Американский сленг

ЗМІСТ  
ВСТУП …………………………………………………………………………….3  
РОЗДІЛ 1. МОЛОДІЖНИЙ ТА СТУДЕНТСЬКИЙ СЛЕНГИ В СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОГО СЛЕНГУ ………………………………………………………...6  
1.1. Визначення молодіжного та студентського сленгів ……………………..6  
1.2. Варіативність та мінливість молодіжного та студентського сленгів …..13  
1.3. Джерела виникнення та сфери використання американського та українського молодіжного та студентського сленгів ………………………..15  
1.4. Мовні особливості американського та українського студентських сленгів…………………………………………………………………………….20  
Висновки до Розділу 1 ………………………………………………………….28  
РОЗДІЛ 2. ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ АНАЛІЗ АМЕРИКАНСЬКОГО СТУДЕНТСЬКОГО СЛЕНГУ ………………………………………………….30  
2.1. Перекладацький аспект спеціальної нелітературної лексики ………….30  
2.2. Особливості перекладу американського студентського сленгу ………..37  
2.3. Аналіз засобів перекладу лексичних одиниць американського студентського сленгу …………………………………………………………..42  
Висновки до Розділу 2 …………………………………………………………46  
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ………………………………………………………48  
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………… 51  
SUMMARY ……………………………………………………………………..55  
ДОДАТКИ  
 
ВСТУП  
Мова – це той засіб, за допомогою якого культури виражають себе, свою сутність. Мова відображає культурно-історичний фон кожної епохи та, як правило, є повністю зрозумілою тільки людям, що живуть в цю епоху.  
Сленг молоді найбільш жваво реагує на всі події в житті. Він підхоплює і відображає нові явища і сам змінюється в процесі їх перетворень. Проте на даному етапі розвитку лінгвістики та перекладознавства сленг становить собою ще недостатньо вивчену проблему, яка потребує подальшого дослідження. Отже, дана дипломна робота присвячена особливостям перекладу студентського сленгу.  
Різні аспекти сленгу вивчалися такими дослідниками як Е.Патрідж [43], Г.Менкен [42], І.Гальперін [5], В.Вілюман [4], М.Маковський [21], В.Балабін [1], У.Потятинник [27]. Однак сленг розглядався переважно в ракурсі лексико-стилістичних характеристик до кінця першої половини XX-го ст. На увагу заслуговує той факт, що окремі дослідники ще з кінця XVIII-го ст. звернули увагу на найрізноманітніші вияви соціальної природи сленгу (наприклад, функціонування в обмежених соціоконтекстах), саме в XX-му ст. було виділено суттєвий аспект цієї лексики – соціальний.  
Проте недостатньо уваги приділялося розгляду сленгу як перекладознавчої проблеми. Тому актуальність дослідження зумовлена необхідністю вивчення специфіки перекладу сленгових одиниць американського студентського сленгу.  
Об'єктом дослідження виступають сленгові вирази американського варіанту англійської мови та їх еквіваленти в українській мові.  
Предмет дослідження становлять особливості та засоби перекладу сленгових одиниць з англійської мови на українську.  
Основна мета дослідження – зіставлення та розгляд особливостей формування, функціонування та перекладу американського та українського студентських сленгів.  
Відповідно до мети дослідження в роботі ставляться і вирішуються наступні завдання:  
1) визначити поняття молодіжний та студентський сленг в системі загального сленгу;  
2) проаналізувати джерела виникнення та сфери використання студентського сленгу;  
3) розглянути особливості формування та функціонування американського та українського студентських сленгів;  
4) дослідити певну вибірку сленгових одиниць американського студентського сленгу з подальшим аналізом засобів їх перекладу.  
Методи дослідження. В даній дипломній роботі використовуються такі методи як зіставний, описовий, метод порівняльного аналізу, метод порівняльно-історичного аналізу.  
Матеріал дослідження становить вибірка сленгових одиниць зі словників сучасного англійського, американського та українського сленгу, що нараховує 150 одиниць: Геловані Г.Г., Цвєтков А.М. Російсько-англійський розмовник побутової лексики та сленгу [45], Кондратюк Т.М. Словник сучасного українського сленгу [46], Кудрявцев А.Ю., Куропаткін Г.Д. Англо-російський словник сленгу та ненормативної лексики [47], Шестикрилов П.А. Словник новітнього американського сленгу [48], Ayto J. The Longman Register of New Words [49], Spears R. A. NTC’s Dictionary of American Slang And Colloquial Exdivssions [51] та Online Slang Dictionary [52].  
Теоретична значущість дипломної роботи полягає у тому, що робота робить внесок в дослідження проблеми взаємовідносин “мова ‒ суспільство” в контексті перекладознавства.  
Практична цінність роботи обумовлена можливістю використовувати її результати в перекладацькій та лексикографічній практиці, а також в ході викладання таких дисциплін як теорія та практика перекладу, стилістика та лексикологія.  
Робота складається зі вступу, 2-х розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел та ілюстративного матеріалу та додатків.  
У вступі розкривається актуальність вибраної теми, обґрунтовується вибір об'єкта дослідження, визначається мета та завдання, проблеми, описується композиційна структура роботи.  
В першому розділі розглядаються теоретичні проблеми, які пов’язані з визначенням місця молодіжного та студентського сленгів в системі загального сленгу, розглядаються варіанти молодіжного та студентського сленгів, їх мінливість на фоні різних культурно-історичних епох, приділяється увага розгляду джерел виникнення та сфер використання студентського сленгу, досліджуються та зіставляються основні засоби формування американських та українських сленгізмів.  
В другому розділі розглядаються основні проблеми перекладу сленгу та представлене дослідження певної вибірки сленгових одиниць з американського студентського сленгу з аналізом засобів їх перекладу на українську мову.  
В загальних висновках підбиваються підсумки щодо проведеного дослідження та визначаються досягнуті цілі, результати зробленого аналізу. Наприкінці роботи подаються списки використаних джерел та ілюстративного матеріалу, які містять 52 джерела.  
 
