Отчет по практике в бухгалтерии

Головний  інженер дистанції колії координує  роботу з посилення технічної  оснащеності дистанції, упровадженню безпечних та шкідливих умов праці. Відає питаннями розробки та впровадження прогресивних технологій, автоматизації  систем керування ремонтами. Організує  роботи з забезпечення безпечної  роботи пристроїв, приладів, обладнання, забезпечує робітників дистанції колії  спеціальним одягом та взуттям.

Дистанція колії поділяється по структурному відношенню на околотки. Вони мають приведену довжину на одноколійних напрямках 20-25 км., а на двоколійних та багатоколійних напрямках 22-30 км.

Роботою околотка за всіма структурними формами керує дорожний майстер. Майстер є безпосереднім керівником трудового колективу, організатором праці і виробництва, вихователем працюючих на околотку, який він очолює.

Майстер забезпечує бригади необхідними  матеріалами і приладами; проводе  інструктаж і навчання бригадирів та робочих правилам виробництва робіт.

Майстер має право вимагати від адміністрації  дистанції колії забезпечення встановлених робіт матеріалами, механізмами, запасними  частинами.

Окрім околотків, на дистанції колії організуються спеціалізовані підрозділи, які працюють в межах дистанції.

Основними підрозділами є:

а)  спеціалізовані бригади щодо поточного утримання  штучних споруд й земляного полотна;

б) механізовані ремонтні колони для виконання підйомного, середнього ремонту колії й інших  робіт за планом капітального ремонту

в) спеціалізовані бригади по ремонту металевих  частин стрілкових переводів.

Відділ  кадрів, бухгалтерія, інженери по організації  і нормуванні праці підкоряються начальнику дистанції колії. Відділ кадрів займається прийомом і звільненням  робітників дистанції, підготовлює  накази о переміщеннях, заохоченнях, проводить заходи по закріпленню трудової дисципліни і вихованню кадрів, організує роботи по підтриманню належного стану території дистанції.

Інженер з організації і нормування праці  забезпечує розробку і впровадження технічно заснованих норм часу, норм виробітки  на околотках і у відділах дистанції впроваджують найбільш прогресивні форми оплати праці.

Контроль  якості ремонтів колії в цілому здійснюється начальником дистанції. На дистанції  розроблені правила внутрішнього трудового  розпорядку, які направлені на організацію  праці раціональне використання робочого часу.

На Донецькій  дистанції колії працює служба охорони  праці, що створена у відповідності  із Законом України „Про охорону праці” (стаття 23). Робота служби охорони праці направлена на організацію та виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних, лікувально-профілактичних заходів з метою уникнення захворювань і аварій, а також попередження нещасних випадків у процесі праці.

Створення, реорганізація без зміни форми  власності й ліквідація дистанції  колії здійснюється відповідно до діючого  законодавства.

При ліквідації й реорганізації дистанції колії  працівникам, що звільняються гарантується дотримання прав їхніх законних інтересів  у відповідності із законодавством України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

            1.2 Аналіз основних техніко-економічних показників

 

Для складання  аналізу техніко – економічних  показників Донецької дистанції  колії (ПЧ – 9) було використано матеріал із  фінансової звітності та пояснювальних  записок до звіту про фінансовий стан підприємства.

Техніко-економічний  аналіз виконують економісти, інженерно-технічні працівники, робітники та органи управління за даними оперативної і періодичної  звітності. Його метою є оцінка господарської  діяльності, виявлення причинних  взаємозв'язків і взаємодії різних факторів техніки та економіки, резервів виробництва, опрацювання заходів  для раціоналізації використання ресурсів.

Техніко-економічний  аналіз - це, в основному, внутрішньогосподарський  аналіз. У процесі такого аналізу  досліджується діяльність усіх структурних  підрозділів підприємства, служб, цехів, дільниць, бригад і окремих робочих  місць. Джерелом інформації для такого аналізу є планово-нормативні дані, матеріали оперативного, бухгалтерського  обліку, позаоблікові дані. Техніко-економічний аналіз проводиться щоденно, за декаду, місяць, квартал, рік до складання підсумкової звітності. На підставі результатів аналізу приймаються важливі управлінські рішення.

Для аналізу  основних техніко-економічних показників діяльності підприємства складається  таблиця (табл.1.1). Після розрахунків  складаються висновки на основі отриманих  результатів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1.1 - Аналіз техніко-економічних  показників діяльності ПЧ-9 за 2010-2012 р.р.

