Облік формування фінансових результатів та використання прибутку підприємства

 

Запропонована авторами методологічна модель організації управлінського обліку витрат, основана на класифікації методів обліку витрат за трьома важливими ознаками: оперативністю обліку витрат, повнотою включення витрат у собівартість продукції та об’єктами обліку витрат, які можуть бути  впроваджені в рамках інтегрованої або автономної систем обліку. Так, залежно від ступеня централізації обліку витрат в міжнародній  обліковій практиці розрізняють два варіанти його організації:  інтегровану та автономну системи обліку витрат. Інтегрована система обліку витрат (однокругова, моністична) передбачає об’єднання рахунків управлінського і фінансового обліку в межах єдиної системи бухгалтерських рахунків підприємства, внаслідок чого вони постійно кореспондують між собою. При цьому, виділення синтетичних рахунків управлінського обліку здійснюється  на підставі класифікації витрат за функціональним призначенням: “Виробництво”, “Загальновиробничі витрати”, “Адміністративні витрати”, “Витрати на збут” тощо. Групування ж даних за статтями  витрат, видами продукції, центрами відповідальності, структурними  підрозділами тощо відбувається через організацію відповідної системи аналітичного обліку в межах зазначених рахунків.

Рис. 2.3. Методологічна модель організації управлінського  обліку витрат

Альтернативна система, яка передбачає відокремлене (незалежне)  ведення рахунків фінансового і управлінського обліку, називається  автономною системою обліку витрат (двокруговою). При її застосуванні інформація про витрати в межах рахунків фінансового  обліку накопичується за економічними елементами, а в межах  рахунків управлінського обліку - за статтями витрат, видами продукції, центрами відповідальності, структурними підрозділами  тощо.  При такому підході рахунки фінансового і управлінського обліку  ведуться паралельно, а опосередкований взаємозв’язок між ними  здійснюється за допомогою спеціальних парних контрольних рахунків (рахунків-екранів), які мають протилежну побудову і “дзеркально” відображають один одного.

З точки зору оперативності обліку витрат доцільно виділити метод  обліку фактичних витрат і метод обліку стандартних або  нормативних витрат.

Метод обліку фактичних витрат представляє собою систему оцінки  і реєстрації фактично понесених (історичних) витрат з метою  накопичення інформації, необхідної для визначення фактичної  собівартості готової продукції. Однак, за таких умов облікові дані  характеризують процеси, що відбулися в минулому, і тому є  недостатніми для здійснення дієвого контролю та адекватної оцінки  ефективності діяльності підприємства.  Більш прогресивним і поширеним в міжнародній практиці є метод  обліку стандартних витрат. Він представляє собою досить складну  цілісну систему нормування, планування, обліку, контролю і аналізу  витрат, дані якого широко використовуються в процесі реалізації  більшості функцій управління.

 

Характерними особливостями методу обліку стандартних витрат є:

• попереднє нормування витрат: для прямих витрат – розробка  стандартів або норм, а для непрямих – складання кошторисів;
• використання різних типів стандартів: базисних, поточних,  ідеальних, досяжних, полегшених;
• відображення на бухгалтерських рахунках стандартної  собівартості продукції у доповнення або замість реєстрації фактичних витрат;
• систематичне співставлення фактичних і стандартних витрат, виявлення відхилень та їх відокремлений облік на спеціальних бухгалтерських рахунках за видами продукції, центрами відповідальності і причинами виникнення;
• складання внутрішньої (сегментної) звітності із зазначенням фактичних і нормативних витрат, розмірів відхилень, причин їх виникнення та винних осіб;
• проведення систематичного аналізу відхилень фактичних витрат від норм і виявлення факторів, що їх обумовили;
• усунення причин відхилень і прийняття оперативних управлінських рішень.

