Кредитні взаємовідносини між НБУ і комерційними банками України

Динаміку обсягів рефінансування комерційних банків НБУ наведено на рисунку. Протягом аналізованого періоду 2005 – 11 міс. 2011 рр. найменший обсяг рефінансування мав місце у 2007 р., найбільший – у 2008 р. Форми рефінансування банків розкриває табл. У 2006 і 2008 рр. найбільша частка кредитів рефінансування була надана через механізм постійно діючої кредитної лінії – овернайт (відповідно, 66,9% і 54,2%).

Із набранням чинності Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України, затвердженого постановою правління НБУ від 26.09.2006 р. № 378, починаючи  з 17.11.2006 р., було розширено спектр фінансових інструментів, які використовувалися як забезпечення кредитів рефінансування: збільшено термін проведення операцій прямого РЕПО та перелік активів, що можуть бути предметом цієї операції; запроваджено проведення операцій своп з іноземною валютою з розширенням видів вільно конвертованих валют; відмінено проведення операцій прямого РЕПО з іноземною валютою тощо (табл.).

Рисунок 3.1 – Динаміка обсягів рефінансування комерційних банків НБУ

 

Таблиця 3.1 – операції з рефінансування банків і депозитні операції НБУ

Показники	Роки
	2006		2007		2008		2009		2010
	млрд грн.	% до загальної суми	млрд грн.	% до загальної суми	млрд грн.	% до загальної суми	млрд грн.	% до загальної суми	млрд грн.	% до загальної суми
Загальний обсяг операцій, з них:	8,3	100	2,5	100	169,5	100	64,4	100	5,16	100
шляхом надання стабілізаційних  кре-дитів та інших короткострокових креди-тів на основі програми фінансового  оздоровлення	–	–	–	–	36,8	21,7	46,9	72,76	3,43	66,57
довгострокові кредити	–	–	–	–	–	–	0,67	2,59	0,98	19,08
кредити, надані шляхом проведення тендера	1	12,1	1,95	78	15,2	9	1,23	1,93	0,45	8,71
через механізм постійно діючої кредит-ної лінії рефінансування овернайт	5,55	66,9	0,43	17,1	91,8	54,2	12,7	19,76	0,18	3,47
через операції прямого репо	1,35	16,3	–	–	23,1	13,6	0,48	0,74	0,11	2,17
через операції своп з іноземною  валю-тою	0,37	4,5	–	–	2,6	1,5	1,43	2,22	Х	Х
кредити, надані під заставу  майнових прав на кошти банківського вкладу (депозиту), розміщеного в Національному банку України	0,02	0,2	0,12	4,9	–	–	–	–	–	–
Повернено кредитів	7,6	X	2,1	X	110,4	X	39,8	X	18,5	X

 

З метою забезпечення стабільної діяльності банків та сприяння стимулюванню банків щодо активного здійснення кредитування довгострокових програм суб’єктів господарювання Національним банком України прийнято Положення про порядок рефінансування банків під заставу майнових прав на кошти банківського вкладу (депозиту), розміщеного в Національному банку України, затверджене постановою правління НБУ від 29.05.2006 р. № 195. Зазначене положення забезпечило запровадження механізму трансформації частини короткострокових ресурсів банків у довгострокові з метою сприяння зменшенню розривів між термінами та обсягами за залученими банками коштами і розмішеними коштами в економіку.

У 2007 р. основною формою рефінансування комерційних банків були кредити, надані шляхом проведення тендера. Враховуючи високий рівень ліквідності банківської системи, попит на кредити рефінансування у 2007 р. був незначним.

У жовтні 2008 р. з метою  зменшення впливу зовнішньої фінансової кризи та забезпечення стабільності банків постановою правління НБУ від 11.10.2008 р. № 319 запроваджено механізм підтримання ліквідності на основі програм фінансового оздоровлення строком до одного року та оперативне підтримання ліквідності банків. За результатами вжитих Національним банком України заходів щодо запобігання кризових явищ у банківській системі було прийнято постанову правління національного банку України “ Про окремі питання діяльності банків ”, від 04.12.2008 р. № 413, якою відмінено механізм підтримання ліквідності банків на основі програми фінансового оздоровлення.

