Аудит зносу (амортизації) основних засобів і нематеріальних активів на ПрАТ «КЗБН «Росинка»

В разі  повного виведення з експлуатації об`єктів основних засобів на період більше 1 місяця з причини реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації головний технічний керівник повинен приготувати наказ по підприємству для зупину нарахування амортизації цього основного засобу в бухгалтерському та податковому обліку.

Створюються інші забезпечення, що виникли внаслідок минулих подій, якщо їх оцінка може бути розрахунково визначена, та погашення зобов‘язань по ним ймовірно призведе до зменшення ресурсів.

Не створюється забезпечення на покриття майбутніх збитків від діяльності підприємства

Оцінку ступеня завершеності операції з надання послуг (виконання робіт) здійснюють шляхом вивчення виконаної роботи, при цьому в бухгалтерському обліку доходи відображати у звітному періоді підписання акта наданих послуг (виконаних робіт).

Транспортно-заготівельні витрати ведуть за групами запасів та  включають до собівартості придбаних запасів.

До кваліфікаційного активу відносять будівництво приміщень, будинків, будівель, споруд,  виготовлення(монтаж) устаткування, реконструкцію (модернізацію, добудову, дообладнання) об`єктів основних засобів, розробку(створення)програмного продукту та інших нематеріальних активів ,які тривають більше ніж 180 днів.

У разі безпосереднього позичання коштів з метою створення кваліфікаційного активу,  сума  фінансових витрат за цією позикою відноситься на вартість кваліфікаційного активу в період його створення в повному обсязі.

Інші фінансові витрати відносяться на вартість кваліфікаційного активу, як добуток норми капіталізації та середньозважених витрат на створення кваліфікаційного активу в період створення останнього.

До об‘єктів операційної орендної плати за користування цими об‘єктами визнаються витрати на прямолінійній основі.

Ліміт добових на відрядження затверджується наказом по підприємству щорічно.

Відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов‘язання у проміжній фінансовій звітності не відображаються.

 

       3.5 Аналіз техніко – економічних показників за 2009-2010 р.р.

 

Аналіз діяльності підприємства поширюється на досить широке коле показників, які розкривають суть економічних явищ з кількісного чи якісного боку в абсолютних або відносних величинах. Рушійні сили, умови та причини, які визначають той чи інший показник, називаються факторами.  Кожен, без винятку, показник фінансово-господарської діяльності підприємства є результатом взаємодії дуже великої кількості факторів.

Для вивчення їх дій  та впливу на показники, що піддаються аналізу, їх необхідно певним чином класифікувати.

Принципи класифікації факторів у фінансово-господарському аналізі аналогічні тим, які лежать в основі класифікації аналітичних задач. За своїм змістом усі фактори, які вивчаються у фінансово-економічному аналізі, можна розділити на:

- економічні; 

-соціально-економічні.

Перші виражають умови, які забезпечують підприємницьку діяльність з точки зору організації виробничого процесу раціонального використання ресурсів,  залучених підприємством для своєї діяльності.

Так показник рентабельності роботи підприємства визначається такими факторами, як структура вкладення капіталу в активи, інтенсивність використання виробничих запасів, продуктивність праці робітників, рівень технології виробництва.

Соціально-економічні фактори – це рушійна сила підвищення ефективності роботи підприємства, які закладені у самих учасниках виробництва.

 

Основні техніко-економічні показники виробничо-господарської діяльності ПрАТ «КЗБН «Росинка»                                       