На думку авторів, метод обліку стандартних витрат отримав  широке розповсюдження в світовій обліковій практиці і є  продуктивним, насамперед, завдяки наявним можливостям вирішення широкого спектру завдань, пов’язаних із управлінням підприємством.  Серед них на особливу увагу заслуговують створення дієвої системи  контролю виробничої діяльності шляхом зіставлення фактичних і  стандартних витрат, встановлення відхилень та здійснення заходів  щодо їх усунення; оцінка ефективності використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів; оцінка діяльності окремих структурних підрозділів та їх вкладу в загальний результат; формування облікової інформації, необхідної для прийняття  управлінських рішень, особливо у сфері ціноутворення; посилення  мотивації персоналу підприємства до покращення якості їх роботи через підвищення ступеня відповідальності та самоконтролю.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 3. Особливості ведення фінансового стану АТЗТ "Мукачівська лижна фабрика "ТИСА"

3.1. Аналіз фінансового стану АТЗТ  "Мукачівська лижна фабрика "ТИСА"

Аналіз фінансового стану підприємства слід розпочати з аналізу платоспроможності і ліквідності підприємства.

Таблиця 3.1.

Агрегований баланс для аналізу ліквідності

АТЗТ  "Мукачівська лижна фабрика "ТИСА", тис. грн.

Актив	На початок року	На кінець року	Пасив	На початок року	На кінець року
А1	0,5	-	П1	134,2	331,5
А2	9,1	161,6	П2	-	-
А3	705,6	838,0	П3	-	-
А4	3562,2	3388,7	П4	4143,2	4056,8
Баланс	4277,4	4388,3	Баланс	4277,4	4388,3

Аналіз отриманих даних свідчить про недостатню ліквідність балансу. Наприклад, наявні грошові кошти в декілька разів менше термінових зобов'язань. Це означає, що підприємство, якщо всі кредитори водночас пред'являть вимогу погасити заборгованість, буде не в змозі розрахуватися в повному обсязі, та в кінцевому підсумку буде вимушене користуватися для цих цілей іншим джерелом (менш ліквідним – дебіторською заборгованістю). В даному випадку це був би найбільш ймовірний вихід, тому що кредитів підприємство не залучає (ні довгострокових, ні короткострокових). Хоча підприємство в цілому, можна сказати, забезпечене оборотними коштами, але всі вони мобілізовані дебіторську заборгованість і в активи, які повільно реалізуються.

Але аналізу тільки ліквідних активів підприємства далеко не достатньо для визначення ступеню його ліквідності, тому розрахуємо коефіцієнти ліквідності.

 

 

Таблиця 3.2.

Аналіз показників ліквідності

АТЗТ  "Мукачівська лижна фабрика "ТИСА"

Показники	На початок року	На кінець року
Грошові кошти, тис. грн.	0,5	-
Дебіторська заборгованість, тис. грн.	9,1	161,6
Запаси і затрати, тис. грн.	705,6	838,0
Поточні зобов'язання, тис. грн.	134,2	331,5
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,004	-
Коефіцієнт миттєвої ліквідності	0,07	0,49
Коефіцієнт загальної ліквідності	5,33	3,02

 

Згідно отриманим даним, коефіцієнт абсолютної ліквідності на початок року дуже низький. Його значення свідчить про те, що тільки 0,4% короткострокової заборгованості підприємство може погасити негайно. На кінець року значення даного коефіцієнту дорівнює нулю, оскільки в підприємства були відсутні грошові кошти.

Коефіцієнт миттєвої ліквідності теж має низьке значення, яке в декілька разів нижче оптимального. На кінець періоду цей показник трохи збільшився і становив 0,49. Це зумовлено збільшенням дебіторської заборгованості. А оскільки даний коефіцієнт має вирішальне значення для банків, так як характеризує ступінь надійності підприємства при поверненні кредитів, тенденція до збільшення свідчить на користь підприємству.

