Система освіти у Німеччині

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

	Вимоги  до пошукачів Німецька  мова - мова викладання Мова викладання у німецьких  університетах - німецька, за винятком програм "International Degree Programmes", що за недавнього часу проводяться у ВНЗ  прикладного напряму і мовою  викладання яких принаймні на першому  етапі навчання є англійська. Незмінною  передумовою для навчання на інших  навчальних курсах є добре знання німецької мови. Бажання та талант вивчати іноземну мову розвиваються вже на Батьківщині. Не всі мають  поблизу інститут Гете або німецький  відділ університету, що пропонують курси  вивчення німецької мови. Та це не повинно  Вас засмучувати, ще задовго до від’ їзду до Німеччини отримайте хоча б основні знання німецької мови іншим способом. Перед тим, як Вас  допустять до навчання у ВНЗ прикладного  напряму, Вам доведеться довести  добре володіння німецькою мовою  на іспиті. Іспит на знання мови Перед початком навчання Ви маєте скласти “Іспит на знання німецької мови для навчання у  ВНЗ для іноземних вступників” (DSH), якщо Ви маєте документ, що дає  право на навчання у німецькому ВНЗ  і тому не повинні складати іспит  на встановлення знань (див. нижче), але  походите з ненімецькомовної країни. Вас можуть звільнити від цього  іспиту, якщо Ви отримали атестат зрілості після закінчення гімназії в Німеччині  або в одній з визнаних німецьких  шкіл за кордоном або якщо Ви отримали дипломи на знання мови, наприклад, інститута Гете або Постійної  конференції міністрів культури. Але можливості звільнення від DSH відрізняються  у кожному ВНЗ. Якомога раніше запитайте про це у обраному Вами ВНЗ прикладного напряму.  Іспит DSH приймається у компетентному відділі довузівської підготовки “Studienkolleg" або у ВНЗ за однаковими для всієї Німеччини правилами.   Строки складання іспиту на знання мови кожен ВНЗ визначає сам. Якомога раніше довідайтеся у обраному Вами ВНЗ прикладного напряму про можливості та строки складання DSH. ВНЗ прикладного напряму дозволяють перескладати цей іспит щонайбільше двічи. Після цього складання іспиту вже неможливе, і навіть у іншому ВНЗ. Мовні курси для  підготовки до DSH Більшість університетів  пропонують мовні курси для підготовки до DSH. Але, на жаль, вони часто не в  змозі прийняти всіх бажаючих. До того ж, в залежності від ВНЗ курси  передбачають різні рівні початкового  знання німецької мови. Тому ми Вам  радимо скористатися всіма можливостями вивчити німецьку мову ще на Батьківщині (у відділеннях німецької мови університетів, у інституті Гете та ін.). І пробуйте поступати до німецького ВНЗ лише тоді, коли вже більш-менш впевнені у своїх знаннях німецької  мови. Цим Ви зекономите час, гроші та вбережетеся від майже неминучих розчарувань через відчуженість або навіть жорсткість нового оточення. Право на навчання у ВНЗ Чи будете Ви одразу допущені до навчання за обраним Вами фахом, залежить передусім від того, чи буде визнано Ваше свідоцтво про  закінчення середньої школи як документ, що дає право на навчання у ВНЗ. ВНЗ прикладного напряму або  відповідні компетентні служби вирішують  це за однаковими для всієї Німеччини  правилами, за пропозицією щодо оцінки Постійної конференції міністрів  культури. Основним принципом є те, що свідоцтво, що дає право на навчання у німецькому університеті, дає також  доступ до навчання у німецькому ВНЗ  прикладного напряму.   Метою цього процесу визнання документів є надання однакових для іноземних та німецьких абітурієнтів стартових умов у ВНЗ прикладного напряму.   