Організація внутрішньогосподарського землеустрою

ВСТУП

За період проведення земельної  реформи в Україні пройдено складний шлях від інвентаризації та перерозподілу  державних земель до реформування земельних  відносин, реструктуризації на засадах  приватної власності на землю. У  результаті змінилися умови, що визначають форму і зміст землевпорядних дій: ліквідована монополія державної власності на землю, а процес реформування охопив землевпорядкування в усіх галузях економіки і суспільного життя. Нова система земельних відносин забезпечує рівність прав власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад і держави відповідно до Конституції України.

Україна, як і  інші держави світу прагне до соціальної стабільності, зміцнення економіки, процвітання та добробуту населення.

Жодна з країн  не може забезпечити стабільність свого суспільства та економічний розвиток, якщо відсутнє розуміння широкою громадськістю ролі землі як джерела економічного добробуту. Взаємозв’язок людей із землею є основною людського існування.

Сьогодні земельне питання викликає велику зацікавленість на всіх рівнях – починаючи з сільської ради і закінчуючи Верховною.

В останнє десятиріччя  у рамках державної земельної  політики розв’язуються нові завдання, пов’язані з трансформацією всієї  народногосподарської системи –  стимулювання перерозподілу земель і встановлення нових форм господарювання на землі, забезпечення аграрних перетворень, зняття соціального напруження, екологізація землекористування. Зокрема на даному етапі актуальні такі завдання землеустрою, як: формування землекористування фермерських господарств та інших сільськогосподарських товаровиробників, території яких останніми роками зазнали суттєвих змін, що створюють необхідні організаційно – територіальні умови для їх кооперування при виробництві продукції й інженерному облаштуванні; визначення на місцевості земельних масивів, які відповідають не витребуваним земельним частинам (паям); проведення різних видів інвентаризації земель; формування спеціальних земельних фондів; позначення на місцевості між тих видів ділянок, для яких раніше точні межі не вимагалися.

Настав момент, коли на порядок денний потрібно поставити  ці найважливіші завдання, розв’язування  яких забезпечить оптимальний і  комплексний розвиток регіону, всіх землекористувань та дасть змогу  підвищити ефективність господарювання при забезпеченні охорони земельних ресурсів від приводних і антропогенних явищ, поліпшення угідь та підвищення родючості ґрунтів. Для цього треба відновити відомий принцип ведення землевпорядкування «від загального до окремого», тобто активізувати процес землевпорядкування, починаючи з прогнозування, планування оптимальної структури земельних угідь й організації раціонального використання та охорони земель на раціональному регіональному і національному рівнях. Потрібно розробити й здійснити землевпорядну систему заходів для збереження природних ландшафтів, відновлення та підвищення родючості ґрунтів, рекультивації порушених земель від ерозії, підтоплення, висушення, зсувів, вторинного засолення, заболочення, ущільнення, забруднення промисловими відходами та хімічними речовинами тощо.

Серед категорії  земель особлива роль належить землям сільського господарського призначення, яким надано пріоритетний статус. Суть його полягає в тому, що придатні для виробництва сільськогосподарської  продукції землі повинні надаватися, насамперед, для потреб сільського господарства. Для будівництва об’єктів, не пов’язаних із веденням сільсько- господарського виробництва, мають відводитись несільськогосподарські угіддя або сільськогосподарські угіддя гіршої якості. Переважну частину площ сільськогосподарських угідь віднесено до особливо цінних земель держави, зайняття яких для промислових потреб заборонено взагалі або ж обмежено відведенням лише під частину загальнодержавних об’єктів.

