Кредитная система комерческих банков

       Середня  процентна  ставка по кредитах  за 1993 рік складала

   284 % і зросла  із 140 % на початок року до 372 % на 01 січняяя

   1994 р.

       Крім  того,  протягом 1993 р.  кліієнтам  банку було  видано

   кредитівв вв  іноземних валютах в перерахунку на долари США на

   загальну сумууу  1678357  доларів.  Погашено  протягомм   рокуу

   1065855 доларів США,  що складає 64 %  від суми наданих  креди-

   тів.

     Загальна  заборгованість  по кредитах станом  на 01.01.1994 р.

   становила 1384234.15 доларів США, що на 45%, більше заборгова-

   ностіі на  початок  1993 р.  складала 284 і зросла із 140 %  на

   початок року  до 372 % на 01 січня 1994 р.

      Крім  того, протягом 1993 р. клієнтам банку  було видано кре-

   дитів в іноземних валютах в перерахунку на долари США  на  за-

   гальну суму  1678357  доларів.  Погашено протягом  року 1065855

   доларів США,  що складає 64 % від суми наданих  кредитів.

      Загальна  заборгованість по кредитах станом  на 01.01.1994 р.

   становила 1384234.15 доларів США, що на 45 % більше заборгова-

   ності на початок  1993 р.

      Видані  кредити направлені на придбання  медикаментів  фірмою

   "Ікар ЛТД", на організацію швейного виробництва  СП "Силует Да-

   ві-Дан" та  СП "Золота Корона",  придбання  автотранспорту  Ль-

   вівським автомобільним   транспортно-експедиційним  комбінатом,

   на виробництво  будівельних  матеріалів  АТ  "Рось",  придбання

   оргтехніки, меблів,  продуктів  харчування  та іншу  комерційну

   діяльність.

       Середня  процентна  ставка по кредитах становить 25 %  річ-

   них. Джерелом  коштів для кредитування  були  депозитні  вклади

   підприємств, громадян  та власні кошти банку.

       Прибуток  банку склав 17424 млн.крб., з якого  6603 млн.крб.

   сплачено в   бюджет,  3442 млн.крб.  направлено в фонд розвитку

   банку, 3544 млн.крб.  - в резервний і страховий   фонди  банку,

   2684 млн.крб. - на  виплату дивідендів і 1751 млн.крб. - в фонд

   матеріального  заохочення.

       За  рахунок  фонду  розвитку  в 1993 р.  придбана оргтехніка

   вартістю 1966 млн.крб., 472 млн.крб. використано на обладнання

   приміщень і  автотранспорту.

        _Комерційний банк "Золотий лев"   .надав кредитну  підтримку

   колгосп-агроторгу  "Білківський" в сумі 173 млн.крб.  для розра-

   хунків за паливно-мастильні матеріали.

       _Акціонерно-комерційним банком  "Галицький"   .надано кредит в

   сумі 93 млн.крб.  малому підприємству "Джерела  Карпат" на буді-

   вництво заводу  мінеральних вод терміном до 1995 року під піль-

   говий процент.

       _Кооперативним банком  "Дністер"   .надано  кредит  в сумі 200

   млн.крб. для  завершення будівництва м'ясо-молочного   комплексу

   в с. Верхнє  Синьовидне Сколівського району.

       _Акціонерно-комерційним банком "Львів"  .надано  кредит  агро-

   фірмі "Галичина" на оплату паливно-мастильних матеріалів в су-

   мі 100 млн.крб. під  пільговий процент - 120 %.

      За 1993  р.  комерційні  банки області  за винятком АКБ "Га-

   лицький" спрацювали  з прибутками.  Загальна  сума  балансового

   прибутку склала 395.9 млрд.крб.

