Кредитная система комерческих банков

   ми, які він  проводить з резервними фондами  та з касовим обслу-

   говуванням комерційних   банків,  з купівлею-продажем державних

   цінних паперів  та іноземної валюти, з визначенням  курсу націо-

   нальної валюти  щодо  валют інших країн.  Свій вплив на діяль-

   ність підприємств  він здійснює через обслуговування  комерцій-

   них та інших  банків,  у ході якого проводить  відповідну грошо-

   во-кредитну політику.

 

 

                               - 16 -

             б) СПЕЦИФІКА РОЗВИТКУ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ.

 

   Комерційні банки  є основою кредитної системи.  Вони утворюються

   як акціонерні  товариства або на пайових  засадах і є кредитними

   установами універсального  характеру.  Їх часто називають  "фі-

   нансовими універмагами" або "супермаркетингами кредиту".  Вони

   пов'язані з  усіма сферами та  фазами  відтворення.  Характерна

   риса комерційних   банків  -  повна самостійність  підприємств у

   сфері торгівлі  позичковим капіталом.  Вони провадять  кредитну

   політику на  свій страх і ризик,  що сприяє оперативному впливу

   банків на економіку.  Однак, це не означає, що  комерційні банки

   діють безконтрольно.  Зокрема, у США комерційні банки  належать

   до найбільш  контрольованої сфери  підприємницької   діяльності.

   Основою такого контролю є спеціальне законодавство й артимоно-

   польні закони.

       До  основних функцій банків належать:

   1) кредитування  підприємств, держави, приватних  осіб та опера-

   ції з цінними  паперами; 2) регулювання грошового  обігу; 3) за-

   лучення тимчасово вільних грошових коштів,  нагромаджень і пе-

   ретворення їх  у  позичковий  капітал;  4) здійснення  грошових

   розрахунків та  платежів у господарстві;  5)  випуск  кредитних

   засобів обігу  (депозитно-чекова емісія); 6) консультації  і на-

  дання економічної та фінансової інформації.

       Головною  відмінністю  комерційних   банків від центральних

   є відсутність  права емісії банкнот.

       Серед  комерційних  банків  розрізняють   два типи - універ-

   сальні та спеціальні  банки.

       Універсальний банк  здійснює  всі  або майже всі види бан-

 

                               - 17 -

   ківських операцій:

       - надання як  короткострокових, так і довгострокових  креди-

   тів;

       - операції з  цінними паперами;

       - прийом вкладів  всіх видів;

       - надання  різноманітних послуг.

      Спеціальний банк  спеціалізується на  одному  чи  небагатьох

   видах банківських  операцій.  До  країн,  де переважає принцип

   спеціалізації банків відносяться  Великобританія, Франція, США,

   Італія, Японія. Принцип універсалізації домінує в Швейцарії,

   Німеччині й Австрії. (Мал.1).

 

                        Кредитні  інститути

 

             Універсальні банки        Спеціальні банки

 

             Приватні                   Інвестиційні

           ----------------

           - Великі банки

           - Регіональні банки           Інотечні

           - Приватні банкіри

           - Приватні ощадні банки       Галузеві

 

 

          Державні універсальні банки    Споживацького кредиту

          --------------------------

           - державні великі банки        (надання розстрочки

           - ощадні каси                   платіжу)

 

                               - 18 -

 

          Кредитні товариства             Кредитні інститути

         --------------------             із спеціальними

          - земельні                      функціями

          - професіональні

          - ощадні каси

 

               Мал.1. Комерційні банки

 

 

        Умови обороту капітала більш  сприятливі  в  універсальних

   банках, так як вони мають можливість враховувати ризик пропор-

   ційно різним  видам операцій.

        В кінці 60-х на початку 70-х  рр.  розвиток процесу інтер-

   націалізації  привів до виникнення міжнародних  банківських гру-

   пувань. Вони об'єднують  провідні міжнародні банки,  які висту-

   пають разом  на міжнародних грошових ринках  і ринках  капіталів

   як кредитори,  отримуючи більш вигідні умови  в конкурентній бо-

   ротьбі за максимальні  прибутки,  виконуючи ті ж самі  операції,

   що й  звичайні  комерційні банки:  кредитні операції,  фондові

   операції банків,  що зв'язані з  цінними   паперами,  комерцій-

   но-посередницькі  операції,  тобто  тимчасове  управління майном

   приватних осіб;  лізінгові операції, які пов'язані  із придбан-

   ням банками  машин та устаткування для надання їх в оренду.

        Банківська система в Україні  у ході реформи також  набли-

   жена до західного  типу.  Однак поки ще не завершено  втілення в

   життя економічних  методів впливу банків на роботу  підприємств.

        В сучасній  банківській  системі України комерційні банки

 

                               - 19 -

   складають первинну  ланку. Вони виступають їх фундаментом,  тому

   що держава   передала  їь здійснення конкретних  кредитно-розра-

   хункових заходів  по роботі з клієнтами (юридичними та фізични-

   ми особами). Їх  називають діловими банками.

       Комерційні  банки є результатом переходу  від  централізова-

   ного управління  економікою до ринкового.  Виникнення  у вироб-

   ничому, постачальницькому,  торгівельному секторах нашої еконо-

   міки різноманітних  комерційних структур з альтернативними  фор-

   мами власності  вимагає адекватних їм  кредитних   установ,  які

   працюють на  схожій основі - повному господарському  розразунку,

   які мають широкі  права, базують свою діяльність на двух посту-

   латах - ризику  та прибутку.

