Лейкоз котів, діагностика, розробка схем лікування, заходи боротьби та профілактики

За даними закордонних літературних джерел, інфікованість котів з даних хвороб в різних країнах складають 1,0 – 1,8 для FeLV і 2,5 – 44,0 для FIV. Документи, які необхідні при вивозі тварин за кордон, не передбачають дослідження на носійство ВЛК і в умовах вільного переміщення це захворювання стало актуальним і для нашої країни [ 2 ].

Вірус ВЛК відноситься до родини  RETROVIRIDAE. Ретровіруси здійснюють  імуносупресивну дію на організм, порушуючи процес дозрівання клітин крові і сприяє появ злоякісних новоутворень.

Вірус виділяється у великій кількості зі слинею, сечею та фекаліями, молоком інфікованих котів і контактно, а також через предмети догляду, потрапляючи на слизові оболонки не заражених тварин. Клінічні симптоми пов’язані з ушкодження кровоносної системи. Реплікаця вірусів відбувається в носоглотці, особливо в мигдаликах, з яких він поширюється в інші лімфоїдні тканини, головним чином в кістковий мозок. Інфекція кісткового мозку викликає серйозний вплив на розвиток лімфатичних і мієлоїдних клітин, даючи початок їх проліферації ( неоплазії) .

На момент вираженої клінічної картини, тварин найчастіше знаходяться і критичному стані і постановка діагнозу  лікарем   часто носить прогностичний характер.

2.1. Мета дослідження.

Мета дослідження – виявити ступінь вірусоносійства FeLV серед тварин, визначити, які клінічні ознаки зустрічаються частіше, узагальнити данні лабораторних та інструментальних методів дослідження.

2.2.Матеріали і методи дослідження.

В даному дослідженні були використані такі експрес-системи: VetExpert, Idex, Operon.

За 2014  рік було проведено 109 дослідження сироваток, отриманих від 24 тварин.

2.3.Результати досліджень.

Із 109 дослідженнь на FeLV у 13 тварин був виявлений вірус лейкемії, що становить 11,9 %. При оцінці анамнестичних данних, звертає на себе увагу, той фкт, що в 77% інфіковані тварини утримуються в міських квартирах  (табл.2.1).

 

Табл.2.1.Анамнестичні данні котів інфікованих FeLV.

Анамнестичні данні	Вірусоносії лейкемії котів ( n =13)
Квартирне утримання Тварин вивозять за місто Вік Стать : самці самки	10 3 0,5 – 17 (6,3)   12 1

 

Більшість котів вірусоносіїв ( 93% ) були самцями. Подібна статевої схильність до зараження вірусом  FeLV пояснюється більш агресивною поведінкою котів, оскільки зараження, частіше відбувається контактно (при укусах).

Серед інфікованих тварин  71,4 % на момент постановки діагнозу не були вакциновані, 28,6 % проходили щорічну вакцинацію, але жодному з них не вводили антигенні компоненти FeLV.

За нашими данними, досліджуваною інфекцією хворіють тварини середнього і старшого віку, хоча зустрічаються пацієнти  у віці від 6 місяців до 1,5 року. Відсоток летальних випадків котів-вірусоносіїв становить 25-30 % , при чому всі летальні випадки зафіксовані нами на протязі  1-1,5 місяців з моменту постановки діагнозу (з моменту звернення в клініку).

При оцінці клінічних данни виявлено, що інфікованість FeLV частіше супроводжується запаленними процесами в ротовій порожнині – 38,5 %(рис.1.), запаленням кишечника – 38,5 %, збільшенням реґіонарних і мезентеріальних лімфовузлів – 30,8 %, які виявляються рентгенологічно ( рис. 2,3.), мієлопроліферативними і пухлинними процесами – 38, 5 % ( табл. 2.2. ), підтвердженими гістологічними препаратами ( рис. 4,5,6. ), рентгенограма, накопичення рідини в черевній порожнині ( рис. 7. ) [ 1 ].

 

Табл. 2.2.Клінічні показники котів, інфікованих FeLV.

Клінічні показники	Вірусоносії лейкемії котів ( n = 13 )
В’ялість, зниження апетиту Запальні процеси в ротовій порожнин Діарея, блювота Збільшення лімфовузлів Запальні процеси сечовивідних шляхів Кон’юнктивіти, риніти Анемія Поліурія, полідипсія Мієлопроліферативні пухлинні процеси Рідина в грудній і черевній порожнині	5 5 5 4 3 2 0 0 5 1

 

 

 

 

Рис. 1. Хронічний геморагічний гінгівіт. Кіт, 2 роки.  ВЛК.

