Аналіз фінансових результатів банку (на прикладі ПАТ ’’Альфа-Банк’’)

Показник продуктивності працівників банку аналізується через порівняння його з плановим показником, а також з аналогічним  показником відповідного періоду минулого звітного року або з аналогічними показниками інших банків. При  цьому необхідно звернути увагу на те, що ці показники суттєво різнитимуться в разі порівняння банків з невеликою кількістю працівників (але з високою заробітною платою) і банків з великою чисельністю низькокваліфікованих працівників (з низькою заробітною платою) істотно різняться[5].

При аналізі дохідності ПАТ’’Альфа-Банк’’ також необхідно враховувати, що з погляду оцінки якості дохідної бази банків не менш значними, ніж високий рівень доходів, є стабільний та довготерміновий характер їх отримання, що пояснюється специфікою банківської діяльності. Стабільними доходами банку є ті, що залишаються практично постійними протягом досить тривалого терміну і можуть легко прогнозуватися на перспективу. Більша стабільність притаманна доходам від основної діяльності банку. Але потенційно прибутковіші операції банку мають, як правило, підвищений ризик. Тому відсутність стабільності доходів відображає ризикованість банківського бізнесу, зростання нестабільності доходів свідчить про погіршення якості доходів.

Тобто при аналізі  фінансових результатів, варто оцінити не лише рівень дохідності,а й якість отриманих доходів. Для цього застосовують такі розрахункові показники:

• середньоквадратичне відхилення дохідності, низьке значення якого вказує на високу якість доходів;
• коефіцієнт варіації, високий рівень якого означає завищений ризик та нестабільну дохідність;
• індекс нестабільності доходів, що відображає варіацію між дійсною та можливою дохідністю банку, зростання значення якого вказує на низьку якість доходів[13, c. 8].

Важливим аспектом удосконалення методики аналізу фінансових результатів банку може стати розрахунок наступного показника - рівень іншого операційного доходу (ІОД) відносно загальних активів (А) характеризує ступінь залежності фінансового стану банку від «нетрадиційних» доходів. Збільшення цього показника може свідчити про здорову диверсифікацію платних послуг або про хибне тяжіння до спекулятивних прибутків для покриття дефіциту основного процентного доходу банку[16,c.318]. 
,                                                                                           (3.2)

де РІОД - рівень іншого операційного доходу; ІОД- інший операційний дохід; А – активи банку.

Таблиця 3.2

Рівень іншого операційного доходу ПАТ’’Альфа-Банк’’ за період 01.01.2010-01.01.2012 рр.

Показники	01.01.2010	01.01.2011	01.01.2012
Інший операційний  дохід,тис.грн.	6740776	4 499 891	3 936 294
Активи банку,тис.грн.	33098691	32748826	33538715
РІОД, %	20,37	13,74	11,74

Джерело: Дані річної звітності ПАТ’’Альфа-Банк’’ (Електронний ресурс,режим доступу: http://www.alfabank.com.ua )  

Отже, результати дослідження  свідчать про те, що діяльність  ПАТ’’Альфа-Банк’’  мало залежить від нетрадиційних доходів. Рівень іншого операційного доходу постійно знижується протягом періоду,що аналізується: з 20,37% до 11,74%. До складу інших операційних доходів ПАТ’’Альфа-Банк’’  належать агентські винагороди, доходи за продаж бланків векселів,винагороди за організацію інкасації та доходи від факторингових операцій з юридичними особами. Така ситуація є неоднозначною: з одного боку, банк не залежить від інших операційних доходів, проте це також може бути свідченням відсутності диверсифікації джерел доходів та високим ризиком банку.

Варто здійснити і  більш поглиблений аналіз витрат банку. Для оцінки рівня витрат важливо дослідити динаміку коефіцієнта, який характеризує співвідношення процентного і непроцентного чистого доходу, що розраховується за формулою[16, c.259]:

К = (Дн – Вн) : Мп,                                                                 (3.3)

де Дн — непроцентні  доходи; Вн — непроцентні витрати;Мп — процентна маржа банку.

