Шпаргалка по "Геодезии"

+пропорційно  довжинам ліній у ході;

284. Координати пунктів теодолітних ходів визначають як:

+координата  попереднього пункту  плюс алгебраїчно виправлений приріст координат;

285. Дирекційні  кути в  замкнутому теодолітному ході  визначають:

+за вихідним  дирекційним кутом та виправленими кутами ходу;

288. Теоретична сума приростів координат у розімкнутому теодолітному ході дорівнює:

+різниці координат  кінцевого та початкового вихідних пунктів.

289. Практична  сума виміряних кутів у розімкнутому теодолітному ході дорівнює:

+сумі виміряних  кутів;

290. Практична сума приростів координат у розімкнутому теодолітному ході дорівнює:

+сумі вирахуваних  приростів координат по осям координат;

291. Нев’язка  виміряних кутів у розімкнутому теодолітному ході  дорівнює:

+різниці між  сумою виміряних кутів і їх теоретичною сумою;

292. Нев’язка  по приростах координат у розімкнутому  теодолітному ході  дорівнює:

+різниці між  вирахуваними приростами координат та різницею координат кінцевого та початкового вихідних пунктів.

 293. Дирекційні кути в розімкнутому теодолітному ході визначають:

+ за вихідним  дирекційним кутом та виправленими кутами ходу;

294. Під час  камерального опрацювання теодолітних ходів отримують:

+координати  точок ходу;

295. Теодолітний  хід – це прокладений на  місцевості замкнений або розімкнений  багатокутник, в якому виміряні:

+всі сторони  між суміжними точками і всі горизонтальні кути між суміжними сторонами.

 

296. Для визначення  горизонтального прокладення сторін теодолітного ходу одночасно із вимірюванням горизонтальних кутів одним прийомом вимірюють вертикальні кути, якщо кути нахилу:

+1,5º і більше;

297. Довжини сторін  у теодолітних ходах. які прокладаються з використанням теодолітів і мірних стрічок на забудованих територіях, мають бути не більше:

+350 м.

298. Довжини сторін  у теодолітних ходах, які прокладаються з використанням теодолітів і мірних стрічок на незабудованих територіях, повинні бути не більше:

+350 м.

299. Довжини сторін  у теодолітних ходах, які прокладаються з використанням теодолітів і мірних стрічок на незабудованих територіях, мають бути не менше:

+40 м;

300. Довжини сторін  у теодолітних ходах, які прокладаються з використанням теодолітів і мірних стрічок на забудованих територіях, мають бути не менше:

+20 м;

301. Допустима  кутова нев’язка в теодолітному ході, який прокладався з використанням теодоліта Т30 і має дев'ять (9) кутів повороту, становить:

+3';

302. Довжини сторін  у теодолітних ходах, які прокладаються з використанням електронних тахеометрів на забудованих територіях, має бути не більше:

+1000 м;

303. Довжини сторін  у теодолітних ходах, які прокладаються з використанням електронних тахеометрів на забудованих територіях, мають бути не менше:

+20 м;

304. Довжини сторін  у теодолітних ходах, які прокладаються з використанням електронних тахеометрів на незабудованих територіях, мають бути не більше:

+1500 м;

305. Довжини сторін  у теодолітних ходах, які прокладаються з використанням електронних тахеометрів на незабудованих територіях, мають бути не менше:

+20 м;

 

307. Під час  прокладання теодолітного ходу центрування приладів та віх (марок) виконують із точністю:

+3 мм;

308. Теодолітні  ходи з використанням теодолітів і мірних стрічок прокладають із граничними відносними похибками:

+1:2000;

309. Теодолітні  ходи з використанням електронних тахеометрів прокладають із відносними граничними похибками:

+1:2000;

310. Горизонтальні  кути в теодолітних ходах вимірюють теодолітами серії Т30:

+двома півприйомами з перестановкою лімба на 1-2º;

311. Кількість  сторін у висячого теодолітного ходу на незабудованій території має бути:

+не більше  трьох;

312. Кількість сторін у висячого теодолітного ходу на забудованій території має бути:

+не більше  чотирьох.

