Автор работы: Пользователь скрыл имя, 22 Апреля 2014 в 16:36, реферат
1 Відносини між позивачем та відповідачем регулюються Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 року з відповідними змінами.
Зі змісту пункту 53 цих Правил вбачається, що у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження.
Посилаючись на те, що придбаний ОСОБА_1 товар був неналежної якості, просило розірвати договір купівлі-продажу костюма марки «Ескада», укладений між ОСОБА_1 та СПД ОСОБА_2 у грудні 2005 року, стягнути з СПД ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 18 685 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 25 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 15 червня 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 10 жовтня 2007 року, позовні вимоги Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів в інтересах ОСОБА_1 задоволено частково: розірвано договір купівлі-продажу костюма марки «Ескада», укладений між ОСОБА_1 та СПД ОСОБА_2 у грудні 2005 року; стягнуто із СПД ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 18 685 грн. вартості костюма, 18 000 грн. на відшкодування моральної шкоди; стягнуто із СПД ОСОБА_2 на користь держави 194 грн. 50 коп. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
У касаційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3 просять скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Установивши, що жіночий костюм марки «Ескада», придбаний ОСОБА_1, мав істотні недоліки, суди обґрунтовано дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про розірвання договору купівлі-продажу зазначеного костюма та повернення сплаченої за нього суми.
При встановленні зазначених фактів судами не було порушено норм процесуального права, рішення судів у цій частині відповідають вимогам матеріального права та встановленим обставинам справи.
Разом з тим, ухвалюючи рішення про відшкодування моральної шкоди, суди виходили з того, що така відповідальність передбачена ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Проте погодитися з таким висновком судів не можна.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» та п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року № 5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Проте задоволення такої вимоги за умови її пред'явлення можливе з урахуванням положень п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», який передбачає право споживачів на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією (товар, робота чи послуга, що виготовляється, виконується чи надається для суспільних потреб), у випадках, передбачених законом.
Покладаючи на СПД ОСОБА_2 обов'язок відшкодування завданої моральної шкоди, суди на зазначені вимоги закону уваги не звернули та не врахували, що за змістом п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» відшкодуванню підлягає моральна шкода, завдана небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією, у випадках, передбачених законодавством.
За таких обставин, оскільки фактичні обставини справи судами встановлено повно, але неправильно застосовано матеріальний закон, який регулює спірні правовідносини, рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині відшкодування моральної шкоди відповідно до вимог ст. 341 ЦПК України підлягають скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову в позові.
У решті - рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Ухвала Верховного Суду України від 24 12 2008р. у справі № 2732135 [Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу: www.reyestr.court.gov.ua
6 Відповідно до частин 1, 3 статті 698 ЦК України за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов'язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його.
До відносин за договором роздрібної купівлі-продажу з участю покупця-фізичної особи, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо договором купівлі-продажу встановлений обов'язок продавця передати покупцеві певний набір товару у комплекті (комплект товару), зобов'язання є виконаним з моменту передання продавцем усього товару, включеного до комплекту. Продавець зобов'язаний передати весь товар, який входить до комплекту, одночасно, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання (стаття 683 ЦК України). Стаття 1 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає, що недоліком є будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем).
Істотним недоліком є недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: він взагалі не може бути усунутий, його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів або він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.
Згідно з частиною 3 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати: 1) безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк; 2) відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги); 3) безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи; 4) відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи; 5) реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору
ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом про захист прав споживачів, в обґрунтування якого зазначала, що 2 грудня 2009 року між нею та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 було укладено договір № 202450, відповідно до якого фізична особа-підприємець ОСОБА_6 зобов'язувався передати металопластикові конструкції у власність ОСОБА_5, яка мала сплатити за них 2805 гривень. Також вказувала, що при прийнятті товару вона виявила, що підвіконня та москітна сітка доставлені не були, претензії щодо усунення недоліків фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 задоволено не було, а тому просила розірвати договір та стягнути вартість неякісного товару та відшкодувати моральну шкоду.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2011 року рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2011 року змінено.
Виключено з мотивувальної частини рішення висновок суду відносно встановлення факту відсутності замовлення на доставку підвіконня та москітної сітки.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_5 звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи також вбачається, що після доставки та монтажу вікон профілю «Decco» позивачем було виявлено, що відповідач не доставив підвіконня та москітну сітку, що було передбачено додатком до договору № 202450 від 2 грудня 2009 року (а.с. 42), про що ОСОБА_5 2 квітня 2010 року було складено претензію про усунення недоліків, яка не була задоволена (а.с. 9).
Крім цього, на підставі пояснень відповідача апеляційний суд виключив з описової частини рішення суду першої інстанції доводи про відсутність замовлення на підвіконня та москітної сітки.
Стаття 1 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає, що недоліком є будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем).
Істотним недоліком є недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: він взагалі не може бути усунутий, його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів або він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.
В залежності від характеру недоліків цивільне законодавство встановлює способи захисту прав споживачів.
Так, згідно з частиною 3 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати: 1) безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк; 2) відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги); 3) безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи; 4) відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи; 5) реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.
Натомість, відповідно до частини 4 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Зважаючи на вищевикладене, судами належним чином не з'ясовано питання про те, чи є порушення обов'язку передати комплект товару істотним недоліком та, у зв'язку з цим, не вирішено питання про відповідність обраного позивачем способу захисту прав споживачів законодавству та обставинам справи.
З огляду на це суди дійшли правильних висновків щодо відсутності у позивача права на відшкодування моральної шкоди, оскільки споживач має право на відшкодування моральної шкоди лише у разі, коли така шкода заподіяна небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.
Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справвід 4 04 2012р. у справі № 23670917 [Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу: www.reyestr.court.gov.ua
Информация о работе Застосування законодавства про захист прав споживачів