Показник	Джерело інформації	2010	2011	2012	Абсолютне відхилення		Темп зростання, %
					2011-2010	2012-2011	2011/2010	2012/2011
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Основні засоби, тис.грн	Ф.1 р.030	223747	312145	337873	88398	25728	139,51	108,24
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис.грн	Ф.2 р.010	58453	62738	95112	4285	32374	107,33	151,6
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), тис.грн	Ф.2 р.040	57314	61536	93869	4222	32333	107,37	152,54
Фінансовий результат від звичайної  діяльності (прибуток/збиток), тис.грн	Ф.2 р.190 (195)	1999	86	814	-1913	728	4,3	946,61
Матеріали затрати, тис.грн	Ф.2 р.230	11313	11151	22865	-162	11714	98,57	205,05
Амортизація, тис.грн	Ф.2 р.260	11110	12346	25352	1236	13006	111,13	205,35
Бальна оцінка стану колії, бал	Пояснювальна записка	92,6	79	81	-13,6	2	85,31	102,53
Контингент з експлуатації колії, чол.	Пояснювальна записка	448	439	464	-9	25	97,99	105,69
Контингент всього, чол.	Пояснювальна записка	448	447	474	-1	27	99,78	106,04
ФОП з заохочувальними виплатами, тис.грн	Пояснювальна записка	15877	17844	22450	1967	4606	112,39	125,81

 

Продовження таблиці 1.1

1	2	3	4	5	6	7	8	9
Середня з/п без заохочувальних виплат, грн.	Пояснювальна записка	2823,10	3326,6	5018,05	503,5	1691,45	117,84	150,85
Матеріаломісткість, коп./1грн	(Ф.2 р.230/Ф.2 р.035) *100	19,38	17,8	24,04	-1,58	6,24	91,85	135,06
Фондовіддача, коп./1грн	(Ф.2 р.035/Ф.1 р.030) *100	26,09	20,07	28,14	-6,02	8,07	76,93	140,21
Коефіцієнт зносу, %	(Ф.1 р.032/Ф.1 р.031) *100	56,87	53,47	53,64	-3,4	0,17	94,02	100,32
Коефіцієнт придатності, %	(Ф.1 р.030/Ф.1 р.031) *100	43,13	46,53	46,36	3,4	-0,17	107,88	99,63

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

На підставі таблиці 1.1. можна зробити наступні висновки. Основні засоби за 3 роки збільшились  з 223747 тис.грн до 337873 тис.грн. Це могло відбутися за рахунок збільшення обладнання, обчислювальної техніки, устаткування та регулюючих приладів для надання послуг.

Коефіцієнт зносу характеризує частку вартості основних засобів, що її списано на витрати виробництва в попередніх періодах. Коефіцієнт придатності показує, яка частина основних фондів придатна для експлуатації в процесі господарської діяльності. Якщо первинна вартість основних засобів зростає, то їх знос за час експлуатації збільшується, що призводить до зростання рівня зносу (зменшення рівня придатності), і навпаки. У моєму випадку, коефіцієнт зносу у 2011 році зменшився на 5,98%, а коефіцієнт придатності у той же час збільшився на 7,88%, що свідчить про позитивну тенденцію. Але у 2012 році коефіцієнт зносу збільшився, тому рівень придатності основних засобів зменшився, що говорить про негативну тенденцію на підприємстві.

Фондовіддача  – це відношення вартості продукту до основних виробничих фондів. Вона виражає  ефективність використання засобів  праці, тобто показує, скільки виробляється продукції на одиницю основних виробничих фондів. У 2011 році цей показник зменшився, але у 2012 році трохи підвищився, що свідчить про те, що обладнання використовуються продуктивніше.

Матеріальні затрати на 2012 рік збільшились на 105,05 % у порівнянні з 2011 роком. Збільшення матеріальних витрат на виробництво одиниці продукції – це значне скорочення резерву економії грошових засобів.

Матеріаломісткість продукції є вартісним показником, який відображає рівень матеріальних витрат (без амортизації) на кожну гривню товарної продукції. Її зменшення є позитивною тенденцією. У 2012 році порівняно з 2011 роком матеріаломісткість збільшилась на 35,06%. Зміна матеріаломісткості може бути викликана зміною структури і асортименту продукції, що випускається, зміною цін і тарифів на матеріальні ресурси.