313. Визначення  координат пункту стояння за  виміряними горизонтальними кутами β1 та β2  між напрямами на три вихідні пункти - це:

+ засічка кутова  обернена одноразова;

314. Визначення  координат пункту стояння за  виміряними горизонтальними кутами β1, β2 та β3 між напрямами на чотири вихідні пункти – це:

+ засічка кутова  обернена багаторазова;

322. Знімання, за  якого на місцевості виміряють  горизонтальні кути і довжини ліній, в результаті  чого отримують план місцевості із зображенням елементів ситуації без рельєфу – це:

+теодолітне  знімання.

323. Контурний  план місцевості отримують у результаті:

+теодолітного  знімання.

324. Топографічний  план місцевості отримують у результаті:

+тахеометричного  знімання;

325. Мензульне  знімання виконується за допомогою:

+мензули та  кіпрегеля;

326. Вид знімання, за якого на плані місцевості  викреслюється ситуація і рельєф, має назву:

+топографічне  знімання;

 

327. Знімання, за якого  на місцевості виміряють магнітні азимути та довжини ліній, – це:

+бусольне знімання;

328. Мензульне  знімання виконується за допомогою  приладу:

+кіпрегеля;

329. На топографічний план пікетні точки можуть наноситися за допомогою:

+тахеографа.

336. Для полігонометрії 4 класу середня квадратична похибка вимірювання кутів становить не більше:

+3'';

337. Для полігонометрії 1 розряду середня квадратична похибка вимірювання кутів становить не більше:

+5'';

338. Для полігонометрії 2 розряду середня квадратична похибка вимірювання кутів становить не більше:

+10'';

339. Допустима  кутова нев’язка у ході полігонометрії або полігоні 4 класу визначається за формулою:

+

340. Допустима  кутова нев’язка у ході полігонометрії або полігоні 1 розряду визначається за формулою:

+

341. Допустима  кутова нев’язка у ході полігонометрії або полігоні 2 розряду визначається за формулою:

+

342. У полігонометрії 4 класу, 1 та 2 розрядів довжини сторін до 500 метрів вимірюються з середньою квадратичною похибкою:

+1 см;

348. У полігонометрії 4 класу, 1 та 2 розрядів довжини сторін вимірють:

+світловідалемірами;

349. У полігонометрії 4 класу, 1 та 2 розрядів кути вимірюють:

+точними теодолітами;

351. Для визначення  положення точок методом GPS-спостережень одночасно потрібно спостерігати не менше:

+чотирьох супутників;

352. Для створення  планової геодезичної мережі супутниковим методом використовуються:

+статичні відносні GPS-спостереження;

 

353. Для топографічного знімання місцевості супутниковим методом використовуються:

+напівкінематичні  відносні GPS-спостереження (stop&go);

354. Для створення  планової геодезичної мережі супутниковим методом одночасно потрібно вести GPS-спостереження не менше ніж:

+двома приймачами;

355. Під час нівелювання IV класу нівелірні ходи прокладають:

+тільки в  одному напрямі;

356. Під час  нівелювання IІІ класу нівелірні ходи прокладають:

+в прямому  та зворотному напрямах;

357. Під час  нівелювання IV класу нерівність відстаней від нівеліра до рейок на станції допускається до:

+5 метрів;

358. Під час  нівелювання IІІ класу нерівність відстаней від нівеліра до рейок на станції допускається до:

+2 метри;

359. Під час  нівелювання IV класу накопичення нерівностей відстаней від нівеліра до рейок у секції допускається до:

+10 метрів;

360. У разі  нівелювання IІІ класу накопичення нерівностей відстаней від нівеліра до рейок у секції допускається до:

+5 метрів;

