Проблеми які виникають при використанні електронних грошей

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПОХОДЖЕННЯ І СУТНОСТІ ГРОШЕЙ

1.1.Поняття та сутність грошей …………………………………...…………...5  
1.2. Історичні  аспекти  розвитку  грошей……………...…………………….….7 
1.3. Сутність і функції грошей …………………………………………………14 
РОЗДІЛ 2. СУЧАСНІ ВИДИ ЕЛЕКТРОННИХ  ГРОШЕЙ

2.1.Поняття електронних грошей …………………………………………….19  
2.2. Види електронних платіжних систем……………………….……..………22 
2.3.Використання в банках електронних грошей…………….…….………….27 
РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЕЛЕКТРОННИХ ГРОШЕЙ В СУЧАСНИХ РОЗРАХУНКАХ

3.1.Аспекти пов’язані з використанням електронних грошей………………..32 
З.2.Аналіз сфери використання та актуальність електронних грошей………34 
3.3.Проблеми які виникають при використанні електронних грошей…….....40 
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

  Ця курсова робота присвячена опису сучасних засобів грошового обігу, що з'явилися у великій кількості на світовій арені останнім часом.

Актуальність нашої теми полягає в тому, що все частіше і частіше в нашому житті ми стикаємося з електронними грошима та системами електронних платежів , і все частіше і частіше сучасні інструменти звернення починають витісняти на деяких ринках своїх попередників - готівкові та безготівкові гроші.  Це трапляється тому , що ті кошти грошового обігу , які ми маємо зараз, аж ніяк не є ідеальними і тому йде їх безперервне вдосконалення.

Метою роботи є аналіз нових інструментів грошового обігу , виходячи з цього можна виділити наступні завдання :

- Вивчення принципів роботи грошей, сфери їх застосування ;

- Аналіз переваг і недоліків використання електроних грошей;

- Виявлення проблем впровадження  та напрямків розвитку даних  інструментів.

Курсова робота має три розділи і перший – це теоретичні аспекти походження і сутності грошей. В ньому розглядаються наступні питання: поняття та сутність грошей, історичні  аспекти  розвитку  грошей та функції грошей. Другий розділ – сучасні види електронних грошей, аналізує поняття електронних грошей, види електронних платіжних систем та використання в банках електронних грошей. Останній, третій – перспективи розвитку електронних грошей в сучасних розрахунках вивчає аспекти пов’язані з використанням електронних грошей, розповсюдженість, сфери використання, актуальність та можливі труднощі і проблеми при використанні електронних грошей. У кінці роботи подаються висновки та пропозиції, а також додаткові матеріали у формі таблиць та графіків.

Своїм завданням ми ставимо вивчення нових інструментів грошового обігу, їх принципів роботи, правової та психологічної готовності для їх застосування, а також, вивчення їх переваг і недоліків, намічених тенденцій для усунення цих недоліків і результатів вибору того чи іншого напрямку розвитку.

Об'єкт вивчення - електронні гроші та розрахункові сучасні електронні системи; предмет вивчення - формування, розвиток і функціонування економічних відносин пов'язаних із створенням та використанням нових платіжних систем.

Основною теоретичною та методологічною базою, яка була використана при дослідженні данної теми, склали вітчизняні та зарубіжні публікації з питань грошово-кредитних операцій, періодичні видання, законодавчі правові акти, Закони України з питань використання грошей, статистичні матеріали та Положення "Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженим Постановою Правління НБУ № 72 від 19.02.2001 р. Методологія дослідження базується на основі дедукційного, індукційного методів, порівняльних таблиць, діаграм та графіків для кращого відображення статистичних даних.

 

Заробити великі гроші - сміливість, утримати їх - розумність, а з гідністю витратити - мистецтво.

Бертольд Авербах

 

 

РОЗДІЛ 1.

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПОХОДЖЕННЯ І СУТНОСТІ ГРОШЕЙ

 

 

1.1.Поняття та сутність грошей

 

Гроші - один з найбільших наших винаходів - складають найбільш захоплюючий аспект економічної науки. “Гроші зачаровують людей. Із-за них вони строждають, для них вони трудяться. Вони придумують найбільш майстерні способи витратити їх. Гроші - єдиний товар, який не можна використовувати інакше, окрім як звільнитися від них. Вони не нагодують вас, не дадуть притулку і не розважать до тих пір, доки ви  не витратите або не інвестуєте їх. Люди майже все зроблять для грошей, і гроші майже все зроблять для людей. Гроші - це приваблива, така, що повторюється, міняє маски загадка” [1, с.78].

