Сутність та цілі грошово-кредитної політики

− ринок  державних цінних паперів розвинений на низькому рівні;

− вексельний обіг не набув в Україні значного поширення, а тому така складова політики рефінансування, як обліковий кредит, що передбачає переоблік комерційних  векселів, не є поширеним і на сьогодні не має великого значення.

Національний  банк України фактично використовує політику керованого обмінного курсу  з малим діапазоном відхилень. Однак  ті проблеми грошово-кредитної політики, які виникають у ході її реалізації, схиляють більшість вітчизняних експертів і науковців до думки, про необхідність реформування чинної системи монетарної політики. Спеціалісти висловлюються, що найефективнішим режимом монетарної політики для України в майбутньому є інфляційне таргетування.

Порівняно з прив’язкою до обмінного курсу  інфляційне таргетування потребує від  центрального банку фокусуватися на внутрішній стабільності економіки  та відповідати на різноманітні шоки, що загрожують їй. Більше того, інфляційне таргетування дає можливість центральному банку маневрувати короткостроковими  процентними ставками та іншими інструментами, що сприяє стабілізації економічного зростання. У таких умовах існування «механічних» інструкцій щодо проведення центральним банком монетарної політики зводиться до мінімуму.

За режиму інфляційного таргетування центральний  банк використовує всю доступну інформацію, що дозволяє йому визначати найнеобхідніші дії для виконання інфляційної  цілі. Прив’язка до обмінного курсу  вимагає, щоб центральний банк фокусувався  лише на одній змінній. На противагу  цьому режиму, інфляційне таргетування використовує економічну інформацію в  повному обсязі.

Останні інновації в фінансовій сфері (наприклад, інтернет-банкінг, інтернет-шопінг, банкомати, дебетні картки та багато інших) дещо порушили стабільність зв’язку між  грошима та інфляцією. Інфляційне таргетування на відміну від монетарного не потребує встановлення стабільного  зв'язку між інфляційними процесами  та грошима.

Суттєвою  перевагою інфляційного таргетування є прозорість і можливість легкого  розуміння громадськістю головної цілі монетарної політики − цінової  стабільності. Це полегшує для центрального банку донесення цілей своєї  політики до громадськості, яка, своєю  чергою, може краще розуміти та передбачати  дії монетарної влади. Досягнення стабільної й низької інфляції в довгостроковому  періоді є основною стратегією інфляційного таргетування. Такий режим фокусує  увагу тих, хто здійснює макроекономічну  політику взагалі та монетарну політику зокрема, передусім на перспективний  стабільний розвиток економіки завдяки  низькій і передбачуваній інфляції, а вже потім − на вирішення  поточних проблем економічного зростання.

Інфляційне  таргетування поєднує два аспекти, які вважають дуже важливими для  успіху монетарної політики, − надання  надійного середньострокового якоря  для інфляційних очікувань і  водночас достатня гнучкість політики для відповіді на короткострокові  шоки без ризику втрати довіри до монетарного  режиму. Додатковими чинниками успішності інфляційного таргетування є той  факт, що запровадження цього режиму стимулює позитивні зміни у здійсненні монетарної політики, що також посилює ефективність використання інструментів політики. Ці позитивні зміни охоплюють зростання незалежності центральних банків, підвищення підзвітності та прозорості, розбудову системи аналізу і прогнозування для підтримки процесу прийняття рішень.

Україна на сьогоднішній день виглядає слабо  підготовленою для переходу на режим  інфляційного таргетування. Для того, щоб перейти на даний режим  необхідно вирішити низку проблем:

− існування  незбалансованої фіскальної політики та фактичної прив'язки обмінного  курсу до долара США;

− високий  рівень доларизації економіки;

− низький  рівень лібералізації валютного  курсу, фондового ринку;

− наявність  негативного торгового сальдо і  посилення залежності від потоків  іноземних інвестицій.

Наявність таких проблем обумовлює необхідність здійснити ряд кроків, спрямованих  на політичну та макроекономічну  стабілізацію, а також повинні  бути розширені фінансові ринки, що потребує зусиль всіх гілок влади, томущо саме відсутність угоди між  ними є однією з найбільших проблем  не тільки в контексті грошово-кредитної  політики, а й в загальному вимірі.