РОЗДІЛ 1. МОЛОДІЖНИЙ ТА СТУДЕНТСЬКИЙ СЛЕНГИ В СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОГО СЛЕНГУ  
1.1. Визначення молодіжного та студентського сленгів  
Проблематика сленгу є предметом постійного наукового пошуку. Поняття сленгу здобуває все більше уваги сучасної філології [29;54]. Різні аспекти сленгу вивчалися в працях Е. Патріджа [43], Г. Менкена [42], І. Гальперіна [5], В. Вілюмана [4], М. Маковського [21], В. Балабіна [1], У. Потятинника [27].  
Вагомий внесок у дослідження американського сленгу зробив Г. Менкен [42]. Він стверджує, що сленг – категорія загального поширення, що перебуває за межами загальноприйнятих мовних норм. Г.Менкен, досліджуючи еволюцію сленгу, визначив закономірності, згідно з якими “тривалість життя” одних сленгових одиниць визначається століттями, інші ж “безславно” гинуть, ледь з’явившись на світ [42].  
Суттєвим кроком у вивченні питання ненормативної лексики став доробок британського лексикографа Е.Патріджа [43]. Е.Патрідж одним із перших порушив питання про статус сленгу. Він простежив культурно-історичні передумови динамічного розвитку неформального мовлення та популярності сленгу на північноамериканському континенті. Лексикографічна праця ученого, вперше опублікована понад 40 років тому, і надалі є актуальною, позаяк охоплює значну кількість лексичних одиниць англомовного світу, простежує етимологію більшості з них. Отже, Е. Патрідж [43] і його послідовники Дж. Грінок та Г. Кіттрідж [40] визначають сленг як існуючі в розмовній сфері досить неміцні, нестійкі, ніяк не кодифіковані, а часто й зовсім невпорядковані й випадкові сукупності лексем, що відображають суспільну свідомість людей, які належать до певного соціального або професійного середовища. Сленг розглядається як свідоме, навмисне вживання елементів загальнолітературного словника в розмовному мовленні в чисто стилістичних цілях: для створення ефекту новизни, незвичайності, відмінності від визнаних зразків, для передачі певного настрою мовця, для додання висловлюванню конкретності, жвавості, виразності, точності, стислості, образності, а також щоб уникнути штампів, кліше, що досягається, як вважають ці дослідники, використанням таких стилістичних засобів, як метафора, метонімія, синекдоха, літота, евфемізм.  

Дослідник американського військового сленгу В.Балабін виходить із розуміння сленгу як ненормативної, неформальної, стилістично зниженої мови порівняно великого прошарку населення, що використовується з метою здійснення певних мовленнєвих функцій (експресивної, оцінної, корпоративної, пейоративної, евфемістичної тощо) і складається з одиниць-сленгізмів, що мають різне лексикографічне маркування [1;37].  
Досить цікавим є те, що термін сленг увійшов до ужитку в англійській лексикографії ще в кінці XVIII-го – на початку XIX-го ст., але тоді під цим терміном розуміли фонетичні, лексичні, морфологічні та синтаксичні розбіжності з встановленими мовними нормами. Навіть в ті часи окремі дослідники звернули увагу на найрізноманітніші вияви соціальної природи сленгу, але тільки в XX-му ст. було виділено суттєвий аспект цієї лексики – соціальний. У 1911 р. Г. Бредлі [38] ідентифікував “інтенцію мовця” як важливий фактор у ідентифікації сленгу. Дж. След [44], а за ним Г.Дрейк [39] привернули увагу до психосоціальної мотивації користувачів сленгового лексикону.  