                                                                                                                               Табл 1.2

№ з/п	Показники	Одиниця виміру	Рік		Абсолютне відхилення	Темп приросту %
			2009р.	2010р.
1	2	3	4	5	6	7
1	Обсяг виробленої продукції в діючих цінах	тис. грн.	222371,7	208039,8	-14331,9	-6,4
2	Обсяг виробленої продукції в порівняних цінах	тис. грн.	249723,4	226971,4	-22752,0	-9,1
3	Випуск продукції в натуральному виразі	тис.дал	10168,9	8448,8	-1720,1	-16,9
	в т.ч. безалкогольні напої	тис.дал	6475,9	4501,4	-1974,5	-30,5
	в т.ч. сиропи Пост Мікс	тис.дал	14,6	13,9	-0,7	-4,8
	в т.ч. мінеральна вода	тис.дал	3241,6	3594,6	353,0	10,9
	в т.ч. слабоалкогольні напої	тис.дал	436,8	338,9	-97,9	-22,4
4	Чистий доход від реалізації продукції	тис. грн.	217297,0	204867,0	-12430,0	-5,7
5	Собівартість реалізованої продукції	тис. грн.	154663,0	143571,0	-11092,0	-7,2
6	Валовий прибуток (збиток)	тис. грн.	-68446,0	-2537,0	65909,0	-96,3
7	Середньооблікова чисельність персоналу	осіб	628	517	-111,0	-17,7
8	Фонд оплати праці	тис. грн.	43163,6	34756,3	-8407,3	-19,5
9	Продуктивність праці на одного працівника ПВП	тис. грн./чол.	397,6	439,0	41,4	10,4
10	Середньомісячна оплата праці одного працівника ПВП	грн./чол.	5727,7	5602,2	-125,4	-2,2
11	Середньорічна вартість основних засобів	тис. грн.	159709,5	164850,0	5140,5	3,2
12	Фондовіддача	грн./грн.	1,6	1,4	-0,2	-11,9
13	Середньорічні залишки обігових коштів	тис. грн.	41948,5	42919,5	971,0	2,3
14	Коефіцієнт оборотності обігових коштів	обертів	5,2	4,8	-0,4	-7,9
15	Середньорічна вартість майна підприємства	тис. грн.	153032,5	150828,0	-2204,5	-1,4
16	Власний капітал	тис. грн.	31014,0	35248,0	4234,0	13,7
17	Операційні витрати	тис. грн.	281375,0	213743,0	-67632,0	-24,0
18	В т.ч. прямі матеріальні витрати	тис. грн.	125366,0	116649,0	-8717,0	-7,0
19	Частка прямих матеріальних витрат в собівартості	%	81,1	81,2	0,2	0,2
20	Матеріаловіддача	грн./грн.	2,0	1,9	0,0	-2,3
21	Витрати на 1 грн реалізованої продукції	коп.	0,7	0,7	0,0	-1,5
22	Прибуток (збиток) від основної діяльності	тис. грн.	-56916,0	8717,0	65633,0	-115,3
23	Чистий прибуток (збиток)	тис. грн.	-68656,0	4233,0	72889,0	-106,2
24	Рентабельність (збитковість) продукції	%	-54,8	3,6	58,4	х
25	Рентабельність (збитковість) капіталу	%	-221,4	12,0	233,4	х
26	Рентабельність (збитковість) активів	%	-44,9	2,8	47,7	х

 