Не звертаючи уваги на те, що електронні гроші з'явилися у нас недавно, у всьомe світі цими грошима люди користуються вже протягом багатьох років. Оскільки це є найбільш простою і швидкою формою розрахунку, доступною практично в будь-якій країні миру. Але, не дивлячись на це, багато людей не достатньо розуміють суть та переваги використання електронних грошей. [2, c. 64].

Поняття про гроші привертало увагу спеціалістів з часів їх виникнення. З цього приводу англійський економіст Ендрюс писав: "Хоча гроші були в числі перших господарських явищ, які привернули до себе увагу людини, і з того часу перебувають у центрі економічних досліджень, не існує навіть відносної згоди в питанні про те, що варто позначити цим словом".

Загальновизнаним є походження грошей з розвитку товарного виробництва й обміну. Різні товари впродовж історії використовувалися як гроші. Звідси, безумовно, можна вважати, що родовою ознакою грошей є їх товарне походження. Відомо також: усі товари, котрі слугували грішми, використовувалися як еквівалент для обміну на інші товари. Отже, можна запропонувати таке визначення поняття грошей як економічної категорії:

Гроші — це особливий товар, що слугує загальним еквівалентом. Суттєві ознаки грошей як специфічного товару:

• гроші не здатні прямо задовольнити фізичні чи духовні потреби людини, а лише опосередковано, тобто через відчуження їх на купівлю звичайних товарів і послуг;

• маючи здатність обмінюватись на будь-які цінності, гроші перетворюються на абстрактного носія вартості, на абсолютну ліквідність як абстрактну цінність або багатство;

• грошам, на відміну від інших товарів, притаманна абсолютна ліквідність, тобто здатність активу обмінюватись на будь-які товари або блага. [3, c. 29]

У економічній літературі розглядаються в основному дві концепції походження грошей: раціоналістична і еволюційна. Перша концепція вперше викладена в роботі Арістотеля “Никромахова етика”. Вона панувала аж до кінця XVIII  в. і пояснював походження грошей як результат угоди між людьми. Так само трактують гроші і деякі сучасні економісти. Так, П. Самуэльсон розглядає гроші як штучну соціальну умовність. Дж. Гелбрейт вважає, що “закріплення грошових функцій за благородними металами і іншими предметами - продукт угоди між людьми”. Еволюційна концепція пояснює походження грошей як продукт розвитку товарного виробництва і процесу обміну. Найбільш послідовним прихильником цієї концепції був К.Маркс, який вказував, що “вартість створюється абстрактною працею, але її не можна виявити в товарі навіть за допомогою мікроскопа. Як суспільна властивість товару, вартість можна виявити тільки шляхом прирівнювання одного товару до іншого в процесі обміну, тобто як мінову вартість. Існують два полюси виразу вартості: відносна форма вартості - представляє товар А, який виражає собою вартість в товарі Б, і еквівалентна - представляє товар БА, службовим матеріалом для виразу вартості товару А” .

Відносна форма вартості показує, що всі товари, відмінні як споживні вартості, якісно однакові як вартості, як згустки однорідної абстрактної праці. Вона також показує, що вартість будь-якого товару може бути виражена лише побічно, через споживчу вартість іншого товару.

Еквівалентна форма вартості має особливості: споживча вартість товару, що знаходиться в еквівалентній формі вартості, стає формою прояву своєї протилежності - вартості; конкретна праця - абстрактної праці; приватна праця - суспільної праці. Існують чотири форми вартості:

         1) проста, одинична або випадкова;

         2) повна або розгорнена;

         3) загальна;

         4) грошова [4, c.46].

 

1.2. Історичні  аспекти  розвитку  грошей

 

Визначальними передумовами становлення грошових відносин були поглиблення суспільного поділу праці та багаторівнева спеціалізація виробництва і суспільної діяльності людини. Водночас зауважимо, що грошовий обмін — це не лише результат, а й важливий чинник розвитку і поглиблення суспільного поділу праці та її спеціалізації.