Тимчасове положення про надання Національним банком України кредитів для підтримки ліквідності банків у разі реальної загрози стабільності банківської системи було затверджено постановою правління НБУ від 25.12.2008 р. № 459, яке визначало порядок надання Національним банком України кредитів банкам у зв’язку з погіршенням їх ліквідності, зумовленої нестабільністю та падінням курсу гривні, іншими обставинами, які викликали суттєве зниження платоспроможності значної частини банків або їх позичальників. Обсяг стабілізаційних кредитів та інших короткострокових кредитів на основі програми фінансового оздоровлення становив у 2008 р. 36,8 млрд грн, або 21,7% від загальної суми рефінансування, у 2009 і 2010 рр. – відповідно, 46,9 млрд грн (72,76%), 3,43 млрд грн (66,57%).

Для завершення процесу розмежування функцій регулювання Національним банком України грошово-кредитного ринку через інструменти монетарної політики та кредитної підтримки банків з метою їх фінансового оздоровлення було прийнято Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України, затверджене постановою правління НБУ від 30.04.2009 р. та Технічний порядок проведення Національним банком операцій з банками, затверджений постановою правління НБУ від 30.04.2009 р. № 260, згідно з якими:

– національний банк України підтримував короткострокову ліквідність банків для покриття тимчасових розривів їх ліквідності у разі вичерпання ними інших можливостей підтримання ліквідності;

– зменшено максимальний термін рефінансування шляхом проведення тендерів з підтримання ліквідності банків з 365 до 90 днів, та операцій репо – з 60 до 30 днів;

– оптимізовано перелік  забезпечення за кредитами рефінансування та виключено ті фінансові інструменти, які не знайшли поширення на фондовому ринку;

– відмінено проведення операцій з обміну іноземної валюти на національну валюту (своп) тощо.

З метою активізації кредитування економіки Національний банк України впродовж 2010 р. тричі знижував облікову ставку та ставки рефінансування. Реакцією банків на таку спрямованість відсоткової політики Національного банку України було зниження вартості коштів у національній валюті. Також стимулюючі заходи Національного банку України сприяли активізації інвестиційної функції банківської системи в національній валюті – обсяг залишків за кредитами в національній валюті за 2010 р. зріс насамперед унаслідок збільшення обсягів кредитування сектора нефінансових корпорацій.

З метою зменшення негативного  впливу фінансово-економічної кризи  на діяльність банків України, забезпечення їх стабільної роботи і стимулювання кредитування економіки України було прийнято Положення про рефінансування та надання Національним банком України кредитів банкам з метою стимулювання кредитування економіки України на період її виходу на до кризові параметри, затверджене постановою правління НБУ від 04.02.2010 р. № 47, Положення про надання Національним банком України стабілізаційних кредитів банкам України, затверджене постановою правління НБУ від 13.07.2010 р. № 327, згідно з якими визначено порядок надання Національним банком України банкам України стабілізаційного та стимулюючого кредиту і процедуру зміни умов кредитного договору з Національним банком України.

Протягом 2006–2009 рр. обсяг  виданих кредитів рефінансування перевищував обсяг повернутих кредитів, у тому числі у 2008 р. – на 59,1 млрд грн, у 2009 р. – на 24,6 млрд грн. У 2010 р. обсяг повернутих кредитів перевищив обсяг наданих на 13,34 млрд грн. Значну питому вагу в обся-гах рефінансування за 2010 р. мають довгострокові кредити (19,08%).

