Роль грошей у міжнародних економічних відносинах

 

 

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ

ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

 

 

 

КОЛОДЮК Ірина Василівна

 

УДК 392:615.89 (477.41/.42)

 

НАРОДНА МЕДИЦИНА У ТРАДИЦІЙНІЙ КУЛЬТУРІ УКРАЇНЦІВ ПОЛІССЯ

(ОСТАННЯ ЧВЕРТЬ ХХ – ПОЧАТОК ХХІ СТОЛІТТЯ)

 

Спеціальність 07.00.05 – етнологія

 

 

 

 

 

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

 

 

 

 

 

 

 

КИЇВ – 2005

 

 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Структура дисертації зумовлена метою та завданням дослідження. Вона складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури, трьох додатків. Загальний обсяг дисертації – 362 с., список використаних джерел та літератури – 17с., 173 позицій.

Вступ. Актуальність теми дослідження. Важливою темою, яка здавна привертає увагу дослідників і досі не втратила своєї актуальності, є народна медицина. Народній медицині в системі етнокультури належить одна з провідних місць, так як вона визначає соціально-гігієнічні норми, побутову культуру, психологічні норми спілкування. Народну медицину можна розглядати як складову традиційної культури, в змісті якого поєдналися позитивні емпіричні знання, засоби лікування словом, досвід місцевих спостережень, світоглядні уявлення та вірування різних епох. Етнографічний підхід до дослідження проблеми передбачає вивчення таких питань, як розвиток народних уявлень про анатомію і фізіологію людини, народне розуміння етіології захворювань, погляди на народних лікарів, методи діагностики та профілактики, санітарно-гігієнічні норми, класифікація лікувальних засобів.

Дослідження народної медицини в етнографічному вимірі дає ключ до розв‘язання важливих етнологічних завдань, пов‘язаних з проблемами походження та розвитку світоглядних уявлень та народних знань українців.

Народні методи лікування, способи приготування ліків, їх асортимент і застосування відзначаються багатством етнічних та етнорегіональних форм. Вивчення їх є базою для проведення порівняльних досліджень, передусім народної медицини і сучасної фармакології. Народні методи лікування словом після тривалих років відвертої ігнорації стають сферою зацікавлення психотерапевтичної науки, розробки дослідників у сфері народної медицини переконливо доводять важливість народних психотерапевтичних методів лікування.

Важливість дослідження підсилює ще й те, що робота присвячена Поліському історико-етнографічному регіону. Полісся – край, де за останні десятиліття відбулися глибокі трансформаційні зміни у зв'язку з екологічним лихом, що сталося на Чорнобильській АЕС. Ця аварія і активні міграційні процеси, зумовлені нею, спричинили руйнацію досить тривкого шару традиційної культури, яка століттями зберігала давні обряди, архаїчні елементи. І хоч після цього активізувалася науково-збиральницька та громадська діяльність по збереженню унікальної, значною мірою ендемічної поліської традиції. З огляду на це актуальність теми виявляється також у необхідності збереження народних знань та духовної спадщини поліського регіону.

Зв‘язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна праця виконана в межах програми "Історія формування і розвитку Української держави", що розробляється в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (Державний реєстраційний номер № 01 БФ 046-01), а також пов‘язана з дослідженнями кафедри етнології та краєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Об‘єктом дослідження є народна медицина в системі традиційно-побутової культури українців Полісся, яка включає в себе народні уявлення про анатомію й фізіологію людини, розуміння етіології захворювань та соціальні аспекти народної лікувальної практики.

Предметом дослідження стали народні лікарі, їхні методи діагностики, профілактики та лікування хвороб, а також традиційні раціональні та ірраціональні засоби лікування.

Мета дисертаційного дослідження полягає у дослідженні регіональної специфіки народної медицини українців Полісся.

Досягнення означеної мети здійснювалося шляхом вирішення таких завдань:

– проаналізувати стан висвітлення проблеми і визначити рівень її наукового осмислення, узагальнити історіографічний доробок та оцінити джерельну базу;

–  прослідкувати спадковість традиції народної медицини на Поліссі;

• з‘ясувати, що було втрачено, а що набуто протягом минулого століття у цій галузі народної культури;
• розкрити досліджуване явище в загальноукраїнському контексті;
• розкрити регіональну самобутність та виразність народних лікувальних традицій Полісся та показати об‘єктивні господарські й природно-кліматичні реалії, якими зумовлена їх локальна специфіка;

–  виявити причини змін у цій сфері народної культури;

–  показати, як наслідки катастрофи на Чорнобильській АЕС і переселення мешканців зони відчуження позначилися на традиційній культурі Полісся у сфері народної медицини.