Значення розрахованого  коефіцієнта необхідно порівняти  зі світовими стандартами (48—67 %).

 Аналітики ПАТ’’Альфа-Банк’’ для більш поглибленого аналізу прибутку можуть здійснити його факторний аналіз. Це дозволить з’ясувати, що призвело до зростання(скорочення) прибутку, та спрогнозувати фінансовий результат на декілька наступних періодів.

 Як уже зазначалося в Розділі 1 дуже важливими факторами, що обумовлюють суму прибутку до оподаткування, є:

• обсяг капіталу банку;
• рівень ефективності використання активів банку;
• мультиплікативний ефект капіталу;
• рентабельність доходу.

Обсяг капіталу відображається у пасиві балансу банку. 
Рівень ефективності використання активів банку характеризує показник дохідності активів (Да), який розраховується як відношення доходів банку (Д) до сукупних активів (А) [16,c.162]:

  ,                                                                                         (3.4)

де  - дохідність активів;  - доходи банку; - середні активи.

Мультиплікатор капіталу — це показник максимальної здатності банку залучати депозити і видавати кредити чи розширювати ланку «депозит — позичка» в розрахунку на одну грошову одиницю свого капіталу, тобто мультиплікатор — це важіль управління банком структурою власного і залученого капіталу, за допомогою якого він повинен забезпечити потрібну структуру капіталу (співвідношення власного і залученого капіталу), тобто бажану збалансованість між капітальною базою (власним капіталом) і її можливостями залучення додаткових фінансових ресурсів[13, c.8]. Мультиплікатор капіталу (Мк) визначається відношенням сукупних активів до балансового капіталу банку (К):

Мк = А / К                                                                            (3.5)

де  Мк - мультиплікатор капіталу; А – активи банку; К – капітал банку.

Рентабельність доходу (Rд) обчислюється відношенням прибутку до оподаткування (П) до доходу банку:

Rд = П / Д                                                                             (3.6)

де  Rд – рентабельність доходу; П – прибуток до оподаткування; Д – доходи банку.

Залежність прибутку від названих факторів характеризується чотирифакторною мультиплікативною моделлю:

П = К · Да · Мк · Rд                                                               (3.7)

Факторний аналіз прибутку на основі даної моделі здійснюється за допомогою модифікованого методу ланцюгових підстановок і складається з таких елементів.

Загальна зміна прибутку до оподаткування у звітному періоді (∆П):

∆П = П1– По ,                                                                         (3.8)

де П1— прибуток звітного року; П0 — прибуток минулого року.

Оцінка кількісного  впливу факторів на відхилення за прибутком  до оподаткування[13, c.7].:

а)вплив зміни капіталу —                  (3.9)

де (К – К0) — відхилення по капіталу; Да0 — дохідність активів у минулому році; Мк.0 — мультиплікатор капіталу у минулому році;Rд0 — рентабельність доходу у минулому році;

б) вплив зміни дохідності активів

 —                                                            (3.10)

де Да — дохідність активів звітного року;

в) вплив зміни мультиплікатора  капіталу —

                                                                 (3.11)

де Мк — мультиплікатор капіталу звітного року;

г) вплив зміни рентабельності доходу 

—                                                             (3.12)

де Rд0 — рентабельність доходу звітного року.

Скориставшись інформацією  щодо капіталу, активів та фінансових результатів діяльності банку, працівники банку зможуть оцінити вплив названих факторів на зміну прибутку до оподаткування .

ВИСНОВКИ

Під час даного дослідження було з’ясовано, що аналіз фінансових результатів діяльності комерційного банку є одним з найважливіших напрямків в його роботі. Оцінка доходів, витрат і прибутковості дає можливість вивчення результатів діяльності  банку, а отже, і оцінки ефективності його як комерційного підприємства. Основною метою аналізу фінансових результатів комерційного банку є виявлення потенційних резервів зростання дохідності банківської діяльності. Для інформаційного забезпечення аналізу доходів і витрат можна використовувати всі види директивної, нормативної, облікової, фінансової, статистичної, довідкової та методичної інформації.