Серед таких  кроків можуть бути зокрема правильне  визначення необхідних (цільових) показників (рівнів) інфляції, які повинні бути незалежними від інших показників, тоді як сама інфляція в країні повинна  залишатись низькою. Діяльність НБУ  повинна бути абсолютно прозорою. Фінансовий ринок повинен розвиватись  в розрізі кожного його сегменту, а фінансова система повинна  бути стабільною. НБУ повинен проводити  систематичну оцінку минулої, сучасної і, особливо, майбутньої інфляції;

Крім  цього, звичайно ж, попереджаючи саму інфляцію та передбачаючи її наслідки, важливо  здійснювати «профілактику» інфляції, адже, як відомо, головну роль в довгостроковій перспективі, все ж таки, відіграє загальноекономічний стан країни, рівень розвитку ринкової інфраструктури та стан і динаміка конкурентного середовища.

Незважаючи  на ці проблеми, Україна вже виконала деякі умови для переходу до режиму інфляційного таргетування: достатній  рівень розвитку банківської системи  та монетизації економіки, наявність  інфраструктури фінансових ринків, зокрема  ринку державних паперів, достатній  рівень незалежності НБУ.

Враховуючи  внутрішню фінансову політику України, перспективу подальшого збільшення темпів інфляції в державі, можна  стверджувати, що режим інфляційного таргетування, за умови впровадження його в найближчі 2-3 роки, допоможе зменшити рівень зростання цін, соціальної напруги  тощо. Але для цього потрібно проводити  цілеспрямовану та виважену грошово-кредитну політику та забезпечити взаємодію  всіх гілок влади, що базується на провідному іноземному досвіді.

Таким чином, основним завданням  НБУ є створення стабільного  макроекономічного середовища, підтримання  сталого довгострокового економічного зростання, цінової стабільності. Світовий досвід засвідчує, що найефективнішим  монетарним режимом є режим інфляційного таргетування: цінова стабільність є  основною умовою внаслідок економічних  і соціальних втрат від інфляції. Тому перспективним вважається перехід  до режиму інфляційного таргетування. До переходу на інфляційне таргетування Україну підштовхує МВФ, обґрунтовуючи  це необхідністю зменшення інфляційних  очікувань і підвищення гнучкості монетарної політики. Режим інфляційного таргетування передбачає повну незалежність центрального баку, підвищення прозорості його діяльності, використання повного спектру економічних даних у процесі реалізації монетарної політики. Такі зміни є позитивними, оскільки вони підвищують ефективність використання інструментів грошово-кредитної політики.

 

 

ВИСНОВКИ

 

Таким чином, формування грошово-кредитної політики будь-якої держави – це складний процес, який завжди пов'язаний з особливостями  економічного та соціального середовища, оскільки саме вони визначають основні  завдання даної політики.

Грошово-кредитна політика НБУ передбачає використання методів і інструментів, котрі пов’язані з регулюванням процентних ставок, управлінням золотовалютними резервами, операціями з цінними паперами на відкритому ринку, встановленням норми обов’язкових резервів. НБУ за допомогою методів і інструментів монетарної політики сприяє економічному зростанню національної економіки. В умовах кризи та після кризового періоду НБУ використовує перелічені методи й інструменти, обираючи ті, що є найбільш доцільними й сприяють стабілізації ситуації в країні.

Протягом 2008 – 2012 рр. НБУ провадить грошово-кредитну політику, котра спрямована на подолання кризових процесів у національній економіці країни. Банківський сектор є основним кредитором реального сектору економіки, а тому НБУ намагається стабілізувати його діяльність шляхом проведення рефінансування комерційних банків, підвищення довіри до нього з боку населення та повернення вкладів до банків. Перехід до режиму інфляційного таргетування визначається пріоритетом, оскільки передбачає прозорість діяльності центрального банку, що підвищує довіру до нього з боку суб’єктів господарювання, а також забезпечує цінову стабільність у країні.