Провівши аналіз основних техніко-економічних показників, що комплексно характеризують діяльність підприємства ПрАТ КЗБН «Росинка», бачимо, що у 2010 випуск продукції в діючих цінах зменшився на 14331,9 тис. грн, що становить 6,4 %. В свою чергу випуск продукції в порівняльних цінах впав аж на 22752,0 тис. грн.(9,1%). А в натуральному виразі, враховуючи безалкогольні напої,сиропи Пост Мікс, мінеральну воду та слабоалкогольні напої, станом на кінець 2010 року складає 8448,8 тис.дал, що в порівнянні з минулим роком менше на 1720,1 тис.дал (16.9 %).Також у звітному році зменшився чистий дохід від реалізації продукції на 5,7%, або на 12430,0 тис. грн.Фонд оплати праці у 2009-2010 роках складав 43163,6 тис. грн. та 34756,3 тис. грн. відповідно. Зменшення на 8407,3 тис. грн. ФОП зумовлено зниженням середньомісячної заробітної плати всього персоналу на 2,2 %.Середньооблікова чисельність всього персоналу значно знизилась, на 111 чол.. В свою чергу, продуктивність праці промислово - виробничого персоналу зросла на 10,4 %, що становить 41,4 тис. грн./чол..Відповідно вище наведених розрахунків середньорічна вартість 03 збільшилась на 5140,5 тис. грн., хоча показник ефективності використання 03- Фондовіддача, що характеризує кількість виробленої продукції з 1 грн. вкладеної в 03, зменшилася на 11,9 %.Середньорічні залишки обігових коштів зросли на 971,0 тис. грн. та відповідно становлять 42919,5 тис. грн. на кінець 2010 року.Середньорічна вартість майна підприємства зменшилася на 1,4 % або на 2204,5 тис. грн.Собівартість реалізованої продукції за результатами діяльності ПрАТ КЗБН «Росинка» -  2010 року знизилась на 11092,00 тис. грн.. Частки прямих матеріальних витрат в собівартості продукції зросла на 0,2 % та відповідно становить 81,2 % в звітному 2010 році.Витрати на 1 грн реалізованої продукції майже не змінились.У 2010 році підприємство від основної діяльності отримало прибуток в розмірі 8717,0 тис. грн., і не дивлячись на те що в минулому 2009 році, «Росинка» мала значні збитки даний прибуток  дозволив вийти підприємству на чистий прибуток. Аналізуючи показники рентабельності, виявлено, що рентабельні і продукція,і капітал, і активи підприємства. Однак ця рентабельність є незначною, як і прибуток (4233,0 тис.грн), через великі збитки у минулому 2009 році.

     Після попереднього ознайомлення з діяльністю економічного суб’єкта й ухвалення остаточного рішення про згоду на надання аудиторських послуг здійснюються підготовка проекту договору і укладення договору між аудиторською організацією та економічним суб’єктом. У тексті договору вказуються предмет договору, права й обов’язки обох сторін (виконавця і замовника), умови надання і вартість аудиторських послуг, порядок і строки розрахунків (у тому числі виплати авансу чи задатку), відповідальність сторін і порядок вирішення спору, строк діяння договору й адреси сторін. Обов’язково наводяться серія, номер і дата видачі Аудиторською палатою України сертифіката - письмового свідоцтва про кваліфікаційну придатність аудитора, і ліцензії - дозволу на право аудиторської діяльності на території України за необхідною для аудиту спеціалізацією, вказується орган, що видав ліцензію. У договорі має бути наведений календарний план надання аудиторських послуг, склад виконавців замовлення і строки поетапного виконання робіт. До договору про надання аудиторських послуг додається протокол, згідно якого визначається ціна на проведення аудиторської перевірки.

Ознайомившись з масштабом, організаційно-управлінською структурою й умовами роботи підприємства-клієнта, аудитору варто оцінити міру загального аудиторського ризику, яким супроводжується кожна аудиторська перевірка, і внести в договір на проведення аудиту граничнодопустиму суму ризику.

      Українські фахівці розглядають загальний аудиторський ризик як сукупність властивого ризику, ризику контролю, ризику невиявлення помилок.

      У національному нормативі аудиту № 12 “Оцінка системи внутрішнього контролю підприємства та ризику, пов’язаного з його ефективністю і функціонуванням ” наводяться характеристики цих термінів.

      Властивий ризик — це здатність залишку на певному бухгалтерському рахунку або за певною категорією операцій до суттєвих перекручень, або здатність до перекручень за цими показниками у комплексі з перекрученнями на інших рахунках чи за операціями, з припущенням, що до них не застосовуватимуться заходи внутрішнього контролю підприємства.

     Ризик контролю — це ризик від неефективності внутрішнього контролю. Адже система внутрішнього контролю і аудиту не завжди функціонує ефективно, і помилки які можуть трапитися у системі бухгалтерського обліку підприємства, могли бути своєчасно попереджені та виправлені персоналом підприємства.