 В процесі  написання курсової роботи визначено  сутність таких понять як доходи, витрати та прибуток банку.  Найбільш узагальненими є визначення, які надає Герасимович А.М., доходи  комерційного банку - це зростання  економічних вигод протягом періоду, що аналізується, в результаті реалізації банківського продукту та іншої діяльності банку у вигляді збільшення активів або зменшення зобов'язань. Витрати — це зменшення економічної вигоди в аналізованому періоді внаслідок проведення комерційним банком фінансових та господарських операцій, які зменшують активи або збільшують заборгованість.

 Визначено  сутність прибутку як економічної  категорії. Прибуток характеризує стійкість кредитної установи. Він необхідний для створення адекватних резервних фондів, стимулювання персоналу і керівництва до розширення та вдосконалення операцій, скорочення витрат і підвищення якості послуг, що надаються, і, зрештою, для успішного проведення наступних емісій і відповідно збільшення капіталу, який дає змогу розширити обсяги і поліпшувати якість наданих послуг

Аналіз прибутковості — це складне завдання з певних причин. По-перше, кожен аспект банківських операцій впливає на його прибутковість і має братися до уваги. По-друге, правила бухгалтерського обліку щодо визначення доходів і витрат складні, тому завжди залишається місце для довільних суджень та інтерпретацій. Метою аналізу прибутку та рентабельності є виявлення основного центру прибутковості банку та факторів, які впливають на збільшення величини прибутку та підвищення рентабельності банку на основі ефективного управління доходами і витратами.

Охарактеризовані  основні методики аналізу ефективності діяльності комерційних банків. Визначено, що в економічній літературі пропонуються різноманітні підходи до аналізу ефективності банківської діяльності, але найпопулярнішою є методика декомпозиційного аналізу прибутковості власного капіталу (return on equity decomposition analysis), або модель Дюпона.

Проведено дослідження  світових методик аналізу ефективності банківської діяльності. З’ясовано що, крім популярної в Україні  методики декомпозиційного аналізу, для оцінки ефективності банківської діяльності у світі застосовуються й інші методичні підходи: маржинальний аналіз, оцінювання ефекту масштабу банківських операцій, кореляційно-регресійний аналіз залежності фінансових результатів діяльності від обсягів активів, капіталу або окремих операцій банку.

Проаналізувавши фінансові результати ПАТ «Альфа-Банк» встановлено:

• ПАТ «Альфа-Банк»  є універсальним комерційним банком,який займає лідируючі позиції у всіх сегментах банківського сектору;
• загальний розмір  його доходів  суттєво зменшився за період,що аналізується. Це може бути наслідком кризи, зменшенням об’ємів кредитування та недовірою населення до банківської системи;
• основна частина доходів – процентні. Це свідчить про те, що кредитна діяльність ПАТ’’Альфа-Банк’’ та інвестиційна діяльність(значна частка боргових цінних паперів в торговому портфелі та портфелі на продаж) пов’язана з високими ризиками.
• банк прагне диверсифікувати джерела отримання доходів. Збільшуються обсяги розрахунково-касового обслуговування, оперативного лізингу та число агентських угод укладених банком. Це підтверджує зростання частки комісійних доходів;
• показник дохідності активів перевищує рекомендоване значення,отже, банк ефективно розміщує свої активи;
• банк мінімізує витрати,як наслідок – зростає фінансовий результат ПАТ’’Альфа-Банк’’;
• розмір основних операційних доходів, які отримує банк, достатній для забезпечення його діяльності та покриття витрат;
• коефіцієнти витратності та рентабельності не відповідають рекомендованим значенням,але мають позитивну тенденцію.