Отруєння тварин сполуками свинцю

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 10 Декабря 2013 в 17:17, курсовая работа

Краткое описание

Свинець дуже цікавий та потрібний метал у нашому житті, відомий людству з давніх-давен. Завдяки його властивостям, він та його сполуки застосовуються у різних галузях промисловості, науки, використовуються в побуті. Широка сфера його застосування обумовлена поширеністю в природі, доступністю добування та специфікою фізико-хімічних властивостей.

Содержание

Вступ
1. Перелік значення і застосування препаратів цієї групи (рослин у сільськогосподарському виробництві, різних галузях промисловості та побуті).
2.Матеріали і методика досліджень (обстежень).
3. Умови, що сприяють отруєнню.
4. Токсикодинаміка отруєння.
5. Токсикокінетика отруєння.
6. Клінічні прояви отруєння тварин різних видів.
7. Патолого-анатомічні зміни.
8. Діагностика.
9. Лікування.
10. Профілактика отруєння.
11. Ветеринарно-санітарне оцінювання продукції тваринництва.
Висновки.
Список використаних джерел літератури.

Вложенные файлы: 1 файл

курсач.docx

— 62.38 Кб (Скачать файл)

При інших формах гострого отруєння лікування повинне бути направлене перш за все на виведення отрути з шлунково-кишкового тракту.Для цього промивають шлунок за допомогою зонда розчином натрію сульфату, при цьому розчинні солі свинцю переходять у важко розчинний сірчанокислий свинець. Для поглинання свинцю в кишечнику вводять активоване вугілля. Для захисту слизової оболонки від місцевої дії препарату вводять слизові відвари: молоко, розчин білка (яєчного).

За наявності колік  застосовують атропін сульфат (під шкіру), засоби симптоматичного лікування, зокрема, серцеві засоби.

Добрий ефект дає введення унітіола в дозах 10-15 мг/кг, собакам - 20 мг/кг.

Жуйним тваринам унітіол вводять внутрішньом'язово, іншим підшкірно або внутрішньом'язово. У перший день лікування препарат вводять 2-3 рази на добу, потім 1-2 рази на добу.

При хронічному отруєнні призначають препарати, які сприяють швидкому виведенню свинцю з організму. Для цього, зокрема, дають тваринним  калія йодид. Проте, при цьому  слід дотримуватися особливої обережності, оскільки іодіди протипоказані при  запальних явищах в нирках. Рекомендують також вводити тваринам через ротову порожнину лікувальні дози кальцію фосфату. Вважається, що цей препарат зв'язує свинець і тонізує симпатичну нервову систему.

За наявності свистячої задухи у коней застосовують хірургічне втручання. Використовують також симптоматичне лікування.

 

 

 

 

Житомирський  національний агроекологічний університет

Клініка факультету ветеринарної медицини

М. Житомир , вул.Корольова 39, тел. 527-25-14

27.10.2013 р.

ВРХ, корова Каміла, 2,5 роки, масою 400 кг, Юхимчук  М.Г.,

с. Білилівка, вул. Квіткова 12, Житомирської обл.

Лікар ветеринарної медицини – Гудименко Л.О.

Rp.: Carbonis activati 150.0

        D.S. Внутрішньо. У трьох літрах води через зонд.

                           #

Rp.: Natrii sulfatis 600.0

        D.S. Всередину. На один прийом в 10 л.води

                           #

Rp.: Sol. Unithioli 5% - 5 ml.

       D.t.d. № 8 in amp.

       S. Внутрішньовенно. На одну ін’єкцію

                           #

Rp.: Sol. Glucosi 40% - 20 ml.

        D.t.d. №8 in amp.

 S. Внутрішньовенно на одну ін’єкцію

10. Профілактика  отруєння.

Профілактичні заходи повинні бути направлені на виключення можливості потрапляння свинцю до кормом. Звертають особливу увагу на ретельну обробку та дезінфекцію транспортних засобів, що перевозили свинцеву руду і матеріали. Необхідно стежити, щоб тварини не мали доступу до місць складування, очищення або розбирання устаткування, що має деталі з свинцю (наприклад, акумуляторні батареї). Не можна допускати забруднення пасовищ препаратами свинцю в результаті роботи промислових і транспортних підприємств.

