Роль грошей у розвитку економіки України

Одержавши виторг від реалізованої продукції, підприємство поступове, частинами витрачає її на покупку сировини, палива, матеріалів, частину отриманого прибутку воно теж використовує не відразу, а через деякий час після її надходження. У підсумку утворяться тимчасово вільні кошти на рахунках підприємств у банках. Тимчасове вивільнення засобів відбувається також і в результаті того, що вартість основних фондів переноситься на вироблені товари вроздріб і повертається до підприємств у грошовій формі.

Витрачаються ці засоби поступово, у зв'язку з чим утворяться вільні грошові ресурси у виді невикористаних амортизаційних фондів. Заробітна плата робітникам та службовцям звичайно виплачується один або два рази на місяць, а надходження грошей за продану продукцію відбувається частіше, що теж забезпечує на визначені терміни вивільнення коштів. Надходження коштів у бюджет і їхня витрата не завжди збігаються в часі, тому на якийсь період утворяться вільні залишки коштів.

Грошові заощадження виникають у населення в зв'язку з перевищенням доходів над поточними витратами. Зберігаючи засоби на рахунках, населення передає їх у тимчасове користування банкам, що використовують ці засоби як ресурси для кредитування.

Потреба в засобах у всіх осередках суспільства коливається. В економічних суб'єктів звичайно в обороті знаходиться сума власного капіталу, і в періоди, коли потреба в засобах перевищує мінімум, вона може задовольнятися за рахунок одержання позикових засобів. Таким чином, тимчасово вільні кошти не залишаються невикористаними, а утягуються у корисний господарський оборот, що прискорює темпи відтворення і сприяє найбільш раціональній витраті всіх грошових фондів. Засоби позичкового фонду використовуються для капітальних вкладень – відтворення основних фондів у випадках, коли галузі чи підприємству необхідно здійснити витрати до фактичного нагромадження ресурсів (амортизації, прибутку). З ростом економіки і розвитком господарства збільшується і розмір кредитних ресурсів. Таким чином, до складу ресурсів для кредитування (позичкового фонду) входять грошові резерви підприємств і організацій, що вивільняються в процесі кругообігу капіталу, грошові резерви, що виступають у виді спеціальних фондів, а також фонд амортизаційних відрахувань, використовувані для капіталовкладень, державний грошовий резерв, що складається із сум поточних грошових ресурсів бюджету, фонд коштів, спеціально виділюваний для розвитку кредитних відносин (наприклад, для довгострокового кредитування капіталовкладень), грошові нагромадження населення, акумульовані банками, емісія грошових знаків, здійснювана відповідно до потреб росту обороту готівки. Кредит є засобом міжгалузевого і міжрегіонального перерозподілу грошового капіталу. Кредитні відносини обумовлені безупинним кругообігом засобів у господарстві і дозволяють ефективно використовувати усі фонди коштів для потреб виробництва, торгівлі і споживання.

Об'єктивна необхідність кредиту обумовлена особливостями кругообігу капіталу, якими є: постійне утворення грошових резервів і виникнення тимчасових додаткових потреб у них; різна тривалість обороту засобів в окремих осередках господарства, тісне переплетення наявного і безготівкового обороту засобів; відокремлення капіталу в рамках економічних суб'єктів.

Об'єктивність існування, утворення і використання позичкового фонду і конкретної форми його руху – кредиту викликається необхідністю:

• подолання протиріч між постійним утворенням грошових резервів, що осідають у процесі обороту в підприємств різних форм власності, бюджету і населення, і повним використанням їх для нестач відтворення;
• забезпечення безупинного процесу кругообігу капіталу в умовах функціонування численних галузей і підприємств із різною тривалістю кругообігу засобів (від одного дня до декількох років);
• організації функціонування засобів обігу і платежів, заснованих на кредитному характері емітування грошових знаків і безготівкових засобів; комерційної організації керування підприємствами.

