Кредитування населення

    Зрозуміло,  що банк з більшим задоволенням  видає кредит клієнту, який  володіє солідним майном, має нерухомість та цінні папери, ніж особі яка не має майна і цілком покладається на поточні доходи.

    Після бесіди  кредитний інспектор повинен  прийняти рішення: чи продовжити  роботу з кредитною заявкою  чи відповісти відмовою. Якщо  пропозиція клієнта не збігається в якихось важливих аспектах з принципами та положеннями політики, яку проводить банк в напрямку кредитування, то заявку слід рішуче відвернути. При цьому слід роз`яснити замовнику причини, за якими кредит не може бути наданий. Якщо ж кредитний інспектор за підсумком попереднього інтерв`ю вирішує продовжити роботу з клієнтом, то він заповнює кредитне досьє та направляє його разом з заявкою та документами, які надав клієнт, у відділ по аналізу кредитоспроможності. Там проводиться поглиблений і детальний аналіз фінансового стану фізичної особи - позичальника. При цьому кредитний інспектор повинен вияснити хто з працівників найбільш підходить для проведення експертизи. Наприклад, якщо мова йде про оцінку забезпечення, що надане клієнтом, то потрібен висновок досвідченого аналітика, так як оцінка майна являє собою складну процедуру. Якщо ж потрібно отримати відомості у кредитного агентства, то цим може зайнятись менш кваліфікований працівник. Ефективність кредитного інспектора полягає у вмінні давати доручення тим працівникам, які найкраще підходять для його виконання.

    Кредитоспроможність - наявність передумов для одержання позичок, спроможність повернути їх. Вона визначається показниками, які характеризують його акуратність при розрахунках по раніше одержаних кредитах, його поточне фінансове становище і перспективи змін, спроможність при необхідності мобілізувати грошові кошти з різних джерел. Кредитоспроможність розраховується комерційним банком по кожному позичальнику - фізичній особі. Кредитоспроможність це якісна оцінка позичальника, яка робиться банком до вирішення питання про можливість і можливості кредитування та дозволяє передбачити вірогідність своєчасного повернення суд та їх ефективного використання.

    Фактори, що  оцінюються при оцінці кредитоспроможності позичальника, дозволяють оцінити готовність позичальника повернути суду  у визначений термін.

    В вітчизняній  банківській практиці готовність позичальника до виконання взятих на себе зобов’язань оцінюється через вивчення його дієздатності та репутації по відношенню до суд, здатності отримувати дохід, наявність капіталу, забезпечення суд. Зовнішнім фактором оцінки кредитоспроможності є стан кон`юнктури ринку.

    Оцінка дієздатності позичальника включає вивчення відомостей про фізичну особу, а саме її дієздатності.

 

 

 

 

 

 

 

 

    

РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ І ПЕРСПЕКТИВИ

РОЗВИТКУ КРЕДИТУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ В УКРАЇНІ

     Аналізуючи  теперішній стан споживчого кредитування  в нашій країні слід його  порівнювати не тільки з станом споживчого кредитування не тільки у високо розвинутих західних  країнах та перераховувати те чого у нас не має, але й потрібно вказати те, що з’явилося в Україні за останні роки в сфері споживчого кредитування. Так, на даний час, ми маємо можливість придбати сучасні автомобілі декількох провідних компаній світу. Таку можливість надають спеціалізовані лізингові компанії, які займаються продажем автомобілів у розстрочку, з відстрочкою передачі права власності, які працюють переважно  з автотранспортом, одною з таких є лізингова компанія «Хамса - лізинг», автосалон  компанії «DAEWO MOTOR» та інші компанії, які дають можливість громадянам придбати автомобіль не маючи відразу повної суми необхідної для купівлі того чи іншого автомобіля, а сплативши тільки частину вартості автомобіля громадянин може отримати у своє користування автомобіль вже зараз. Починає розвиватися також житлове кредитування, так  нещодавно на державному рівні була прийнята програма направлена на підтримку молодих сімей. Тільки в м. Києві було прокредитовано більше 120 молодих сімей на загальну суму більше 5 млн.грн. під 12%  річних терміном на 10 років. Виконання цієї програми проходило через АКБ «АРКАДА», тобто АКБ “АРКАДА” виконував роль посередника і на себе майже ніякого ризику не приймав. Кредитування відбувалося за слідуючою схемою: спочатку цей банк кредитував на термін до 1 року забудовника, потім ці квартири розподілялися серед фізичних осіб позичальників, причому обов’язковою умовою було те, що позичальник повинен відразу був сплатити не менше 50% від вартості квартири, що вже само по собі відкидало багатьох позичальників від можливості придбати в кредит квартиру. Стосовно всіх інших банків, то майже ніхто з них не практикує житлове кредитування на даний момент, бо по-перше, навіть така невелика відсоткова ставка, як 50% річних є досить високою для населення, тай терміни житлового кредитування,  на мій погляд повинні сягати не менше десяти років. А щоб банк міг видати кошти на такий великий термін та ще й під невисоку процентну ставку, йому потрібно привернути до себе кошти на довгий термін, та ще й під невисокі відсоткові ставки. Але населення в даний момент не з великим заохоченням вкладає кошти в банк на тривалий термін. Тобто в даний момент ситуація з житловим кредитуванням  в Україні не з кращих. Що ж стосовно кредитів на невідкладні потреби, то тут ситуація виглядає значно краще. Так кредитуванням населення на невідкладні потреби займається майже кожен банк, який працює з фізичними особами. Але не всі банки надають умови, які б влаштовували середнього громадянина. Причинами цього є те, що у більшості банків відсотки сягають розміру 80 – 90% річних, а термін від декількох місяців до півроку, максимум рік. Хоча є й винятки, наприклад, Ощадбанк видає кредити на невідкладні потреби під 50% річних на термін до двох років, але й такі майже пільгові  на даний час умови, є недоступними до більшої маси населення. Тому аналізуючи теперішній стан споживчого кредитування, можна сказати, і це не буде  помилкою, що він знаходиться в зародковому стані.

     Незважаючи на всі проблеми, досягнутий дуже помітний прогрес у розвитку житлового кредитування. Інтерес банків до початку цих операцій пояснюється, по-перше, існуючим вже сьогодні реальним платоспроможним попитом на житлові позички і, по-друге, передбаченням у майбутньому величезного ринку для іпотечних кредитів і усвідомленням того. що саме сьогодні можна зайняти на ньому гарну позицію.

    Проаналізувавши сучасний стан розвитку споживчого кредитування на ринку України можна виділити основні напрямки розвитку споживчого кредитування населення України. Так розвивати потрібно насамперед короткострокове кредитування населення під купівлю товарів народного споживання довгострокового користування. Пов’язано це з тим, що при даному виді кредитування банк несе менший ризик, бо терміни кредитування  невеликі (до року), а суми порівняно незначні. Таке споживче кредитування буде орієнтовано в основному на середній прошарок населення. Другим напрямком, на нашу думку, є розвиток довгострокового кредитування населення, а саме житлового кредитування фізичних осіб, оскільки розвиток саме такого кредитування є перспективним для банків, бо даний ринок на даний момент тільки починає розвиватися і має великі перспективи розвитку для банків, як нового банківського продукту. Окрім цього для банків це ще одна нагода для розширення кола своїх клієнтів. Тому саме на другому напрямку розвитку споживчого кредитування ми зупинимося більш детально.

    На мою думку, з метою забезпечення доступності житла для всіх категорій громадян необхідно створення такого фінансово-кредитного механізму:

   - надання банками середньострокових кредитів (1-1,5 року) на будівництво житла забудовникам (у першу чергу, будівельним організаціям, можливо індивідуальним забудовникам) із виплатою в період будівництва лише відсотків  по кредиту і поверненням суми основного боргу по закінченні будівництва (у випадку, коли позичальником є будівельна організація) або переоформленням у довгостроковий (10-25 років) іпотечний кредит (у випадку, коли позичальником є індивідуальний забудовник);

   -  для залучення в будівництво приватних інвестицій і для полегшення накопичення громадянами власних коштів на придбання житла використовувати випуск муніципальних і приватних позик на житлове будівництво (житлових сертифікатів).

   - надання банками довгострокових кредитів (10-25 років) на придбання індивідуальних будинків фізичними особами під заставу цих будинків і прилягаючих земельних ділянок. Розмір наданого кредиту не більш 70 відсотків ринкової вартості будинку, що одержується. Використовуваний кредитний інструмент - кредит із відстрочкою платежу: платіжна ставка 10-20 відсотків, контрактна ставка змінюється відповідно до  ринкової процентної ставки, різниця ставиться на збільшення основної суми боргу по кредиту. Розмір одержуваного кредиту залежить від рівня прибутку позичальника таким чином, що щомісячні платежі по кредиту складають 25-30 відсотків від рівня щомісячного прибутку позичальника (членів його сім’ї);

  - заохочення підприємств і організацій у наданні кредиторам гарантій по поверненню кредитів, наданих їхнім робітникам. Гарантії можуть передбачати повернення залишку кредиту самим підприємством у якості поручителя по кредитному зобов'язанню або забезпечення їм страхування життя позичальника;

  - для полегшення процесу використання громадянами вартості наявного житла при придбанні або будівництві нового банками даються короткострокові (3-6 місяців) проміжні кредити під заставу старого житла;

  - для оплати першого внеску при одержанні кредиту (не менше 30 відсотків від вартості що одержується житла) позичальник використовує кошти субсидій, а також власні кошти, у тому числі отримані від продажу наявного житла, навіть якщо воно отримано безплатно в процесі приватизації.

  - позичальникам, визнаним у встановленому порядку, що потребують  допомоги в поліпшенні житлових умов, дається субсидія на будівництво або придбання житла в розмірі від 5 до 70 відсотків ринкової вартості житла по соціальній нормі в залежності від рівня прибутку, і часу чекання в черзі на поліпшення житлових умов.

  - субсидії за рахунок коштів місцевих бюджетів можуть частково покриватися за рахунок безкоштовного надання земельних ділянок під індивідуальне житлове будівництво з необхідною інженерною інфраструктурою, оцінених по ринковій вартості;

  - програма субсидій реалізується через банки, обрані на контрактній основі, виходячи з запропонованих ними умов захисту коштів субсидій від інфляції і надання кредитів на придбання житла;

  - пропонується звільнити фізичні особи від сплати житлового податку з засобів, використовуваних на оплату житлового кредиту, на весь кредитний період, а також від сплати державного збору за реєстрацію договору застави житла, що одержується за допомогою кредиту.

    Держава  могла б стимулювати розвиток  довгострокового кредитування придбання і будівництва житла через декілька різноманітних каналів.

    Необхідно:

  - створити  правову основу для здійснення  такого кредитування, включаючи  прийняття законів "Про іпотеку  (заставу нерухомості)", "Про  державну реєстрацію прав на нерухоме майно й угод із ними", що визначають право і процедуру обертання стягнення на закладене майно, виселення позичальника, у випадку неповернення кредиту, порядок реєстрації іпотеки і вирішення інших подібних питань;

  - здійснити ряд заходів для зниження ризиків, пов'язаних із довгостроковим кредитуванням, і тим самим підвищити прибутковість і привабливість подібного кредитування для банків; 

- створити загальнонаціональну систему іпотечного кредитування, яка включала б функції вторинного ринку іпотечних позик, виданих приватними кредитними організаціями, для підтримки рівня ліквідності цих організацій, забезпечення й ефективного розподілу кредитних ресурсів;

  - прийняти додаткові заходи по заохоченню участі банків в іпотечному кредитуванні, наприклад, залучення банків до управління коштами безоплатних субсидій, наданих громадянам на будівництво і придбання житла;

  - заохочувати організації і підприємства, що мають довгострокові ресурси, наприклад, пенсійні фонди, вкладати свої кошти в цінні папери, забезпечені іпотечними кредитами;

  - надавати допомогу сім'ям із середнім і низьким прибутком у придбанні житла за рахунок надання їм субсидій на оплату початкового внеску при використанні ними іпотечного кредиту на придбання житла.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

    Дослідження  теми стосовно споживчого кредитування  та перспектив його розвитку  в Україні з теоретичної точки  зору та практичного застосування, проведення детального аналізу  операцій з споживчого кредитування  комерційних банків  приводить нас до ряду висновків.

    Світова банківська практика аналізу клієнтської заборгованості безперечно заслуговує глибокого та всестороннього вивчення зі сторони  банків України, і тому все більше і більше українських банків приходять до розробки власних рейтингових систем оцінки кредитоспроможності позичальника - фізичної особи.

    Проаналізувавши ситуацію з споживчого кредитування в Україні, слід зазначити, що незважаючи на всі проблеми, досягнуто досить помітний прогрес у розвитку як житлового кредитування, так і споживчого кредитування в цілому. Інтерес банків до  цих операцій пояснюється, по-перше, існуючим вже сьогодні реальним платоспроможним попитом як на житлові позички, так і на інші види споживчого кредитування і, по-друге, передбаченням у майбутньому величезного ринку для іпотечних кредитів і усвідомленням того, що саме сьогодні можна зайняти на ньому гарну позицію.

    На основі проведеного аналізу і надання оцінки операціям з споживчого кредитування банків України надано наступні пропозиції по вдосконаленню даних операцій:

• створення Республіканського агентства, яке б займалося безпосередньо іпотечним кредитуванням;
• створення відповідної нормативної бази, яка б обмежила ризики банків по цим операціям;
• надання субсидій певним категоріям населення для придбання житла у розстрочку;
• створення власної бази даних по виданим кредитам;
• створення відділу, який би на основі даних власної бази займався аналізом кредитів та позичальників;
• підключення до інформаційної бази по позичальникам на міжбанківському рівні;
• розробити внутрібанківське положення в Ощадбанку по іпотечному кредитуванню;