      Ризик невиявлення помилок полягає в тому, що аудиторські процедури не завжди можуть виявити помилки за залишками на певному рахунку і за певною операцією.

      Важливою проблемою є оцінка надійності внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту ( якщо такий є ) зносу основних засобів на підприємстві - клієнті.

     Оцінка внутрішнього контролю зносу основних засолбів може здійсюнватися зовнішнім незалежним аудитором.

     Оцінивши ступінь довіри до системи внутрішнього контролю зносу основних засобів і можливості використання результатів роботи внутрішнього аудитора, зовнішній аудитор повинен оцінити загальний аудиторський ризик перевірки.

      Як вже зазначалося, кожній аудиторській перевірці за будь-яких умов притаманний аудиторський ризик, який полягає в тому, що аудитор може скласти аудиторський висновок, який не відповідає дійсному фінансовому стану підприємства. Це означає, що суттєві помилки, які містяться у фінансовій бухгалтерській звітності, можуть залишитись не виявленими аудитором, внаслідок чого викривлюються показники бухгалтерської звітності.

       Для оцінювання властивого ризику ( ВР ) та ризику невідповідності внутрішнього контролю (РК) на базовому підприємстві використовується листок оцінки властивого ризику та ризику невідповідності внутрішнього контролю (Додаток Л2), де є питання, на які необхідно відповісти. Джерелами інформації є засоби масової інформації, статут підприємства, наказ підприємства про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику підприємства, бухгалтерські документи. Рівень аудиторського ризику залежить від професіоналізму аудитора, його моральних якостей.

       Аудиторський ризик виявляється у зв’язку з тим, що дії аудитора відносно перевірки звітності суб’єктивні. Чим нижчий рівень бажаного ризику для аудитора, тим більше він повинен бути впевненим у тому, що звітність не містить матеріальних помилок і пропусків. Нульовий ризик означає впевненість у достовірності інформації. На практиці аудитор не може бути повністю впевненим у достовірності звітності, тому аудиторський ризик завжди перебуває між 0 і 1 (або О та 100 %).

       Після цього визначається рівень аудиторського ризику. Допустима величина загального аудиторського ризику знаходиться в межах 1 – 5 % суми балансу. Підприємство, загалом, має добрі показники фінансово-господарської діяльності, тому аудитор встановлює ризик у межах 1%, враховуючи умови перевірки та характер діяльності підприємства.

      На практиці встановлюють ризик внутрішнього контролю на рівні 100% і аудитор вибирає стратегію:

1) підтвердження залишків на  початок та кінець року;

2) перевірка достовірності балансу  та інших форм фінансової та  податкової звітності;

3) перевірка правильності ведення  аналітичного та синтетичного  обліку;

4) перевірка відповідності Головної  книги і форм звітності.

 

Аудиторський ризик також можна визначити і за такою формулою:

АР = РК* РО * РВ,

     де РК – ризик внутрішнього контролю;

 РО – ризик системи бухгалтерського  обліку;

 РВ – ризик виявлення, який  залежить безпосередньо від самого  аудитора.

При вивченні системи бухгалтерського обліку необхідно підрахувати позитивні відповіді. Якщо загальний ризик аудитора складає у межах 1%, то ризик виявлення помилок визначається :

РВ = АР : (РО * РК)

Наступним етапом аудиту є розрахунок гранично допустимих сум відхилень по об’єкту перевірки. Для цього доцільно використовувати дедуктивний метод. Рівень суттєвості знаходиться у межі 5-10%. На нього впливають зовнішні і внутрішні фактори. Керівництво підприємства не має прямого впливу на величину амортизаційних відрахувань, тому рівень суттєвості може підвищуватися до 2-4%.

    Для визначення величини гранично допустимої суми відхилень по обсягу перевірки слід обрати базовий показник, по відношенню до якого буде проводитись розрахунок суттєвості. Як правило – це загальна сума балансу і валового доходу. Проте, можуть також застосовувати в якості бази оборотні засоби, короткострокові зобов’язання або загальну вартість майна.