Враховуючи  зміни, які відбулися у структурі сільськогосподарського виробництва, й сучасний фінансовий стан більшості сільськогосподарських товаровиробників, мова повинна йти про формування адекватної ситуації в агропромисловому комплексі системи землеустрою. Вона повинна бути не дорогою, простою і зрозумілою землекористувачам. Причому землеустрій, що за своєю суттю є економічною дією, має бути вигідним землекористувачам, а отже, не повинно бути проблем із фінансуванням землевпорядних робіт з їхнього боку. Тому землевпорядні підприємства нині мають виконувати такі види робіт, які, з одного боку, дають змогу достатньо реалізувати їхній творчо – виробничий потенціал, а з другого – необхідні державі. До цих робіт можна віднести: обґрунтування такого перерозподілу земель, яке дозволить компактно розмістити земельні ділянки організації сільськогосподарського профілю (передусім особистих селянських господарств); створення необхідних організаційно-територіальних умов для їх поліпшування при виробництві товарної продукції та інженерному облаштуванні; визначення земельних масивів, що відповідають не витребуваним земельним частинам (паям) і земельним частинам (паям), власники яких не реалізували свої права, щодо розпорядження ними; встановлення меж цих масивів на місцевості, виявлення земель, фактично не використовуються сільськогосподарськими організаціями, й обґрунтування пропозицій щодо їх подальшого використання; обгрування проведення малопродуктивних угідь, використання яких не виправдане, в менш цінні види угідь тощо.

Отже, необхідна  адаптація землевпорядних робіт до змін, що відбулися у системі земельних відносин. Тоді землеустрій дасть змогу ув’язати земельні перетворення в агропромисловому комплексі із створенням механізму економічного стимулювання раціонального та ефективного використання земель. В умовах перехідної економіки при утворенні нових агроформувань, які практично не забезпечені матеріалами щодо оптимального використання земель, тільки поєднання наукових досліджень із високим рівнем проектування може гарантувати правильне розв’язання проблем, що стоять перед аграрним сектором економіки.

Таким чином, на сучасному етапі земельної реформи  постало багато нових завдань, які  потребують науково обґрунтованого та виробничого розв’язання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. СТВОРЕННЯ  ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

 

1. Місце розташування господарства

Фермерське  господарство «Катя» розташоване в  Каланчацькому районі Херсонської області, належить до підпорядкування Гаврилівської сільської ради. Земельна ділянка фермерського господарства розташована з південно – східного боку села Гаврилівка, яке входить до складу Гаврилівської сільської ради.

За фермеським господарством закріплено 186,2 га угідь, з яких 164,45 гаріллі. Членами фермерського господарства є 5 людей, які є постійними працівниками, а на період сезонних робіт господарство залучає найманих працівників.

Транспортні звязки з обласними,  районними та іншими адміністративними  центрами здійснюються по шляхам місцевого  значення, які проходять біля території  землеволодіння господарства, а саме – автошлях Одеса – Аскалія. Фермерське господарство «Катя» з ___****___

 

2. Розміщення населених пунктів та шляхової мережі

До території  Гаврилівської сільської ради входять 2 населених пункта: с. Гаврилівка Друга  та с. Бабенківка Перша

Гаврилівка  Друга (до 1947 р. - Кременчук) – село, центр сільської ради, розташована в 20 км на північний-схід від районного центру с.м.т Каланчак та 10 км від залізничної станції Каланчак на лінії Херсон – Джанкой.

За даними Гаврилівської  сільської Ради численність населення  в селі Гаврилівка Друга складає 800 осіб, 293 садиб. Площа населеного пункту складає 131, 14 га.

Інфраструктура  населеного пункта розвинута. Так на території села розташовані магазини, кафе, почта, школа, дитячий садок, музична школа, ФАП, бібліотека, сільська рада, клуб, спортивні споруди та майданчики.

Село електрофіковане, газифіковане, телефонізоване, телепостачання обслуговує громадські будівлі. Каналізації  немає, а централізоване водопостачання прийшло в негідність і не використовується.

Вулиці населеного пункту в оновному асфальтовані. Село завязане автобусним сполученням з районним центром.

Бабенківка  Перша – село, підпорядковане Гаврилівській  сільській раді, розташоване біля Північнокримського каналу.