Появі грошей передувала епоха товарного, або бартерного обміну. Однією з умов бартерного обміну є збіг потреб двох учасників цієї дії. Грошовий обмін долає цю обмеженість, суттєво полегшує обмін товарів і послуг, скорочує трансакційні (операційні) витрати обігу, знижує комерційний ризик і створює умови асинхронізації обмінних операцій у часі.

У працях К. Маркс подає класифікований за змістом аналіз розвитку форм вартості, який істотно розширює можливості теоретичного осмислення історичного процесу виникнення грошей (табл. 1.1):

 

Таблиця 1.1. Розвиток форм вартості грошей

 

Форма вартості	Схема	Властивості
Проста		Пов'язана з безпосереднім (бартерним) обміном товарів різних споживчих властивостей
Повна (розгорнута)		Властива більш високому ступеню розвитку поділу праці, коли ринкові пропонуються окремі товари, які обмінюють на всі інші товари
Загальна		Один товар, що систематично обмінюється на інші, став загальним еквівалентом, до якого прирівнюється решта товарів
Грошова		Товар T1 у загальній формі ввібрав у себе ознаки, притаманні грошовій одиниці

 

Гроші в своєму історичному розвитку виступали у двох видах: 

1.дійсні гроші; 

2.заместітелі дійсних грошей (знаки  вартості). 

Дійсні гроші - це гроші, у яких номінальна вартість відповідає їх реальній вартості, тобто вартості металу, з якого вони виготовлені.

Заступники дійсних грошей (знаки вартості) - гроші, номінальна вартість яких вище реальної, тобто витраченої на їх виробництво суспільної праці. До них відносяться: 

- Металеві знаки вартості; 

- Паперові знаки вартості, які  діляться на: 

а) паперові гроші 

б) кредитні гроші.

Металеві знаки вартості - це стерлася золота монета і білонна монета (дрібна монета, виготовлена ​​з дешевих металів, наприклад міді або алюмінію) [5, с. 67]. 

Паперові гроші - це грошові знаки, що випускаються для покриття бюджетного дефіциту і звичайно не розмінні на метал, наділені державою примусовим курсом.

Отже, особливість паперових грошей полягає в тому, що вони, будучи позбавленими, самостійної вартості, забезпечені державою примусовим курсом, а тому набувають представницьку вартість в обігу, виконуючи роль купівельного і платіжного засобу.

Потреби обороту в грошах можуть залишитися незмінними або навіть зменшитися, але потреби держави в коштах зростають, наприклад, внаслідок зростання військових витрат. Таким чином, збільшення паперово-грошової маси зазвичай означає надмірний випуск паперових грошей. Паперові гроші непридатні до виконання функції скарби, і надлишок їх не може сам піти з обігу. Потрапивши в обіг, паперові гроші застряють у каналах обігу, переповнюють їх і знецінюються. Отже, нестійкість притаманна паперовим грошам по самій їхній природі.

Кредитні гроші виникають з функції грошей як засобу платежу, розвиток якого відбувається на основі капіталістичного кредиту.

Існують наступні види кредитних знарядь звернення: вексель, банкнота, чек. Причому найстарішим є вексель - він з'явився вже в XII столітті як засіб розрахунків між купцями, а два останні були створені банками як кредитних знарядь. 

Вексель - це письмове, абстрактне і безперечне зобов'язання позичальника про сплату певної суми кредиторові після закінчення зазначеного в ньому терміну. Абстрактність - у векселі не вказують причину виникнення боргу. Безперечність у визначенні - особа, яка видала вексель, не має права відмовити в платежі. 

Векселі бувають прості і перекладні. (див. додаток А)

Простий вексель - письмове зобов'язання, видане боржником кредитору про сплату після закінчення терміну. 

Переказний вексель - письмове зобов'язання, видане боржником кредитору про сплату після закінчення терміну кредитору чи тому, кому він скаже.

Кредитор може використовувати вексель наступним чином: 

1. отримати гроші після закінчення терміну платежу; 

2. врахувати вексель, в банку отримавши при цьому його суму за вирахуванням облікового відсотка;