Основним  завданням НБУ є створення  стабільного макроекономічного  середовища, підтримання сталого  довгострокового економічного зростання, цінової стабільності. Світовий досвід засвідчує, що найефективнішим монетарним режимом є режим інфляційного таргетування: цінова стабільність є  основною умовою внаслідок економічних  і соціальних втрат від інфляції. Тому перспективним вважається перехід  до режиму інфляційного таргетування. До переходу на інфляційне таргетування Україну підштовхує МВФ, обґрунтовуючи це необхідністю зменшення інфляційних очікувань і підвищення гнучкості монетарної політики. Режим інфляційного таргетування передбачає повну незалежність центрального баку, підвищення прозорості його діяльності, використання повного спектру економічних даних у процесі реалізації монетарної політики. Такі зміни є позитивними, оскільки вони підвищують ефективність використання інструментів грошово-кредитної політики.

На даний  час існує безліч недоліків у  проведенні грошово-кредитної політики, що спричинюються внутрішніми й зовнішніми факторами в комплексі. Світова криза є одним із цих факторів. Проте не можна стверджувати, що лише кризові явища заважають проведенню ефективної грошово-кредитної політики: існує значна кількість внутрішньодержавних чинників, які треба вирішити перш ніж виправляти наслідки періоду фінансової нестабільності.

Ефективність  грошово-кредитної політики в посткризових умовах можна забезпечити шляхами, серед яких вчені пропонують такі: перегляд та внесення змін до певних нормативно-правових актів, забезпечення зростання ВВП, зменшення інфляційних очікувань  та підтримка інфляції на оптимальному рівні, рефінансування тих банків, котрі  займаються кредитуванням інноваційних проектів. Ефективна грошово-кредитна політика здатна забезпечити економічну безпеку держави, що є особливо важливим в умовах процесів глобалізації економіки.

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Щетинін А. І. Гроші та кредит [Текст] / А. І. Щетинін; Мін-во освіти і науки України. – К. : Центр навчальної літератури, 2005. – 429 с. − ISBN 957-574-499-2.

2.  Савлук  М. І. Гроші та кредит [Текст] / М. І. Савлук; Мін-во освіти і науки України, КНЕУ. – К. : КНЕУ, 2001. – 2001. – 602 с. − ISBN 966-584-899-2.

3. Івасів Б. О. Гроші та кредит [Текст] / Б. О. Івасів; Мін-во освіти і науки України, НБУ, Терноп. акад. нар. госп. – Тернопіль : Карт-бланш, 2000. – 510 с. − ISBN 956-584-819-8.

4. Лимар О. Ф. Сучасні тенденції грошово-кредитної політики України [Текст] / О. Ф. Лимар, Л. М. Глухманчук // Економікс. – 2010. − №3. – С. 22.

5. Вєтрова І. В. Правові основи реалізації грошово-кредитної політики Національного банку України : дис. канд. наук : 12. 00. 07 / Вєтрова Ірина Вікторівна. – К., 2008. – 250 с.

6. Основні засади грошово-кредитної політики на 2009 рік [Електронний ресурс]. − Режим доступу: www.bank.gov.ua.

7. Основні засади грошово-кредитної політики на 2010 рік [Електронний ресурс]. − Режим доступу : www.bank.gov.ua.

8. Основні засади грошово-кредитної політики на 2011 рік [Електронний ресурс]. − Режим доступу: www.bank.gov.ua.

9. Дзюблюк О. Оптимізація передавального механізму грошово-кредитної політики центрального банку [Текст] / О. Дзюблюк // Вісник Національного банку України. − 2010. − № 1. − С.6.

10. Осипчук Д. Г. Проблеми грошово-кредитної політики в Україні та шляхи їх вирішення / Д. Г. Осипчук [Текст] // Наукові праці НДФІ 3 (44). – 2008. – С. 152.

11. Гнатів О. А. Таргетування інфляції як оптимальний режим монетарної політики в Україні [Текст] // Регіональна економіка. – 2009. – № 2. – С. 119 − 125.