Отже, як бачимо, показники абсолютної і миттєвої ліквідності набагато нижчі нормативних значень. Це викликано перевищенням темпів росту поточної заборгованості темпів росту ліквідних коштів підприємства.

Високими лишаються тільки показники загальної ліквідності. Але вони також мають тенденцію до зменшення. На жаль, високі показники загальної ліквідності свідчать не про стабільний фінансовий стан підприємства і про ефективність його діяльності, а про наявність у підприємства понаднормативних виробничих запасів, що не є позитивною рисою при аналізі фінансового стану підприємства.

Далі слід проаналізувати показники платоспроможності підприємства.

Таблиця 3.3.

Аналіз показників платоспроможності

АТЗТ  "Мукачівська лижна фабрика "ТИСА"

Показники	На початок року	На кінець року
Поточний або загальний коефіцієнт покриття	5,33	3,02
Темпи росту поточного коефіцієнту покриття, %	-	56,66
Коефіцієнт співвідношення кредиторської і дебіторської заборгованості	14,75	2,05
Темпи росту коефіцієнта співвідношення кредиторської і дебіторської заборгованості, %	-	13,90

 

Загальний коефіцієнт покриття підприємства на протязі всього періоду, що аналізується, залишався досить високим і відповідав нормативному значенню (навіть перевищував його). Тобто на початок звітного періоду на кожну гривню короткострокових зобов'язань припадало 5,33 гривні поточних активів; на кінець періоду – 3,02 гривні.

Відбувається також значне перевищення обсягу кредиторської заборгованості над    обсягом дебіторської. Але слід відмітити тенденцію цього показника до зниження. Так, на кінець періоду він зменшився на 86,10%. Високе перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською свідчить про проблеми при реалізації продукції і розрахунках з постачальниками.

Таким чином, не можна стверджувати про ліквідність і платоспроможність лижної фабрики. Через брак ліквідних коштів підприємство не здатне покрити короткострокових зобов'язань. Більшість коштів підприємства мобілізовані в виробничі запаси і затрати, які є важкореалізованими активами і не можуть забезпечити високу платоспроможність підприємства.

Причинами нестачі ліквідних оборотних засобів є збитковість діяльності підприємства, що веде до нестачі власних джерел для самофінансування, а також відволікання коштів у дебіторську заборгованість.

Наступним важливим показником, що характеризує фінансову стійкість підприємства, є показник автономії, який показує наскільки підприємство незалежно від позикового капіталу.

Таблиця 3.4.

Аналіз динаміки показника автономії

АТЗТ  "Мукачівська лижна фабрика "ТИСА"

Показники	На початок року	На кінець року
Власні кошти, тис. грн.	4143,2	4056,8
Загальна сума джерел коштів, тис. грн.	4277,4	4388,3
Коефіцієнт автономії	0,969	0,924
Темпи росту коефіцієнту автономії, %	-	95,36

Доля власних коштів у загальній сумі джерел коштів досить висока і на початок року становила 0,969. Але на кінець року трапилось зниження коефіцієнту на 4,64%.

Взагалі отримані дані свідчать про високу ступінь незалежності підприємства від зовнішнього фінансування.

Наступними показниками, які заслуговують на увагу з боку економічного аналізу є коефіцієнт фінансової стійкості та коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів.

 

Таблиця 3.5.

Аналіз динаміки коефіцієнту фінансової стійкості

та коефіцієнту співвідношення залучених і власних коштів

АТЗТ  "Мукачівська лижна фабрика "ТИСА"

Показники	На початок року	На кінець року
Власні кошти, тис. грн.	4143,2	4056,8
Позичені кошти, тис. грн.	134,2	331,5
Коефіцієнт фінансової стійкості	30,87	12,24
Темпи росту коефіцієнту фінансової стійкості, %	-	39,65
Коефіцієнт співвідношення позичених і власних коштів	0,03	0,08
Темпи росту коефіцієнту співвідношення позичених і власних коштів, %	-	266,67