У радянській лінгвістиці  соціолінгвістичний підхід до вивчення питання сленгу розроблений видатним ученим М.Маковським [21]. Сленг, за Маковським, - історично складена лінгвосоціальна норма, яка реалізується на рівні мовлення (фонетика, граматика, лексика), генетично й функціонально відмінна від професійних і жаргонних елементів мови; семантика сленгових лексем не завжди сягає стилістичного переосмислення, а слова сленгу не обов’язково використовуються для створення стилістичного ефекту [21;109].  

У. Потятинник американський  сленг тлумачить як особливий  соціостилістичний субваріант ненормативної  англійської мови у США із наскрізною соціодемографічною дистрибуцією, який характеризується: соціопсихологічною мотивацією вживання; соціостилістичною зниженістю повідомлення; домінуванням конотативного компонента над денотативним; неодмінно більш чи менш обмеженою функціональністю; неоднорідністю складу; надлексикалізацією певних сфер [27;38].  

В.Г. Вілюман [4], довгі роки займаючись проблемою  сленгу, в стислих тезах сформулював  деякі його особливості, зокрема  автор запропонував розрізняти два  види сленгу:  
а) загальний сленг – образні слова і словосполучення емоційно-оцінного забарвлення, які знаходяться за межами літературної мови, загальнозрозумілі і широко поширені в розмовній мові, які претендують на новизну та оригінальність і в цих якостях виступають синонімами слів і словосполучень літературної мови;  
б) спеціальний сленг – слова і словосполучення того або іншого професійного або класового жаргону [4;49].  
В.А. Хомяков [33] запропонував більш розгорнуте визначення термінів “загальний” та “спеціальний” сленг:  
Загальний сленг – це відносно стійка для певного періоду, широко поширена і загальнозрозуміла соціальна мовна мікросистема в просторіччі, вельми неоднорідна за своїм генетичним складом і ступенем наближення до фамільярно-розмовної мови, з яскраво вираженою емоційно-експресивною конотацією вокабуляра, що часто представляє насміх над соціальними, етичними, естетичними, мовними та іншими умовностями і авторитетами.  
Загальні сленгізми відрізняються від лексики літературного стандарту етико-стилістичним зниженням різної якості: від жартівливо-іронічної та невимушеної експресії повсякденного до принизливої експресії суто фамільярного спілкування. Треба зазначити, що етико-стилістичне зниження якісно відрізняється від лайливої і непристойної експресії: слова не сприймаються як вульгаризми, але додають мові колорит фамільярності, хоча існують особливі випадки, коли багато що залежить від сфери вживання того або іншого слова, ускладненого “контекстною семантикою” [33;88].  
Спеціальний сленг як соціальна мовна мікросистема вельми неоднорідний за своїм генетичним складом і структурою. Аналіз різних підходів до визначення сленгу і вивчення практичного матеріалу приводить до висновку, що сленгізми характеризуються різним ступенем стилістичного зниження і, отже, відносяться до різних лексико-стилістичних пластів. Крім того, велика частина сленгізмів функціонує в мові певних соціальних груп, і, навіть перейшовши в загальнонаціональне користування, сленгізм завжди несе в собі слід свого соціального походження. Спеціальний сленг — це нестандартний лексикон певної соціальної групи, який може складатися зі стилістично різнорідної нестандартної лексики [33;90].

     В англійській лексикографічній літературі молодіжний сленг як правило включається  в спеціальний сленг, протиставлений загальному сленгу, що входить до загальновживаного просторіччя.

