Отчет по практике в бухгалтерии

                             Кфн =                                 (2.15)

• коефіцієнт фінансової залежності - характеризує ступінь залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування:

                               Кфз =                                 (2.16)

• коефіцієнт маневреності власного капіталу – показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні засоби, а яка – капіталізована:

            КмнВк =             (2.17)

Результати  розрахунків зводяться в таблицю 2.4.

Таблиця 2.4 – Аналіз відносних показників фінансової стійкості підприємства

Показники	Роки
	2010	2011	2012
Коефіцієнт автономії	0,56	0,49	0,45
Коефіцієнт фінансової залежності	1,78	2,05	2,22
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	-0,78	-1,04	-1,17

Згідно  таблиці 2.4. можна зробити наступні висновки. Коефіцієнт автономії у 2010 році складав 0,56, що трохи перевищує нормативне значення. Але у наступні роки він почав зменшуватися і у 2012 році складав вже 0,45. Це свідчить про те, що джерела фінансування підприємства сформовані на 45% за рахунок власних коштів.

              

                      Рисунок 2.7 – Динаміка коефіцієнту автономії

Коефіцієнт  фінансової залежності є зворотним  до коефіцієнту автономії. Збільшення цього показника в динаміці означає  збільшення долі позикових коштів у  фінансуванні підприємства. А це значить, що підприємство втрачає свою фінансову  незалежність.

            

              Рисунок 2.8 – Динаміка коефіцієнту фінансової залежності

Коефіцієнт  маневреності власного капіталу повинен  мати достатньо високі значення, щоб  забезпечити гнучкість у використанні власних коштів підприємства. На підприємстві ПЧ-9 цей коефіцієнт негативний та з  кожним роком він зменшується. Це говорить про те, що джерелом покриття його поточних активів є позикові кошти.

            

     Рисунок 2.9 – Динаміка коефіцієнту маневреності власного капіталу

Таким чином, враховуючи вищенаведене, можна зробити  висновок про те, що за 3 роки підприємству вдалось трохи покращити фінансову  незалежність та стабільність, хоча стан його залишається кризовим.

                        2.5 Аналіз ділової активності підприємства

Оцінка  ділової активності підприємства — один з основних аспектів аналізу діяльності суб’єкта господарювання, якому належить провідне місце в системі завдань фінансового аналізу. Це зумовлено тим, що такий аналіз дає змогу оцінити внутрішній і зовнішній стан підприємства, визначити рівень прибутковості та перспективи його розвитку, дослідити ефективність використання виробничо-фінансових ресурсів.

Метою аналізу  ділової активності підприємства є розрахунок відповідних аналітичних показників, виявлення тенденцій і причин їх змін для дослідження досягнутого рівня ефективності виробничо-господарської діяльності та визначення потенційних можливостей підприємства щодо підвищення останнього.

Коефіцієнти оборотності – система показників фінансової активності підприємства, яка характеризує наскільки швидко сформований капітал обертається в процесі його господарської діяльності.

Аналіз  ділової активності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких основних показників (коефіцієнтів):

• коефіцієнта оборотності активів;
• коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості;
• коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості;
• тривалості обертів дебіторської та кредиторської заборгованостей;
• коефіцієнта оборотності матеріальних запасів;
• коефіцієнта оборотності основних засобів (фондовіддачі);
• періоду обороту чистого робочого капіталу;
• коефіцієнта оборотності власного капіталу.

Коефіцієнт  оборотності активів показує, наскільки  ефективно використовуються активи з погляду обсягу реалізації, тому що показує, скільки гривень реалізації припадає на кожну гривню, вкладену в активи підприємства; іншими словами, скільки разів за звітний період активи обернулися у процесі реалізації продукції. Чим вищий оборот, тим ефективніше використовуються активи. Розрахунок цього показника див. у розділі 2.2.

Коефіцієнт  оборотності кредиторської заборгованості показує швидкість обертання кредиторської заборгованості підприємства за період, що аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, що надається підприємству.

Коб.КЗ =     (2.18)

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує, скільки оборотів здійснено за рік коштами, вкладеними до розрахунків.

Коб.ДЗ= (2.19)

Строк погашення  дебіторської та кредиторської заборгованостей  показує середній період погашення дебіторської або кредиторської заборгованостей підприємства.

                                   Пог.ДЗ(КЗ) =                                          (2.20)

Коефіцієнт  оборотності виробничих запасів — відображає число оборотів запасів і дозволяє виявити резерви зростання виробництва продукції. Розрахунок цього показника див. у розділі 2.2.

Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача) показує ефективність використання основних засобів підприємства.

            К об.ОЗ =   (2.21)

Коефіцієнт  оборотності власного капіталу розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини власного капіталу підприємства і показує ефективність використання власного капіталу підприємства.

          К об.ВК =   (2.22)

Результати  розрахунку зводяться в таблицю 2.5.

