Учасники фінансового ринку на ринку цінних паперів в Україні

 

У 2012 році за результатами проведених первинних аукціонів з розміщення ОВДП, номінованих у національній валюті, до Державного бюджету України надійшло 35,9 млрд. грн. із середньозваженою дохідністю 13,56% річних. За ОВДП, номінованими в іноземній валюті, упродовж року було залучено 2,5 млрд. дол. США та 316,6 млн. євро. із середньозваженою дохідністю відповідно 8.92% та 4.80% річних. Зокрема, у грудні було залучено 48,2 млн. дол. США із середньозваженою дохідністю 8,50% річних.

У листопаді 2013 року Міністерство фінансів України проводило аукціони з первинного розміщення ОВДП, номінованих як у національній валюті, так і в доларах США. За їх результатами до Державного бюджету України за місяць надійшло 3,2 млрд. грн. та 0,8 млрд. дол. США. Середньозважена дохідність зазначених залучень була меншою, ніж у попередні місяці, і становила відповідно 7,09% і 7,77% річних.

У структурі залучень до Державного бюджету України за ОВДП у 2012 році, номінованими в гривнях, переважали державні облігації зі строком обігу до 5 років та понад 5 років, питома вага яких становила відповідно 26,0% та 24,0%. Значною також була частка залучень за ОВДП зі строком обігу до 1 року – 24,5%. Залучення коштів за ОВДП, номінованими в доларах США, відбувалися переважно за облігаціями зі строком обігу до 2 та до 3 років, їх питома вага становила відповідно 63,8% та 26,2%. Також розміщувалися облігації з терміном обігу до 1 року, а їх питома вага становила 10,0%. (Рис. 2.4.)

Рис. 2.4. Структура залучень до Державного бюджету України за ОВДП, номінованими в національній валюті у 2012 – 2013 рр. (за строком обігу.)

 

У листопаді 2013 року, на відміну від попередніх місяців, облігації, номіновані в гривнях, розміщувалися переважно на строк до 1 року. Їх питома вага становила 61,3% усіх залучень у національній валюті порівняно з 9,8% у жовтні 2013 року. Серед облігацій, розміщених у доларах США, переважали ОВДП зі строком обігу до 3 років і до 2 років, які становили відповідно 36,5% і 35,6% усіх залучень у доларах.

Загальний обсяг ОВДП, що перебували в обігу, за сумою основного боргу за станом на 29.12.2012 становив 185,8 млрд. грн. і збільшився за 2012 рік на 17,9% (у грудні – зменшився на 3,9%). Найбільшим власником ОВДП залишався Національний банк України. Обсяг залишків за ОВДП у його власності з початку року збільшився на 24,5%, а його частка в загальному обсязі зросла на 3,0 процентного пункту – до 56,8%. Обсяг залишків за ОВДП у власності нерезидентів з початку року збільшився на 22,2% – до 5,4 млрд. грн., а питома вага сектору зросла до 2,9%. Попри зростання обсягів залишків за ОВДП у власності інших депозитних корпорацій (на 14,4% з початку року), питома вага сектору скоротилася на 1,1 процентного пункту – до 35,5%. Нестійкою була динаміка залишків за державними облігаціями, які перебувають у власності інших секторів економіки. За рік вони зменшилися на 18,0% – до 8,8 млрд. грн., а питома вага сектору зменшилася на 2,1 процентного пункту – до 4,7%. (рис. 2.5.)

Рис. 2.5. ОВДП, що перебувають в обігу, за сумою основного боргу у 2012 – 2013 рр.

 

Загальний обсяг ОВДП, що перебували в обігу, за сумою основного боргу на 01.12.2013 становив 241,4 млрд. грн. і збільшився протягом місяця на 6,0 млрд. грн., або на 2,6%. Це відбулося насамперед через зростання обсягу облігацій у власності нерезидентів у 2,6 рази – до 9,0 млрд. грн.

 

2.3. Аналіз розвитку і функціонування фондових бірж світу

 

Фондова біржа являє собою певним чином організований ринок, на якому власники цінних паперів здійснюють через членів біржі, що виступають у якості посередників, операції купівлі – продажу. Контингент членів біржі складається з індивідуальних крамарі цінними паперами і кредитно-фінансових інститутів.

У якості товару на цьому ринку виступають цінні папери – акції, облігації і т.п., а в якості цін цих товарів – курси цих паперів.

Ознаки класичної фондової біржі:

1) це  централізований ринок, із фіксованим  місцем торгівлі, тобто наявністю  торгової площадки;

2) на  даному ринку існує процедура  підбору найкращих товарів (цінних  паперів), що відповідають певним  вимогам (фінансова стійкість і  значні розміри емітента, масовість  цінного паперу, як однорідного  і стандартного товару, масовість  попиту, чітко виражена коливаємість  цін і т. ін.);

3) існування  процедури підбору кращих операторів  ринку в якості членів біржі;

4) наявність  тимчасового регламенту торгівлі  цінними паперами і стандартних  торгових процедур;

5) централізація  реєстрації операцій і розрахунків  по ним;

6) встановлення  офіційних (біржових) квотувань;

7) нагляд  за членами біржі (із позицій  їх фінансової стійкості, безпечного  ведення бізнесу і дотримання  етики фондового ринку) [25].

