Шпаргалка по "Геодезии"

126. Наземна споруда, що установлюється для забезпечення видимості між суміжними пунктами геодезичної мережі – це:

+геодезичний  знак;

127. Мережа трикутників, що межують один з одним, у яких вимірюють усі кути й хоча би одну сторону – це:

+тріангуляція;

128. Побудована  на місцевості система ламаних ліній з виміряними довжинами ліній та горизонтальними кутами між ними – це:

+полігонометрія;

129. Мережа трикутників, що межують один з одним, у яких вимірюють сторони – це:

+трилатерація;

130. Координати пунктів державної геодезичної мережі визначають в:

+референцній системі координат;

131. Основним кутомірним приладом є:

+теодоліт;

132. Горизонтальні кути  вимірюють за допомогою:

+теодоліта;

133. Вертикальні кути вимірюють за допомогою:

+теодоліта;

134. В теодолітних ходах  довжини сторін вимірюють за допомогою:

+мірної стрічки;

135. Високоточними теодолітами вважають теодоліти з середньою квадратичною похибкою вимірювання горизонтальних кутів :

+m β ≤ 1”;

136. Точними теодолітами вважають теодоліти з середньою квадратичною похибкою вимірювання горизонтальних кутів :

+m β ≤ 10”;

137. Технічними теодолітами вважають теодоліти з середньою квадратичною похибкою вимірювання горизонтальних кутів:

+m β > 10”;

138. Становий  гвинт призначений:

+для закріплення теодоліта на штативі.

140. Робоча міра  в теодоліті у вигляді кругової  шкали з рівномірним градуюванням через 1º , 10’ або 20’ називають:

+лімбом;

141. Для взяття  відліків за горизонтальним та вертикальним кругами теодоліта служить:

+мікроскоп;

142. Фіксування алідади теодоліта здійснюється за допомогою:

+закріпного гвинта;

143. Бусоль –  це прилад, який призначений:

+ для вимірювання  магнітних азимутів;

144. Бульбашку  циліндричного рівня горизонтального кругу виводять в нуль-пункт за допомогою:

+підіймальних  гвинтів;

145. Теодоліт  до штативу кріпиться за допомогою:

+станового гвинта;

146. Фокусування  зображення за предметом здійснюється в теодоліті за допомогою:

+кремальєри;

147. Чіткість  зображення штрихів сітки ниток у теодоліті забезпечується за допомогою:

+діоптрійного  кільця окуляра;

148. Точне наведення сітки ниток зорової труби теодоліта на ціль здійснюється за допомогою:

+навідних гвинтів;

149. Навідний  гвинт алідади горизонтального круга призначений:

+ для точного  наведення сітки ниток на ціль у горизонтальній площині.

150. Навідний  гвинт зорової труби призначений:

+ для точного  наведення сітки ниток на ціль у вертикальній площині;

151. Грубе наведення  зорової труби теодоліта на ціль здійснюється за допомогою:

+візиру;

152. Приведення  теодоліта в горизонтальне положення  здійснюється за допомогою:

+ підіймальних  гвинтів;

153. Центрування  технічного теодоліта Т30 здійснюється за допомогою:

+нитяного виска;

155. Частина теодоліта, яка показує чи приведений він у горизонтальне положення, - це:

+циліндричний  рівень алідади;

158. За призначенням і сферою застосування теодоліти діляться:

+на астрономічні, геодезичні, маркшейдерські, спеціальні;

159. За точністю  теодоліти діляться:

+ на технічні, точні, високоточні;

160. За конструкцією  теодоліти діляться:

+ на прості, повторювальні, механічні, оптичні, електронні;

161. Теодоліти,  які мають нерухомий лімб, називаються:

+прості;

162. Теодоліти,  в яких лімб і алідада обертаються незалежно одне від одного навколо вертикальної осі, називаються:

+повторювальні;

163. Складовими  частинами зорової труби є:

+об’єктив, окуляр, фокусуюча лінза;

164. За допомогою  двох підіймальних гвинтів установлюють бульбашку циліндричного рівня на середину. Повертають теодоліт на 180 градусів і спостерігають чи не зміщується бульбашка рівня із середини. Ці операції виконують під час:

+перевірки осі  циліндричного рівня;

 

170. Перед виміром  горизонтального кута необхідно виконати:

+центрування  та горизонтування приладу;

172. Вісь циліндричного рівня алідади горизонтального круга має бути перпендикулярна до вертикальної осі приладу. Ця геометрична умова контролюється під час проведення:

+перевірки циліндричного рівня;

173. Візирна вісь  зорової труби має бути перпендикулярна до осі обертання зорової труби. Ця геометрична умова контролюється у разі проведення:

+перевірки положення колімаційної площини;

174. Вісь обертання  зорової труби має бути перпендикулярна до осі обертання приладу (вертикальної осі). Ця геометрична умова контролюється у разі проведення:

+перевірки положення горизонтальної осі;

175. Вертикальний штрих сітки ниток має бути вертикальним, а горизонтальний штрих – горизонтальним. Ця геометрична умова контролюється у разі проведення:

+перевірки правильності установки сітки ниток зорової труби.