 

 

 

 

Таблиця 2.5 – Аналіз ділової активності підприємства ПЧ-9

Показники	Роки
	2010	2011	2012
Коефіцієнт оборотності активів	0,26	0,23	0,29
Коефіцієнт оборотності КЗ	0,6	0,49	0,54
Коефіцієнт оборотності ДЗ	711,84	882,23	1145,7
Строк погашення ДЗ (днів)	1	0	0
Строк погашення КЗ (днів)	600	735	667
Коефіцієнт оборотності запасів	71,64	60,33	21,4
Коефіцієнт оборотності ОЗ	0,11	0,11	0,14
Коефіцієнт оборотності власного капіталу	0,47	0,45	0,61

 

Як бачимо з наведеної таблиці, підприємство погіршило свій коефіцієнт оборотності  кредиторської заборгованості. У 2010 році він складав 0,6, до 2012 року він  став 0,54. Це значить, що підприємство збільшувало  кількість днів оплати рахунків з 600 днів до 667 днів.

Коефіцієнт  оборотності дебіторської заборгованості збільшувався з кожним роком, це значить, що підприємство зменшувало період інкасації  від 1 дня у 2010 році до 0 – 2012.

Коефіцієнт  оборотності запасів зменшується  з кожним роком. Це свідчить про достатньо  низький рівень оборотності запасів, що негативно відображається на забезпеченні обсягу реалізації продукції.

На 2010 та 2011 роки фондовіддача дорівнювала 0,11, до 2012 року ситуація трохи покращилась  і коефіцієнт став 0,14. Цей показник повинен мати високе значення. Це означає, що на кожну гривню виручки підприємство робить менші вкладення в основні  засоби. Зниження коефіцієнта може свідчити про те, що для поточного  рівня виручки зроблені зайві  інвестиції в основні засоби.

Коефіцієнт  оборотності власного капіталу у 2010 році складав 0,47, а у 2011 році він зменшився  до 0,45, що свідчить про без дію  частини власних коштів. До 2012 року цей показник збільшився і склав 0,61, це говорить про покращення ефективності використання власних коштів.

Таким чином, по забезпеченню підвищення ефективності використання майна можна розглядати заходи по підвищенню темпів економічного розвитку підприємства за рахунок більш  раціонального використання власних  фінансових ресурсів.

                                                  Висновки

Аналіз  фінансово-господарської діяльності підприємства припускає усебічне вивчення технічного рівня виробництва, якості і конкурентоспроможності продукції, що випускається, забезпеченості виробництва  матеріальними, трудовими і фінансовими  ресурсами і ефективності їх використання. Він заснований на системному підході, комплексному обліку різноманітних  чинників, якісному підборі достовірної  інформації і є важливою функцією управління.

У першому  розділі роботи були розкриті теоретичні питання аналізу фінансово-господарської  діяльності на підприємстві, розкриті основні елементи та значення фінансово-господарської  діяльності, визначено фактори, що впливають  на неї. У другому розділі роботи був проведений безпосередньо аналіз основних показників фінансово-господарської  діяльності для даного підприємства.

За результатами проведеного аналізу можна зробити  наступні висновки. Фінансові результати, що є одним з центральних показників діяльності підприємств, використовуються сьогодні в якості орієнтиру, що відбиває напрям розвитку підприємства. Вони входять  в програму розвитку підприємства, показуючи підсумкове значення здійснення комплексу стратегічних і тактичних  завдань.

Особливого  значення у зв'язку з вищесказаним набувають порядок формування і  аналіз фінансових результатів, а так  само їх роль стосовно завдання управління підприємством.

Інформаційною базою для аналізу фінансових результатів діяльності підприємства служать наступні джерела: "Звіт про фінансові результати", "Баланс підприємства", а також інші дані бухгалтерського обліку.

Показники фінансових результатів характеризують абсолютну ефективність господарювання підприємства. Фінансові результати діяльності підприємства можна охарактеризувати як негативні. Підприємство ПЧ-9 недостатньо  рентабельне і платоспроможне. В  умовах ринкової економіки, підтримання  ліквідності та платоспроможності  на належному рівні є надзвичайно  важливим завданням для будь-якого  підприємства. Низька ліквідність та платоспроможність підривають можливості здійснення нормального виробничого  процесу, позбавляють можливостей  залучення додаткових фінансових ресурсів, внаслідок низької довіри кредиторів та інших контрагентів, зумовлюють додаткові непродуктивні витрати  у вигляді пені та штрафів тощо. З іншого боку, причинами зниження ліквідності та платоспроможності підприємства є низька рентабельність, чи взагалі збиткова діяльність, і нераціональне розпорядження наявними ресурсами.  Саме для того, щоб завчасно виявити та виправити можливі негативні тенденції  у фінансовому стані підприємства, провадиться фінансовий аналіз його діяльності.

Основними причинами зниження ліквідності  та платоспроможності підприємства є збиткова діяльність, а також  збільшення поточних зобов’язань, фінансування капітальних витрат за рахунок поточних зобов’язань. Також важливим є раціональне  управління наявними фінансовими ресурсами, зокрема визначення оптимальних  обсягів виробничих запасів. Тобто  вихід зі скрутного становища  і підвищення ефективності діяльності вимагає розробки та впровадження комплексу  заходів.

Отже, ситуація на ПЧ-9 не є катастрофічною, але потребує негайного втручання. Забезпечення достатнього рівня ліквідності  та платоспроможності є запорукою  ефективної діяльності підприємства та стабільного розвитку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                   Література

1. Баканов М.И. Теория экономического анализа. / М.И.Баканов, А.Д.Шеремет. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 367с.

2. Гунський Б.В. Внутрішні та зовнішні фактори економічної безпеки України. Стратегічна панорама. – 2000. - № 1-2. с.75-79.