        Виникнувши як альтернатива державним  банківським структу-

   рам, комерційні  банки стали, по суті, першою  сферою економіки,

   де реально  йде її  демонополізація,  поступово   починає  діяти

   конкуренція, гроші   й кредит набувають ринкового  змісту.  Якщо

   раніше їх рух  відбувався тільки по вертикалі  (знизу  вверх  і

   зверху вниз), то  тепер і по горизонталі. При  цьому автомитичне

   кредитування  повністю виключається.

       Існуюча  в  нас десятки років державна монополія на бан-

   ківську справу  скасована. Під кінець 1991 р. на  території був-

   шого СРСР діяло  1616 комерційних банків, з них на  Україні - 61.

   Ринок банківських  послуг на Україні у 1993 р.  формували близь-

   ко 240 комерційних банків. Тим не менше до рівня держав з тра-

   диційною ринковою  економікою нам ще далеко за  кількістю  бан-

   ків, що  припадають  на 100 тисяч населення,  ми відстаємо  від

   розвинутих країн  у десятки разів.  В залежності  від країни  на

   один наш   банк  припадає 20-50 зарубіжних.  Для  порівняння:  в

 

                               - 20 -

   розвинутій ринковій  економіці США зараз нараховується  біля  15

   тисяч комерційних  банків.

       Зараз  в Україні є декілька видів  ділових банків, які роз-

   різняють за  :  належністю  статутного капіталу  і засобом його

   формування (акціонерне  та банки-товариства з обмеженою   відпо-

   відальністю, з  участю іноземного капіталу); за  видами операцій

   (універсальні  та  спеціалізовані);  за  територією  діяльності

   (республіканські,  регіональні);  за галузевою орієнтацією.  За

   засобом формування  статутного  фонду  функціонують  акціонер-

   но-комерційні  банки - АТ Західно-український  комерційний банк,

   акціонерно-комерційний  банк "Галицький", акціонерний банк "Ль-

   вів-Вест".

       Функціонують  також банки,  капітали яких  сформовані за ра-

   хунок пайових   внесків  учасників-засновників  - Акціонерно-ко-

   мерційний Укрсоцбанк, агропромисловий банк "Україна"  акціонер-

   но-комерційний (АПБ "Україна" АК).  Але більшість комерційних

   банків - товариства  з обмеженою відповідальністю - КБ  "Карпа-

   ти", "Львів",  КБ "Верховина", "Гале-банк". Серед них перший в

   Україні банк  заснований виключно фізичними  особами "Прут і К "

  в Івано-Франківську.

      За видами  операцій вже створено багато  універсальних  бан-

   ків. Це INKO, Перкомбанк, Аваль, Приватбанк. За територією  ді-

   яльності республіканськими   є  акціонерно-комерційний   Промін-

   вестбанк, акціонерно-комерційний  Укрсоцбанк, АПБ "Україна" АК.

   До банків галузевої орієнтації  відносяться Монтажспецбанк, Ки-

   ївдорбанк, Градобанк,  Легбанк,  Селянський  комерційний  банк

   "Дністер".

   За останній  час  розширюється  створення комерційних банків  із

 

                               - 21 -

   залученням іноземного  капіталу.  Наприклад, недавно  "Електрон-

   банк" залучив   іноземний  капітал.  Партнерами "Електронбанку"

   стали декілька  іноземних юридичних осіб. Серед  них - підприєм-

   ства, для яких  важливим є оборот капіталу, фінансові компанії,

   які "підтягують" українського партнера до високого  рівня  обс-

   луговування за  допомогою системи "Свіфт".

      Залучивши  іноземний капітал, банк дістає  право надавати ва-

   лютні кредити,  які нині дуже потрібні підприємствам,  у першу

   чергу для придбання  нових технологій,  комплектуючих  за кордо-

   ном.

      Практично  любу інформацію про стан справ  банку можна  отри-

   мати з аналізу  його балансу, який видається  у відкритій пресі.

   Аналіз банківських  балансів може пролити  світло  на  реальний

   стан справи  в банківській сфері,  визначити  рейтинг банків за

   самими різноманітними  параметрами.

      До числа  одинадцяти великих комерційних  банків України від-

   носяться банки:  INKO,  Укрінбанк, "Відродження", Аваль, Атіо,

   Градобанк, Народний  банк,  Перкомбанк,  Легбанк,  Араваксбанк,

   Харківський банк,  "Грант" (за 9 місяців 1993 року).  Сумарний

   статутний фонд   одинадцяти   великих   банків   складає  41,7

   млрд.крб., в той  же час сума коштів в стандартних фондах  всіх

   комерційних банків разом  67.8 млрд.крб.  Сума статутного  капі-

   талу в банках не досягає  суми включених банками  податків,  її

   можна порівнять  з  об'ємом залучених зі сторони  населення кош-

   тів (для 11 великих банків  ця сума склала 91 % розміру статут-

   ного фонду,  а для всієї  маси комерційних банків - 63 %  ). Це

   говорить не стільки про  активність населення,  а про  нереаліс-

   тичну оцінку статутних  фондів.  Статутні фонди формувались  то-