Функції фондової біржі: а) створення постійно діючого ринку; б) визначення цін; в) поширення інформації про товари і фінансові інструменти, їх ціну умови обігу; г) підтримка професіоналізму торгових і фінансових посередників; д) вироблення правил; е) індикація стану економіки, її товарних сегментів і фондового ринку.

Усього у світі біля 150 фондових бірж, найкрупнішими є наступні: Нью-Йоркська, Лондонська, Токійська, Франкфуртська, Тайванська, Сеульська, Цюріхська, Паризьська, Гонконгська і біржа Куала Лумпур.

Біржі можуть бути засновані державою як суспільні заклади. У Франції, Італії і ряді інших країн фондові біржі вважаються суспільними установами. Це, правда, виражається лише в тому, що держава дає приміщення для біржових операцій. Біржовики вважаються представниками держави, але діють як приватні підприємці, за свій рахунок.

Біржі можуть бути засновані і на принципах приватного підприємництва, наприклад, як акціонерне товариство. Така організація бірж характерна для Англії, США.

Фондова біржа виступає в якості торгового, професійного і технологічного ядра ринку цінних паперів, крім того, біржа є підприємством.

У міжнародній практиці існують різні організаційно-правові форми бірж:

- неприбуткова корпорація (Нью-Йоркська біржа);

- неприбуткова членська організація (Токійська біржа);

- товариство з обмеженою відповідальністю (Лондонська і Сіднейська біржі);

- напівдержавна організація (Франкфуртська біржа);

- інші форми.

Нью-Йоркська фондова біржа є найбільшою у світі за кількістю цінних паперів, які котируються на біржах і по яких укладаються угоди. Не дивлячись на те, що фактично вона існує з 1792 року, формально її статут був прийнятий у 1817 році і спочатку вона називалась «Нью-Йоркська Рада по цінних паперах та їх обміну». Сучасна назва біржі з'явилась у 1863 році.

На Нью-Йоркській фондовій біржі котирується понад 2 тис. акцій і понад 3,5 тис. облігацій. Основними критеріями, на основі яких здійснюється допуск цінних паперів до котирування, є показники активів, прибутків, одержуваних емітентом від господарчої діяльності, а також регулярність одержання прибутків акціонерами. Включення до списків цінних паперів, допущених до котирування на Нью-Йоркській фондовій біржі, є визнанням того, що емітент-інститут досяг зрілості та статусу передової корпорації у своїй галузі.

Основні показники, на основі яких здійснюється включення, наприклад, акцій до списків біржі, розрізняються залежно від того, емітентами якої країни вони випущені – США чи іншої. Акції американських корпорацій можуть бути включені до списків фондової біржі, якщо:

• кількість власників 100 і більше акцій становить 2 тис.;
• загальна кількість акціонерів – 2,2 тис.;
• середньомісячний продаж акцій за останні 6 місяців досяг 1000 тис.;
• прибуток емітента до вирахування федеральних податків – 2500 тис. доларів;
• за останній фінансовий рік -2000 тис. доларів;
• за останні 3 роки – 6500 тис. доларів, усі три роки мають бути прибутковими.

У відповідності з Правилами включення і вилучення цінних паперів зі списків Нью-Йоркської фондової біржі, окрім цих показників, також враховується і ряд інших. Наприклад, корпорація має бути діючою, а не такою, що готується до ліквідації, звертається увага на характер ринку її продукції, відносну стабільність становища емітента в галузі, перспективи розвитку галузі та корпорації.

Сукупна ринкова вартість акцій, випущених корпорацією, має бути не менше 5 млн. доларів, емітент повинен бути спроможним виплачувати відсотки по всіх своїх зобов'язаннях.

Акції іноземних компаній можуть бути включені до списків фондової біржі, якщо:

• кількість власників 100 і більше акцій становить 5 тис. у всьому світі;
• ринкова вартість їх досягає 100 млн. доларів у всьому світі;
• прибуток до вирахування податків - 100 млн. доларів за останні три роки, з них мінімум 25 млн. доларів протягом одного з трьох років.

Цінні папери, що перебувають в обігу на Нью-Йоркській фондовій біржі, котируються в одному (офіційному) режимі. Інших режимів котирування не існує. До теперішнього часу основною формою торгівлі є аукціони «з голосу». Котирування курсів, а також клірингові та розрахункові операції виконуються за допомогою комп'ютерних засобів.

Торгівлю на фондовій біржі мають право здійснювати тільки члени біржі. Учасники торгів можуть виступати як фахівці, дилери по купівлі та продажу неповних лотів, комісійні брокери, брокери операційного залу, зареєстровані торговці.

