Організація внутрішньогосподарського землеустрою

 

Таким чином  розраховують й інші види продукції, з урахуванням внутрігосподарського споживання, які надійдуть від галузі тваринництва. Плановий вихід продукції ВРХ приведено в таблиці 17.

 

Таблиця 17 –  Плановий вихід продукції тваринництва

Вид продукції	Од. вимір	Кількість		вартість		Собівартість		Чистий прибуток, тис.грн
		На одну тварину	всього	Однієї одиниці,грн.	всього	Однієї одиниці, грн	всього
молоко	ц.	30,0	540	39,61	2138,94	12,8	6912	14,477

 

Для подальшого визначення чистого прибутку по тваринництву необхідно розрахувати собівартість продукції тваринництва, розрахунок якої представлено в таблиці 18.

 

Таблиця 18 –  Розрахунок собівартості продукції  тваринництва

Види тварин	Кількість голів	Жива вага,ц		Собівартість
		голови	всього	1 ц.,грн	Всього,тис.грн
Корови	26	5,80	150,8	88,8	13,39
Нетелі	3	4,00	12	88,8	1,066
Молодняк старше 1 р.	29	4,00	116
Нетелі	14	4,03	56,42	88,8	5,01
Бички	15	4,03	60,45	88,8	5,368

 

Молодняк до року	18
Нетелі	9	4,00	36	88,8	3,197
Бички	9	4,00	36	88,8	3,197
Свиноматки	17
Основні	13	1,80	23,4	23,6	0,552
Разові	4	1,80	72	23,6	1,699
Поросята	31	0,50	15,5	23,6	0,367
Відгодівельний  і ремонтний молодняк	54	1,50	81	23,6	1,912
Свині на відгодівлі	16	1,80	288	23,6	6,797
Всього					42,555

 

За розрахованими  даними в попередніх таблицях визначаємо найпродуктивніший, економічно вигідніший варіант. Для цього спочатку треба визначити чистий прибуток по тваринництву. Від суми загальної вартості (таблиця 16) віднімаємо загальну собівартість (таблиця 18) і додаємо чистий прибуток з таблиці 17. Отже, маємо такий розрахунок чистого прибутку по тваринництву: (52,16+42,555)-80,243= тис.грн

Для визначення кращого варіанта необхідно визначити  прибуток по проекту в цілому, тобто  врахувавши і прибуток по рослинництву.

У першому варіанті прибуток становитиме :868845,614+44,977=868890,591 тис.грн.

У другому варіанті прибуток становитиме :8518643+44,977=8518688 тис.грн.

Із отриманих розрахунків  можна зробити висновок, що найбільш рентабельний і економічно вигідний є другий варіант проектних рішень.

 

2.8 Розрахунок кількості працездатних, необхідних господарству.

 

Згідно із розрахованим поголів’ям худоби (таблиця 8) розраховуємо прямі трудові витрати в тваринництві у додатку С, при цьому використовуються нормативи витрат часу на обслуговування голови худоби. При розрахунку прямих трудових витрат у рослинництві (додаток Р) використовують дані по посівним площам сільськогосподарських культур і також використовуються нормативи витрат часу на вирощування сільськогосподарської культури.

Загальну необхідну кількість  працездатних для повноцінного функціонування фермерського господарства  визначають за формулою 2 :

Т=Т_р+Т_т,    (2)

де Т –  потреба в працюючих на перспективу, чол..;

     Т_р – потреба в працюючих в галузі рослинництва,чол..;

     Т_т – потреба в працюючих в галузі тваринництва, чол.

Потреба в працюючих  в галузі рослинництва визначають за формулою 3 :

Т_р=П_вр/П_р*К_1*К₂   (3)

А потребу в  працюючих в галузі тваринництва визначають за формулою 4:

Т_т=П_вт/П_т*К₁    (4)

де, П_вр і П_вт – прямі трудові витрати відповідно в галузях рослинництва і тваринництва,чол./год.;

        П_р і П_т – тривалість робочого періоду в рослинництві та тваринництві (П_р=210дн, П_т =290 дн );

         К₁ – коефіцієнт, який враховує неоднакову трудову діяльність чоловіків та жінок , і становить 1,1 – 1,5 ;

        К₂ – коефіцієнт, який враховує сезонний характер сільськогосподарського виробництва, і приймається 1,1,2 – 1,3

Потреба в працівниках  в галузі рослинництва згідно з розрахунками додатку Р та формули 3 по варіантам  становить : І варіант -25  ; ІІ  варіант - 140 .

Потреба в працівниках  в галузі тваринництва згідно з розрахунками в додатку С та формули 4 становить 19  чоловік.

Загальна потреба  в працівниках по господарству становить : І варіант - 44 чоловік; ІІ варіант - 159 чоловік.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. УСТРІЙ ТЕРИТОРІІ ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

 

1.  Проектування виробничої і житлової зони

 

Проектування починається з функціонального зонування території, тобто виділення таких ділянок земель,які по своїм природним якостям і місцеположенню найбільш придатні для тих чи інших цілей (поля, госп.двір, житло, залуження, багаторічні насадження).