Якщо Ваш атестат визнається як документ, що дає право на навчання у ВНЗ, Вас після успішно складеного мовного іспиту та з обмеженнями, що розповсюджуються також і на німецьких абітурієнтів (Numerus clausus), можуть одразу допустити до навчання за фахом. Всі інші пошукачі мають скласти так званий "Feststellungsprüfung" - іспит на встановлення знань. Іспит на встановлення знань “Feststellungsprüfung" ВНЗ прикладного напряму  відрізняють студентів, що виконали всі передумови для навчання за фахом, від тих, хто цього ще не зробив. У додатку Ви дізнаєтесь, чи підходить  Ваш документ, що дає право на навчання у ВНЗ, для безпосереднього  допущення до навчання за фахом, чи Ви маєте ще скласти так званий “іспит на встановлення відповідності  знань іноземного студента для навчання у ВНЗ Федеративної республіки Німеччина”, коротко “іспит на встановлення знань” ("Feststellungsprüfung") перед тим, як Ви зможете вступити до ВНЗ. Обраний  Вами ВНЗ проконсультує Вас з  цього питання.   Іспит на встановлення знань включає в себе і мовний іспит.   Якщо Ви вже провчилися кілька семестрів у себе на Батьківщині, для Вас можуть діяти особливі умови допущення до німецького ВНЗ прикладного напряму. Про це ВНЗ прикладного напряму інформують на письмовий замов для кожного випадку окремо.  Абітурієнтам, що мають скласти іспит на встановлення знань, у будь-якому разі запропонують відвідувати підготовчі курси, т.зв. "Studienkolleg". Відділ довузівської підготовки "Studienkolleg" Відділ довузівської підготовки (Studienkolleg) готує іноземних студентів  до іспиту на встановлення знань. Відвідування цього відділу хоча і не є обов’  язковим, але тим, хто має скласти  іспит на встановлення знань (Feststellungsprüfung), ми це дуже радимо. ВНЗ прикладного  напряму направить Вас у відповідний відділ довузівської підготовки. Для прийому до Studienkolleg вимагаються знання німецької мови (щонайменше на базовому рівні), які Вам краще всього здобути ще на Батьківщині. Підготовчі курси німецької мови для базового рівня, як правило, вже пропонуються відділами довузівської підготовки або ВНЗ прикладного напряму, але справжні курси для початківців зустрічаються значно рідше. Курси німецької мови у ВНЗ прикладного напряму, на відміну від курсів інституту Гете або приватних мовних курсів, безкоштовні.  Після того, як Вас прийняли до відділу довузівської підготовки, Ви вже на шляху до навчання за фахом. З точки зору мови та фаху Вас підготують до навчання за спеціальністю на курсах: ТІ (техніка та інженерні науки), WW (економіка), GD (дизайн), SW (соціальне забезпечення), DU (усний та письмовий переклад).   Навчання у Studienkolleg охоплює, як правило, 32 години на тиждень та, на відміну від подальших учбових занять у ВНЗ прикладного напряму, ще має шкільний характер. Ви проходите курс у класі із постійним складом учнів. Відвідування занять є обов’ язковим. Влітку Ви маєте 6 тижнів канікул, на Різдво та Новий рік 2 тижні та весною ще три тижні.  Обов' язковими предметами на окремих курсах є:  курс ТІ: німецька мова, математика, природничі науки, технічне креслення (включаючи CAD) або інформатика  курс WW: німецька мова, математика, теорія народного господарства та виробнича економіка, інформаційні технології та інформатика, англійська мова   курс GD: німецька мова, математика, дизайн, фізика, комп' ютерний дизайн   курс SW: німецька мова, математика, суспільствознавство (педагогіка/психологія, соціологія, правознавство   курс DU: німецька мова, друга іноземна мова (англійська або французька; відповідно лише для тих, хто навчається на старших семестрах), третя іноземна мова (англійська або французька або іспанська), інформаційні технології та інформатика.  Як правило, додатково ще викладається інший фах, що стосується спеціальності.  Навчання у відділі довузівської підготовки триває, як правило, 2 семестри, тобто один рік. За певних умов кожен з цих двох семестрів можна пройти ще раз. В кінці складається іспит на встановленні знань (Feststellungsprüfung), на якому, крім знання німецької мови, письмово перевіряються ще, як правило, два інші предмети, що вивчалися на курсах у Studienkolleg. Предметом усного іспиту можуть бути всі предмети, що вивчалися на курсах.   Іспит можна скласти ще один раз, щонайменше через семестр і у повному обсязі.  