Порогова концентрація свинцю у воді - 0,2-10 мг/л, тому МДУ  свинцю у водоймищах складає 0,1 мг/л.

 

 

 

11. Ветеринарно-санітарне  оцінювання продукції тваринництва.

          При  вимушеному забої мясо піддають  органолептичному, біохіміфчному, бактеріологічному  і хіміко-токсикологічному дослідженню.

Вміст свинцю 0,6 мг/кг і  вище дає підставу заборонити використовування туші для харчової мети. При сприятливих  результатах всіх досліджень і вмісті свинцю до 0,5 мг/кг мясо реалізують як умовно придатне після знешкодження проварюванням  або направляють на виготовлення мясних хлібців.

В рибі і рибопродуктах  максимально допустимий рівень свинцю складає 1 мг/кг.

ВИСНОВОК

        Результати  багатьох клінічних, епідеміологічних, експериментальних досліджень свідчать  про ранній розвиток основних  серцево-судинних захворювань в  осіб молодого віку, який не  вдається повністю пояснити з  позицій загальновідомої теорії  атерогенезу. До цього часу  в повній мірі не враховується, що поряд з кардинальною зміною  стилю життя людини в другій  половині ХХ століття відбулось  небачене раніше за своїми  масштабами забруднення довкілля  хімічними сполуками внаслідок  інтенсивного їх застосування  в усіх галузях господарства, погіршились умови праці і  життя людей в урбанізованому  суспільстві.

        За  даними Всесвітньої організації  охорони здоров’я (1980) одним з  пріоритетних забруднювачів навколишнього  середовища є свинець (ВООЗ, 1980; Штабський Б.М., Федоренко В.І., 2000), відомий людству як політропний  токсин (ВООЗ, 1980; Корбакова А.Н. и  соавт., 2001), що має здатність вражати  різні органи і системи [кровотворну,  нервову, травну, сечовидільну, ендокринну, серцево-судинну (Ткач С.Н., Братусь  В.Н., 1997; Дейнека С.Є., 1999 а; Штабський  Б.М., Федоренко В.І., 2000)]. Найважливішим  джерелом викидів сполук свинцю  в атмосферне повітря вважаються  свинцеві додатки до пального  автомобільного та авіаційного  транспорту (Трахтенберг И.М., 1998; Зайцева  Н.В. и соавт., 1999; Быков А.А., Ревич  Б.А., 2001). Загальна його кількість, що надходить в повітря, становить близько 400 000 тон за рік (Бабенко Г.А., 1994; Луговский С.П., 2001).

        Крім того, свинець використовується в сотнях промислових галузей, здійснюючи на людину несприятливий професійний вплив. До них належать радіоелектронна промисловість, машино-приладобудування, поліграфія, нафтопереробна і хімічна галузі виробництва, виготовлення порцеляни і кераміки, акумуляторна галузь (Ткач С.Н., Братусь В.Н., 1997; Корбакова А.Н. и соавт., 2001). Особливо підкреслюється високий ступінь активності впливу сполук свинцю на працівників, які виконують наступні виробничі операції: виплавка свинцю, ливарні роботи, зварювання, розрізання металевих конструкцій і суден, робота з свинецьвмісними фарбами і їх виробництво, змішування скломаси та свинцевих стабілізаторів (виробництво полівінілхлориду), ремонт автомобільних радіаторів.

        Сьогодні  майже не викликає сумніву  той факт, що свинець викликає  патогенну дію на систему кровообігу, виступаючи в ролі етіологічного  стимулу, відповідального за розвиток  такої серцево-судинної патології,  як васкуліти, артеріосклероз, атеросклероз  і, як наслідок, артеріальної гіпертензії  тощо. З метою найбільш повного  висвітлення цього питання авторами  даної статті здійснено спробу  провести всебічний аналіз результатів  власних досліджень, даних вітчизняних  та зарубіжних наукових робіт,  присвячених цій проблемі.

     Завданням  лікаря ветеринарної медицини  є недопущення отруєнь тварин  сполуками свинцю , а при виникненні  отруєнь швидко і правильно  надати лікувальну допомогу .

Лікар ветеринарної медицини повинен попередити захворювання проводячи  роз’яснювальну роботи серед працівників  сільського- господарства,що  використовують та зберігають сполуки свинцю, а  також повинен знати що робити з продуктами забою від тварин що отруїлися сполуками свинцю .

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. А.Ф.Башмурин, Руководство по  токсикологическому  анализу в ветеринарии-Ленинград ,”Колос”,1968г.
  2. В.А.Макаров, В.П.Фролов, Н.Ф.Шуклин Ветеринарно-санитарная экспертиза с основами технологии и стандартизации продуктов животноводства – МоскваВО,”АГРОПРОМИЗДАТ”, 1991 – 463с.
  3.   Г.А.Хмельницкий,  В.Н.Локтионов, Д.Д.Полоз Ветеринарная  токсикология – Москва ВО  ”АГРОПРОМИЗДАТ”, 1987.-319с.
  4. Г.О.Хмельницкий, В.С.Хоменко, О.І.Канюка Ветеринарна  фармакологія - Харків  “Парітет”,1995.-480с.
  5. Д.М.Вовк, В.Б.Духницький, М.Ф.Панько, І.І.Стойков
  6. Иванов А.Т.,Ветеринарная токсикология –Минск.: Урожай, 1988-420с.
  7. И.С.Чекмана, Рецептурный справочник врача – Киев, «Здоров’я» , 1984 – 408с.
  8. Малинин О.А., Хмельницкий Г.А.,  Куцан А.Т. Ветеринарная  токсикология – Корсунь-Шевченковский,2002.-464с.
  9. М.Ф.Панько, В.Б.Духницький, Г.В.Бойко
  10. Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни  “Токсикологія” для студентів вищих навчальних закладів 3 та 4 рівнів акредитації-Київ-2003р Соврименные проблемы токсикологии № 1, 2, 4/2004
  11. М.В.Загороднов ,Справочная  книга  по  ветеринарной  токсикологии  пестицидов- Москва,”Колос”, 1976-272с.
  12. Методичні вказівки до лабораторних занять із дисципліни “Ветеринарна токсикологія” для студентів факультету ветеринарної медицини-Київ,2002р.
  13. М.О.Судаков ,В.І.Береза ,І.Г.Погурський Внутрішні незаразні хвороби сільськогосподарських Тварин – Київ,”Вища школа”,1985-335с.
  14. Н.М.Алтухов, В.И.Афанасьев, Б.А.Башкиров Краткий справочник ветеринарного врача - Москва ВО  ”АГРОПРОМИЗДАТ”,  1990.-574с.
  15. П.И.Кокуричев, М.А.Добин Основы судебно-ветеринарной  экспертизы-Лененград «Колос», 1977-264с.
  16. Хоменко В.І. ,Практикум з ветеринарно-санітарної експертизи з основами технології та стандартизації продуктів тваринництва і рослиництва.-Київ:  “Ветінформ”, 1998.-240с. М.М.Симоненко, Фармакологія з  токсикологією- Київ, “Урожай” , 1964-171с.

 

 

 

ЖИТОМИРСЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

Кафедра мікробіології, вірусології  та епізоотології

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

з предмету: «Ветеринарна токсикологія

на тему: Отруєння тварин сполуками свинцю

 

Студентки 4 курсу 3 групи

напряму підготовки Ветеринарна  медицина

ОКР «Бакалавр»

Занюк Наталії  Михайлівни

 

Керівник: к. вет. н., доцент Рибачук Ж.В.

 

Національна шкала ________________   

Кількість балів: __________Оцінка:  ECTS _____

Члени комісії ________________  ___________________________

(підпис)                        (прізвище та ініціали)

________________  ___________________________

(підпис)                        (прізвище та ініціали)

________________  ___________________________

(підпис)                         (прізвище та ініціали)

 

м. Житомир – 2013 рік


Информация о работе Отруєння тварин сполуками свинцю