Гроші: походження, сутність і функції

Ситуація на грошово-кредитному ринку в січні – вересні 2009 р. відповідала процесам, які мали місце в реальному секторі економіки. Відповідно до змін у макроекономічному та політичному середовищі розвиток грошово-кредитного ринку мав суттєві відмінності. Особливістю І кварталу було збереження значної напруги на грошово-кредитному ринку, яка проявилася в продовженні відпливу коштів з банківської системи, зниженні ліквідності банківської системи, дефіциті іноземної валюти на ринку, тощо. Натомість у ІІ кварталі ситуація значно покращилася, що позитивно відобразилося як на стані валютного ринку, так і на показниках, що характеризують обсяги активних та пасивних операцій банків, а також вартість коштів. Серед факторів, що сприяли покращенню ситуації на грошово-кредитному ринку в ІІ кварталі можна виділити поліпшення показників розвитку реального сектору та платіжного балансу, усунення політичної напруги навколо діяльності Національного банку України, скасування законодавчих рішень, які обмежували незалежність Національного банку України в проведенні грошово-кредитної політики, отримання ефекту від стабілізаційних заходів, ужитих Національним банком України наприкінці 2008 – початку 2009 років та ін.

Проте стимулюючі заходи, які вживав Національний банк України, не знайшли адекватної підтримки з боку структурних та бюджетних механізмів. Як наслідок, значні обсяги вільної ліквідності, які мали банки, у ІІІ кварталі п.р. почали тиснути на валютний ринок. Вищезазначене разом із політичними закидами на адресу Національного банку України зумовлювало посилення девальваційних та інфляційних очікувань, спровокувало підвищення попиту на іноземну валюту та уповільнення позитивних тенденцій в динаміці депозитів.

У ІІІ кварталі 2009 р. унаслідок погіршення ринкових очікувань та збільшення майже вдвічі (порівняно з аналогічним періодом минулого року) платежів українських резидентів за зовнішніми зобов’язаннями дефіцит іноземної валюти на ринку посилився. Як результат, офіційний обмінний курс гривні до долара США за квартал знизився на 4,9% (з початку року на 4,0%) – до 8,01 грн./дол. США. Відносно євро гривня за цей період подешевшала на 8,3% (7,4%) – до 11,65 грн./євро, а до російського рубля на 8,6% (1,6%) до 2,66 грн./10 рублів, відповідно.

Від’ємне сальдо інтервенцій Національного банку України у ІІІ кварталі 2009 р. збільшилося в 1,7 рази порівняно з ІІ кварталом і становило 3 222 млн. дол. США. (за 9 місяців п. р. – 9 491,5 млн. доларів США). У тому числі на цільових аукціонах було продано 469    млн. дол. США,    в    еквіваленті    (з    початку    запровадження    аукціонів    – 1113,6 млн. дол. США в еквіваленті).

Крім того, у вересні  Національний банк України розпочав проведення аукціонів з продажу  іноземної валюти без обмеження  мети її купівлі. На таких аукціонах  заявки уповноважених банків задовольнялися, починаючи з найвищого запропонованого курсу до найнижчого, визначеного Національним банком України як курс відсікання. У вересні було проведено чотири таких аукціони, на яких було продано іноземної валюти на суму 287,3 млн. дол. США.

На готівковому сегменті валютного ринку обсяг перевищення попиту над пропозицією в ІІІ кварталі (2,5 млрд. дол. США) збільшився майже до рівня найбільш кризового І кварталу (2,6 млрд. дол. США), тоді як у ІІ кварталі він становив 0,6 млрд. дол. США.

Активні дії Національного банку України з проведення інтервенцій з продажу іноземної валюти призвели до скорочення міжнародних резервів. Водночас отримання Україною зовнішніх позик сприяло збільшенню обсягу міжнародних резервів протягом ІІІ кварталу на 2,9% (зменшення з початку року на 10,9 %) – до 28 126,9 млн. дол. США (в еквіваленті) за станом на 01.10.2009, що було достатньо для фінансування майбутнього імпорту товарів та послуг протягом 5,8 місяця.

Девальвація обмінного  курсу гривні через погіршення ринкових очікувань учасників ринку призвела до певного уповільнення динаміки зростання депозитів, загальний обсяг яких у ІІІ кварталі збільшився на 0,4% порівняно із приростом на 0,9% у ІІ кварталі. З початку року загальний обсяг депозитів знизився на 11,1% – до 318,1 млрд. грн., у т. ч. у національній валюті – на 16,7% – до 166,9 млрд. грн., в іноземній валюті – на 4,0% – до 151,2 млрд. грн.