Успішно складений іспит на встановлення знань дає Вам право навчатися у німецькому ВНЗ за обраним Вами фахом. Обмеження прийома до ВНЗ: Numerus clausus Проте миттєвому допущенню  до навчання може завадити т.зв. Numerus clausus, обмеження прийома до ВНЗ. Для  деяких фахів всім бажаючим не вистачає кількості запропонованих місць. Тому німецькі абітурієнти, так само, як і іноземні, підлягають процедурі  відбору, для якої визначальним є  середній бал оцінок зі свідоцтва, що дає право на навчання у ВНЗ. Для  деяких навчальних курсів Numerus clausus діє  в рамках всієї держави, для деяких - лише в рамках ВНЗ або землі. Довідайтесь у обраному Вами ВНЗ, чи не існує обмежень при прийомі  до Вашого навчального курсу.   Оскільки навчанню іноземців у німецьких ВНЗ прикладного напряму приділяється велика увага, то навіть для таких фахів зарезервовані 5% місць для іноземних пошукачів. Прийом до ВНЗ  через Центральне управління з розподілу  учбових місць (Zulassung im zentralen Vergabeverfahren) Для деяких навчальних курсів у ВНЗ прикладного напряму  землі Нордрейн-Вестфалія учбові місця розподіляє Центральне управління з розподілу учбових місць (ZVS - Zentralstelle für die Vergabe von Studienplatzen, Sonnenstrasse 171, D-44128 Dortmund). У такому випадку кандидат має подавати документи до ZVS, де він отримає відповідні формуляри. Ці умови стосуються не лише німців, але й іноземців, що за правилами прийому до ВНЗ мають рівні права з німецькими вступниками. Такими є громадяни країн-членів Європейської співдружності, а також іноземці, які мають свідоцтво, що дає право на навчання у німецькому ВНЗ (так звані "Bildungsinlander"). Всі інші іноземці подають документи, як це описано вище, безпосередньо до відділу міжнародних зв' язків обраного ВНЗ.   Те, на які навчальні курси будуть набирати студентів через Центральне управління з розподілу учбових місць, вирішується кожного семестра окремо. Тому дуже важливо своєчасно довідатися, чи не включили до них обраний Вами навчальний курс. Інформацію про це Ви можете отримати у ВНЗ на початку попереднього семестра. Попередня практика Передумовою для допущення  до навчання у ВНЗ прикладного  напряму для багатьох фахів є  свідоцтво про практичну діяльність, пов' язану із Вашою спеціальністю, перед початком навчання.   Дізнайтеся якомога раніше у німецьких ВНЗ прикладного напряму, що Вас цікавлять, чи не є необхідним для навчання за обраною Вами спеціальністю проходження попередньої практики. Варто порівняти вимоги багатьох ВНЗ з цього питання. При розподілі практикантських місць можуть допомогти власні відділи роботи з практикантами ВНЗ (Ptaktikantenamter) або також державні служби, напр., відомство з питань праці та зайнятості (Arbeitsamt).   Поінформуйтеся також, чи будуть визнані німецьким ВНЗ прикладного напряму строки проходження практики або професійна освіта у Вас на Батьківщині, а також якими документами Ви можете це підтвердити. Особливі  вимоги до пошукачів Вступних іспитів до німецьких  ВНЗ прикладного напряму не існує. Але винятком є спеціальність  дизайн. Для успішного навчання на цьому навчальному курсі передумовою  є особливе мистецьке та дизайнерське обдарування. Тому випробувальний іспит  перед вступом до навчання є правилом. Часто вимагається свідоцтво  про специфічне попереднє навчання, напр., для навчального курсу усний  та письмовий переклад. Вимоги  до пошукачів на післядипломну освіту Вимоги, які Ви маєте виконати перед допущенням до навчання за програмою  післявузівської підготовки (Aufbaustudiengang) у німецькому ВНЗ прикладного  напряму, знаходяться у відомі окремого ВНЗ більше, ніж описані вище вимоги до вступників на повний курс навчання. Але першою умовою є закінчена  вища освіта.Тому тут перша порада: прогляньте, напр., брошуру DAAD “Навчання за програмою післявузівської підготовки у ВНЗ Німеччини” ("Aufbaustudiengange an Hochschulen in Deutschland"), щоб дізнатися про можливості такого навчання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Вища освіта  у Німеччині 
 
