальних активів на ПрАТ «КЗБН «Росинка»