З метою оптимізації рівня ліквідності банків та забезпечення збалансованості пропозиції грошових коштів та попиту на них Національний банк України проводить депозитні операції з банками шляхом розміщення депозитних сертифікатів Національного банку України. Протягом аналізованого періоду найбільший обсяг залучення коштів спостерігався в 2010 р. – 248,1 млрд грн і в 2007 р. – 109,6 млрд грн. Позитивне сальдо кредитних і депозитних операцій мало місце у 2006 і 2008 рр. – відповідно 7,69 млрд грн і 112,3 млрд грн.

Таким чином, визначаючи напрями вдосконалення підтримки ліквідності комерційних банків з боку НБУ, слід враховувати, що основною функцією рефінансування є забезпечення реалізації цілей і методів проведення грошово-кредитної політики НБУ та збалансування попиту і пропозиції грошей в економіці країни [6].  

ВИСНОВОК

 

Центральний банк є банком банків, кредитором в останній інстанції, тобто тільки цей банк може задовольнити додаткову потребу економіки в кредитах. У нашій країні кредитором в останній інстанції є Національний банк України. Проводячи відповідну грошово-кредитну політику, він може кредитувати комерційні банки через: операції з рефінансування, операції репо, операції з власними борговими зобов'язаннями, операції з державними облігаціями України.

Рефінансування – це забезпечення центральним банком комерційних  банків додатковими резервами на кредитній основі, тобто запозиченими резервами.

Аналіз системи рефінансування в Україні дозволив виокремити такі властиві їй проблеми: відсутність чітко окреслених критеріїв отримання емісійних ресурсів банками, не визначено цільового призначення цих ресурсів, не передбачений ретельний контроль та відповідальність банків за використання отриманих ресурсів, механізм рефінансування не був спрямований на відновлення ресурсів саме тих банків, які займаються активним кредитування реальної економіки, а надавав можливість окремим банкам використовувати емісійні ресурси НБУ для отримання надприбутків за рахунок проведення спекулятивних операцій на валютному ринку.

В цілому варто відмітити, що система  рефінансування та управління міжбанківським кредитним ринком і ліквідністю  банківської системи постійно знаходиться  в розвитку. При цьому така ситуація характерна не лише для країн, які  розвиваються, але і для країн  з достатньо розвинутою фінансовою системою. Тому в Україні необхідно  розвивати та удосконалювати систему  рефінансування. Адже створення ефективної сучасної системи рефінансування сприятиме  стабільності в банківській системі  та дасть поштовх до її розвитку.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Закон України «Про Національний банк України» від 20.05.1999р. № 679-XIV // Законодавчі  і нормативні акти з банківської  діяльності. – 1999. – №7. – С.3-23.
2. Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України. Затверджено постановою Правління Національного банку України № 259 від 30 квітня 2009 року // http://zakon.rada.gov.ua
3. Адамик Б.П. Центральний банк і грошово-кредитна політика: Навчальний посібник. – Тернопіль: Карт-бланш, 2007. – 393 с.
4. Ващенко Ю.В. Банківське право: Навч. посібник. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 344 с.
5. Кузьмак О.М. Забезпечення стійкості банківської системи шляхом рефінансування / О.М. Кузьмак // Наукові записки Національного університету “Острозька академія”. – 2010. – Вип. 13. – С. 287–294.
6. Миськів Г.В. Розвиток банківської сис-теми України в сучасних умовах / Г.В. Миськів, О.В. Пилип’як // Науковий вісник НЛТУ України. – 2009. – Вип. 19.8. – С. 203–207.
7. Міщенко С.В. Проблеми забезпечення ліквідності банків на основі використання механізмів рефінансування / С.В. Міщенко // Фінанси України. – 2009. – № 7. – С. 75–88.
8. Основні тенденції грошово-кредитного ринку України за листопад 2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/.
9. Пуховкіна М.Ф. Еволюція політики рефінансування в Україна / М.Ф. Пуховкіна // Фінанси, облік і аудит. – 2010. – № 16. – С. 145–152.