 
5.1. Загальні відомості 
 
Німеччина зберегла вірність своїй багатій на зміни 2000-літньої історії. У цій державі, розташованій у самому центрі Європи, одними з перших з’явилися університети. Перший німецький університет — це університет у Гейдельберзі був заснований у 1386 році.  
 
Серед більш ніж 300 вищих навчальних закладів Німеччини особливе місце займають університети. Для вступу в німецький університет найкраще навчатися в коледжі довузівскої підготовки (Studienkolleg) два роки. Хто не вчитися за програмою довузівської підготовки, повинний здати іспит на підтвердження рівня знань німецької мови (Feststellungspruefung). 
 
Програма коледжу має п’ять напрямків:  

•  
  Т-курс закінчується здачею екзаменів з математики і фізики (або хімії - на вибір),
•  
  М-курс - біологія або хімія, фізика або математика, 
•  
  W-курс - математика й економіка, 
•  
  S-курс - іноземна мова, історія або соціальні науки, або географія, або німецька література, 
•  
  G-курс - історія, німецька література, англійська або соціальна науки, або географія.

 
Скрізь, крім S, потрібно також здача  екзамену з німецької мови. Щоб  поступити в коледж, теж потрібно підтвердити знання німецької мови (досить, наприклад, пред’явити сертифікат ZMP — Zentrale Mittelstuffen Pruefung — Інститут ім. Ґете). 
 
Вузи Німеччини можна умовно поділити на університети загального профілю (Universitaeten) і технічні (Technishe Universitaeten), об’єднані вищі школи — технічні (Technishe Hochschulen) і професійні (Fachhochschulen), а також гуманітарні вищі навчальні заклади. До складу останніх входять коледжі мистецтв (Musikhochschulen, Kunsthochschulen), педагогічні вузи (Paedagogishen Hochschulen), вузи з підготовки чиновників і священиків. 
 
Від спеціальних вузів університети відрізняються тим, що надають право одержати ступені кандидата і доктора наук. Крім університетів і прирівняних до них вузів, у німецькій системі вищої освіти близько 30 років тому з’явилися спеціальні вищі навчальні заклади [1]. 
 
 
^ 5.2. Доступність вищої освіти 
 
Більшість вузів Німеччини — державні. Безкоштовна освіта — головна перевага навчання в цій країні. Приватні платні університети теж є, але їх небагато. Безкоштовна і при цьому якісна вище освіта залучає величезну кількість абітурієнтів із самої Німеччини й інших країн. Більше шансів вступити в тих, у кого вищий середній бал Abitur і триваліший термін очікування місця (вступ йде за списком). 
 
Причина привабливості німецької освіти криється в тому, що, зберігши старі університетські традиції, навчальні заклади Німеччини, поряд із забезпеченням студентів фундаментальною теоретичною базою, здійснюють також фахове практичне навчання. 
 
Багато вищих шкіл Німеччини в останні кілька років організували платні магістерські програми, що передбачають можливість навчання англійською мовою. Тривалість навчання складає 3-5 семестрів. 
 
Якщо у абітурієнта немає відповідного сертифіката Ґете-інституту, здається екзамен з німецької мови DSH (Deutsche Sprachpruefung fuer den Hochschulzugang). Він містить у собі письмове завдання, прослуховування тексту, постановку питань до обох завдань і співбесіду. Без відповідної підготовки здати його складно. 
 
Вступних іспитів у німецьких університетах немає. Виключення складають тільки творчі спеціальності і найпрестижніші в країні спеціальності — медицина, стоматологія, філософія й ін. У вузах Німеччини можна одержати вищу освіту з більш, ніж 400 спеціальностей. 
 
 
^ 5.3. Навчальний процес 
 
Навчальний рік у німецьких вузах розділений на 2 семестри: зимовий і літній. Оскільки розпочати навчання в німецькому вузі можна з будь-якого семестру (зимового — з вересня-жовтня, літнього — з березня-квітня), є два терміни прийому документів: на зимовий семестр треба зареєструватися до 15 липня, на літній — до 15 січня. 
 
Навчання в будь-якому німецькому вузі поділяється на базовий курс (Grundstudium) і наступний професійний курс (Hauptstudium), кожен тривалістю мінімум 4 семестри. Перший завершується здачею проміжних іспитів (Zwischenpruefung) або переддипломного іспиту (Diplom-Vorpruefung). У цей період навчальний план має включати 20 і більше годин занять у тиждень з обов’язкових предметів і семінари (кількість обов’язкових годин може змінюватися в залежності від факультету). У завершальний період навчання з’являється більше предметів на вибір. 
 
Дані про успішність заносяться в аналог нашої  залікової книжки (Scheine). Тривалість навчання у вузі — від 8 до 12 семестрів. По закінченні навчання в залежності від спеціальності і типу вузу здається або дипломний іспит (Diplom), або іспит на ступінь магістра (МА), або державний іспит (Staatexmen). Як і в Україні, у Німеччині прийнято видавати диплом про вищу освіту. Його одержують випускники більшості математичних, природничих, економічних і соціально-наукових факультетів. Найбільш розповсюджений ступінь, присуджуваний після закінчення навчання на гуманітарних факультетах — магістр.  
 
