Облік основних засобів

- самостійне виготовлення  основних засобів чи виготовлення за договором сторонньою організацією;

- одержання основних  засобів безкоштовно від юридичної  чи фізичної особи;

- одержання основних  засобів у результаті бартерної  операції, тобто в обмін на  інші об'єкти основних засобів  чи на продукцію, товари, а також у рахунок вартості виконаних робіт чи зроблених послуг.

У залежності від того, якої шляхом надходять основні засоби на підприємство, формується їхня первісна вартість - саме по ній основні засоби зараховуються на баланс підприємства.

Згідно п. 4 П(С)БО 7 первісна вартість - це історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі коштів чи справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Таким чином, собівартість основних засобів і інших необоротних активів визначається в момент їхнього придбання чи спорудження (виготовлення) у залежності від способу розрахунків за них по одній із двох оцінок:

- сумі сплачених коштів (їхніх еквівалентів);

- справедливої вартості  переданих активів.

Справедлива вартість визначається підприємствами у випадках:

1) оприбуткування основних  засобів, отриманих у результаті  бартерних операцій;

2) оприбуткування основних  засобів, отриманих безкоштовно  (безоплатно);

3) зарахування на баланс  основних засобів, внесених як внесок у статутний капітал.

Як бачимо, застосування справедливої вартості при зарахуванні  основних засобів на баланс - не така вже рідка подія.

Відповідно до визначення, даному в П(С)БО 19, справедлива вартість - це сума, по якій може бути здійснений обмін активу чи оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими і незалежними сторонами.

Згідно п. 15 П(С)БО 7 у собівартість об'єкта основних засобів не включаються витрати на ремонти, що підприємство здійснює для підтримки такого об'єкта в робочому стані, а також для одержання спочатку визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання - такі витрати включаються до складу поточних витрат відповідного періоду.

Капіталізуються ж, тобто  збільшують первісну вартість об'єктів основних засобів, ті витрати, що зв'язані з поліпшенням їхніх технічних характеристик. Це витрати на модернізацію, реконструкцію, капітальний ремонт основних засобів.

Здобуваючи, споруджуючи  чи виготовляючи об'єкти основних засобів, підприємства здійснюють капітальні інвестиції. Відповідно до Плану рахунків [7] усі витрати, зв'язані зі створенням об'єкта основних засобів, "збираються" по дебету наступних субрахунків рахунка 15 "Капітальні інвестиції":

151 "Капітальне будівництво";

152 "Придбання (виготовлення) основних засобів";

153 "Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів".

Надходження основних засобів  на підприємство в результаті придбання  — найбільш характерна операція.

Як уже було сказано  вище, основні засоби здобуваються за договором купівлі-продажу за рахунок коштів чи у результаті бартерної (товарообмінної) операції.

Згідно п. 8 П (С)БО 7 первісна вартість придбаних за кошти об'єктів основних засобів складається з наступних витрат:

- сум, що сплачуються  постачальникам;

- реєстраційних зборів, держмита, інших аналогічних платежів;

- сум увізного мита;

- сум непрямих податків  у зв'язку з придбанням (якщо  вони не відшкодовуються підприємству);

- витрат на страхування  ризиків доставки основних засобів;

- витрат на транспортування, установку, монтаж, налагодження;

- інших витрат, безпосередньо  зв'язаних з доведенням основних  засобів до стану, у якому  вони придатні до використання.

Звертаємо увагу, що при  придбанні основних засобів за рахунок  кредитів банку чи іншого позикового капіталу (чи цілком частково) у первісну вартість таких об'єктів не включаються витрати на сплату відсотків за користування кредитом (сума відсотків за кредит відноситься в дебет субрахунку 951 "Відсотки за кредит"),

Якщо підприємство здобуває основні засоби, що вже були в експлуатації, то при зарахуванні їх на баланс можна відбити і суми наявного зносу (продавець повинний указати його в акті приймання-передачі). У П(С)БО 7 прямої вказівки про обов'язковість такої операції немає.