Якщо порівнювати  сленг з діалектом, то діалект  є більш сталим явищем: основні  діалекти, особливо географічні, в сукупності своїх фонологічних, граматичних  та лексичних компонентів існують  в мові давно, в той час як сленгові одиниці недовготривалі. Спільним для сленгу та діалектів є те, що вони використовуються переважно в усній комунікації [34;28].  
Слід також зазначити, що зі сленгом часто асоціюються такі близькі до нього поняття, як жаргонізми, професіоналізми, арго, вульгаризми, колоквіалізми та кент, між якими важко встановити чіткі межі. “Стертість” меж є результатом того, що значною кількістю лексичних одиниць оперують у спільному функціонально-стилістичному ареалі.  
Жаргон є мовою соціальної або професійної групи, яка відрізняється від загальнорозмовної мови особливим складом слів і виразів. Це умовна мова, зрозуміла тільки в певному середовищі, вона складається з багатьох штучних, іноді умовних слів і виразів.  
При зіставленні різних трактувань терміну “жаргон” можна виділити дві основні концепції:  
1) жаргон — це будь-яка спеціалізована мова: тобто “мова” професій, ремесел, суспільних класів і груп, гібридна мова або діалект;  
2) жаргон — це вид фамільярної мови з пейоративністю, яка властива представникам деяких професій і ремесел.  
Корпоративні жаргони - це мікросистеми просторіччя з корпоративно обмеженою лексикою, пейоративной експресією й основною емотивною функцією, які використовуються різними групами за інтересами, які поєднують ці групи поза професійною діяльністю.  
Підкреслимо, що на відміну від професійних жаргонів, тісно пов'язаних своїми “виробничими” ядрами із професійними лексичними системами з однаковою для тих та інших основною комунікативною функцією, корпоративні, або групові, жаргони, які є, в основному, своєрідною мовною грою, де, насамперед, проявляється прагнення до експресії, мають емотивну функцію як основну [34;29-30].  
Провести чітку грань між цими пластами лексики дуже важко, оскільки, як указує І. Р. Гальперін, відмінність між професіоналізмами та жаргонізмами, між просторіччям та діалектизмами взагалі важко піддається урахуванню. Він зазначає, що ці відмінності такі незначні в окремих випадках, що деколи здається непотрібним саме розмежування, проте відсутність абсолютного критерію визначення приналежності слова до тієї або іншої групи не є запереченням існуючих відмінностей. З погляду вживання в мові, для жаргонізмів і професійного сленгу характерна значно вужча сфера вживання, ніж для загального сленгу та діалектизмів. Жаргонізми і професіоналізми, як правило, зрозумілі лише окремим групам населення. Їх можна віднести до маловідомого сленгу, до якого, до речі, часто відносять і арго [5;105-106].  
У термін арго соціолінгвісти США схильні вкладати поняття особливого вокабуляра групи, об’єднаної спільними інтересами, фахом, видами діяльності тощо [41].  
Як зауважив В.М.Жирмунський, “арго” — “свого роду пароль”, за яким впізнають один одного декласовані шари, і могутній засіб професійної організації в умовах гострої соціальної боротьби [8;35].  
Щодо вульгаризмів, то це лексеми, що мають пейоративне забарвлення і перебувають за межами літературної норми. До них відносять грубі слова та вирази, які зазвичай не вживаються освіченими людьми в товаристві, спеціальний лексикон, який використовують люди нижчого соціального статусу: в’язні, наркомани, безпритульні і т.д. [12;10].  
Диференціація сленгового лексикону та колоквіалізмів є ще складнішим завданням. Згідно з В.Кухаренко, колоквіалізми – загальнородова група слів, що позначають повідомлення як неформальне, неофіційне та розмовне, і які містять у своєму складі сленг, жаргонізми, вульгаризми та діалектизми [17;30]. Ю.Скребньов розглядає колоквіалізми як слова, забарвлені неформальністю чи фамільярністю [30;65]. Такі визначення все ж не пропонують критеріїв чіткого розмежування між колоквіалізмами та сленгом. Головна відмінність між ними полягає в тому, що сленг сигналізує, що учасників комунікації єднає якийсь особливий зв’язок, у той час як колоквіалізми лише позначають соціоситуацію як неформальну [17;31].