Потім приступають до розміщення господарського центру фермерського господарства. Господарський центр складається з двох частин : житлової і виробничої. На території житлової зони розташовують будинок, гараж для легкового автомобіля, город, сад, лазню.

Виробнича зона складається з тваринницької ферми, складу, гараж для с/г техніки, а також приміщення для зберігання і переробки с/г продукції (коптильні ковбасні цехи).

При визначенні місця знаходження виробничих і  житлових будівель, необхідно враховувати  ряд вимог і рекомендацій , а саме : природні умови, рельєф, грунти, грунтові води, водні ресурси, санітарно-гігієнічні умови місцевості, архітектурно- планувальні вимоги, зв'язок з населеним пунктом.

Починають устрій території з розміщення садиби фермера, потім виробничих будівель. При цьому необхідно продумати оптимальні шляхи під’їзду до садиби та до полів сівозмін, а також продумати де і як будуть вирощуватись культури.

Враховуючи  вказані вимоги та попередньо проведені  розрахунки (таблиця 7) на території  фермерського господарства «Катя» було запроектовано господарський двір в центральній частині масиву, на перетині існуючих шляхів загальною площею 2,6 га . житлова зона становить 0,25 га і розміщена з навітряного боку та вище по рельєфу відносно виробничої.  Між житловою і виробничою зонами створено санітарно-захисну зону шириною 50 метрів та площею 0,5 га, яка буде використовуватись як город. Виробнича зона запроектована у вигляді трапеції загальною площею 2,6 га.

 

2. Розміщення полів і робочих ділянок

 

Проектування полів сівозмін починають з уточнення їх кількості і уточнення напрямку довгих сторін полів по кожному контуру ріллі. В степовій зоні довгі сторони  полів орієнтують перпендикулярно переважаючим суховійним вітрам або з невеликим відхиленням від прямого кута.

Встановлюючи  напрямок полів встановлюють розміри  їх сторін (довжину і ширину), форму, виходячи із вимог правильної організації  в них виробничих процесів.

Поля сівозмін проектують у формі прямокутників  або трапецій, при цьому кути при  скошених сторонах трапецій повинні бути не менше 50^о і не більше 130^о. Якщо  цього досягнути не можна в полі проектують хоча б один прямий кут.

Проектування  полів у кормових сівозмінах проводять  з урахуванням того, що в більшості  випадків поперечний обробіток полів у цій сівозміні майже не проводиться, тому поля можна проектувати у вигляді витягнутих трапецій чи прямокутників зі співвідношенням сторін 1 : 4. При розміщенні полів овочевих сівозмін необхідно обов’язково забезпечити правильні форми полів, паралельність довгих сторін полів і розміщення їх поперек схилу. Площі полів повинні бути рівновеликими.

В результаті впорядкування  території даного господарства запроектовано  у кормовій сівозміні поля у формі  видовжених трапецій із співвідношенням сторін 1 : 5, довгими сторонами поперек схилу та поперек напрямку переважаючих вітрів. Поля у овочевій сівозміні запроектовано у формі трапецій. Експлікація земель по полям сівозміни по двох варіантах представлена в таблиці 19.

Таблиця 19 –  Експлікація земель по полях сівозміни

Назва сівозміни	Площа сівозміни, га	В тому числі  по полям
		І	ІІ	ІІІ	ІV	V
І варіант
Кормова	164,45	30,5	37,46	45,746	51,714
ІІ варіант
Кормова	121,97	24,51	45,746	51,714
Овочева	42,48	10,62	10,62	10,62	10,62

 

Після завершення впорядкування території сівозмін необхідно провести оцінку запроектованих полів сівозмін за складом грунтів, рівновеликостю. Оцінка однорідності полів за складом грунту представлена в двох варіантах таблиці 20.

  

 

Таблиця 20 –  Характеристика розміщення полів сівозмін за складом грунтів

№ поля	Площа поля,га	В тому числі  за агрогрупами				Оціночний бал  поля	Умовна площа  поля
		74д	Бал бонітету	215г	Бал бонітету
І варіант
Кормова сівозміна
І	30,5	15,72	44	2,00	44	44	15,61
ІІ	37,46	3,40	36	14,07	36	36	9,06
ІІІ	45,746	4,46	36	28,42	36	36	10,03
ІV	51,714	0,42	36	24,00	36	36	9,33

9,06

ІІ варіант
Кормова сівозміна
І	39,46	15,72	36	2,00	36	36	9,06
ІІ	45,746	3,40	36	14,07	36	36	10,03
ІІІ	51,714	4,23	36	18,86	36	36	9,06
Овочева сівозміна
І	13,78	0,63	44	9,63	44	44	3,46
ІІ	13,78	0,63	44	9,00	44	44	3,46
ІІІ	13,78	0,63	44	9,63	44	44	3,46
ІV	13,78	0,63	44	9,63	44	44	3,46