Випускники університетів мають право продовжити наукову діяльність в аспірантурі (докторантурі) і по закінченні захистити дисертацію. Після закінчення аспірантури можна отримати ступінь Ph (Доктор).

 

 

 

 

 

 

 

 

Підвищення кваліфікації в Німеччині

Ґете-Інститут пропонує кожного  року викладачам німецької мови стипендії  для підвищення кваліфікації у Німеччині.

Кожного року Ґете-Інститут у Києві пропонує широку програму стипендій для викладачів німецької мови. Програма охоплює семінари з методики викладання, а також мовну підготовку в Німеччині. Семінари проходять у цікавих  і мальовничих містах. До кожного семінару передбачена культурна програма. Надається багато можливостей для мовної практики, знайомства з німецькою культурою, а також для налагодження контактів та дружніх стосунків з учасниками з інших країн. 

 

Освіта  в Німеччині[ред.]

Матеріал з Вікіпедії — вільної  енциклопедії.

Схема освітньої системи Німеччини

Німеччина має чотириступеневу систему освіти: початкова, двоступенева середня освіта та вища освіта. 9-річна шкільна освіта є обов'язковою, загальною та безкоштовною.

Система освіти в Німеччині  лише у найважливіших питаннях регулюється  державою (на федеральному рівні). Найбільші  повноваження у розвитку і регулюванні  освіти має не держава в цілому, а окремі федеральні землі. Це призводить до розбіжностей та відмінності систем освіти в 16 землях.

Відрізняється від української  шкала оцінювання роботи учнів та студентів: що «менша» оцінка, тим  вона краща, вища. В Німеччині існують  оцінки від «1» (відмінно/sehr gut, ausgezeichnet) до «6» (погано, незадовільно/mangelhaft), причому можливі проміжні оцінки типу 1,1; 2,5; 4,3 і так далі.

Зміст

 

  [сховати] 

• 1 Початкова школа
• 2 Середня школа
• 3 Університети Німеччини
• 4 Інші види освіти
• 5 Література
• 6 Посилання

Початкова школа[ред.]

В початкову школу діти йдуть, як правило, у 6 років. Навчання у  початковій школі триває 4 роки (в  деяких федеральних землях, наприклад, у Берліні — 6 років). У початковій школі дітям переважно не ставлять оцінок, а оцінюють на словах або з допомогою наклейок (сонечко, «смайлик» і т. д.). Такий підхід пояснюється бажанням не перевантажувати дитячу психіку, оскільки в пізнішому перебігу освіти дітей чекають серйозні навантаження. Це є підставою для критики: різкий непідготовлений перехід від «розслабленої» початкової школи до середньої школи, який часто може стати травматичним.

Середня школа[ред.]

В Німеччині існують різні  види середніх шкіл: Hauptschule, Realschule та Gymnasium.

Hauptschule була задумана як школа з практичним підходом і меншою кількістю складних предметів; вона має готувати до ремісничих професій. Рівень викладання там доволі низький. Фактично зараз установа Hauptschule перетворилася на зібрання найслабших школярів, переважно з сімей мігрантів, в яких батьки через власну неосвіченість не розуміють важливості доброї освіти для майбутнього дітей. З атестатом Hauptschule майже неможливо знайти хорошу роботу, і часто після Hauptschule випускники одразу потрапляють у замкнене коло безробіття. Через свою недосконалість цей вид шкіл вже був відмінений в деяких землях.

Realschule має кращу репутацію, більший спектр предметів, ґрунтовнішу підготовку. Закінчення Realschule дає так званий атестат про закінчену середню загальну освіту (mittlere Reife). Перспективи знайти роботу з атестатом Realschule значно кращі; крім того, після закінчення Realschule учні можуть піти до останніх класів ґімназії і отримати там т. з. Abitur — пройти випускні іспити на атестат зрілості, без яких неможливо поступити до вищого навчального закладу.

