Принципи організації військових прокуратур, їх завдання та основні напрямки діяльності

У разі звернення представників  влади до органів прокуратури  з приводу конкретних матеріалів справи, що знаходяться у провадженні прокуратури, вони не мають права давати будь-які вказівки прокурору з приводу результатів вирішення справи.

4)принцип екстериторіальності. Слід зазначити, що військові прокуратури регіонального рівня на відміну від обласних прокуратур діють за даним принципом, це пов'язано з тим, що підпорядковані їм військові прокуратури гарнізонів розташовані на території декількох областей. Наприклад, у військовій прокуратурі Південного регіону із 10 підпорядкованих прокуратур гарнізонів, 8 дислоковані в обласних центрах (міста: Одеса, Дніпропетровськ, Миколаїв, Донецьк, Запоріжжя, Луганськ, Кіровоград, Херсон).

Розділ 3. Завдання та основні напрямки діяльності військових прокуратур

3.1. Завдання військових прокуратур

Завдання, що стоять перед органами прокуратури, сформульовано в ст. 4 Закону України «Про прокуратуру» і в ній закріплено, що діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань: 1) закріплених Конституцією України незалежності республіки, суспільного та державного ладу, політичної та економічної систем, прав національних груп і територіальних утворень; 2) гарантованих Конституцією, іншими законами України та міжнародними правовими актами соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина; 3) основ демократичного устрою державної влади, правового статусу місцевих рад, органів самоорганізації населення.

Як видно зі змісту цієї статті, завданням прокурорського нагляду  є захист різноманітних суспільних та особистих цінностей і благ. Це зрозуміло, оскільки, запобігаючи  будь-якому правопорушенню, прокуратура так чи інакше захищає не тільки суб'єктивні права та інтереси організацій і громадян, а й засади нашого суспільства і держави. У боротьбі зі злочинними проявами зусилля прокуратури також спрямовані на охорону підвалин нашого суспільства, якими є демократичний лад, суверенітет, незалежність, гуманізм, правопорядок тощо.

3.2. Основні напрямки  діяльності військових прокуратур

Прокуратура, як й інші державні органи, виконує притаманні тільки їй функції, які визначаються як головні напрямки діяльності прокуратури, що безпосередньо виражають її сутність та призначення. Функції поділяються на наглядові і ненаглядові.

Відповідно до ст. 121 Конституції  України на прокуратуру покладаються такі функції:

1. підтримання державного обвинувачення в суді;
2. представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;
3. нагляд за додержанням законів органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;
4. нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян;
5. нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.

Окрім перелічених функцій, статтею 10 Закону України «Про прокуратуру» на цей орган покладається також координація діяльності правоохоронних органів по боротьбі зі злочинністю.

Перехідними положеннями Конституції (п. 9) передбачено, що прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів та функцію досудового слідства до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів, та сформування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування.

3.3. Ненаглядові  функції

3.3.1. Підтримання державного обвинувачення в суді

На органи військової прокуратури  покладений обов'язок щодо підтримання  державного обвинувачення у військових судах, участі в межах своїх повноважень  у розгляді судами цивільних і  господарських справ, а також внесення апеляційних і касаційних подань на вироки, рішення, постанови та ухвали військових судів.

Реалізація функції підтримання  державного обвинувачення прокуратурою здійснюється в двох напрямках. З  одного боку, прокурор бере участь у  судовому процесі як державний обвинувач і виконує функцію кримінального переслідування (допитує обвинуваченого, потерпілого, свідків, досліджує документи, матеріали, речові докази тощо). Прокурор також виступає в судових дебатах з обвинувальною мовою, де дає оцінку зібраним доказам, висловлюється з питань кваліфікації злочину, покарання й інших питань, які необхідно вирішити суду при винесенні вироку. Під час цивільного судочинства прокурор виконує функцію захисту прав і інтересів громадян і охоронюваних законом інтересів суспільства і держави. При цьому він також має право на ознайомлення з матеріалами справи, представленими доказами і на дачу висновку з огляду на позовні вимоги.

Прокурор обов'язково бере участь у розгляді справ у випадках, прямо передбачених законом, а також  коли необхідність участі визначається судом. При цьому прокурор може взяти  участь у розгляді справи на будь-якій стадії процесу, і його позиція в  справі є незалежною від інших  учасників процесу. При розгляді цього питання особливий інтерес  викликає сумісність права суду зі своєї ініціативи залучати прокурора до участі в справі з принципом незалежності органів прокуратури. Можна погодитися з думкою авторів, які вважають, що для прокурора можуть бути обов'язковими тільки такі вимоги суду, виконання яких не позбавляє його ініціативи і суб'єктивного права і прерогативи на пред'явлення позову.

Участь прокурорів у судах набуває якісно нового характеру, їх конституційний обов'язок — підтримання державного обвинувачення. Публічне обвинувачення в суді — це ефективне реагування прокурора на злочинне порушення закону. Особливого значення воно набуває у період зростання злочинності і демократизації судочинства, що поставило нові вимоги до підтримання державного обвинувачення.

Підтримання прокурором державного обвинувачення в суді на належному професійному рівні сприяє, з одного боку, винесенню судами законних і обґрунтованих вироків, а з іншого, — вжиттю заходів до своєчасного перегляду незаконних рішень у кримінальних справах.

3.3.2. Представництво інтересів громадянина або держави в суді

Діяльність прокуратури  спрямована на захист законних інтересів громадян та суверенної і незалежної, демократичної,соціальної, правової держави І має своїм завданням сприяти утвердженню верховенства права в державі. Після здобуття Україною незалежності роль та повноваження прокурора у цивільному судочинстві зазнали кардинальних змін - від здійснення нагляду за розглядом судами цивільних справ до представництва інтересів громадянина та держави в суді. При цьому функція представництва інтересів громадян І держави в суді стала конституційною і набула нових форм.

Відповідно до ст. 121 Конституції України, на органи прокуратури покладаються повноваження по представництву інтересів громадян або держави у випадках, зазначених законом.

Представництво  прокурором інтересів держави в  суді відрізняється від інших видів представництва рядом специфічних ознак: складом представників та колом суб'єктів, інтереси яких вони представляють, обсягом повноважень, формами їх реалізації.

Представництво прокуратурою інтересів громадянина в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина у випадках, передбачених законом.

Згідно з вимогами ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою представництва в суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорюванні права або реалізувати процесуальні повноваження.

Таким чином, на прокуратуру  покладено обов'язок захисту інтересів найбільш соціально незахищених верств, населення - інвалідів, неповнолітніх, людей похилого віку. Слід зазначити, що прокуратура не перебирає на себе функцію судових органів. Вона своїми діями в судовому процесі сприяє реалізації та захисту прав людини. Ці дії вчиняються безкоштовно, що в умовах економічної кризи, соціальних негараздів, низьких матеріального рівня та рівня правової культури значної частини населення, за необізнаності щодо обсягу своїх прав та законних інтересів має велике значення.

Підставами для  представництва прокуратурою інтересів  громадян у суді є конкретні факти порушення прав, свобод громадян та неможливість громадянина самостійно захистити їх у суді (особисто або за допомогою адвоката чи інших компетентних осіб), а також коли цього вимагають громадські інтереси при порушеннях законності. Об'єктом представницької діяльності прокурора є всі конституційні та інші права, свободи тих громадян, які брали участь у відповідних правовідносинах.

Джерелами інформації про наявність підстав для  реалізації представницької функції для прокурора є: звернення громадян, юридичних осіб та бесіда з ними; виявлення безпосередньо прокурором порушень закону при виданні актів органами виконавчої влади та військового управління, місцевого самоврядування, а також у разі порушення засад конституційного ладу, суспільного життя, права власності, економічної, інформаційної безпеки держави тощо.

Іншою формою виявлення доказів  необхідно вважати: витребування від юридичних та фізичних осіб необхідних матеріалів, документів, рішень, розпоряджень, інструкцій, наказів, протоколів, статистичних даних, актів ревізій, перевірок, висновків спеціалістів тощо; виклик до прокуратури посадових осіб та громадян для надання відповідних пояснень; вимоги щодо припинення протиправних дій; призначення ревізії, експертизи, перевірки, залучення для цього фахівців.

Представницька функція  прокурора має дуалістичний характер, з одного боку - це представництво інтересів держави, а з іншого - інтересів громадянина. Потрібно розуміти, що інтереси держави й інтереси окремого чесного громадянина є однаковими І збігаються у головному - додержанні вимог чинного законодавства.

Коли кажуть, що громадянин не може реалізувати свої законні  права внаслідок перешкод з боку держави, це невірно, Оскільки, не «держава» винна у порушенні прав окремого громадянина, а конкретні державні посадові особи, які внаслідок своєї некомпетентності або недбалості при виконанні своїх службових обов'язків не можуть вирішити те чи інше питання.

Тому законодавець наділив прокурора такими функціями, що дозволяють йому на законних підставах втручатись у такі ситуації і звертатись до суду для поновлення прав громадян, притягнення винних осіб до відповідальності.

Водночас, коли прокурор звертається до суду із позовом на захист інтересів держави, наприклад, визнання недійсним договору купівлі-продажу комерційною структурою державного майнового комплексу, то це також робиться і на користь громадян, суспільства, держави. Оскільки саме громадяни безкоштовно, або за невисоку плату зможуть користуватись цим комплексом. Прикладом є пред'явлення у вересні 2004 року військовим прокурором Південного регіону України позову до господарського суду про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між МО України та ТОВ «Кіод», військового містечка № 202, яке є дитячим оздоровчим табором ім. Гастелло. Одночасно за цим фактом порушено кримінальну справу. Тобто неухильне виконання вимог закону є гарантією зміцнення держави, а значить, і зростання соціальної захищеності усіх громадян нашої держави.

3.3.3. Функція досудового слідства

Враховуючи особливості  діяльності органів військової прокуратури, Генеральним прокурором України наказом від 29 грудня 2006 року № 68 визначена спеціальна підслідність кримінальних справ слідчим військових прокуратур.

Зокрема, слідчими військових прокуратур проводиться досудове слідство у кримінальних справах про злочини, вчинені військовослужбовцями Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, внутрішніх військ МВС України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної спеціальної служби транспорту у складі Міністерства транспорту України, а також відрядженими до органів виконавчої влади та цивільних установ.

До підслідності військових прокуратур відносяться також злочини вчинені військовослужбовцями і працівниками Збройних Сил України та інших військових формувань під час участі у міжнародних миротворчих операціях поза межами України, або вчинені військовослужбовцями-громадянами інших держав на території України чи за її межами, у разі, коли відповідно до міжнародних договорів чи законодавства України вони підлягають кримінальній відповідальності на території України та в інших випадках.