Бухгалтерський облік в Міжнародному Бізнесі

 

6. Бухгалтерські інформаційні системи та їх класифікація

В Україні використовується значна кількість програмних продуктів  для автоматизації бухгалтерського  обліку, найбільш популярні серед  яких — "Парус", "Фінанси без  проблем", "1С — Бухгалтерія", "Fin Expert" та ін.

Система "Парус" призначена для  підготовки й обліку фінансово-господарських  документів, накопичення інформації про здійснення господарських операцій на бухгалтерських рахунках, одержання  внутрішньої і зовнішньої звітності  підприємства. Використання даної системи дає змогу: готувати платіжні документи; виписувати рахунки на оплату і накладні на відпуск товарів; вести облік основних засобів, запасів, дебіторської і кредиторської заборгованості, грошових коштів тощо; одержувати щомісячну звітність щодо руху засобів за відповідними рахунками; одержувати баланс підприємства та інші форми фінансової звітності.

Система "Fin Expert" — це професійна система реального часу для комп'ютерних  мереж, яка призначена для великих  підприємств з великими обсягами даних.

Система "1С — Бухгалтерія" є універсальною програмою. Основні її можливості полягають у тому, що вона передбачає: ведення синтетичного й аналітичного обліку стосовно потреб підприємства; ведення кількісного багатоваріантного обліку; одержання всієї необхідної звітності та різнорідних документів за синтетичним і аналітичним обліком; повну настроюваність (можливість доповнювати і змінювати план рахунків бухгалтерського обліку, систему проводок, ведення аналітичного обліку, форми первинних документів, форми звітності); автоматичний друк вихідних (первинних) документів.

Застосування в обліку діалогових режимів спілкування і видачі облікової інформації є однією з  принципово нових якостей, властивих  новій схемі узагальнення.

 

7. Філософія обліку та її місце в системі економічних наук

 

8. Бухгалтерський облік в системі економічних наук

Наука — це динамічна система  знань, які розкривають нові явища  в суспільстві і природі з  метою використання їх у практичній діяльності людей.

Історія розвитку бухгалтерського  обліку показує, що він являє собою самостійну галузь наукових знань, яка має певні системоутворюючі ознаки і є частиною системи економічних наук.

Бухгалтерський облік є самостійною прикладною економічною наукою і певною галуззю практичної суспільної діяльності.

Вища атестаційна комісія (ВАК) України у класифікації економічних наук визнала як самостійну науку 08.06.04 "Бухгалтерський облік, аналіз та аудит". Це зумовлено тим, що бухгалтерський облік накопичує, групує і систематизує факти господарської діяльності, є досконалою інформаційною базою управління підприємством. Застосування методичних прийомів аналізу та аудиту дає змогу за даними бухгалтерського обліку розкрити причинно-наслідкові результати господарської діяльності, активізувати та прогнозувати цю діяльність.

Бухгалтерський облік як наука і практична діяльність тісно пов'язаний з цілою сукупністю фундаментальних і прикладних дисциплін.

Теорія обліку передусім спирається на філософію, яка вивчає найбільш загальні закони розвитку суспільства і пізнання. Ці закони визначають розвиток теорії і практики бухгалтерського обліку, для яких важливе значення мають такі розділи філософії, як онтологія та гносеологія.

Бухгалтерський облік спирається на широку законодавчу базу, яка регулює діяльність підприємства. Правова регламентація розглядається не тільки як метод, а і як принцип управління. Тому юридичні науки, правові дисципліни формують правове поле бухгалтерського обліку підприємств, організацій і установ.

Бухгалтерський облік як функція  управління тісно пов'язаний із плануванням, аналізом, контролем і регулюванням.

Планування і прогнозування використовують облікову інформацію для складання планів і прогнозів і контролю їх виконання, таким чином, між обліком і плануванням мають місце прямі та зворотні зв'язки.

Аналіз є проміжним етапом процесу управління між збором інформації і прийняттям рішень щодо оперативного регулювання виробництва і планування господарської діяльності економічних суб'єктів. Аналіз вимагає знання методів та прийомів, що дає можливість розкрити внутрішню природу об'єкта, його взаємозв'язки і напрями розвитку.