Для оформлення зарахування окремих об'єктів до складу основних засобів, їхнього введення в експлуатацію (крім тих випадків, коли введення оформляється особливим порядком), внутрішнього переміщення (наприклад, з цеху в цех, з об'єкта на об'єкт і т.д.) застосовується типова форма первинного обліку № 03-1 "Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів".

У податковому обліку витрати на придбання виробничих основних засобів збільшують балансову  вартість відповідної групи з  метою амортизації (пп. 8.4.1 Закону «Про оподаткування прибутку підприємства» [5]) (групи основних засобів визначені пп. 8.2.2 Закону).

Основні засоби можуть бути отримані безкоштовно як від юридичних, так і від фізичних осіб.

Первісна вартість таких  об'єктів визначається відповідно до норми п. 10 П(С)БО 7: у сумі справедливої вартості на дату одержання з урахуванням витрат, передбачених п. 8 П(С)БО 7.

У момент передачі об'єктів  обов'язково складається акт приймання-передачі.

Якщо основні засоби передаються юридичною особою, то складається типова ф. № 03-1, якщо ж фізичною особою, то акт може бути довільної форми або можна скористатися вищезгаданої ф. № 03-1.

Акт складається в  двох екземплярах: перший екземпляр  залишається в передавальної  сторони, а другий - одержує особа, що приймає об'єкт(и) від імені власника. При цьому особа, що одержує об'єкт, повинна пред'явити доручення.

Якщо передавальна сторона - юридична особа, то до акта повинна  бути прикладена інвентарна картка переданого об'єкта.

 У податковому обліку вартість безкоштовно отриманих основних засобів включається у валовий дохід звітного періоду, збільшуючи оподатковуваний прибуток підприємства в такому звітному періоді.

У бухгалтерському обліку згідно П (С)БО 3 підприємство повинне визнати доход у сумі амортизації вартості безкоштовно отриманого активу[9].

При самостійному виготовленні основних засобів підприємством  варто розрізняти операції по виготовленню в залежності від рішення:

1. Об'єкти, по яких відразу  (до початку виготовлення) прийняте рішення, що вони виготовляються для власних потреб.

2. Об'єкти, що були виготовлені  як готова продукція, а потім  передані (з оборотних активів,  готової продукції і т.п.) до  складу основних засобів.

У першому випадку  підприємство враховує витрати на субрахунку 152 "Придбання (виготовлення) основних засобів".

По закінченні робіт  і введення об'єктів в експлуатацію понесені витрати списуються в Дт рахунка 10 чи Дт рахунка 11.

В іншому випадку об'єкти переводяться зі складу оборотних активів, готової продукції в основні засоби, а первісна вартість таких об'єктів дорівнює їхньої собівартості.

У податковому обліку у випадку здійснення витрат на самостійне виготовлення основних засобів платником  податків для власних виробничих потреб балансова вартість відповідної групи збільшується на суму усіх виробничих витрат, зв'язаних з їхнім виготовленням і введенням в експлуатацію (пп. 8.4.2 Закону про прибуток).

Згідно п. 16 П (С)БО 7 підприємство може переоцінювати об'єкт основних засобів, якщо залишкова вартість (первісна вартість за винятком зносу) цього об'єкта істотно відрізняється від його справедливої вартості. Не підлягають переоцінці малоцінні необоротні матеріальні активи (субрахунок 112) і бібліотечні засоби (субрахунок 115, якщо амортизація їхньої вартості здійснюється по таких методах: 50 % вартості в першому місяці експлуатації і 50 % при списанні чи 100 % при передачі в експлуатацію.

У бухгалтерському обліку ремонт основних засобів - це частина  експлуатаційних витрат. Незважаючи на те що в залежності від виду і сфери застосування об'єктів основних засобів перелік експлуатаційних витрат міняється, ремонти в цьому переліку витрат залишаються.

Наприклад, ремонти по будинках і спорудженням включені до складу експлуатаційних витрат. У П (С)БО 7 дано визначення терміна "ремонти": Ремонти - комплекс операцій по відновленню стану об'єкта чи збільшенню його довговічності.

Витрати на ремонти списуються на рахунки класу 8 чи на рахунки класу 9.

Відповідно до п. 15 П(С)БО 7 витрати, здійснювані для підтримки об'єкта в робочому стані й одержання спочатку визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.