 

Рис. 8. Кон’юнктивіт, кіт, 4 роки.

 

 

 

 

2.4. Схема лікування.

Хворим тваринам як симптоматичне лікування вводили крапельно Метрагіл в дозі 50 мл, 0,9%  ізотонічний розчин NaCl в дозі 50 мл, Глюкозу – 70 мл, розчин Рінгера-Локка – 50 мл. Для підтримки серцевої діяльності, вводили кордіамін підшкірно в дозі 0,3 мл, як протиблювотнийзасіб – п/ш метаклопрамід в дозі 0,5 мл. Для підтримки діяльності печінки ( попередження винекнення гломерулонефриту) в/м вводили гептрал в дозі 0,8 мл. Як імуномодулятор вводили Вірбаген омега в дозі 1 МО на кг, антибіотикотерапія здійснювалась цефотоксимом в дозі 0,5 мл вводили в/м. Катазал – для  стимулювання еритропоезу,  п/ш в дозі 2 мл на тварину.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.Висновок

Лейкоз котів – це  одна з трьох хронічних вірусних інфекцій, що характеризується онкогенністю (розвитком лімфосарком), прогресуючої анемією і імуносупресією (зниженням імунітету).

Основним методом контролю за поширенням інфекції, спричиненої  ВЛК, є виявлення та ізоляція інфікованих тварин, а також профілактична вакцинація. Вакциновані коти, у яких відбувається синтез віруснейтралізуючих антитіл до поверхневого глікопротеїну ВЛК підгрупи А gp70, стійкі до зараження вірулентним штамом вірусу.

Перша вакцина проти вірусної лейкемії котів була ліцензована в США в 1985 році і стала першим комерційним доступним засобом специфічної профілактики ретровирусного захворювання .Успішне застосування вакцинних препаратів за кордоном , а також відсутність аналогічних вакцин вітчизняного виробництва, стало підставою для розробки першої вітчизняної культуральноїінактивованої вакцини проти вірусної лейкемії кішок  (Леомінор).

• Типові клінічні ознаки для ВЛК:
• приглушення, зниження серцевих тонів;
• тахікардія, швидкий пульс;
• слабкий пульс;
• розтягнення черевної стінки;
• анорексія;
• асцит;
• кров у фекаліях;
• потовщення слизової оболонки ротової порожнини, почервоніння ротової       порожнини;
• зниження обсягу фекалій, запор;
• діарея;
• блювотні рухи.

Кращим засобом для захисту , як популяцій котів , так і окремих особин , є вакцинація і раннє виявлення захворювання.

Є декілька вакцин для профілактики вірусної лейкемії котів :

• Рекомбінантна субодинична вакцина проти лейкозу котів – у  вакцинованих котів утворюються імунна відповідь і розвивається реакція на введення ВЛК: імунізовані тварини були захищені від вірусної інфекції;
• Вакцина проти вірусної лейкемії котів «Леомінор». Вакцина Леомінор є безпечним і високоефективним засобом специфічної профілактики вірусної лейкемії котів. Вакцина викликає формування імунної відповіді до вірусної лейкемії на 21 добу після вакцинації тривалістю 12 місяців;
• Вакцина Purevax. Вакцина від кальцивіруса (два нові штами кальцивіруса), герпесвірус, панлейкопенія, + варант с халамідіозом і вирусною лейкемією. П’ятивалентна. Вона містить інактивований вірус лейкемії котів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних літературних джерел

 

1. Бажебина Е.Б.. Лейкемия и имунодифицит – скрытые вирусные инфекции кошек // Рв., ветеринарный журнал.  – 2010. – №2. – с. 14 – 17.
2. Раев С.А. и др. Антигенная активность  рекомбинантной субъединичной вакциныпротив вирусной лейкемии кошек // Ветеринария.  – 2009. – №3. – с. 22 – 27.
3. Раев С.А. и др. Вакцина против вирусной лейкемии кошек // Ветеринария. – 2009. – . №12. – с. 29 – 32.
4. Старченков С.В. Заразныеболезни собак и кошек: ученик для студентов/ С.В. Старченко. –  Санкт- Петербург, 2001, 368 с. :ООО «СПС».
5. http://www.812vet.com/posts/stati-o-boleznyax/bolezni-koshek-i-sobak/virusnyj-lejkoz-koshek-felv-vlk.html.
6. http://www.zoovet.ru/text.php?newsid=504.
7. http://ru.wikipedia.org/wiki.
8. http://www.zoovet.ru/text.php?newsid=882.
9. Юров Г. К., Народицкий Б. С., Юров К. П. Конструирование и использованиеДНК-вакцин // Ветеринария. - 1998. - №12. - с. 25-27.