Географічні рамки дослідження охоплюють регіон України – Полісся, передусім Центральне, де компактно проживають переселенці з Чорнобильської зони. Додатково до дисертаційного дослідження були залучені експедиційні матеріали з Західного Полісся (Рівненська область).

Хронологічні рамки дослідження охоплюють період останньої чверті ХХ – початку ХХІ ст., що дало можливість простежити зміни, які відбулися в досліджуваній ділянці народної культури.

Методологічною основою дослідження став порівняльно-історичний метод студіювання народної медицини українців Полісся сучасного періоду. Потреба у значному польовому етнографічному матеріалі зумовила використання традиційних етнологічних методик: безпосереднього спостереження, інтерв‘ювання та анкетування, фіксації у вигляді відео- та фонозаписів.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що по-перше, в ньому простежено трансформацію народних медичних знань останньої чверті ХХ – початку ХХІ ст., що дало змогу реконструювати окремі світоглядні уявлення, які на сьогодні вже не побутують у Поліському регіоні щодо хвороб, способів та методів  їхнього лікування.

По-друге, систематизовано замовляння чорнобильського Полісся за призначенням і сюжетами; з‘ясовано частотність сюжетів й мотивів; проведено порівняльний аналіз замовлянь Поліського та інших регіонів України.

 По-трете, до наукового обігу  вводиться значна кількість нових фактологічних даних – матеріалів польових етнографічних досліджень автора, отриманих під час експедицій "Центру захисту культурної спадщини" при Міністерстві з питань надзвичайних ситуацій України протягом 2003-2004 років до переселенців з чорнобильської зони. До дисертаційного дослідження залучено матеріали, зібрані дисертанткою під час експедицій до Зарічницького та Дубровицького районів Рівненської області, а також Коростишівського району Житомирської області.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані при написанні узагальнюючих праць з етнології, фольклористики. Висновки щодо народної рецептури, методів траволікування становлять практичний інтерес для професійної медицини, фармакології. Розробки в галузі лікування словом можуть бути використані в психотерапевтичній практиці. Фактичний матеріал дисертаційного дослідження може стати в нагоді при розробці курсів з етнології та фольклористики.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки дисертації викладені автором у 4 статтях опублікованих у фахових виданнях. За матеріалами дослідження виголошені доповіді на наукових конференціях, зокрема на Міжнародному україно-фінському симпозіумі "Сучасні напрями історико-етнологічних досліджень:тенденції і перспективи" (Київ, травень 2003), Науково-практичній конференції, присвяченій 30–річчю Сарненського історико-етнографічного музею (Сарни, листопад 2004), Міжнародній науково-теоретичній конференції "Українська культура в контексті глобалізаційних процесів" (Київ, грудень 2004).

 

 

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

 

У вступі обгрунтовано актуальність теми, методологічні та методичні принципи роботи, визначені мета, завдання, предмет, хронологічні та географічні межі дослідження. Розкрито наукову новизну та практичне значення, представлено дані про апробацію результатів наукового пошуку на конференціях.

У першому розділі "Історіографія та джерельна база дослідження" висвітлюється історія дослідження народної медицини, а також здійснюється джерелознавчий аналіз.

Історію дослідження народної медицини Полісся можна поділити на кілька періодів. Перший з них – середина ХІХ – початок ХХ ст. характеризується накопиченням матеріалу, виробленням класифікації і методологічних засад вивчення народної медицини, здійсненням перших спроб теоретичного осмислення деяких проблем (етіологія хвороб, статус народного лікаря, класифікація народних методів лікуванння, замовлянь тощо). Серед дослідників цього періоду слід виділити праці І.Трусевича, І.Пантюхова, А.Братчикова, Г.Коваленка, І.Манжури, В. Боцяновського, А.Литвинова, В.Доманицького. Щоправда, ці праці ще були досить фрагментарним та мали популярний характер, і їх можна кваліфікувати лише як підвалину до систематичного дослідження, розпочатого корифеями української науки П.Чубинським, О.Потебнею, М.Сумцовим.

Другий період – радянський – поділяється на три підперіоди:

1-й (1920 – 1930-ті роки) – активізується  збирання та осмислення етнографічних матеріалів, з‘являються перші змістовні аналітичні розвідки. Серед відомих дослідників цього періоду передусім виділяються В.Кравченко та М.Гайдай.

2-й (1930-ті по 1970-ті рр.) – характеризується певним затишшям  і навіть ігноруванням вивчення  народної медицини.