176. Точність  вимірювання відстаней за допомогою штрихової мірної стрічки складає:

+1:2000;

177. Точність  вимірювання відстаней за допомогою шкалової мірної стрічки складає:

+1:5000;

179. Провішування  ліній, якщо між кінцевими точками лінії є взаємна видимість, виконується:

+способом «на  себе».

180. Провішування  ліній, якщо між кінцевими точками лінії не має взаємної видимості, виконується:

+способом «через  пагорбок»;

182. Перед лінійними  вимірюваннями мірною стрічкою необхідно виконати:

+компарування.

187. Метод вимірювання перевищення за допомогою горизонтального візирного променя зорової труби – це:

+геометричне нівелювання;

188. Метод вимірювання перевищення за допомогою похилого візирного променя зорової труби – це:

+тригонометричне нівелювання;

189. Метод визначення висот точок за допомогою профілографа – це:

+автоматичне нівелювання.

190. Метод визначення висот точок, в основу якого покладено залежність зміни атмосферного тиску зі зміною висоти точки, – це:

+барометричне  нівелювання;

191. Метод визначення висот точок, в основі якого покладена властивість вільної поверхні рідини у сполучених посудинах знаходитися на однаковому рівні, – це:

+гідростатичне  нівелювання.

192. Для створення  державної висотної мережі використовується:

+геометричне нівелювання;

193. Геометричне  нівелювання може виконуватись способом:

+нівелювання  із середини;

197. Висота візирного  променя нівеліра відносно основної рівневої поверхні – це:

+горизонт приладу;

199. Геодезичні  роботи, в результаті яких визначаються перевищення, називаються:

+нівелюванням;

200. У результаті  нівелювання визначається:

+перевищення  між точками місцевості;

201. Геометричне  нівелювання виконується:

+горизонтальним променем;

202. Тригонометричне  нівелювання виконується:

+похилим променем;

203. Барометричне  нівелювання виконується:

+за принципом  використання залежності атмосферного тиску від висоти точки;

204. Горизонтальний  промінь у просторі можна побудувати:

+нівеліром;

205. Якщо під  час нівелювання з середини відлік по задній рейці, встановленій в точці А дорівнює (а=1250), а в точці В (передня рейка ) дорівнює (b=1350), то перевищення точки В над точкою А дорівнює:

+-100 мм;

206. Якщо під  час нівелювання з середини відлік по задній рейці, встановлено в точці А дорівнює (а=2205), а в точці В (передня рейка ) дорівнює (b=1205), то перевищення точки В над точкою А дорівнює:

+1000 мм;

207. Якщо під  час нівелювання вперед визначено висоту приладу  в точці А (і=1410) та відлік по рейці в точці В (b=1200), то перевищення точки В над точкою А дорівнює:

+210 мм;

208. Якщо під  час нівелювання вперед визначено висоту приладу  в точці А (і=1250) та відлік по рейці в точці В (b=1850), то перевищення точки В над точкою А дорівнює:

+-600 мм;

209. Якщо висота  точки А дорівнює Ha=150 м і відомо  перевищення точки В над точкою А (h =-25м), то висота точки В дорівнюватиме:

+125 м;

210. Якщо висота  точки А дорівнює Ha=200 м і відомо  перевищення точки В над точкою  А (h =+25м), то висота точки В  дорівнюватиме:

+225 м;

211. Горизонт  приладу (ГП) – це:

+висота візирного променя відносно основної рівневої поверхні;

212. Якщо висота  точки А HА=100,000 м, а відлік по рейці в точці А дорівнює а=1250, то горизонт приладу (ГП) складає:

+ГП = 101,250 м.

213. Якщо висота  точки В HВ =230,000 м, а відлік по рейці в точці В дорівнює b=0050, то горизонт приладу (ГП) складає:

+ГП = 230,050 м.

214. Якщо висота  точки А HА=50,000 м, а висота нівеліра на станції дорівнює і=1150, то горизонт приладу (ГП) складає:

+ГП = 51,150 м;

215. Якщо висота  точки В HВ =25,000 м, а висота нівеліра на станції дорівнює і=1110, то горизонт приладу (ГП) складає:

+ГП = 26,110 м;

216. Якщо горизонт  приладу дорівнює ГП=120,125 м та відлік по рейці в точці А дорівнює а=0125, то висота точки А (H) дорівнює:

+H = 120,000 м;

217. Якщо горизонт  приладу дорівнює ГП=67,120 м та відлік по рейці в точці В дорівнює b=0120, то висота точки В (H) ) дорівнює:

+H = 67,000 м;

 

218. За точністю  нівеліри поділяють на групи:

+ нівеліри високоточні, точні, технічні;

219. З наведених нівелірів до високоточних відноситься:

+Н-05.