Національний банк України, здійснюючи регулювання грошово-кредитного ринку в умовах негативного впливу світової фінансово-економічної кризи, проводитиме гнучку та виважену грошово-кредитну політику, спрямовану, з одного боку, на нівелювання інфляційного та девальваційного тиску, а з іншого – на підтримку ліквідності банківської системи на рівні, достатньому для виконання нею своїх функцій.

2.3  Грошові агрегати

Велику роль у реалізації грошово-кредитної  політики відіграють грошові агрегати. Вони розкривають структуру грошової маси на основі принципу ліквідності, коли до першого агрегату належать готівка і чеки, яким властива найвища ліквідність, а до наступних – менш ліквідні платіжні і розрахункові засоби. Також важливим і цікавим у грошовому агрегуванні є принцип нарощування, за яким у кожний наступний агрегат входить попередній.

Грошові агрегати дають чітке уявлення про те, що собою являє грошова маса, з яких елементів вона складається. Грошові агрегати свідчать, що в розвинених країнах, наприклад у США, готівкові гроші, які найчастіше належать до паперових, по-перше, становлять усього 5 % їхнього загального обсягу, а по-друге, вони є банкнотами, тобто борговими зобов’язаннями банків. Чеки, депозитні сертифікати та інші платіжні й розрахункові документи відображають рух реальних грошей, а значить, – реального позикового капіталу. І нарешті, до найвищих грошових агрегатів належать цінні папери держави і банків, які зарубіжні економісти називають “майже гроші ”, але водночас зазначають, що вони мають досить високу ліквідність і можуть швидко перетворитися на готівку.

Грошове агрегування  дає змогу чітко визначити  особливості грошової системи України, вказуючи на низький рівень монетизації економіки в Україні, високу питому вагу готівки, низький обсяг власної частки вищого грошового агрегату М3. Ще однією особливістю є виділення такого грошового утворення, як грошова база та грошовий агрегат М0.

Отже, можна визначити  причини, які зумовили такі відмінності.

Низький рівень монетизації економіки у 1990-х  роках, спричинений глибоким і довгостроковим спадом виробництва, коли його скорочення обумовлювало необхідність обмеження кількості грошей. Після запровадження 1996 р. національної грошової системи коефіцієнт монетизації у 1997 р. становив лише 13,5 %. На початку економічного зростання у 2000 р. він дорівнював 15,7 %, а у 2002 р. досяг майже 25 %, також зростаючи у по-дальшому. Рівень монетизації економіки України на початок 2006 р. становив 48,6 %, 2007 р. – 48, а на 01.01.2008 дорівнював 55,8 %⁹. Таким чином, показник монетизації, починаючи з 2000 р., значно зріс, але його зростання є недостатнім. На нашу думку, такий стан є результатом нестійкої економічної та політичної ситуації в країні.

Зростанню рівня  монетизації економіки останнім часом сприяло швидке збільшення грошової маси в країні (агрегату М3). Відповідну динаміку змін загальної  грошової маси і агрегатів М0, М1 та М2 представлено в табл. 1. На підставі цих даних можна визначити, що в 2001 р. грошова маса в порівняно з попереднім роком зросла майже на 42 %, 2002 р. – на 42, 2003 р. – на 47, 2004 р. – на 32, 2005 р. – на 54, 2006 р. – на 34,5 та 2007 р. – на 65,6 %. У результаті грошова маса (М3) у 2007 р. досягла 396,156 млрд грн та складає приблизно 55,8 % до ВВП. І це при тому, що в розвинених країнах рівень монетизації економіки становить: у Великобританії – 100 %, Німеччині – 70, Швейцарії – 120, США – 70, Китаї – 100–120 %.

Таким чином, незважаючи на зростання рівня монетизації економіки України, залишається проблема його подальшого підвищення. Адже недостатня кількість грошей зумовлює збільшення кредиторської та дебіторської заборгованості, а також інші негативні процеси. Емісія грошей може призвести до перевищення сумою грошей вартості товарів і послуг в обігу та невиправданого зростання цін й інфляції. Тому основною умовою та чинником підвищення рівня монетизації економіки є розвиток національної економіки, зростання обсягів виробництва, збільшення ВВП.

Таблиця 2.1

Обсяги грошової маси на кінець року, млрд грн

Розраховано за: Бюлетень НБУ. – 2008. – № 5.

Отже, економічні та монетарні методи спроможні забезпечити  зростання рівня монетизації економіки країни тільки в гармонійному поєднанні, не допускаючи зростання інфляції.

В Україні обсяги грошової бази становлять її складові, до яких належать: сума готівки, яка перебуває поза банківською системою; загальні резерви комерційних банків; сума обов’язкових та позанормативних резервів готівки в касах. Це та частина грошової маси, яка визначається безпосередньо Національним банком України. Він здійснює емісію грошей і регулює цей процес, встановлює нормативи обов’язкових і позанормативних резервів готівки у касах.