Контроль дає змогу здійснювати важливу функцію обліку щодо контролю господарської діяльності та майна підприємства, дотримання чинного законодавства та умов укладених угод, доцільності та ефективності господарської діяльності. Контроль може здійснюватися через ревізію й аудит, судово-бухгалтерську експертизу.

Регулювання виступає важливим елементом постановки цілей, визначення шляхів їх досягнення і вибору оптимальних варіантів вирішення та найкращої альтернативи. Багатовекторний підхід до бізнесу визначає основні важелі регулювання: економічні, правові, податкові тощо.

Математика в сучасних умовах автоматизації обліково-аналітичних робіт відіграє важливу роль в алгоритмізації облікового процесу, моделюванні господарських процесів, розробці й використанні економіко-математичних методів аналізу. Теорія ймовірностей і математична статистика дають змогу виміряти ступінь відповідності облікових даних реальному стану речей, оцінити ймовірність помилок, що виникають при реєстрації фактів, використати науково обґрунтовані статистичні методи зведення та групування, вибіркових обстежень.

 

 

9. Особливості обліку в Україні. Історія його становлення

Роки	Етапи розвитку обліку
1917-1932 рр.	Облік перехідного періоду від капіталізму до соціалізму (характеризується поступовим відходом від форм і методів обліку попереднього періоду та формуванням основ обліку соціалістичного типу. Цей період закінчується утворенням спеціального бюрократичного органу держави – Центрального управління народногосподарського обліку).
1932-1945 рр.	Розвиток методології  та організації обліку, спрямованого на контроль за виконанням планів, збереженням  соціальної власності, здійсненням  режиму економії, створенням нових  форм обліку, прийомів та методів обліку витрат і калькулювання собівартості продукції, становлення внутрішньогосподарського контролю та галузевого обліку.
1945-1965 рр.	Удосконалення єдиної системи  бухгалтерського обліку в масштабі країни: оновлення нормативних актів  з окремих об’єктів обліку, які відповідають новим умовам господарювання, впровадження нових планів рахунків, форм обліку, регламентація змісту первинної документації, впровадження нормативного методу обліку та калькулювання.
1965-1991 рр.	Проведення економічної реформи, направленої на розширення повноважень підприємств, зміна методики планування обсягу реалізації, посилення ролі госпрозрахункових показників, удосконалення плану рахунків,розроблення загальних і галузевих положень з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції, створення автоматизованих систем управління, розширення набору і випуску спеціалістів з бухгалтерського обліку, підготовка кандидатів і докторів наук з обліку, активізація наукових досліджень з методології та організації обліку.
1991-2000 рр.	Перехідний період, пов’язаний зі зміною жержавного устрою. Формування обліку перехідного періоду до ринкових відносин.
2000-до цього часу	Становлення національної системи обліку з урахуванням  міжнародних стандартів. Прийняття  нового плану рахунків, нових регістрів обліку та форм фінансової звітності. Вдосконалення методології оцінки активів, зобов’язань, капіталу. Розвиток аудиту.

 

Соколов у нарисах  історії бухгалтерського обліку пропонує таку періодизацію етапів розвитку системи обліку [Соколов Я.В. Очерки по истории бухгалтерского учета.– М.: Финансы и статистика, 1991.– 269 с.].

1917-1918 рр. – адаптація традиційних  методів обліку до нової системи  господарювання;

1918-1921 рр. – розвал старої системи  і форми бухгалтерського обліку;

1921-1929 рр. – реставрація традиційної системи обліку;

1929-1953 рр. – деформація принципів  бухгалтерського обліку;

1953-1984 рр. – удосконалення  виробничого обліку, аналіз його  організаційних структур і поширення  механізованої обробки економічної  інформації;

1984-1991 рр. – перебудова соціально-економічних  відносин та спроба відродження  класичних принципів бухгалтерського  обліку

 

10. Предмет бухгалтерського обліку.

Предмет бухгалтерського обліку в широкому розумінні — все те, що пов'язане з отриманням необхідної інформації про суб'єкт господарювання, його господарську діяльність та ресурси. У вузькому розумінні, предметом обліку є сукупність процедур, пов'язаних з виявленням, вимірюванням, реєстрацією, накопиченням, узагальненням, зберіганням та передачею інформації про господарську діяльність користувачам для прийняття рішень. Таке визначення предмета відповідає сутності бухгалтерського обліку, задеклароване і законодавчо закріплене та відображає технологічний процес інформаційного забезпечення, метою якого є надання користувачам правдивої інформації про фінансовий стан і діяльність підприємства.

У вітчизняній економічній літературі трактування предмета бухгалтерського  обліку різне. Таке розмаїття викликано  тим, що господарську діяльність підприємства, його ресурси, факти, дії і події, що відбуваються в його межах, вивчають і досліджують представники різних наук, зокрема економісти, юристи, управлінці, статистики, фінансисти, але кожен зі свого боку. Бухгалтерський облік і фахівці, які його здійснюють, забезпечують важливий процес отримання достовірних даних і складання звітності для потреб управління, що є, безперечно, і предметом цієї науки.

*****

Для забесп. свої діяль. кожне  п. має відповідне майно – госп. з-би (матер. і грош. рес-cи), які форм-ся за рахунок відповідних джерел (внесків засновників, прибутку, залучених з-бів і ін). Контроль за наявністю та рухом, а також рац-м викор-м госп. з-бів здійсн-ся за допомогою б.о. Таким чином, госп. з-би, які знах-ся в розпоряджені п., і джерела їх формув-ня є об’єктом б.о. і входять до змісту його предмету. В б.о. відображ-ся матер. трудові і фін. затрати, які зв’язані з в-вом і реалізацією продукції, визнач-ся фін. результати госп. діяль. Крім того, товар-но-грошове обращение обумовлює різні розрахункові взаємовідносини підпр – с постачаьниками, покупцями за товарно-матеріаль. цінності і послуги, с бюджетом по налогам та ін. плате-жам, банками за отримані кредити, робітниками по оплаті праці та ін., які також охоплюються і контролюються б.о. Отже предметом б.о. є госп. з-би і їх використання у процесі госп. ді-яль., а також розрахунково-кредитні взаємовідносини, які виникають при цьому.

 

11. Капітал як об'єкт, бухгалтерського обліку

Засоби господарства за джерелами їх утворення і призначенням поділяються на дві групи: джерела власних коштів; джерела позичкових коштів. Склад власних коштів та величина статутного фонду (капіталу) визначаються під час створення підприємства і фіксуються в його статуті.

Джерела власних коштів:1) Фонди: статутний фонд(капітал),амортизаційний фонд,фонди економічного стимулювання,спеціальні фонди. 2) Бюджетне фінансування: фінансування капітальних вкладень,цільове фінансування. 3) Резерви: резервний фонд,резерв сумнівних боргів,резерви майбутніх виплат і платежів. 4) Прибуток: нерозподілений прибуток минулих років, нерозподілений прибуток звітнього року.

Джерела позичкових грошей: 1) Кредити: довгострокові кредити  банків, довгострокові позичкові  кошти, короткострокові кредити  банків, короткострокові позичкові  гроші. 2) Кредиторська заборгованість: постачальникам,за видані векселі,за одержані аванси,іншим кредиторам. 3) Зобов¢язання за розподілом: зобов¢язання з оплати праці, зі страхування, перед бюджетом, інші.

 

12. Суть і зміст обліково- аналітичних процедур

 

13. Вимірники господарських операцій в обліку

Для всех видов учета (оперативного, бухгалтерского, статистического) хар-но применение трех видов измерителей. Натуральные измерители принимаются для получения сведений об объектах учета в натуре (метры, тонны, литры и т. д. ), использ-ся П главным образом для учета остатков и движения материалов в их натуральном выражении в соответствии с мерами веса, длины, объема и т.д. Трудовые измерители устанавливают количество затраченного труда в единицу времени отдельным работником и коллективом в целом. Эти измерители часто применяются в сочетании с натуральными для определения выработки рабочими за единицу времени. Денежные измерители применяются для отражения объектов учета в едином, однородном выражении. Использование денежного измерителя позволяет получить обобщающие показатели разнородных хозяйственных средств и процессов. В отличие от натурального, денежный служит для отражения хоз. средств и процессов  в едином однородном измерителе.

 

14. Інформація в обліку, її зміст та користувачі

  Головною складовою документа є інформація. Інформація може бути недокументальною — не закріпленою, та документальною — закріпленою на відповідному носії (папері, магнітній стрічці, дискеті, лазерному диску тощо), який призначений для її зберігання та передавання в просторі та часі.