      339.4 млрд.крб.  або 85 % загального прибутку отримано  вели-

   кими комерційними  банками та їх філіями,  розміщеними  в облас-

   ті, а  саме  обласною  дирекцією  АПБ  "Україна"  АК  -   94.7

   млрд.крб., облуправлінням  Промінвестбанку  - 131.6 млрд.крб.,

   обласною дирекцією  "Укрсоцбанку" - 84.4  млрд.крб.,  облуправ-

   лінням Ощадбанку  - 25.3 млрд.крб.  Львівським відділенням  "Ук-

   рексімбанку" - 3.4 млрд.крб.

      48.2 млрд.крб.  або 12.2 % всього прибутку зароблено  "мали-

   ми" комерційними банками.

      АКБ  "Галицький"  допустив  збиток  в сумі 145.3 млн.крб.,  в

   зв'язку з несвоєчасною  сплатою позичальникам відсотків  за кре-

   дит в  сумі  834 млн.крб.,  які рахуються на  доходах майбутніх

   періодів.

      За 1993 р.  - 145.8 млрд.крб. банками спрямовано платежів в

   бюджет у вигляді  відрахувань від доходів.

      Комерційними  банками  за рахунок своїх  фондів надано благо-

   чинних пожертвувань  на суму понад 600 млн.крб.

      З метою  забезпечення виконання комерційними  банками зобов'-

   язань перед  своїми клієнтами та зменшення  інфляційних процесів

   держави комерційні  банки здійснюють обов'язкове  відрахування у

   фонд ресурсів  банківської системи.

      Встановлена  норма  відрахувань у фонд  обов'язкових резервів

   банківської системи становила від 20-60 %.  Сума відрахувано у

   цей фонд  станом  на  01.01.1994 р.  по області складала 250.3

   млрд.крб., у тому  числі:  по облуправлінню  Промінвестбанку  -

   65.7 млрд.крб.,   по  облдирекції  АПБ  "Україна"  АК  -  66.6

   млрд.крб., по облдирекції  Укрсоцбанку 89.6 млрд.крб.,  по "ма-

   лих" комерційних  банках - 18.8 млрд.крб.

      На підставі  ст.  48 Закону Укрвїни "Про  банки та банківську

   діяльність" облуправлінням  НБУ здійснюється контроль за  дотри-

   манням юридично самостійними комерційними банками встановлених

   економічних нормативів. Цей контроль здійснюється щомісячно  на

   підставі звітних  балансів,  які представляють  комерційні банки

   на перше число  кожного місяця.

      До комерційних  банків,  які неодноразово порушували  еконо-

   мічні нормативи,  зокрема,  показники ліквідності,  у відповід-

   ності до ст.  48 Закону України "Про банки  і банківську діяль-

   ність" застосовувались  економічні санкції,  а саме:  до комер-

   ційного банку  "Галебанк", АКБ "Галицький", АКБ "Верховина".

      Облуправлінням  Нацбанку  здійснюється контроль  за дотриман-

   ням режиму  операцій по кореспондентських  та субкореспондентсь-

   ких рахунках.  Банки,  які  допускали  проведення  платежів при

   відсутності реальних ресурсів на кореспондентських і субкорес-

   пондентських  рахунках сплатили штраф в  сумі 2.9 млрд.крб.,

    в т.  ч.  АКБ "Верховина " - 200.8 млн.крб., АКБ "Галицький" -

   7.9 млн.крб., АТ  ЗУКБ - 4.7 млн.крб.

       Станом  на 01.01.1994 р. сума сформованих банками статутних

   фондів становила  51.9 млрд.крб., з них по дирекції  АПБ "Украї-

   на" АК - 5.2 млрд.крб.,  по облуправлінню Промінвестбанку  - 17

   млрд.крб., по обласній  дирекції "Укрсоцбанку" - 1.4 млрд.крб.

       По "малих"  комерційних банках станом на 01.01.1994 р. сума

   сформованих статутних  фондів складала 28.2 млрд.крб.:  при  за-

   явлених 40.3 млрд.крб.

       Значною  проблемою  в господарстві  області,  як і держави в

   цілому, є стан  розрахунків станом на 01.09.1993 р.  дебіторська

   заборгованість (по даних Мінстату) становила 538.4 млрд.крб. і

   у відповідності  до початку року зросла в  6 разів; кредиторська

   заборгованість  становила 2537 млрд.крб. і зросла  відповідно до

   початку року  в 33 р.

      По темпах  росту дебіторської заборгованості у відповідності

   з початком  року наша область займала  24 місце в республіці,  а

   по кредиторській  - друге.

      Співпраця  комерційних банків з держадміністрацією  Львівсь-

   кої області   сприяла вирішенню,  в деякій  мірі,  концепограції

   вільних кредитних  ресурсів в межах області,  спрямовання їх на

   загальнодержавні  потреби  регіоеу.  Необхідно  було б спільно з

   асоціацією комерційних  банків узгодити їх  кредитну  підтримку

   шляхом концентрації  кредитних  ресурсів на договірних засадах

   для підтримки  господарюючих суб'єктів області.

 

               ІІІ. ПРО ПЕРСПЕКТИВИ ТА ОСНОВНІ  ШЛЯХИ

             ВДОСКОНАЛЕННЯ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ  УКРАЇНИ.

 

       Реальна  ступінь "ринковості" банківської  системи, співвід-

   ношення в ній  централізованих і децентралізованих джерел  пов-

   ністю повинна  визначатись ступінню "ринковості" господарського

   ладу України,  а також її державним та  політичним ладом.

      Банківська  система  в  значній степені  буде відображати ре-

   альності, які  склалися в банківській справі на протязі  остан-

   ніх 60  років  (розподіл  грошових нагромаджень,  роль окремих

   кредитних інститутів, основні грошові потоки і т.д.).

      Українська  банківська  система  не може  бути повністю адек-

   ватна класичним  двохрівневим системам,  які створились  в  ін-

   дустріальних  країнах з економікою, яка стабільно  розвивається.

   На відміну  від них, це - банківська система  перехідного госпо-

   дарства або  господарства, що розвивається і  відрізняється нес-

   табільністю та різкими структурними зрушеннями.

       Українська  банківська система повинна обслуговувати  процес

   реформ:

       - диверсіфікацію  власності (приватизацію,  становлення  не-

   залежного приватного  сектору);

       - демонополізацію;

       - становлення нових ринків (цінних паперів,  землі, основ-

   них фондів,  страхових послуг,  науково-технічної  продукції та

   інформації);

       - технічну,  технологічну, та продуктову перебудову  госпо-

   дарства, конверсію  та скорочення військових витрат;

       - перебудову міжрегіональних та міждержавних зв'язків;

       - посилення  відкритості економіки,  її інтеграцію  у міжна-

   родні господарські  зв'язки;

       - перерозподіл  повноважень між центром та  регіонами.

       Разом  з тим банківський сектор України повинен забезпечити

   максимальну стійкість  грошової системи в період  реформ, сприя-

   ти стабільному   функціонуванню  основної  частини   Українських

   підприємств.

       Банківська  система  повинна  бути  заснована  на розширенні

   приватної власності у фінансовому секторі,  на множинності ви-

   дів кредитних  інститутів,  на створенні механізму  представниц-

   тва і балансування  інтересів всіх сторін,  які   зацікавлені  в

   стабільному та  стійкому розвитку банківської  справи.

       Разом  з тим повинно відбутись зміцнення централізму у бан-

   ківській системі,  підвищення ролі Національного  банку України

   в ініціації  і проведенні політики ринкових  банківських реформ.

       Випереджаючими  темпами  повинна розвиватись  шнфраструктура

   ринкової банківської системи - правове забезпечення,  інформа-

   ція і зв'язок, наукове обслуговування і банківська  освіта.

       Зміни  в банківській справі повинні  відбуватись як відобра-

   ження реформ  в реальних галузях народного  господарства, в дер-

   жавному і  політичному  устріях.  Банківські  реформи  повинні

   здійснюватись  значно  повільніше,  ніж  відбуваються  політичні

   перевороти і  рвуться матеріальні зв'язки в  господарському  ме-