У країні, де готівкові  гроші становлять половину загальної  грошової маси, наявність грошової бази є необхідною і зручною формою регулювання обігу грошей та підтримання їх стабільності. Вона дає змогу швидко впливати на обсяги грошової маси, які протягом останніх років змінювалися таким чином: на 01.01.2005 грошова база складала 53,76 млрд грн, на 01.01.2006 – 82,76, на 01.01.2007 – 97,2 та на 01.01.2008 – 141,9 млрд грн.

Аналізуючи ці дані, можна стверджувати, що найстрімкіше збільшення грошової бази спостерігалося протягом 2007 р.: вона зросла на 44,7 млрд грн, а її приріст на 01.01.2008 порівняно з 01.01.2007 становив 46 %. Таким чином, грошова база в Україні має стійку тенденцію до збільшення.

В Україні до М3 належать кошти клієнтів за довірчими  операціями банків та цінні папери власного боргу банків, сума яких становить менше 1 % грошової маси. Згідно з даними НБУ (див. табл. 1) у 2007 р. грошова маса М3 досягла 396,156 млрд грн, але показник М2, який є складовою М3, становить 391,273 млрд грн. Отже, на кошти клієнтів у довірчому управлінні та цінні папери власного боргу банків у складі агрегату М3 припадає лише 4,883 млрд грн.

Розглянемо стан грошового  агрегату М3 за січень – жовтень 2009 року.

Грошовий агрегат М3 на кінець січня 2009 року становив 492.7 млрд.грн., темп його приросту уповільнився до 25.9% у річному обчисленні порівняно з 30.2% на кінець грудня 2008 року. Відбулися такі зміни компонентів грошового агрегату М3:

• готівкові кошти в обігу поза депозитними корпораціями (М0) зменшилися до 150.2 млрд.грн., темп їх
• приросту збільшився до 42.4% у річному обчисленні;
• переказні депозити в іноземній валюті та інші депозити (М2–М1) становили 274.7 млрд.грн., темп їх приросту знизився до 29.0% у річному обчисленні.

Грошовий агрегат М3 на кінець лютого 2009 року становив 470.9 млрд.грн., темп його приросту уповільнився до 18.3% у річному обчисленні порівняно з 25.9% на кінець січня.Відбулися такі зміни основних компонентів грошового агрегату М3:

• готівкові кошти в обігу поза депозитними корпораціями (М0) зменшилися до 147.5 млрд.грн., темп їх
• приросту зменшився до 38.0% у річному обчисленні;
• переказні депозити в національній валюті (М1–М0) зменшилися до 62.8 млрд.грн., темп їх приросту
• знизився до –7.1% у річному обчисленні;
• переказні депозити в іноземній валюті та інші депозити (М2–М1) зменшилися до 257.6 млрд.грн.,
• темп їх приросту знизився до 17.7% у річному обчисленні.

Грошовий агрегат М3 на кінець березня 2009 року становив 463.8 млрд.грн., темп його приросту уповільнився до 11.5% у річному обчисленні порівняно з 18.3% на кінець лютого. Відбулися такі зміни основних компонентів грошового агрегату М3:

• готівкові кошти в обігу поза депозитними корпораціями (М0) зменшилися до 147.1 млрд.грн., темп їх
• приросту зменшився до 33.9% у річному обчисленні;
• переказні депозити в національній валюті (М1–М0) збільшилися до 65.4 млрд.грн., темп їх приросту
• знизився до –11.4% у річному обчисленні;
• переказні депозити в іноземній валюті та інші депозити (М2–М1) зменшилися до 248.5 млрд.грн.,
• темп їх приросту знизився до 9.1% у річному обчисленні.

Грошовий агрегат М3 на кінець квітня 2009 року становив 465.1 млрд.грн., темп його приросту уповільнився до 8.3% у річному обчисленні порівняно з 11.5% на кінець березня. Відбулися такі зміни основних компонентів грошового агрегату М3:

• готівкові кошти в обігу поза депозитними корпораціями (М0) збільшилися до 150.7 млрд.грн., темп їх
• приросту зменшився до 29.9% у річному обчисленні;
• переказні депозити в національній валюті (М1–М0) зменшилися до 62.9 млрд.грн., темп їх приросту
• знизився до –13.3% у річному обчисленні;
• переказні депозити в іноземній валюті та інші депозити (М2–М1) збільшилися до 249.1 млрд.грн.,
• темп їх приросту знизився до 5.3% у річному обчисленні.

Грошовий агрегат М3 на кінець травня 2009 року становив 468.2 млрд.грн., темп його приросту збільшився до 9.0% у річному обчисленні порівняно з 8.3% на кінець квітня 2009 року. Відбулися такі зміни основних компонентів грошового агрегату М3: