Забезпечення перевезення військ залізничним транспортом

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.2. Габарит вантаження для автомобілів, тракторів, сільськогосподарських і дорожньо-будівельних та інженерних машин, залізобетонні і металеві конструкції, а також інші вантажі завдовжки в межах платформ і напіввагонів

 

11.2. Залежно від висоти, на якій вантаж виходить за габарит вантаження, встановлюються три основні зони негабаритності вантажу:

- зона  нижньої негабаритності – на  висоті від 380 до 1400 мм при відстані  від осі шляху 1626–1760 мм і на  висоті від 1230 до 1400 мм при відстані  від осі шляху 1761–2240 мм;

- зона бічної  негабаритності – на висоті від 1400 до 4000 мм;

- зона верхньої  негабаритності – на висоті від 4000 до 5300 мм.

Крім того, для точнішого визначення умов пропуску вантажів верхньої негабаритності на двоколійних лініях додатково вводиться умовна зона сумісної бічної і верхньої негабаритності на висоті від 4000 до 4603 мм при відстані від осі шляху 1625 мм до межі зони верхньої негабаритності.

11.3. Залежно  від виходу вантажів за габарит  вантаження у вказаних вище  основних зонах і можливостей (умов) їх пропуску через споруди  і по двоколійних лініях встановлюються наступні ступені негабаритності вантажів: нижня негабаритність – шість ступенів, бічна негабаритність – шість ступенів, верхня негабаритність – три ступені.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.3. Контур 2-го ступеня бічної і верхньої негабаритності  
Примітка: штриховою лінією показаний габарит вантаження

12. Маршрутний лист (додаток 5) видається  начальнику ешелону перед відправленням  і в ньому зазначаються посадові  особи ешелону, а також забезпеченість  необхідними матеріальними засобами  та готовність особового складу  до відправлення. Друга сторінка  листа заповнюється перевіряючими  на станціях зупинки ешелону. Курсанти заповнюють лише першу  сторінку, прізвища посадових осіб  обираються довільно.

 

 

2.2. Розробка сітьових моделей вантаження техніки на залізничні платформи

Використання сітьового моделювання дозволяє визначити час виконання робіт декількома працівниками або групами, але крім того надає можливість обрати раціональний технологічний процес виконання робіт із максимальним використанням особового складу та матеріальних засобів.

Першим етапом моделювання є оцінка та розподіл сил, що залучаються для виконання робіт. Для цього проводиться аналіз трудомісткості кріплення різних зразків техніки та розподілу особового складу по підрозділах, тому що завжди найефективніше можливо використати потенціал групи людей, якщо вони працюють у складі свого підрозділу.

Наступним етапом моделювання є розробка переліку операцій технологічного процесу кріплення техніки на платформу. Для цього необхідно провести аналіз технічних описів вантаження, які прикладаються до схем кріплення техніки, провести перерозподіл робіт на такі, що можуть паралельно виконуватись окремими розрахунками, при цьому деякі прості операції, які виконуються послідовно силами одного розрахунку, можливо об’єднувати в одну операцію. Методом експертного опитування фахівців кафедри інженерної техніки та технічних працівників академії можливо визначити приблизні норми часу на виконання робіт закріплення техніки. Для закріплення ПТС-2 основні дані наведені у табл.2.9.

 

Таблиця 2.9

Перелік операцій технологічного процесу закріплення ПТС-2 на залізничну платформу

Код операції	Заходи технологічного процесу	Номер виконавця	Трудомісткість, люд.-хв.
1-5	Підготовка й розмітка місць завантаження та платформ	3-4	20
2-5	Підкладання та закріплення двох дерев'яних поперечних брусів	5-6	20
3-5	Підклинення та закріплення упорними брусками	7-8	20
4-5	Пересування транспортера на платформу	1-2	20
5-6	Маневрування транспортера на платформі та встановлення поперечних брусів	1-8	16
6-7	Закріплення поперечних брусів біля гусениць	3-4	10
6-8	Розклинення поперечних брусів чотирма упорними	5-8	20
7-13, 8-13	Закріплення транспортеру дротяними розтяжками	3-8	160
6-9	Зняття патрубків ежекції	1-2	18
9-10	Зняття дзеркала заднього виду та бічних обмежників	1-2	4
10-11	Закріплення хвостовика антени, опускання світломаскувальних шторок фар, зняття прожектора	1-2	12
11-12	Зливання води з радіатора (за необхідності)	1-2	6
12-14, 13-14	Закріплення напису та опломбування транспортера	1-8	40
	Всього:		366

