Використання фразеологізмів у сучасних ЗМІ

Газетна практика виробила вже певні прийоми подібної видозміни стійких сполучень. Зрозуміло, завдання журналіста – знайти точне, яскраве слово - була б надзвичайно проста, якщо б всі прийоми можна було використовувати механічно. Але не випадково Отто Єсперсен (відомий датський мовознавець) назвав фразеологію «Примхливою і невловимою річчю».

В умовах інформаційного ринку, жорсткої конкуренції, боротьби за читача ЗМІ прагнуть якомога привабливіше «упакувати» свою продукцію, тобто піднести інформацію в найбільш яскравій, характерній формі, що запам'ятовується. Упаковка змісту інформації - це так звана мовна гра, інтелектуальна розминка, що привертає увагу читачів. Для цього при складанні текстів (а особливо, заголовків, лідів) необхідно підбирати яскраві, помітні, дотепні вирази. Це тягне за собою широке використання фразеологічного матеріалу.

2.1. Фразеологічна форма  в сучасних заголовках.

Часто трапляється поширення компонентного складу фразеологічної одиниці. Наприклад, такі заголовки: «Не перегнути б законодавчу палицю», «Піррова перемога уряду», «Економіка наступає на горло вітчизняній пісні», «Вчитися ніколи не пізно, проте краще – своєчасно», «Один у пейджинговому полі - не воїн», «Хто в «Укрнафті» хазяїн?», «Друковане слово податківця - не горобець».

Використовують ЗМІ заміну компонентів. ««Філіп Морріс» довго запрягає, та хутко везе», «Званий аукціонер не ліпший за татарина», «Агент брокеру не товариш», «Сім разів відміряй, щоб один раз придбати», «Проти бартеру всі засоби добрі».

Іноді трапляється скорочення фразеологічної одиниці: «Якщо гора не йде до Магомета...», «Не в свої сани...», «Пусти цапа в капусту...».

Рідше застосовують поєднання кількох фразеологізмів: «Порохова бочка приватизації, або Ведмежа послуга прокуратури», «Що переважить у неділю - здоровий глузд народу чи важка рука олігарха...». У чистому вигляді цей прийом зустрічається нечасто, оскільки, як правило, відбувається поєднання вже змінених (пристосованих до теми) фразеологізмів.

Гумористично обігрують фразеологізми за допомогою часткового їх перетворення. Внаслідок цього з'являються такі заголовки: «Лежачого не б'ють, а добивають», «Хто заплутує «білі нитки», «Мовчання не золото, а привід для судового позову», «Вітер перемін повернув на краще», «Хліб наш насущний. І не тільки він», «Бачить око, та щось із зубом», «Іржа їсть залізо, але не завжди воно їй по зубах», «Ріжуть курку, яка несе золоті яйця», «Українське суднобудування поки що сидить на мілині», «Бензинові непереливки».

Трансформація фразеологізмів допомагає створити сучасний фразеологізм, оригінальний та неповторний, який приверне увагу читача емоційністю та експресією. Крім того, трансформований фразеологічний заголовок у поєднанні з підзаголовками полегшує сприйняття тексту з великою і складною інформаційною масою.

2. Фразеологізми в українському публіцистичному тексті

Сучасний публіцистичний текст – динамічний об’єкт дослідження, який відображає рух мовної системи, а також формуються нові тенденції у розвитку мовної ситуації. Публіцистика гостро реагує на зміни в соціальному, політичному, економічному житті суспільства, на прогрес у науково-технічній галузі, в інформаційно-комунікативній сфері. Одночасно проявляється внутрішня суперечливість мови засобів масової інформації, в якій співіснують такі риси, як динамізм та консервативність, прагнення до якнайбільшої інформативності та забезпечення експресії будь-якими засобами, еталонність і залежність від мовленнєвих пріоритетів соціуму, моди. Зіткнення протилежних тенденцій зумовлює певну стійкість узусу ЗМІ, з одного боку, а з іншого, є могутнім імпульсом у розвитку мови засобів масової інформації. Попри весь консерватизм і традиційність свого ядра, фразеологічний склад у периферійних частинах – найбільш (поряд із лексикою) рухома частина мовного інвентарю. Мова друкованих ЗМІ є одним із найдинамічніших підстилів публіцистичного стилю, всередині якого лексико-фразеологічний рівень об’єктивно засвідчує значну кількість змін за порівняно короткий часовий відрізок.

Спостерігаючи за процесами, які відбуваються у фразеологічному складі сучасної української публіцистики, не можна не помітити в ньому значної питомої ваги просторічних елементів. Власне, просторічність – яскрава риса, яка характеризує сучасний публіцистичний текст.

Деякі культурологи, філософи, мовознавці вважають, що подібні явища є цілком природним процесом циклічного розвитку мови від її аристократизації до демократизації, інші стверджують, що це данина моді на постмодернізм, своєрідна «мовна гра».

Просторічна периферія функціонує у фразеології публіцистики у вигляді семантичних, структурних відхилень від норм літературної мови, які надають текстові зумисної заниженості, фамільярності, іноді – брутальності. Помітна тенденція до «пародійного обігрування освячених традицією жанрових канонів та іронічного висміювання поважних мотивів». Це своєрідна стилізація під мову середовища, яке не володіє літературною мовою, або «мовна гра» адресанта та адресата мовленнєвої комунікації. Проблему інтертекстуальності – «іронічний, пародійний, театралізований смисл», момент гри в тексті розглядав ще Ю.Лотман. Використання «лапок» має в публіцистичному тексті особливе прагматичне навантаження. Відбувається не тільки зміна меж стилів – відбувається змішування стилів. Лапки відображають зміну в смислах і взагалі в культурних парадигмах сучасної комунікації.

У просторічних фразеологізмах засвідчено:

1. Власне просторічні фразеологізми активно входять в узус засобів масової інформації: Спочатку купу паперів придумали, за які треба віддавати шалені гроші… («Україна Молода»); …податкові зміни здатні повністю знищити такі галузі, як сільське господарство, харчова промисловість, книгодрукування, аптечна справа, «накрутити» ціни на житло… («Україна Молода»); …мені не подобається, коли партія влади, використовуючи абсолютно неконкурентні ресурси, забиває місця в парламенті… («Україна Молода»); На перший погляд, вона [ситуація] нагадує запорізьку (ті ж дострокові вибори мера), але лише на перший. Якщо ж придивитися – суцільний дурдом «Веселка» («Події і коментарі»).
2. Суржикові елементи: Бо ж той Петкун виглядає зайвим елементом і «найслабшим звєном» («Події і коментарі»); Щоб усілякі нетверезі доброзичливці не закидали, що у вас, мовляв, ще досі «ні в одном глазу»…(тверезий) («Події і коментарі»); Але поки що проєвропейська стратегія залишається в тіні «руской рулєткі», якою залюбки забавляються на Банковій («Події і коментарі»). + це назва статті «Руская рулетка»; Із чітким визначенням, ху є ху (пишеться і вимовляється окремо), й усіма домовленостями, які зідси витікають (грубо – фонічне співзвуччя) («Події і коментарі»); Звідси, зокрема, спроба М.Ганнеке провести терапію насильства, позбавивши глядача хеппі енду («КіноТеатр»); Саспенс, як наркотик, відлучає від інших надбань культури, а незмінний «хепі енд» обіцяє наслідувачам розкішне, безтурботне життя («КіноТеатр»).

3) Проникнення великої кількості професійних та молодіжних жаргонізмів у фразеологічну систему: Автори «музичних перфомансів» вешталися тусовкою, бо «мендельсон йшов у запису», тобто, як би сказали у поп-середовищі, «під фанеру» («Події і коментарі»); Народ «відривався» за повною програмою до самого заходу сонця («Події і коментарі»); Швидкоплинне нездужання мине, а натомість ви отримаєте оцінку на шару («Події і коментарі»); Проте, смуток, сором і біль трохи розвіялися наступного дня, коли стало відомо, що я даремно «розкатала губу», увірувавши в якусь ексклюзивність, – насправді президентське вітання потрапило у кожну поштову скриньку («Події і коментарі»); кримінального арго: Як правило, чоловіки, які опинилися у неоднозначній ситуації, в міліцію не заявляють. Це й дозволяяє шахраям вдало «рубати капусту» на «амурному» фронті («Події і коментарі»); В перекладі на людську мову це означає, що ми погані, бо через наші дії американці невдовзі розучаться «капусту» косити («заробляти гроші») («Події і коментарі»); Тільки от підприємцям на сьогодні дешевше купити імпортний фільм і спокійно «стригти купони», аніж вкладати гроші у зйомки шедевра… («Події і коментарі»); З листопада того ж року всі 5 українських заводів-виробників дисків постійно перевіряли на «вошивість»… («Події і коментарі»).

Яскравий експресивний і прагматичний потенціал жаргонізмів динамізує сучасну комунікацію і всю мовну систему в цілому. Причому ця динамізація пов’язана з факторами, які як поновлюють, так і руйнують її.

4) Обсценні фразеологізми (евфемінізовані обсценізми). Загальну тенденцію до «варваризації» (зниження) мови помітив ще Б.Ларін у 1931 році, В.Г.Костомаров назвав це явище «мовним розкріпаченням». Підкреслений «антиестетизм мови» дозволяє журналістам використовувати табуйовані, іноді «недруковані» одиниці, пов’язані з фізіологічними потребами людини, матюки, лайки тощо: За умов, коли більшість українців є противниками війни в Іраку, голосувати за відправлення на Близький Схід вояків батальйону радіохімічного захисту – здавалося би, те саме , що сходити проти вітру / ФСУМ – до вітру – в туалет, с. 133; синоніми: плюнути проти вітру, плюнути в криницю…) («Події і коментарі»); До речі, уважні спостерігачі нещодавно раптом помітили,що, маючи нібито власне телебачення (Інтер), есдеки “велику нужду” стали справляти на іншому загальнонаціональному каналі («Події і коментарі»); Реформа по-маленькому заголовок у «Події і коментарі» – про конституційну реформу суду. Підзаголовок – Мала судова потреба.

Посилений інтерес до виразових та оцінних можливостей мови приводить до того, що просторіччя вводиться в текст для досягнення особливих стилістичних та смислових цілей висловлювання.

Поява великої кількості нових понять у зв’язку з розвитком технічних засобів, у змінених соціально-політичних умовах зумовлює потребу номінації та образної оцінки явищ дійсності, характерних для нової епохи та появу власне нових фразеологізмів: Звісно, після «чорного вівторка» 11.09.2001р. по всій території США були вжиті безпрецедентні заходи безпеки («Події і коментарі»); …Сполучені Штати залишилися, і вже не прості хулігани, а фанатики-терористи протаранили пасажирськими «Боїнгами» хмарочоси WTC у «чорний вівторок» («Події і коментарі»); Зрештою, як не згадати «чуму ХХ століття» – СНІД? («Події і коментарі»); Чума ХХІ століття – заголовок статті про атипову легеневу пневмонію SARS («Події і коментарі»). 31 грудня…починає працювати гаряча телефонна лінія… («Україна Молода»). Брудні гроші – брудні люди – брудне телебачення. Це дуже просто («КіноТеатр»); Гаряча точка; Гаряча тема – рубрики «Україна Молода»; Все ближче той час Х, коли Євросоюз розростеться до кордонів України… («Україна Молода») тощо.

Спостерігаємо активне створення афоризмів, пов’язаних з конкретною особою чи подією, використання так званих «фраз дня», які проходять перевірку на життєздатність у текстах ЗМІ.

Близькими до просторічно-розмовних фразеологічних одиниць є субстандартні мовні утворення. Це прагматично задані відхилення від норми літературної мови, які зумовлені ситуацією. Різновидами подібних субстандартних мовних одиниць є оказіоналізми, авторські утворення, які мають потужний експресивний заряд і являють собою, як правило, фразеологізми  «одноразового використання».

Фразеологізми як експресивні одиниці, підпорядковуючись у контексті авторським модифікаціям, набувають комбінованої, додаткової експресивності. У сучасній лінгвістиці трансформації розглядаються як фундаментальна властивість мови, яскравий вияв еволюції мови. До трансформаційних процесів у фразеологізмах залучені як інтралінгвістичні (еволюційні) фактори, так і екстралінгвістичні – посилення ролі автора-творця у тексті, або індивідуалізація тексту.

Трансформації ФО, зафіксовані в текстах друкованих ЗМІ, відбуваються у кількох напрямках:

1. семантичні трансформації або зміна значення традиційного фразеологізму (структура ФО залишається незмінною): Йдеться про підприємства, що вже давно мають своїх власників, але через прибутковість стали привабливими для потужних фінансових груп, котрі накинули на «братів менших» око («Події і коментарі») - брати менші – мова йде про тварин, а тут – про менші за розміром та капіталом підприємства; Втім, перший млинець вийшов вдалим, принаймні сміялися в народі з того пам’ятника не дуже («Події і коментарі»)– перший млинець глевкий – вживається на позначення чогось такого, що роблять вперше і невдало, тут – щось зроблено вперше (про пам’ятник С.Бубці у Донецьку) і з дуже великою натяжкою вдало, з маркером «іронічно»; При затвердженні Януковича главою уряду обійшлося без опозиціонерів – правда, Ющенку довелося забрати у своїх депутатів картки для голосування: щоб ніхто не скакнув у гречку («Події і коментарі») – скакати в гречку – зраджувати дружині або чоловікові, чи мати нешлюбні зв’язки, тут – зраджувати інтересам блоку «Наша Україна» та подібні фразеологізми;
2. структурні модифікації: * лексична субституція - заміна компонента фразеологізмів (значення при цьому залишається незмінним, але набуває додаткової експресивності): Я розумію, звідки ноги ростуть («Події і коментарі») – звідки руки ростуть – що є причиною чогось; Єдине нововведення Піскуна, це публічне озвучення заяв, тоді як у цій справі ще «кінь не валявся» («Події і коментарі») – і кіт не валявся – нічого не робиться; Справа складна: захищати підозрюваного чи навпаки навісити на нього усіх слонів (навісити усіх собак – інтенсивність – слон більший за собаку) («Події і коментарі»). Отак, одним фоліантом двох зайців можна прибити («Події і коментарі») - убивати двох зайців (одним махом) домагатися одночасного здійснення двох різних справ; та подібні фразеологізми (великий поділ нафтового пирога, залізна Юля; ні повзком, ні галопом…); * семантичне нарощування або розширення значення за рахунок залучення ад’єктивів. У трансформованій моделі змінюється лексико-граматичний склад, і значення всього фразеологізму стає іншим: Для відродження галузі [кіно] потрібно небагато: ентузіазм населення і первинні внески. А далі все піде як по вершковому маслу («Події і коментарі»); Слід зауважити, що прем’єр [В.Янукович] – важковаговик, йому буде надто непросто добратися крізь терни до темно-синіх європейських зірок; Тому єврозірки Януковича світять, але поки що не гріють («Події і коментарі»); […] незважаючи на свій досить юний вік, уже знає, почім фунт акторського хліба […] (почім фунт хліба) («Україна Молода»); Каша (біла і ду-у-уже гірка) заварилася; коли у червні 2000 року добрий американський президент Білл Клінтон завітав до Києва […](«Події і коментарі») тут наявне залучення фонологічних засобів (емфатичний наголос) (йдеться про боротьбу з аудіо- та відеопіратством) та ін. * семантизація фразеологізмів або прийом реалізації одного з компонентів у вільному значенні: Потрібно не лише «фільтрувати базар», але й фільтрувати розмови, коментарі, уміти протиставляти потоку негативної інформації свій контрпотік («Події і коментарі»); * усічення фразеологізмів: Десятка з два найкращих людей міста [Черкаси] почали спати і бачити себе у мерському кріслі (спати і в сні бачити – “дуже бажати, хотіти чого-небудь, мріяти про здійснення чогось” («Події і коментарі»); Перші допитувані не вигадали нічого іншого, як вішати локшину, але робили це досить непереконливо (вішати локшину на вуха) («Події і коментарі»);
3. цитація або квазіцитація та алюзійне цитування, які є атрибутом мовної гри адресата-адресанта тексту, про що свідчить аналіз заголовків та рубрик статей. Особливий і розповсюджений у наш час вид перетворень фразеологізмів стосується висловів епохи соціалізму, які набувають іронічного звучання: «Сухий закон» для столиці або Спроба міської влади “загнати” алкоголь у стаціонарні магазини (заголовок – «Україна Молода»); А зараз лєпота – хто був ніким, той став усім (про художників поп-арту) («Події і коментарі»); Перед Черкасами замерехтів привид нових виборів (привид комунізму) («Події і коментарі»); Привид бродить по країні. Привид єдиного кандидата (заголовок статті Н.Тимошенко у «Події і Коментарі»).