Виручка від реалізації з кожним роком  збільшується, що свідчить про підвищення обсягів діяльності. Зростання обсягів  виробництва веде до абсолютного  збільшення собівартості всієї продукції.

Фінансовим  результатом від звичайної діяльності на підприємстві є прибуток, який у 2012 році порівняно з 2011 роком збільшився на 728 тис.грн.

Амортизаційні відрахування є елементом собівартості. Збільшення їх розміру призводить до зменшення прибутку підприємства. Збільшення витрат по амортизації є наслідком  переоцінки основних засобів.

Контингент  в еквіваленті повної зайнятості у 2012 році збільшився, порівняно з 2011 роком на 27 чоловік.

Фонд  оплати праці з кожним роком збільшується за рахунок збільшення контингенту повної зайнятості. Виходячи з цього, середня заробітна плата також збільшується з кожним роком.

Бальна  оцінка стану колії за 12 місяців 2011 року порівняно з 2010 роком зменшилась на 13,6, що говорить про покращення якості робіт. Бальна оцінка стану колії за 12 місяців 2012 року в порівнянні з 2011 р. збільшилась на 2, що говорить про незначне погіршення якості робіт.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.  Аналіз фінансово-господарської діяльності Донецької дистанції колії

 

1. Основні елементи та значення фінансово-господарської діяльності підприємства

Відомо, що система управління складається  з наступних взаємозв'язаних функцій: планування, обліку, аналізу і ухвалення  управлінських рішень.

Для управління виробництвом треба мати повну і  правдиву інформацію про хід виробничого  процесу про хід виконання  планів. Тому однією з функцій управління виробництвом є облік.

Осмислення, розуміння інформації досягаються  за допомогою економічного аналізу.

На основі результатів аналізу розробляються  і обґрунтовуються управлінські рішення.

Таким чином, оцінка господарської діяльності, як узагальнююча категорія аналізу  є важливим елементом в системі  управління виробництвом, дієвим засобом  виявлення внутрішньогосподарських  резервів, основою розробки науково  обґрунтованих планів і управлінських  рішень.

Результати  у будь-якій сфері бізнесу залежать від наявності і ефективності використання фінансових ресурсів, що забезпечують життєдіяльність підприємства. Тому турбота про фінанси є  відправним моментом і кінцевим результатом  діяльності будь-якого суб'єкта господарювання. В умовах ринкової економіки ці питання  мають первинне значення.

Для визначення суті аналізу фінансово-господарської  діяльності підприємства необхідно  дати визначення основних складових  його елементів. Такими елементами є: фінанси  підприємства, структура засобів  підприємства, структура майна підприємства, цілі фінансового аналізу, суб'єкти аналізу.

В умовах ринку фінанси підприємств набувають  особливо важливого значення. Зростаючу  роль фінансів підприємств слід розглядати як тенденцію, діючу у всьому світі.

Фінанси підприємств є системою стосунків, які пов'язані з їх грошовими  платежами і виникають в процесі  індивідуального кругообігу засобів  підприємств і джерел цих засобів. Фінансові процеси підприємств полягають у формуванні їх грошових прибутків і витрат.

Фінансові стосунки мають місце між:

• підприємствами при оплаті різноманітних постачань, робіт, послуг, реалізації продукції, сплаті і стягненні штрафних санкцій;
• підприємствами при взаємних фінансових вкладеннях (пайова участь, придбання цінних паперів, надання позик);
• підприємствами і індивідуальними акціонерами при поширенні акцій і виплаті дивідендів по них;
• підприємствами і трудовими колективами в процесі розрахунків по оплаті праці;
• підприємствами і підзвітними особами, персоналом підприємств по операціях що не відноситься до розрахунків по оплаті праці, а також різними дебіторами і кредиторами;
• підприємствами і державним бюджетом при нарахуванні і сплаті податків і санкцій, цільовому бюджетному фінансуванні, наданні податкових пільг;
• підприємствами і органами соціального страхування, позабюджетними фондами при нарахуванні і сплаті страхових внесків, відрахувань до Пенсійного фонду, Фонду зайнятості і так далі;
• підприємствами і банками в процесі кредитування і погашення кредитів, при сплаті відсотків при здійсненні інших видів банківського обслуговування.