 

На підставі даних табл.2.9 можливо побудувати сітьову модель виконання робіт, рис. 2.11, але слід зазначити що під номером 1 у розрахунку вантаження числиться механік-водій транспортера і саме він здійснює пересування та маневрування транспортером.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.11 Сітьова модель вантаження транспортера ПТС-2 на залізничну платформу.

 

Згідно сітьової моделі визначений розрахунок буде виконувати роботи протягом 46 хвилин, що є дуже близьким до оптимального середньоарифметичного значення 45,75 хвилин. Це свідчить про те, що роботи розподілені з мінімальним часом на простій окремих розрахунків.

В даній сітьовій моделі цифрами у колах позначені початок і кінець певної дії, тобто моменти часу між виконанням різних операцій. Стрілочками позначаються тривалості виконання операцій, зазначених у таблиці 2.9. Для полегшення створення моделей кожен виконавець має свій порядковий номер. Важкі за виконанням операції можуть виконуватись розрахунками з кількох чоловік, при цьому загальний час виконання операції можливо отримати шляхом ділення загальної трудомісткості даної операції на кількість виконавців.

Наприклад, операція «зняття патрубків ежекції», яка наведена у табл. 2.9, виконується 1-им та 2-им номерами розрахунку, між моментами часу 6 та 9, загальна трудомісткість виконання даної операції 18 хвилин, але враховуючи, що вона виконується відразу двома членами розрахунку, тривалість цієї операції буде складати 9 хвилин (тривалість виконання операції наводиться вище чи нижче стрілки).

Середня арифметична тривалість вантаження машини вираховується шляхом ділення загальної трудомісткості виконання операцій на кількість особового складу. Якісний розподіл робіт серед особового складу розрахунку дозволяє наблизити загальну тривалість виконання всіх операцій до середнього арифметичного її значення.

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Проведений розподіл особового складу, що залучаються для виконання робіт, з врахуванням розподілу його по підрозділам, тому що найефективніше використовується потенціал групи людей, якщо вони працюють у складі свого підрозділу. Обов’язковою умовою було прийняття участі водієм (механіком-водієм) у вантаженні закріпленої за ним техніки.

Для оцінки ефективності застосування запропонованих рекомендацій у розділі розроблені сітьові моделі технологічного процесу вантаження техніки на залізничні платформи та побудована порівняльна схема виконання робіт особовим складом, що дозволило оцінити виграш часу при врахуванні пропозицій, який приблизно дорівнює 20-30 хвилин, що складає 25-35% від загального часу виконання робіт за існуючих вимог.

З врахуванням запропонованих рекомендацій проведено розрахунок необхідних матеріальних засобів для проведення вантаження техніки на залізничні платформи та внесені зміни у додаток до розрахунку на перевезення залізничним транспортом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Инженерно-техническое обеспечение: Руководство. – М.: Воениздат. 1988. – 224с.
2. Эксплуатация и ремонт машин инженерного вооружения: Учебник для курсантов высших военно-инженерных командных училищ. – М.: Воениздат. 1987. – 304с.
3. Наставление по перевозкам войск железнодорожным, морским, речным и воздушным транспортом. - М., В/изд., 1985. - 304с.
4. Приложение № 6,15к наставлению по перевозкам войск железнодорожным, морским, речным и воздушным транспортом. - М., В/изд., 1985. – 124с.
5. Положення з перевезення великогабаритних вантажів на залізничних шляхах України та СНД. – К.: Укрзалізниця, 1996. – 187 с.
6. Наказ Міністра оборони України від 13.04.12р. №242 «Про затвердження Керівництва з організації експлуатації та ремонту інженерної техніки у Збройних Силах України»