Gymnasium — найпрестижніший вид середньої освіти. Лише після закінчення гімназії (середній рівень плюс 2-3 класи вищої гімназії, т. з. Gymnasiale Oberstufe) можна поступати в університети та інші вищі навчальні заклади. Гімназія поділяється на середню (з 5/7 до десятого класів) та вищу (можна порівняти з американською High School, класи з 11 по 12 або з 11 по 13). Критики закидають гімназіям елітарність і вимагають введення єдиної загальної середньої школи, т. з. Gesamtschule, де учні усі роки до атестату навчатимуться разом. Такі школи вже існують подекуди, але в свою чергу прибічники нинішньої диференційованої системи освіти критикують загальні школи за те, що слабкі та обдаровані учні там навчаються разом. У деяких землях, наприклад, у Баварії та в землі Баден-Вюртемберг не батьки, а вчителі вирішують, куди піде дитина після початкової школи (до Hauptschule, Realschule чи Gymnasium). Таке рішення дуже відповідальне і може вплинути на майбутнє дитини. Цей факт часто критикують у пресі, на тій підставі, що на такому ранньому рівні не можна дати будь-яку ґрунтовну оцінку здібностей дитини та прогноз розвитку особистості.

Складення Abitur в гімназії — сильний стрес для учнів, обсяг матеріалу в останніх класах надзвичайно великий. Загалом рівень викладання у гімназіях дуже високий, його можна порівняти з 1-2 курсами університету у країнах із триступеневою системою освіти. Це обумовлено тим, що вступних іспитів до університету не існує, натомість що краща середня оцінка Abitur, то легше потрапити на престижний факультет. Набір проводиться відповідно до оцінки в атестаті. В університетах існує так званий Numerus Clausus, тобто кількість вільних місць. Відповідно до цієї кількості факультети встановлюють середній прохідний бал. Тому що вищий середній бал Abitur у випускника, то більший у нього вибір і вірогідність потрапити на престижний факультет чи на факультет свого бажання.

Університети  Німеччини[ред.]

Раніше в університетах  Німеччини існували такі форми навчання та вчені ступені як магістр (Magister) та диплом (Diplom), з написанням магістерської або дипломної роботи відповідно. Магістр означав широкий профіль (як правило, у гуманітарних науках) з головним та кількома побічними предметами. Наприклад: магістр філософії (головний предмет), педагогіки та історії. Так званий «диплом» означав закінчення факультету природничих наук, інженерні та економічні факультети також присвоювали диплом, а не магістра.

У зв'язку з участю Німеччини  у Болонському Процесі (уніфікація європейської системи освіти) форми навчання «магістр» та «диплом» припиняють своє існування у 2010 році, натомість вводиться двоступенева система «бакалавр — мастер» (Bachelor — Master of Arts). Зараз у німецьких університетах йде реструктуризація відповідно до Болонського Процесу, цей процес викликає певні проблеми. Велика кількість студентів та деякі викладачі незадоволені введенням Болонського Процесу. Зокрема, той обсяг матеріалу, що його раніше треба було обробити за 4 роки магістерського навчання, зараз треба засвоїти за 3 роки бакалаврату, що призводить до стресу та перевантаження. Модульна система та т. з. «кредитні пункти» (ECTS — European Credit Transfer System) також дають підстави для критики.

Навчання в державних  університетах загалом безкоштовне, однак з 2007 року у деяких землях в  зв'язку з нестачею коштів було введено  т. з. Semestergebühren (плату за семестр), що становить близько 500 євро.

Інші види освіти[ред.]

Інші види вищої та післяшкільної  освіти в Німеччині включають  вищі спеціальні школи (Fachhochschule), технікуми (Fachschule) та ремісничі школи (Berufsschule). Поширеним є т. з. Ausbildung im Betrieb (часто коротко просто «Ausbildung») — професійне навчання, пов'язане з одночасною щоденною практичною роботою на підприємстві, виробництві. Багато підприємств та фірм набирають так званих «Azubis» (Auszubildende) — учнів на виробництві. Таке практичне навчання триває 3 роки і закінчується набуттям практичної професії.

Загалом німецька система  освіти складна та розгалужена і  є предметом постійних дебатів  у пресі та політиці, зокрема, що стосується проблем з недостатньою інтеграцією та допомогою учням  із сімей мігрантів (частка учнів  іноземного походження, що отримують Abitur у гімназії та досягають атестату зрілості становить всього 10%). Іншим важливим пунктом критики є рання сегрегація школярів відповідно до їх здібностей і спрямування до Hauptschule, Realschule чи Gymnasium. Оскільки успіхи дітей у навчанні часто напряму залежать від рівня освіти батьків, їх доходу та наявного вільного часу на заняття з дітьми, такий ранній розподіл по різних школах призводить до «цементування» соціального розшарування.