Автор работы: Пользователь скрыл имя, 05 Ноября 2013 в 00:55, дипломная работа
Актуальність теми. Сучасний етап бібліотечної справи в Україні має ряд особливостей, які позначили необхідність якісно нових підходів до проблем вдосконалення управління вітчизняними бібліотеками. Вступ світової спільноти в інформаційну еру, політичні та економічні реформації зумовили різкий стрибок у підвищенні темпів розвитку і складності зовнішнього середовища бібліотек. У зв'язку з цим сьогодні потрібна більша різноманітність управлінських систем, їх потенційна гнучкість, здатність швидко пристосовуватися як до зовнішніх, так і внутрішніх змін.
Безплатних послуг не буває. Є послуги, оплачені читачами своїми податками, і які реалізуються через їхню оплату державою з бюджету. І є послуги, які оплачуються самими читачами. Тому основні послуги переважно називають безплатними, а додаткові та прибібліотечні - платними.
* * *
Завдяки маркетинговій діяльності бібліотека сама себе змушує аналізувати, виміряти та пристосовувати до ситуації свої технологічні процеси, внутрішню структуру і нові ідеї. Маркетинг дозволяє чіткіше визначити внутрішні проблеми.
Говорячи про маркетингову концепцію, ми маємо на увазі такий підхід до прийняття рішень в усіх сферах діяльності бібліотеки, який би забезпечив загальний успіх. Це повинно знаходити своє відображення в різноманітних видах організаційної, управлінської, збутової роботи.
З метою максимально повного задоволення потреб реальних та потенційних користувачів, поліпшення бібліотечного обслуговування, виходячи з маркетингової концепції, бібліотека мусить постійно проводити дослідження по вивченню попиту.
ВИСНОВКИ
Актуальність застосування інформаційно-бібліографічного маркетингу в бібліотечній сфері підкреслюється своєрідністю і унікальністю ролі бібліотек у суспільному житті України. У складних соціально-економічних умовах бібліотека необхідна як організація, що дотримується принципу загальнодоступності своїх інформаційних ресурсів.
Маркетинг дозволяє: організовувати роботу на основі запиту користувача, формувати та стимулювати попит; отримувати прибутки за рахунок надання деяких послуг за плату; оптимізувати бібліотечну технологію, кардинально змінюючи підхід до справи, бо один з етапів реалізації маркетингової концепції - це збір внутрішньої та позабібліотечної інформації, знаходження та усунення "вузьких" місць; змінити стереотипи щодо бібліотеки як консервативної установи, бо маркетинг вимагає постійного аналізу та введення інновацій, щоб існувати серед конкурентів; зберегти або навіть збільшити штат бібліотеки, щоб задовольнити зростаючі потреби і запити користувачів; підняти престиж бібліотеки.
Націлює на пріоритетний облік потреб користувачів в системі управління бібліотекою, на найбільш розумний розподіл і використання ресурсів (фінансових, кадрових, технічних), виходячи з того, що потрібно користувачеві.
З урахуванням цих доказів можна підсумувати, що маркетинг дозволяє вижити бібліотекам у кризові часи, коли скорочується фінансування, коли бібліотеці приходиться доводити право на подальше існування. Спирання на маркетинг як систему управління та трансформації бібліотеки в ринковій економіці ставе її в більш вигідне положення у зрівнянні з традиційно працюючими бібліотеками. Маркетинг принципово перебудовує бібліотеку, мислення бібліотекарів, повертає їх в бік користувача і тим самим полегшує ідентифікацію їх реакції на вимоги ринку.
Таким чином, маркетинг є соціально необхідним явищем, тому при його використанні виграють обидві сторони. Вигідність для бібліотеки заключається у тому, що її робота оцінюється певним рівнем, росте престиж, покращується матеріально-технічне забезпечення. Користувач виграє тому, що бібліотекарі визначають його потреби, бажання і надають послуги, які задовольняють ці потреби.
Маркетинг - спланований підхід до виявлення і залучення окремих груп користувачів, їхнього обслуговування і завоювання їхньої підтримки, що сприяє подальшому розвитку бібліотеки і тих послуг, які вона надає.
В ході дослідження використано теоретико-методологічний рівень (фундаментальний), коли вивчалась теорія і методологія маркетингу з поступовим переходом від експериментального рівня, коли створювались бюро платних послуг, відділ маркетингу, центр фандрейзингу, до теоретико-методичного рівня (практичного), коли вироблялись рекомендації щодо впровадження маркетингу.
Соціальні зміни, які
відбулися в останнє
Застосовуючи системний підхід до дослідження бібліотеки, зауважимо, що бібліотека як система характеризується своєю різноплановістю, чутливістю до змін, значною кількістю елементів та підсистем, відповідним числом завдань та функцій. Визначимо сутність цієї системи.
На початку ХХІ століття сутність бібліотеки полягатиме в тому, що вона покликана збирати, зберігати і видавати інформацію, що сприятиме піднесенню інтелектуального та культурного потенціалу суспільства.
Підсумовуючи вищесказане,
зауважимо, що сучасна бібліотека повинна
стати культурно-інформаційним
В основу розробки інформаційно-бібліографічного маркетингу покладена класична теорія маркетингу, розроблена Ф. Котлером, яка постійно доповнюється новими дослідженнями зарубіжних та вітчизняних науковців.
На данний момент велика кількість науковців досліджує питання теорії інформаційно-бібліографічного маркетингу, та проблеми впровадження його у діяльність бібліотек.
Проте немає повноцінних монографій з бібліотечного маркетингу, більшість фахівців переважно розглядають окремі елементи маркетингу, а не весь його комплекс. Серед бібліотекознавчої літератури по проблемі, що досліджується, переважають публікації в періодичній пресі.
Шляхом удосконалення бібліотечної діяльності я вважаю –впровадження інновацій, які стали невід’ємною частиною бібліотечного життя. Вони допомагають бібліотекам стати конкурентоздатними, запроваджувати нові бібліотечні послуги, формувати позитивний імідж в суспільстві і конкретній громаді.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
С. 34-37.
Л. М. Мельниченко. – М.: Прогрес-Традиція, 2000. – 256 с.
А. Н. Ванеева, В. А. Минкиной. – СПб., 2005. – С. 177-180, 344.
Л. Н. Герасимова, О. Н. Кокойкина. — М. : Изд-во Моск. ин-та культуры, 1993. — 60с.
№ 3. — C. 46-60.
№ 3.— C. 12–19.
В. А. Ильганаева . — Х. : ХГАК, 2001. — 52 с.
С. 30 – 37.
С. 131-152.
б-ки. — 2001. — № 9. — С. 4-15.
С. 265–278.
736 с.
И. М. Суслова // Библ. дъло . — 2008. — № 5. — С. 38-40.
№ 4 . — С.35-36.
92 с.
Н.К. Моїсеєва, Г.Д Костіна, М.В. Конишева . — М.: МІЕТ, 2000. —
163 с.
М.С. Слободяник. — Х.: ХДАК, 1998. – 84 с.