Таким чином, норма П(С)БО 7 відповідає нормі П (С)БО 16.

У процесі експлуатації основні засоби поступово зношуються фізично і морально. Не змінюючи свою первісну фізичну форму, вони передають частинами свою вартість на собівартість знову створеного продукту.

Згідно п. 4 П (С)БО 7 амортизація - це систематичний розподіл амортизуємоє вартості необоротних активів, у т.ч. об'єктів основних засобів протягом терміну його корисного використання (експлуатації).

Отже, для того щоб  розрахувати амортизацію, необхідно  знати наступні показники:

1) амортизуєму вартість;

2) термін корисного  використання.

1. Амортизуєма вартість - це первісна чи переоцінена вартість за винятком їхньої ліквідаційної вартості (1.1):

АВ=ПВ-ЛВ         (1.1)

де:

АВ – амортизуєма  вартість;

ПВ - це вартість після  переоцінки (дооцінки чи уцінки), якщо вона була;

ЛВ - сума коштів чи вартість інших активів, що підприємство очікує одержати від вибуття (продажу, ліквідації) основних засобів після закінчення терміну їхнього корисного використання, за винятком витрат, зв'язаних з вибуттям.

Ліквідаційну вартість (хоче того підприємство чи ні) необхідно  визначити на момент введення об'єкта в експлуатацію. "Заглянути" у майбутнє на багато років, а іноді на кілька десятків років уперед непросто, тому якщо підприємство не може визначити ліквідаційну вартість чи якщо вона не існує, то її дорівнюють до нуля (це обмовляють в обліковій політиці підприємства):

якщо ЛВ = 0, то АВ = ПВ       (1.2)

Висновок: амортизаційна  вартість об'єкта основних засобів  може бути менше чи дорівнювати його первісної (переоціненої) вартості.

Термін корисного використання (експлуатації) (n) - це очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством чи з їхнім використанням буде виготовлений (виконаний) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг).

Згідно п. 23 П (С)БО 7 термін корисного використання об'єкта основних засобів установлюється підприємством самостійно (у наказі "Про облікову політику підприємства").

При цьому варто враховувати  такі показники (п. 24 П (С)БО 7), як:

- очікуване використання  об'єкта з урахуванням його  потужності чи продуктивності;

- передбачаємий фізичний  і моральний знос;

- правові чи інші  обмеження щодо термінів використання  об'єктів і ін.

У процесі експлуатації об'єкта підприємством термін корисного  використання може змінюватися (збільшуватися  чи зменшуватися). Таке право надане підприємству нормою п. 25 П (С)БО 7.

У цьому випадку амортизація  об'єкта нараховується виходячи з  нового терміну корисної експлуатації вже з місяця, що випливає за місяцем  зміни терміну корисної дії.

 Згідно п. 29 П (С)БО 7 у бухгалтерському обліку передбачене щомісячне нарахування амортизації.

Для амортизації основних засобів підприємствам запропоновані  на вибір п'ять методів, передбачених п. 26 П (С)БО 7;

- прямолінійний;

- зменшення залишкової  вартості;

- прискореного зменшення  залишкової вартості;

- кумулятивний;

- виробничий.

Крім того, підприємство має право застосовувати норми  і методи амортизації, передбачені  податковим законодавством (згідно ст. 8 Закону про прибуток).

Згідно п. 30 П (С)БО 7 суму нарахованої амортизації всі підприємства відбивають шляхом збільшення суми витрат підприємства і зносу основних засобів.

Знос основних засобів - це сума амортизації об'єкта основних засобів з початку його корисного  використання.

Для обліку зносу Планом рахунків уведений рахунок 13 "Знос (амортизація) необоротних активів", на якому є два субрахунки, призначені для основних засобів:

131 "Знос основних  засобів";

132 "Знос інших необоротних  матеріальних активів".

Субрахунки використовуються підприємствами виходячи з потреб управління, контролю, аналізу і звітності і можуть доповнюватися введенням нових субрахунків (другого, третього порядку) зі збереженням кодів (номерів) субрахунків, передбачених Планом рахунків.