 У процесі кругообігу  капіталу вільні ресурси, що вивільняються в одних господарських ланках, можуть бути використані в інші. Справа в тім, що в різних галузей і підприємств час виробництва і реалізації продукції неоднаковий. Коли продукція в одного виробника готова, у покупця може не виявитися досить засобів для її придбання. Така різна швидкість обороту засобів у різних, тісно зв'язаних між собою господарських організацій вимагає залучення кредитів для забезпечення безперебійного процесу виробництва і реалізації продукції. Об'єктивна необхідність кредиту обумовлена також комерційною організацією керування підприємствами в умовах ринку, коли на кожнім підприємстві в процес безупинного кругообігу індивідуального капіталу виникає потреба в додаткових сумах чи, навпаки, тимчасово вивільняються грошові ресурси. За допомогою кредитного механізму ці коливання гнучко регулюються і підприємства дістають кошти, потрібні їм для нормальної роботи. Особливо велика роль кредиту в організації оборотного капіталу підприємств, що мають сезонні умови постачання, чи виробництва реалізації. Кредит їм потрібний для формування тимчасових запасів. Але і підприємствам, не зв'язаним із сезонними умовами роботи, також необхідні позички. У будь-якого підприємства оборотні фонди і фонди звертання то зменшуються, то збільшуються, при цьому міняються пропорції між капіталом, що знаходиться в товарній, продуктивній й у грошовій формах. Дана обставина порозумівається тим, що величина виробничих запасів постійно коливається в залежності від термінів надходження сировини і матеріалів. Величина залишків готових виробів і необхідних підприємству коштів також залежить від умов постачання, термінів одержання платежів від покупців і оплати рахунків постачальників, термінів виплати заробітної плати і т.д. Тому, незважаючи на рівномірний процес виробництва, у підприємств несезонних галузей господарства в процесі кругообігу засобів постійно утворяться короткочасні відхилення від установлених середніх величин. Об'єктивний процес припливів і відливів засобів в окремих підприємств вимагає визначеної гнучкості всієї системи організації капіталу. Велика роль кредиту й в інвестиціях, у відтворенні основних фондів. Емісійна властивість кредиту (здатність передбачати майбутні доходи) забезпечує здійснення капітальних вкладень ще до того, що як суб'єкт нагромадить прибуток і амортизацію для інвестицій.

Сполучення власного капіталу з позиковим дозволяє оперативно реагувати на прогрес технології, швидко здійснювати витрати на впровадження новітніх наукових досягнень. Говорячи про значення кредиту в розвитку економічних зв'язків між галузями і регіонами, у підвищенні ефективності виробництва, необхідно показати його роль у створенні і використанні доходів і прибутку.

Справа в тім, що кредит обслуговує процес створення, розподіли і використання доходів. Кредит і кредитна система, обслуговуючи кругообіг засобів, беруть участь у розподілі валового продукту. Без функціонування кредиту неможливий був би перерозподільчий процес. Необхідність кредиту виявляється й у тім, що на його основі здійснюється емісія грошей як платіжних засобів. Будь-яка емісія – наявна чи безготівкова – результат кредитної операції. Приріст емісії – це в той же час і приріст ресурсів позичкового фонду. Зрозуміло, даний ресурс повинний строго обмежуватися потребами нормального грошового обігу з урахуванням дії закону грошового обігу.

 Класифікацію кредиту традиційно прийнято здійснювати по декількох базових ознаках. До найважливішого з них відносяться категорія кредитора і позичальника, а так само форма, у якій надається конкретна позичка.

Виходячи з цього, варто виділити наступні шість досить самостійних форм кредиту, кожна з який, у свою чергу, розпадається на кілька різновидів по більш деталізованих класифікаційних параметрах.

Банківський кредит – одна з найбільш розповсюджених форм кредитних відносин в економіці, об'єктом яких виступає процес передачі в позичку коштів.

Банківський кредит представляється винятково кредитно-фінансовими організаціями, що мають ліцензію на здійснення подібних операцій від Центрального Банку. У ролі позичальника виступають юридичні особи, інструментом кредитних відносин є кредитний договір. Доход за цією формою кредиту банк одержує у вигляді позичкового відсотка чи банківського відсотка.

Банківський кредит класифікується по ряду ознак:

1. По термінах погашення:

Короткострокові позички надаються на заповнення тимчасового недоліку власних оборотних коштів позичальника. Термін до року. Ставка відсотка по цих позичках обернено пропорційна терміну повернення кредиту. Короткостроковий кредит обслуговує сферу обігу.

Середньострокові позички, надаються на термін від одного року до трьох років на цілі виробництва і комерційного характеру.

Довгострокові позички використовуються в інвестиційних цілях. Вони обслуговують рух основних засобів, відрізняючись великими обсягами переданих кредитних ресурсів. Застосовуються при кредитуванні реконструкції, технічного переозброєнні, новому будівництві на підприємствах усіх сфер діяльності. Особливий розвиток довгострокові позички одержали в капітальному будівництві, паливно-енергетичному комплексі. Середній термін погашення від 3 до 5 років.

Онкольні позички, що підлягають поверненню у фіксований термін після одержання офіційного повідомлення від кредитора (термін погашення не зазначений).

2. По способах погашення.

Позички, що погашаються одноразовим внеском з боку позичальника. Це традиційна форма повернення короткострокових позичок, є оптимальною, тому що не вимагає використання механізму диференційованого відсотка.

Позички, що погашаються на виплат протягом усього терміну дії кредитного договору. Конкретні умови повернення визначаються договором. Завжди використовуються при довгострокових позичках.

