Шпаргалка по "Геодезии"

1. Предметом  топографії є:

+питання топографічного знімання великих і малих ділянок земної поверхні;

2. Поверхня, в  точках якої потенціал сили тяжіння Землі скрізь має одне і те ж саме значення – це:

+рівнева поверхня;

3. Замкнута поверхня, яка в кожній своїй точці перпендикулярна до напряму сили тяжіння (прямовисної лінії ), – це:

+рiвнева поверхня;

4. Фігура Землі,  яка утворена рівневою поверхнею, що збігається з поверхнею Світового океану в стані цілковитого спокою та рівноваги, відповідно продовжена під материками – це:

+геоїд;

5. Модель фігури Землі, яка визначена на основі геодезичних, астрономічних та гравіметричних вимірів без врахування розподілу мас в тілі Землі – це:

+квазігеоїд;

6. Еліпсоїд, що  характеризує фігуру та розміри Землі, це:

+земний еліпсоїд.

7. Земний еліпсоїд, що характеризує найкращим чином фігуру та розміри всієї Землі – це:

+загальноземний  еліпсоїд.

8. Земний еліпсоїд, який найближче підходить тільки до певної частини поверхні Землі,– це:

+референц-еліпсоїд.

9. Розміри земного  еліпсоїда характеризують:

+довжина великої  піввісі та полярне стиснення.

11. Пряма, що  збігається з напрямом дії сили ваги в даній точці, – це:

+прямовисна  лінія.

12. Кут між  прямовисною лінією і нормаллю до поверхні земного еліпсоїда в даній точці – це:

+відхилення прямовисної лінії;

13. Лінії перерізу  поверхні еліпсоїда площинами, які проходять через вісь обертання Землі, – це:

+меридіани;

14. Лінії перерізу  поверхні еліпсоїда площинами, які перпендикулярні до осі обертання Землі, – це:

+паралелі;

15. Три величини, дві з яких характеризують напрям нормалі до поверхні земного еліпсоїда в даній точці простору відносно площин його екватора і початкового геодезичного меридіана, а третя є висотою точки над поверхнею земного еліпсоїда – це:

+геодезичні  координати;

16. Компоненти  напряму прямовисної лінії в даній точці простору відносно площини перпендикулярної до осі обертання Землі та площини початкового астрономічного меридіана – це:

+астрономічні  координати;

17. Лінії перерізу  поверхні еліпсоїда, які проходять  через його вісь обертання, - це:

+ геодезичні  меридіани;

18. Кут, утворений  нормаллю до поверхні земного еліпсоїда в даній точці і площиною його екватора, – це:

+геодезична  широта;

19. Двогранний  кут між площинами геодезичного меридіана даної точки і початкового геодезичного меридіана, – це:

+геодезична  довгота;

20. Висота точки  над поверхнею земного еліпсоїда – це:

+геодезична  висота;

21. Висота точки  над поверхнею геоїда, – це:

+ортометрична  висота;

22. Площина, що проходить через прямовисну лінію в даній точці і паралельна до осі обертання Землі – це:

+площина астрономічного меридіана.

23. Кут між площиною екватора і прямовисною лінією в даній точці – це:

+астрономічна  широта.

24. Двогранний  кут між площинами астрономічного меридіана даної точки і початкового астрономічного меридіана – це:

+астрономічна довгота;

25. Координати, початком  відліку яких є точка місцевості, – це:

+топоцентричні  координати;

26. Координати, початком  відліку яких є центр мас  Землі, – це:

+геоцентричні  координати;

27. Площина, яка  перпендикулярна до прямовисної лінії, – це:

+горизонтальна  площина;

28. Довільна площина, що вміщує прямовисну лінію в даній точці – це:

+вертикальна  площина;

29. Відрізок прямовисної лінії від точки місцевості до обраної рівневої поверхні – це:

+висота точки.

30. Висота точки,  яка визначається відносно основної рівневої поверхні, – це:

+абсолютна висота;

31. В Україні  абсолютні висоти визначаються в:

+Балтійській  системі висот;

32. Різниця висот  двох точок – це:

+перевищення;

33. Під нівелюванням  розуміють польові роботи, в результаті яких визначають:

+перевищення  між окремими точками;

34. Зменшене подібне  зображення горизонтальної проекції невеликої ділянки місцевості, в межах якого не враховується кривизна Землі – це:

+план місцевості;

35. Зменшене узагальнене зображення на площині всієї або значної частини земної поверхні, складене в прийнятій картографічній проекції з урахування кривизни Землі – це:

+карта місцевості;

36. Зображення  на площині вертикального перетину  поверхні місцевості в заданому напрямі – це:

+профіль місцевості;

37. Сукупність  контурів і нерухомих предметів місцевості – це:

+ситуація місцевості;

38. Нерівності  земної поверхні природного походження – це:

+рельєф місцевості;

39. У разі контурного (горизонтального) знімання на карті або на плані зображується:

+ситуація місцевості;

40. У разі топографічного знімання на карті або на плані зображується:

+рельєф та  ситуація місцевості.