За даними Гаврилівської  сільської Ради чисельність населення  складає в селі 396 осіб, 134 садиб. Площа населеного пункту складає 67, 06 га.

На території  села розташований магазин. Село електрофіковане , газифіковане, каналізації немає. Дороги асфальтовані.

Основною структурно-плановою одиницею населених пунктів є  квартали з одно-, дво-, трьохсторонньою забудовою та по периметру. Забудова малоповерхова, в основному садибного типу.

Територія населених  пунктів становить: с. Гаврилівка Друга  – 131, 4 га, с. Бабенківка Перша – 67, 06 га.

Розподіл території  за функціональним використанням (згідно форми 6-зем).

 

3. Природні умови

 

1. Клімат

 

Клімат помірно континентальний  та посушливий. Влітку надходять повітряні  маси з Північної Африки й Балканського півострова. Взимку – маси арктичного повітря, що сприяють ранній осінні й  пізнім весняним заморозкам. На території Херсонської області в основному переважають вітри східних напрямків.

Детальна характеристика переважаючих вітрів Херсонської області, на території якої розташоване фермерське господарство на ведена в таблиці 1.

Таблиця 1 –  Повторюваність середньорічних та шкідливих вітрів різних напрямків

Назва вітру	Пн	ПнСх	Сх	ПдСх	Пд	ПдЗх	Зх	ПнЗх	Всього
Середньорічні	9	16	24	12	8	9	13	9	100
Суховії	12	23	33	14	3	3	5	7	100
Пилові бурі	6	6	43	31	4	4	3	3	100

 

Весна на території  Херсонщини частіше всього коротка 1 – 1,5 місяців. Характерною її особливістю є швидке зростання температури повітря.

Літо дуже жарке, посушливе та триває близько 4 – 5 місяців. У літній період випадає частина  річної кількості опадів, в основному  у вигляді злив та невеликих дощів.

Настання осіннього  періоду характеризується збільшенням  хмарності та кількістю днів з  опадами, а також початком заморозків.

Зима –  коротка, м’яка та з частими і сильними відлигами. Переважає хмарна погода, на полях утворюється льодяна кірка.

Середньорічна температура на території Херсонської області становить +10ºС, максимальна температура становить +38 ºС +40 ºС, мінімальна – знижується до - 34 ºС. Детальна характеристика середньомісячної температури, характерної для території Херсонської області наведена у таблиці 2.

Таблиця 2 – Середньомісячна температура

Місяці

I

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

IX

X

XI

XII

Середньорічна

t ºС

-10

-12

+7

+17

+21

+25

+28

+26

+26

+18

+12

-10

+10

 

Вегетаційний  період на території триває 225 – 230 днів. Тривалість буморозного періоду 195 днів. Середньорічна кількість опадів становить 380мм. Детальна характеристика кількості опадів наведена у таблиці 3.

Таблиця 3 – Середньорічна та середньомісячна кількість опадів

Місяці	I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	Середньорічна
мм	28	21	26	31	36	53	46	33	23	27	33	32	380

 

 

 

2. Рельєф

 

Херсонська  область повністю розташована в  межах найнижчого геоморфологічного  рівня України – Причорноморського, пануючі висоти якого 50-60 м над рівнем моря. Широкі міжріччя є майже плоскими рівнинами без великих коливань відносних висот.

Територія області  має загальний ухил з північного заходу на південний схід. Середня  абсолютна висота території  області  становить 46 м, максимальна амплітуда  висот 101,4 м. Біля с. Ушкалка Верхньорогачинського району знаходиться найвища точка області 101 м. Мінімальні  відмітки – мінус 0,4 м на деяких ділянках узбережжя Сиваша.

Цюрупинський  район має поверхню у вигляді  плоскої низовини подекуди розчленовану балками. Середній ухил  до 1^о.  на території фермерського господарства «Катя» рельєф спокійний , експозиція схилу з північного- заходу на південний схід.