3. По способах стягування  позичкового відсотка.

Позички, відсоток по яких виплачується в момент її загального погашення.

Позички, відсоток по яких виплачується рівномірними внесками позичальника протягом усього терміну дії кредитного договору.

Позички, відсоток по яких утримується банком у момент безпосередньої видачі позичальнику позички.

4. По способах надання  кредиту.

Компенсаційні кредити, що направляються на розрахунковий рахунок позичальника для компенсації останньому його власних витрат, у т.ч. авансового характеру.

Платні кредити. У цьому випадку кредити надходять безпосередньо на оплату розрахунково-грошових документів, пред'явлених позичальнику для погашення.

5. По методах кредитування.

Разові кредити, надані в термін і на суму, передбачені в договорі,

укладеному сторонами.

Кредитна лінія – це юридично оформлене зобов'язання банку перед позичальником надати йому протягом визначеного періоду часу кредити в межах погодженого ліміту.

Кредитні лінії бувають:

• поновлювані – це тверде зобов'язання банку видати позичку клієнту, що випробує тимчасову нестачу оборотних коштів. Позичальник, погасивши частину кредиту, може розраховувати на одержання нової позички в межах установленого ліміту і терміну дії договору;
• сезонна кредитна лінія надається банком, якщо у фірми періодично виникають потреби в оборотних коштах, зв'язаних із сезонною циклічністю чи необхідністю утворення запасів на складі.

Овердрафт – це короткостроковий кредит, що надається шляхом списання засобів по рахунку клієнта, понад залишок засобів на рахунку. У результаті цього, на рахунку клієнта утвориться дебетове сальдо. Овердрафт – це негативний баланс на поточному рахунку клієнта. Овердрафт може бути дозволеним, тобто попередньо погодженим з банком і недозволеним, коли клієнт виписує чек чи платіжний документ, не маючи на це дозвіл банку.

Відсоток по овердрафту нараховується щодня на непогашений залишок, і клієнт платить тільки за фактично використані їм суми

6. По видах процентних  ставок.

Кредити з фіксованою процентною ставкою, що встановлюється на весь період кредитування і не підлягає перегляду. У цьому випадку позичальник приймає на себе зобов'язання оплатити відсотки по незмінній погодженій ставці за користування кредитом поза залежністю від зміни коньюктури на ринку процентних ставок. Фіксовані процентні ставки застосовуються при короткостроковому кредитуванні.

7. По числу кредитів.

Кредити, надані одним банком.

Синдиковані кредити, надані двома чи більш кредиторами, що об'єдналися в синдикат, одному позичальнику.

Рівнобіжні кредити, у цьому випадку кожен банк проводить переговори з клієнтом окремо, а потім, після узгодження з позичальником умов угоди, полягає загальний договір.

При розгляді функцій кредиту варто враховувати відмінність їх від ролі кредиту. Якщо функція – є прояв сутності, вираження суспільного призначення кредиту, то через роль розкриваються результати його використання на основі виконуваних функцій. Але незважаючи на розходження понять функцій і ролі, вони взаємозалежні. За допомогою використання функцій кредиту економічні суб'єкти і суспільство в цілому домагаються ефективності виробництва, прискорення звертання і зростання доходів. У силу цього з'ясування функцій кредиту має велике практичне значення для забезпечення таких умов, при яких вони виявлялися б найбільше ефективно.

Сутність кредиту виступає в його трьох функціях:

1) розподіл на поворотній  основі коштів (розподільна функція);

2) створення кредитних засобів обігу і заміщення готівки (емісійна функція);

3) здійснення контролю за ефективністю діяльності економічних суб'єктів (контрольна функція).

Розподільна функція кредиту виявляється як при акумуляції засобів, так і при їхньому розміщенні, тобто за допомогою кредиту відбувається розподіл коштів на поворотній основі. Ця функція чітко виявляється в процесі надання на час засобів підприємствам і організаціям (так само, як заощаджень населення) для задоволення їхніх потреб у грошових ресурсах. Таким чином, господарства забезпечуються необхідним оборотним капіталом і ресурсами для інвестицій. Важлива функція кредиту – створення кредитних засобів обігу і заміщення готівки (емісійна функція). Виявляється вона в тім, що в процесі кредитування створюються платіжні засоби, тобто обороту надаються гроші як у наявній, так і в безготівковій формах. Дана функція кредиту виявляється і тоді, коли на основі заміщення готівки відбуваються безготівкові розрахунки. Хоча функція кредиту – категорія об'єктивна, існуюча незалежно від волі і бажання людей, кредитна система може створювати умови, що дозволяють повніше використовувати кредит для досягнення поставлених цілей.