У третьому підперіоді (1970-ті – 1980-ті рр.) народна медицина починає привертати увагу радянських науковців, які зосереджуються переважно на теоретичних проблемах (Ю.В. Бромлей, І.І. Брехман, В.Воронов, Г. Яковлєв) або на вивченні фітотерапії (М.Носаль, І.Носаль, О.Попов, Г.Смик, В.Комендар, В.Кархут). У цей період плідно працювала З.Болтарович, якій належать глибокі наукові розробки в царині народних медичних знань.

Третій період дослідження народної медицини – сучасний – характеризується активізацією збирацької та науково-дослідницької роботи у зв‘язку з екологічною катастрофою на Чорнобильській АЕС. Вагомий внесок у цю галузь зробив А.Шкарбана, окремі аспекти висвітлені у роботах А.Дмитренко та В.Мойсієнко. Над вивченням ірраціональних методів лікування замовлянь займаються М.Гримич, М.Новікова, Т.Шевчук, Г.Бондаренко.

Аналіз історіографії свідчить про наявність значного теоретичного та прикладного здобутку у вивченні народної медицини. Разом з тим досить відчутною залишається потреба комплексних досліджень з обрядової медичної практики в регіональному історико-етнографічному аспекті означеного періоду.

Введення нових емпіричних матеріалів дає змогу перевірити та деталізувати існуючі концепції, а також зробити змістовні спостереження та узагальнення. Саме тому основну джерельну базу дисертації становлять:

1) опубліковані матеріали польових досліджень Полісся останьої чверті ХХ – початку ХХІ ст.;

2) неопубліковані матеріали польових  досліджень Полісся цього же  відрізку часу;

3) матеріали (записи замовлянь та  описи обрядів) з Полісся попередніх  періодів, які аналізуються з  метою з‘ясування тяглості традиції, а також певних інновацій, що з‘явилися останнім часом.

Усвідомлення необхідності збереження духовної спадщини Полісся, особливо після аварії на Чорнобильський АЕС, спонукало ряд державних установ і громадських організацій споряджати наукові експедиції в ці регіони та до переселенців із зони забруднення. В результаті було зібрано великий польовий матеріал, який частково опублікований. Публікації в основному представлені замовляннями1. Проте серед опублікованих матеріалів, за незначними винятками2, майже не представлені раціональні та ірраціональні методи лікування жителів Полісся. Це й зумовило потребу у власних польових дослідженнях з метою поглиблення зазначеної теми.

Основним джерелом дисертаційної праці є польові етнографічні матеріали з народної медицини, зібрані автором під час комплексних наукових експедицій, організованих ЦЗКС при МНС України у серпні 2003 та жовтні 2004 рр. У 2003 р. експедиція працювала у Брусилівському й Попільнянському районах Житомирської області, де проживають переселенці з Народицького та Овруцького районів. За допомогою питальника, складеного авторкою, було опитано 40 респондентів, переселених із сіл Базар, Великі Кліщі, Журавлинка, Заводне, Звіздаль, Калинівка, Любарка, Межиліска, Рудня–Осошня Народицького району та Делети й Червоносілки Овруцького району.

У 2004 р. експедиція була направлена в Андрушівський, Баранівський, Бердичівський, Житомирський, Новоград-Волинський, Ружинський, Черняхівський райони Житомирської області до переселенців з Овруцького, Лугинського, Олевського, Народицького, Коростенського, Ємільчинського, Малинського, Поліського, Іванківського районів.

Автором дисертаційного дослідження було опитано 37 респондентів, які до переселення проживали у таких селах: Обиходи Коростенського р-ну, Малахівка, Мощаниця, Рудня-Жеревці Лугинського району, Рудня-Калинівка Малинського району, Базар, Ганнівка, Голубієвичі, Лозниця, Ноздрище, Старі Шарни, Христинівка, Гута-Ксаверівська Народицького району, Виступовичі, Делета, Думинське, Жолудівка, Колесники, Степки, Стовпичне, Лозниця Овруцького району.

Під час експедиційних досліджень було виявлено та зафіксовано 180 замовлянь (91 у 2003 р., 89 у 2004 р.) від 33-х хвороб, серед яких найбільше від "ляку", "уроків", "підвію", "криксів", "золотника", "пристріту", "зубів", "волосу", "рожі", "чорної хвороби" тощо. Зібрано близько 400 рецептів з інгредієнтами тваринного та мінерального походження, народні поради, обереги, які використовують поліщуки при лікуванні та профілактиці різноманітних хвороб. Були також занотовані поліські народно назви ряду лікарських рослин, а також дотичну до основної теми інформацію, яка представлена різноманітними оповідками.