361. Під час  нівелювання ІІI класу нормальна довжина променя візування:

+75 м;

362. Під час  нівелювання IV класу висота променя візування над підстильною поверхнею не має бути менш як:

+0,2 м;

363. Під час  нівелювання ІІI класу висота променя візування над підстильною поверхнею не має бути менш як:

+0,3 м;

364. У разі  нівелювання IV класу нормальна довжина променя візування:

+100 м;

366. Під час  нівелювання IV класу нев’язки в ходах між вихідними пунктами мають бути не більше:

+20 мм на 1 км  ходу;

367. Під час  нівелювання IІІ класу нев’язки в ходах між вихідними пунктами мають бути не більше:

+10 мм на 1 км  ходу;

 

368. Під час  нівелювання IV класу розходження значень перевищень на станції, що визначені за чорними та червоними шкалами рейок, допускається до:

+5 мм.

369. Під час  нівелювання IІІ класу розходження значень перевищень на станції, що визначені за чорними та червоними шкалами рейок, допускається до:

+3 мм;

374. Державна  нівелірна мережа України поділяється на:

+ чотири класи;

375. Лінії державної  нівелірної мережі І, ІІ, ІІІ та ІV класів закріплюють реперами вздовж траси через:

+ 5 км;

382. Висотну прив’язку  центрів тріангуляції 4 класу, 1 і 2 розрядів проводять:

+ нівелюванням  ІV класу або технічним нівелюванням;

383. До великомасштабного топографічного знімання належать знімання у масштабах:

+ 1:5 000,  1:2 000, 1:1 000,  1:500;

384. Щільність пунктів мережі згущення на забудованій території має бути не менш ніж:

+ 4 пункти на 1 км2;

385. Щільність  пунктів мережі згущення на незабудованій території має бути не менш ніж:

+ 1 пункт на 1 км2;

393. За формулою

де a , b – велика та мала півосі земного еліпсоїда, визначається:

+стиснення земного  еліпсоїда;

394. За формулою

де a , b – велика та мала півосі земного еліпсоїда, визначається:

+ексцентриситет  земного еліпсоїда;

395. За формулою

де a , b – велика та мала півосі земного еліпсоїда, визначається:

+другий ексцентриситет земного еліпсоїда;

396. За формулою

де N  – радіус кривизни першого вертикалу, B – геодезична широта точки, визначається:

+радіус паралелі земного еліпсоїда;

397. За формулою

де N  – радіус кривизни першого вертикалу, М  – радіус кривизни меридіана, визначається:

+середній радіус кривизни земного еліпсоїда;

398. За формулою

де a – велика піввісь земного еліпсоїда, B – геодезична широта точки, е - ексцентриситет, визначається:

+радіус кривизни  першого вертикалу;

399. За формулою

де a – велика піввісь земного еліпсоїда, B – геодезична широта точки, е - ексцентриситет, визначається:

+радіус кривизни меридіана.

405. Площина, яка  проведена в довільній точці еліпсоїда через нормаль до його поверхні, – це:

+ нормальна площина даної точки;

406. Нормальна  площина, яка проведена в довільній  точці еліпсоїда перпендикулярно до площини її меридіана, – це:

+ площина першого  вертикалу даної точки.

409. Найкоротша  лінія на поверхні еліпсоїда  між двома довільними точками  – це:

+ геодезична  лінія між даними точками;

418. Проекція  Гаусса є:

+ рівнокутною  проекцією;

419. Проекція  Гаусса є:

+ конформною  проекцією;

420. Визначення  на поверхні еліпсоїда довжини, прямого та оберненого азимутів лінії за геодезичними координатами її кінцевих точок – це:

+ зворотна головна геодезична задача;

421. Визначення  геодезичних координат кінцевої точки та оберненого азимуту лінії за геодезичними координатами початкової точки, прямого азимуту та довжині лінії між точками на поверхні еліпсоїда, – це:

+ пряма головна геодезична задача;