220. З наведених нівелірів до точних відноситься:

+Н-3;

221. З наведених нівелірів до технічних відноситься:

+Н-10;

223. Автоматично  приводиться промінь візування в горизонтальне положення у нівелірів:

+з компенсатором;

228. Середня квадратична похибка вимірювання перевищення на 1 км подвійного ходу у нівеліра Н-3 складає:

+3 мм;

229. Середня квадратична похибка вимірювання перевищення на 1 км подвійного ходу у нівеліра Н-10 складає:

+10 мм.

232. Чітке зображення сітки ниток зорової трубі нівеліра отримують обертанням:

+окулярного  кільця;

233. Попереднє  горизонтування нівеліра у разі приведення його в робоче положення виконуються за допомогою:

+круглого рівня  та підіймальних гвинтів;

234. Елеваційний  гвинт нівеліра служить:

+для суміщення  зображення кінців бульбашки циліндричного рівня у полі зору окуляра.

235. Два коротких  штриха сітки ниток нівеліра  Н-10 служать:

+для вимірювання  відстані до рейки;

236. Під час  технічного нівелювання відлік на рейці беруть:

+за середнім  штрихом;

237. Відлік на  рейці під час технічного нівелювання беруть:

+до 1 мм.

238. Компенсатор  нівеліра – це пристрій, який  використовується:

+для автоматичного  встановлення променя візування у горизонтальне положення.

240. Нівелірну  рейку РН-10 можна використовувати:

+ для технічного  нівелювання.

241. Різниця відліків за червоною та чорною шкалами рейки є величина:

+постійна і  дорівнює числу, з якого починається відлік поділок на червоній шкалі рейки;

243. Під час  перевірки круглого рівня нівеліра бульбашка рівня після повороту на 180° не має зміщуватися більш ніж:

+на 0,5 величини  поділки шкали рівня.

244. Головна умова  нівеліра з циліндричним рівнем – це:

+візирна вісь  зорової труби нівеліра має бути паралельна до осі циліндричного рівня;

245. Під час  перевірки сітки ниток нівеліра умовою є:

+горизонтальний  штрих сітки має бути перпендикулярним до осі обертання нівеліра;

253. Під час  прокладання нівелірного ходу загальні для двох суміжних станцій точки називають:

+сполученими  (зв’язковими);

255. Під час  роботи на станції технічного нівелювання різниця між обчисленими перевищеннями за чорними та червоними шкалами рейок не має перевищувати:

+5 мм;

256. Довжина нівелірного ходу технічного нівелювання складає 4 км, тому допустима висотна нев’язка не має перевищувати:

+±100 мм;

257. Довжина нівелірного ходу технічного нівелювання складає 9 км, тому допустима висотна нев’язка не має перевищувати:

+±150 мм;

260. Допустима  нев’язка у ході тригонометричного нівелювання з n сторін, довжина якого L, визначається за формулою:

268. Визначення  на площині дирекційного кута і довжини лінії за координатами її кінцевих точок – це:

+зворотна геодезична  задача;

269. Визначення  координат кінцевої точки лінії за координатами початкової точки, дирекційного кута та довжини лінії між точками – це:

+пряма геодезична  задача;

271. Румб лінії А-В під час розв’язання оберненої геодезичної задачі обчислюється за формулою, де - координати початкової (А) та кінцевої (В) точок лінії:

+

 

271. Довжина лінії А-В при розв’язанні оберненої геодезичної задачі може обчислюватись за формулою, де - координати початкової (А) та кінцевої (В) точок лінії:

 

+ 272. Теодолітні ходи можуть бути:

+замкненими, розімкненими, висячими;

273. Теодолітні  ходи відносять:

+до знімальної  геодезичної мережі;

274. Під час  прокладання теодолітних ходів на місцевості вимірюють:

+довжини ліній, горизонтальні кути та вертикальні кути;

275. Теоретична  сума виміряних кутів у замкнутому теодолітному ході дорівнює:

+180°(n – 2) , де n – кількість кутів у ході.

276. Теоретична  сума приростів координат у замкнутому теодолітному ході дорівнює:

+нулю;

277. Практична  сума виміряних кутів у теодолітному ході дорівнює:

+сумі виміряних  кутів;

278. Практична  сума приростів координат у теодолітному ході дорівнює:

+сумі вирахуваних  приростів координат;

279. Прирости  координат у теодолітному ході  визначають:

+за дирекційними  кутами та довжинами ліній;

280. Нев’язка  виміряних кутів у теодолітному ході  дорівнює:

+різниці між  виміряними кутами  та їх теоретичним значенням;

281. Нев’язка  за приростами координат в  замкнутому теодолітному ході  дорівнює:

+сумі вирахуваних приростів координат за осями координат;

 

282. Поправки  в горизонтальні кути теодолітного ходу розподіляються:

+порівну на  всі кути;

283. Поправки  в прирости координат теодолітного ходу розподіляються: