Аналіз нормативно-правових актів України стосовно аналізу можливостей встановлення обмежень і обтяжень прав на земельну ділянку

 

 

ЗАВДАННЯ

 

1. Виконати аналіз нормативно – правових актів щодо аналізу можливостей встановлення обмежень і обтяжень прав на земельну ділянку.
2. Виконати аналіз наукових та навчально-методичних публікацій щодо  аналізу можливостей встановлення обмежень і обтяжень прав на земельну ділянку.
3. Виявити правові і процедурні невідповідності та недоліки, навести пропозиції щодо їх усунення.

Зробити висновки по кожному розділу і, в цілому, по курсовому проекту.

 

ЗМІСТ

С.

Вступ……………………………………………………………………………………«3»

1. Аналіз нормативно-правових актів України стосовно аналізу можливостей встановлення обмежень і обтяжень прав на земельну ділянку. ………………«4»
1. Аналіз кодексів України……………………………………………………«4»
2. Аналіз законів України……………………………………………………«14»
3. Аналіз постанов Кабінету Міністрів України……………………………«16»
4. Аналіз наказів Державного агентства земельних ресурсів України та інших відомств………………………………………………………………..……«18»
5. Висновки до розділу……………………………………………………….«19»

2. Аналіз наукових вітчизняних і закордонних публікацій……………………«21»

2.1. Висновки до розділу…………………………………………………….…«25»

3. Аналіз навчально-методичних публікацій вітчизняних і закордонних

         авторів. ………………………………………………….………………………«26»

3.1. Висновки до розділу…………………………….…………………….……«28»

4. Правові та процедурні особливості, недоліки та проблеми з цього

         питання.………………………….…………………….………………….……«29»

5. Пропозиції щодо усунення виявлених недоліків та проблем. …….………«37»

Висновки………………………….…………………….……………………….……«38»

Додатки……………………….…………………….……………………….……..…«39»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальність. Право власності на землю на сучасному етапі розвитку суспільства не є абсолютним. В більшості країн світу воно обмежується в законодавчому порядку в інтересах суспільства. Необхідність обмеження права власності на землю в Україні випливає і з Конституції України (ст. 41), якою передбачено, що використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі. Межі здійснення права власності на землю визначаються колом покладених законодавством на власників земельних ділянок обов'язків щодо раціонального використання та охорони земель. Важливе значення для визначення меж здійснення прав на землю мають обмеження цих прав.

 

Обмеженням права на землю слід вважати встановлену відповідно до чинного законодавства заборону або покладення на суб'єктів такого права Додаткового обов'язку щодо вчинення дій, пов'язаних з набуттям, використанням та відчуженням земельних ділянок.

 

Обтяження земельної ділянки являє собою таку різновидність обмеження земельних прав, при якій обмежуються права конкретних власника чи користувача конкретної земельної ділянки. Одним із випадків встановлення обтяження земельної ділянки є використання її в якості об'єкта застави (іпотеки), при якій встановлюються обмеження щодо розпорядження земельною ділянкою її власником на період до виконання іпотекодавцем свого іпотечного боргового зобов'язання. Обтяження земельної ділянки має місце і в випадках встановлення земельного сервітуту, а також накладення за рішенням суду заборони щодо відчуження земельної ділянки з метою забезпечення позову тощо.

 

Мета. З'ясувати сутність і значення аналізу можливостей встановлення обмежень і обтяжень прав на земельну ділянку.

 

1. Аналіз нормативно-правових актів України стосовно аналізу можливостей встановлення обмежень і обтяжень прав на земельну ділянку.

 

1. Аналіз кодексів України

Земельний кодекс України

Глава 18 Обмеження прав на землю

Стаття 110. Поняття обмеження у використанні земельних ділянок, обтяження прав на земельну ділянку

{Назва статті 110 в редакції Закону № 3613-VI від 07.07.2011}

1. На використання  власником земельної ділянки  або її частини може бути  встановлено обмеження.

Право власності на земельну ділянку може бути обтяжено правами інших осіб.

{Частина перша статті 110 в редакції Закону № 3613-VI від 07.07.2011}

2. Перехід  права власності на земельну ділянку не припиняє встановлених обмежень, обтяжень.

{Частина друга статті 110 в редакції Закону № 3613-VI від 07.07.2011}

3. Поділ чи  об'єднання земельних ділянок  не припиняє дії обмежень, обтяжень, встановлених на земельні ділянки, крім випадків, коли обмеження (обтяження) поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої нової земельної ділянки.

{Статтю 110 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 1066-VI від 05.03.2009}

Стаття 111. Обтяження прав на земельну ділянку, обмеження у використанні земель

1. Обтяження  прав на земельну ділянку встановлюється законом або актом уповноваженого на це органу державної влади, посадової особи, або договором шляхом встановлення заборони на користування та/або розпорядження, у тому числі шляхом її відчуження.

2. Законом, прийнятими  відповідно до нього нормативно-правовими актами, договором, рішенням суду можуть бути встановлені такі обмеження у використанні земель:

а) умова розпочати і завершити забудову або освоєння земельної ділянки протягом встановлених строків;

б) заборона на провадження окремих видів діяльності;

в) заборона на зміну цільового призначення земельної ділянки, ландшафту;

г) умова здійснити будівництво, ремонт або утримання дороги, ділянки дороги;

ґ) умова додержання природоохоронних вимог або виконання визначених робіт;

д) умови надавати право полювання, вилову риби, збирання дикорослих рослин на своїй земельній ділянці в установлений час і в установленому порядку.

3. Обтяження  прав на земельні ділянки (крім  обтяжень, безпосередньо встановлених  законом) підлягають державній реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у порядку, встановленому законом.

4. Обмеження  у використанні земель (крім обмежень, безпосередньо встановлених законом  та прийнятими відповідно до  них нормативно-правовими актами) підлягають державній реєстрації в Державному земельному кадастрі у порядку, встановленому законом, і є чинними з моменту державної реєстрації.

Обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, є чинними з моменту набрання чинності нормативно-правовими актами, якими вони були встановлені.

5. Відомості  про обмеження у використанні  земель зазначаються у проектах  землеустрою щодо відведення  земельних ділянок, технічній документації  із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, кадастрових планах земельних ділянок, іншій документації із землеустрою. Відомості про такі обмеження вносяться до Державного земельного кадастру.

{Стаття 111 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1559-VI від 17.11.2009; текст статті 111 в редакції Закону № 1878-VI від 11.02.2010; в редакції Закону № 3613-VI від 07.07.2011}

Стаття 112. Охоронні зони

1. Охоронні  зони створюються:

а) навколо особливо цінних природних об'єктів, об'єктів культурної спадщини, гідрометеорологічних станцій тощо з метою охорони і захисту їх від несприятливих антропогенних впливів;

б) уздовж ліній зв'язку, електропередачі, земель транспорту, навколо промислових об'єктів для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодження, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об'єкти.

2. Правовий  режим земель охоронних зон  визначається законодавством України.

Стаття 113. Зони санітарної охорони

1. Зони санітарної  охорони створюються навколо  об'єктів, де є підземні та відкриті  джерела водопостачання, водозабірні  та водоочисні споруди, водоводи, об'єкти оздоровчого призначення  та інші, для їх санітарно-епідеміологічної захищеності.

2. У межах  зон санітарної охорони забороняється  діяльність, яка може призвести  до завдання шкоди підземним  та відкритим джерелам водопостачання, водозабірним і водоочисним спорудам, водоводам, об'єктам оздоровчого  призначення, навколо яких вони створені.

3. Правовий  режим земель зон санітарної  охорони визначається законодавством  України.