41. У разі кадастрового знімання на плані зображується:

+контури об’єкта,  ситуація та межі суміжних  ділянок.

42. Основною системою координат для топографо-геодезичних робіт в Україні прийнята:

+система координат Гаусса-Крюгера;

43. У системі координат Гаусса-Крюгера за вісь абсцис (х) приймається:

+осьовий меридіан зони;

44. У системі координат Гаусса-Крюгера за вісь ординат (у) приймається:

+екватор.

45. Довгота осьового меридіана (L) шестиградусної зони (з номером N) обчислюється за формулою:

46. У системі координат Гаусса-Крюгера ордината точки складає        у=6520 км, отже дана точка знаходиться у координатній зоні:

+6;

47. У системі координат Гаусса-Крюгера ордината точки складає         у=5420 км, отже дана точка знаходиться у координатній зоні:

+5;

48. У системі координат Гаусса-Крюгера умовна ордината точки складає        у=6520 км, отже знаходиться дана точка на відстані від осьового меридіана зони:

+20 км на схід;

49. В системі координат Гаусса-Крюгера умовна ордината точки складає        у=6420 км, отже знаходиться дана точка на відстані від осьового меридіана зони:

 

+80 км на захід;

51. Меридіан зони, проекція якого на площину зображується у вигляді прямої лінії – це:

+осьовий меридіан;

52. Осьовий меридіан на топографічній карті співпадає або паралельний:

+з вертикальними  лініями кілометрової сітки;

53. Геодезичні  координати точки визначаються:

+широтою і  довготою;

54. Прямокутні  координати точки визначаються:

+абсцисою і  ординатою;

55. За початок  відліку координат в проекції Гаусса-Крюгера приймається:

+точка перетину проекцій осьового меридіана та лінії екватора на площині;

56. Щоб уникнути від'ємних значень ординат Гаусса-Крюгера, початок відліку координат переносять від осьового меридіану:

+на 500 кілометрів  на захід;

57. У проекції  Гаусса-Крюгера вся земна поверхня поділяється на зони:

+за довготою  через 6 градусів.

58. Процес порівняння даної фізичної величини з іншою однорідною фізичною величиною, яка прийнята за одиницю – це:

+вимірювання;

59. Якщо об’єкт  вимірвання безпосередньо порівнюється з одиницею виміру – це:

+прямі (безпосередні) виміри;

60. Якщо значення фізичної

величини визначається через інші виміряні величини – це:

+непрямі (посередні)  виміри;

61. Система міри, яка одержана шляхом поділу прямого кута на 90 рівних частин – це:

+градусна міра;

62. Система міри, яка одержана шляхом поділу прямого кута на 100 рівних частин, – це:

+градова (десятинна) міра.

63. Центральний  кут, що спирається на дугу, довжина якої дорівнює її радіусу – це:

+радіан.

64. Площа земельної ділянки становить S=0,3250 га, що дорівнює:

+3250 м2;

65. Площа земельної  ділянки становить S=2296 м2, що дорівнює:

+0,2296 га;

66. Відношення  довжини лінії на плані (карті) до її горизонтального прокладання на місцевості – це:

+масштаб;

67. Масштаб, який виражається у вигляді правильного дробу і його знаменник показує ступінь зменшення елементів на папері порівняно з їх величиною на місцевості – це:

+числовий масштаб;

68. Довжина відрізка на місцевості, яка дорівнює 0,1 мм на топографічній карті, – це:

+графічна точність  масштабу;

69. Графічна точність для масштабу 1:25000:

+2,5 м;

70. Графічна точність для масштабу 1:10000:

+1,0 м;

71. Який з перерахованих масштабів є найбільш дрібніший?:

+1:500000.

72. Який з перерахованих масштабів є найбільш крупніший?:

+1:500;

73. Якщо довжина  лінії на карті масштабу 1:25000 дорівнює 2 см, то горизонтальне прокладання на місцевості буде становити:

+500 м;

74. Якщо довжина  лінії на карті масштабу 1:5000 дорівнює 3 см, то горизонтальне прокладання на місцевості буде становити:

+150 м;

75. Систему поділу  топографічних карт на окремі листи називають:

+розграфленням  карт;

76. Систему позначення окремих листів топографічних карт називають:

+номенклатурою  карт;

77. За основу розграфлення топографічних карт прийнято лист міжнародної карти масштабу:

+1:1 000 000.

78. Лист топографічної карти масштабу 1:1 000 000 має розміри:

+ за широтою  4 градуси і за довготою 6 градусів;

79. Лист топографічної карти масштабу 1:100 000 має розміри:

+за широтою  20 мінут і за довготою 30 мінут;

80. Графічні символи,  якими відображаються на топографічних планах і картах об’єкти місцевості та їх кількісні і якісні характеристики, – це:

+умовні знаки;

81. Масштабні  умовні знаки служать:

+для зображення  об'єктів, площа яких виражається в масштабі карти;

82. З наведених об’єктів на топографічних планах позамасштабними умовними знаками відображаються:

+пункти геодезичної  мережі;

83. З наведених об’єктів на топографічних картах пояснювальними умовними знаками відображаються:

+підписи адміністративно-територіальних утворень;

84. Якщо на  топографічній карті є підпис біля зображення моста –      « », то характеристика цього моста наступна:

+20 – довжина  моста, 5 – ширина моста, 10 – вантажопідіймальність у тонах;

87. Коричневим  кольором на топографічних картах показують:

+рельєф;

88. Зеленим кольором на топографічних картах показують:

+ліси;

89. Рельєф на топографічних картах і планах зображується:

+горизонталями.

90. Куполоподібна або конічна форма рельєфу, що здіймається над місцевістю більш ніж на 200 метрів, – це:

+гора;

91. Заглиблення конічної або чашоподібної форми рельєфу, яка не має стоку води, – це:

+котловина (улоговина);

92. Витягнуте в одному напрямку підвищення земної поверхні з двома схилами в різні сторони – це:

+хребет;

93. Лінія, що  проходить найнижчими точками місцевості (лощини), – це:

+тальвег;

94. Лінія, що  проходить найвищими точками місцевості, – це:

вододіл;

95. Віддаль між  суміжними горизонталями в горизонтальній площині – це:

+закладання;

96. Відношення  перевищення між кінцями даної лінії до її горизонтального прокладання – це:

+ухил місцевості;

97. Кут, який  утворений лінією місцевості з горизонтальною площиною (горизонтальним прокладанням), – це:

+стрімкість  схилу;

99. Замкнута крива лінія, яка з’єднує точки з однаковими висотами, – це:

+горизонталь;

 

100. Кут між  магнітним та істинним меридіанами даної точки – це:

+схилення магнітної стрілки.

101. Кут між  меридіаном даної точки і лінією, паралельною осьовому меридіану зони, – це:

+Гауссове зближення меридіанів;

102. Горизонтальний кут між північним напрямом істинного меридіана і напрямом даної лінії за ходом годинникової стрілки – це:

+істинний азимут;

103. Горизонтальний кут між північним напрямом осьового меридіана зони і напрямом даної лінії за ходом годинникової стрілки – це:

+дирекційний  кут;

104. Горизонтальний кут між найближчим напрямом меридіана і напрямком даної лінії – це:

+румб.

105. Прямі та  обернені дирекційні кути відрізняються між собою:

+на 180 градусів;

106. Якщо лінія знаходиться у першій чверті, то румб має назву:

+Пн.Сх;

107. Якщо румб  лінії має напрям Пн.Сх, то:

+дирекційний  кут дорівнює румбу;

108. Аналітичний спосіб визначення площ ґрунтується на використанні:

+координат вершин земельної ділянки;

111. Величина  ціни поділки планіметра залежить:

+від довжини  обвідного важеля та масштабу плану;

112. За формулою

де хі , уі координати і вершини земельної ділянки, визначається:

+площа земельної  ділянки;

113. Основним  методом створення планової державної геодезичної мережі в Україні є:

+супутниковий метод.

114. Геодезична  мережа, що забезпечує поширення  координат на всю територію держави і є вихідною для побудови інших геодезичних мереж – це:

+державна геодезична  мережа;

 

116. Головною  геодезичною основою топографічних знімань є:

+державна геодезична  мережа;

117. Геодезичний  пункт астрономо-геодезичної мережі 1 класу відноситься:

+до державної геодезичної мережі;

118. Геодезичний  пункт мережі згущення 3 класу  відноситься:

+до державної  геодезичної мережі;

119. Геодезичний  пункт мережі 4 класу відноситься:

+ до розрядної геодезичної мережі згущення;

120. Засічками  визначають планові координати пунктів:

+знімальної геодезичної мережі;

121. Прокладанням  теодолітних ходів визначають планові координати пунктів:

+знімальної геодезичної мережі;

122. Способом  тріангуляції може створюватись:

+ розрядна геодезична  мережа згущення;

123. У трикутниках  мережі тріангуляції вимірюються:

+всі горизонтальні  кути;

124. У трикутниках  мережі трилатерації вимірюються:

+всі довжини  сторін;

125. Тип зовнішнього  геодезичного знаку (тур, піраміда, простий сигнал, складний сигнал) залежить:

+ від висоти, на яку потрібно підняти прилад для забезпечення видимості при виконанні вимірювань;