Фахівці становлять близько 25 відсотків усіх учасників біржової торгівлі. Вони представляють собою певні центри аукціонної торгівлі, головне завдання яких полягає у тому, щоб забезпечувати ліквідність цінних паперів і послідовність цін на них. Звичайно фахівець торгує акціями 12 – 14 емітентів. Він повинен мати достатньо велику суму власних, а не позикових грошей (приблизно 500 тис. доларів) або таку суму, яка дозволяє йому придбати 5 тис. акцій одного емітента, якщо вартість таких акцій вище 500 тис. доларів. Фахівець також повинен мати необхідну професійну підготовку.

Фахівці на Нью-Йоркській фондовій біржі виконують дві основні функції. Вони надають брокерські послуги брокерам, які виконують лімітні та спеціальні накази клієнтів, і є дилерами відносно вищезгаданих акцій 12 – 14 емітентів. В останньому випадку з метою забезпечення ліквідності фахівці зобов'язані їх купувати, якщо попит на них падає, і продавати вказані акції, якщо попит на них підвищується.

Дилери, торгуючі неповними лотами, здійснюють купівлю або продаж акцій у тих випадках, коли в пакеті менша, ніж звичайно, їх кількість. Звичайним пакетом акцій на Нью-Йоркській фондовій біржі вважається пакет, що дорівнює 100 акціям або числу, кратному 100 акціям. Торгівлю неповними лотами акцій на вказаній біржі почали здійснювати в 1976 році; до цього її здійснювали в спеціальній палаті.

Як комісійні брокери на біржі виступають службовці брокерських фірм, які є членами Нью-Йоркської фондової біржі. Комісійні брокери працюють в операційному залі й виконують доручення клієнтів своєї фірми. Замовлення клієнтів на придбання або продаж акцій надходять до комісійних брокерів від службовців, працюючих в офісі брокерської фірми.

Брокерами операційного залу є учасники фондової біржі, які не є службовцями брокерської фірми, що працює з інвесторами, але які допомагають комісійним брокерам виконувати замовлення, якщо ті одержують їх одночасно у великій кількості. Брокери операційного залу, таким чином, надають послуги іншим брокерам, торгуючим на фондовій біржі, і не працюють з інвесторами.

Зареєстровані торговці представляють собою таких учасників фондової біржі, яким дозволено продавати і купувати цінні папери за свій рахунок. Ця категорія учасників біржової торгівлі діє на торгах на свій страх і ризик. Торговці не приймають і не виконують доручень клієнтів. Вважається, що зареєстровані торговці своїми діями сприяють підвищенню ліквідності цінних паперів, оскільки вони знаходяться в операційному залі, мають доступ до інформації щодо поточних курсів і можуть швидко реагувати на зміни останніх.

Токійська міжнародна фондова біржа виникла в 1878 році, проте в сучасному вигляді існує з 1949 року. На вказаній біржі котируються акції близько 1,5 тис. емітентів, а також облігації. Учасниками її є 94 організації. Торги цінними паперами проводяться у двох формах: шляхом аукціону «з голосу» та в електронному режимі. Цінні папери котируються тільки офіційно. На Токійській фондовій біржі існує два операційних зали: один – для аукціону «з голосу», другий — для комп'ютерних торгів.

Аукціонна торгівля «з голосу» здійснюється щодо близько 200 акцій, що найбільш активно купуються і продаються. Торги з іншими акціями, включаючи іноземні, проводяться в електронному режимі. В операційному залі, у якому відбувається торгівля «з голосу», також, як і на Нью-Йоркській фондовій біржі, знаходяться пости фахівців (Saitory posts) і брокерські місця. Saitory і брокери є основними учасниками біржової торгівлі «з голосу». Обидві категорії учасників виконують функції, аналогічні тим, які здійснюються, відповідно, фахівцями та комісійними брокерами Нью-Йоркської біржі.

В операційному залі електронної торгівлі знаходяться тільки комп'ютери, засоби зв'язку та Saitory. Інші учасники фондової біржі фізично під час торгівлі в цьому залі не присутні. Брокерські фірми-учасники фондової біржі запитують необхідну інформацію, надсилають замовлення та укладають угоди в електронному (комп'ютерному) режимі, не виходячи із своїх офісів, розташованих поза будівлею біржі. Замовлення надсилаються за допомогою пристрою для зчитування карток замовлень, встановленого в офісі брокерської фірми, а повідомлення про приймання замовлення одержують через спеціальний принтер. Saitory, які знаходяться в залі електронної торгівлі, зіставляють введені до комп'ютерної мережі замовлення на придбання і продаж, що висвітлюються у них на дисплеї комп'ютера. Потім вони приймають рішення про те, які замовлення та в якій мірі мають бути виконані. Підтвердження про укладання угоди передаються Saitory брокерським фірмам також у комп'ютерному режимі.