Стаття 114. Санітарно-захисні зони

1. Санітарно-захисні  зони створюються навколо об'єктів, які є джерелами виділення  шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвукових і електромагнітних хвиль, електронних полів, іонізуючих випромінювань тощо, з метою відокремлення таких об'єктів від територій житлової забудови.

2. У межах  санітарно-захисних зон забороняється  будівництво житлових об'єктів, об'єктів соціальної інфраструктури та інших об'єктів, пов'язаних з постійним перебуванням людей.

3. Правовий  режим земель санітарно-захисних  зон визначається законодавством  України.

Стаття 115. Зони особливого режиму використання земель

1. Зони особливого  режиму використання земель створюються  навколо військових об'єктів Збройних  Сил України та інших військових  формувань, утворених відповідно  до законодавства України, для  забезпечення функціонування цих  об'єктів, збереження озброєння, військової техніки та іншого військового майна, охорони державного кордону України, а також захисту населення, господарських об'єктів і довкілля від впливу аварійних ситуацій, стихійних лих і пожеж, що можуть виникнути на цих об'єктах.

2. Уздовж  державного кордону України встановлюється прикордонна смуга, у межах якої діє особливий режим використання земель.

3. Розмір  та правовий режим прикордонної  смуги встановлюються відповідно  до закону.

 

 

Водний кодекс України

Стаття 1. Визначення основних термінів

Зона санітарної  охорони  -  територія  і   акваторія,    де  
запроваджується особливий санітарно-епідеміологічний режим з метою  
запобігання  погіршення  якості  води   джерел    централізованого  
господарсько-питного водопостачання, а також з метою  забезпечення  
охорони водопровідних споруд;

Пляжна зона  -  прилегла  до  урізу води частина прибережної  
захисної смуги уздовж морів,  навколо морських заток і  лиманів  з  
режимом обмеженої господарської діяльності;

     Прибережна  захисна  смуга  -  частина  водоохоронної   зона 
відповідної ширини вздовж річки, моря,  навколо  водойм,  на  якій  
встановлено більш суворий режим господарської діяльності,  ніж  на  
решті території водоохоронної зони.

Стаття 8. Компетенція Верховної Ради Автономної Республіки Крим у галузі регулювання водних відносин

3) затвердження    проектів    зон санітарної охорони господарсько-питних водозаборів;

 

Цивільний кодекс України

Глава 34  
ПРАВО КОРИСТУВАННЯ ЧУЖОЮ ЗЕМЕЛЬНОЮ ДІЛЯНКОЮ ДЛЯ ЗАБУДОВИ

Стаття 413. Підстави виникнення права користування чужою земельною ділянкою для забудови

1. Власник  земельної ділянки має право  надати її в користування іншій  особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових  та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право виникає на підставі договору або заповіту.

 

Глава 56

Стаття 731. Договір ренти

1. За договором  ренти одна сторона (одержувач  ренти) передає другій стороні (платникові  ренти) у власність майно, а платник  ренти взамін цього зобов'язується  періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі.

2. Договором  ренти може бути встановлений  обов'язок виплачувати ренту безстроково (безстрокова рента) або протягом певного строку.

Стаття 732. Форма договору ренти

1. Договір  ренти укладається у письмовій формі.

2. Договір  ренти та договір про передачу  нерухомого майна під виплату  ренти підлягають нотаріальному  посвідченню.

{Частина друга статті 732 в редакції Закону № 1878-VI від 11.02.2010}

Стаття 733. Сторони у договорі ренти

1. Сторонами  у договорі ренти можуть бути  фізичні або юридичні особи.

Стаття 734. Передання майна під виплату ренти

1. Договором  ренти може бути встановлено, що одержувач ренти передає  майно у власність платника ренти за плату або безоплатно.

2. Якщо договором  ренти встановлено, що одержувач  ренти передає майно у власність  платника ренти за плату, до  відносин сторін щодо передання  майна застосовуються загальні  положення про купівлю-продаж, а якщо майно передається безоплатно, - положення про договір дарування, якщо це не суперечить суті договору ренти.