Процес віддалення розмовної мови в американському варіанті англійської мови від розмовної  у британському варіанті, Г.Менкен називав  “колоквілізацією” американського варіанту і пророкував, що він прогресуватиме [42]. Сучасні тенденції у сфері лексики на американському континенті засвідчують слушність міркувань Г.Менкена. Власне цим процесом пояснюють “розмитість” меж між колоквіалізмами та сленгом у США [36;32].  
Щодо кенту, Е.Патрідж визначав його як технічний термін для позначення вокабуляра представників злочинного світу [43]. Він вважав, що кент має обмежений ареал поширення порівняно зі сленгом, оскільки ті, хто користуються ним, зацікавлені у збереженні секретності свого мовного коду, тобто сленг універсальний, у той час як кент соціально і професійно обмежений. С.Флекснер під кентом розуміє розмовну ідіоматику, яка побутує в колі представників певної професії, секти, класу, вікової групи чи будь-якої підгрупи американської культури [50].  
Завдяки такій великій кількості визначальних ознак і умовності поняття «сленг» багато лінгвістів та психологів взагалі вважають за краще обходитися іншими поняттями і не використовують терміну “сленг”. Проте, оскільки майже у всіх американських та англійських словниках помітка sl. (сленг) присутня, перекладачу необхідно знати це поняття, розбиратися в тому, що є сленгом. Самі англійські і американські лінгвісти також усвідомлюють, що поняття “сленг” є занадто широким, але продовжують користуватися ним за відсутністю іншого [27;49].   
З огляду на вищенаведене можна визначити місце молодіжного та студентського сленгів в системі загального сленгу.  
Молодіжний сленг відноситься до спеціального сленгу. Студентський сленг є одним з шарів лексики молодіжного сленгу та формується навколо ядра корпоративних жаргонів. Значну частину лексичного складу студентського сленгу складають також професійні жаргонізми. Як професійні, так і корпоративні жаргони, у свою чергу, піддаються впливу кенту.  
Отже, вищенаведене дозволяє, вслід за вищезгаданими вченими [1; 4; 5; 21; 27; 42; 43], сформулювати наступне визначення студентського сленгу: студентський сленг — це мікросистема просторіччя, досить неоднорідна за своїм генетичним складом, яка має емотивну та комунікативну функції. Ядро студентського сленгу становлять корпоративні жаргони [7;191].

     Оскільки  в даній дипломній роботі розглядається  студентський сленг, необхідно визначити, у чому полягає відмінність студентського  сленгу від сленгів інших типів.

     По-перше, дані сленгові слова служать для  спілкування людей однієї вікової категорії.

     По-друге, студентський сленг відрізняється  “зациклюванням” на реаліях миру молоді та студентства. Розглянуті сленгізми  відносяться тільки до цього миру, у такий спосіб відокремлюючи  його від усього іншого, і найчастіше незрозумілі людям інших вікових категорій. Завдяки знанню такої спеціальної мови, молодь відчуває себе членом замкнутої спільноти.

     І по-третє, у числі сленгової лексики  нерідко зустрічаються і досить вульгарні слова.  

Таким чином, вищезазначені  спостереження не дозволяють віднести студентський сленг ні до однієї окремо взятої групи спеціальної нелітературної лексики і змушують розглядати його як явище, якому властиві риси кожної з них [3;37].

     1.2. Варіативність та  мінливість молодіжного  та студентського  сленгів  

     Слід  зазначити, що будь-яка мова - живе явище, що вербалізує буття конкретної культурно-історичної епохи. Більшість нових сленгових  слів виникають та еволюціонують  цілком природним чином з конкретних ситуацій. Крім того, кожному новому поколінню також потрібні деякі нові слова, щоб пояснити свій інший погляд на ті, що існували раніше речі. Цей інший погляд відображає, зокрема, і культурно-історичну ситуацію, що змінюється [19;170].

С.Б.Флекснер вважає молодь найактивнішим елементом, який створює сленг [50]. Отже, надалі в прикладах ми будемо розглядати студентський сленг.  
Як нами було зазначено раніше, студентський сленг формується навколо ядра корпоративних жаргонів. Виділяється величезна кількість корпоративних жаргонів, серед яких молодіжні жаргони становлять особливий інтерес. Як найбільш великі, можна виділити жаргони школярів і студентів. Вони ж, у свою чергу, розділяються на більш дрібні соціально детерміновані та локально обмежені корпоративні жаргони.  
Прикладом студентських сленгів можуть слугувати корпоративні жаргони студентів Оксфорду та Кембриджу. Те ж саме характерно й для американського студентського сленгу, оскільки практично кожен університет або коледж має свій, відмінний від інших, лексикон. Дещо інша ситуація спостерігається в українському молодіжному та студентському сленгах. Внаслідок забуття традицій закритих аристократичних шкіл та вищих навчальних закладів на території України та країн СНД (лише останнім часом ця традиція почала відновлюватися), українські корпоративні жаргони являють собою відкритіші лексичні системи, ніж англійські та американські корпоративні жаргоні і, внаслідок цього, в більшій мірі піддаються впливу інших корпоративних жаргонів. На особливості корпоративних жаргонів шкіл та вищих навчальних закладів впливає специфіка тих чи інших навчальних установ. Відповідний вплив мають також соціальний статус тих, хто навчається та регіональні різновиди жаргонів [11;91].  
Стосовно інших видів молодіжного сленгу, можна також відзначити деяку невідповідність між американськими та українськими жаргонами. Сучасні молодіжні жаргони зазвичай не мають історії, вони змінюють один одного, їх лексикони дуже рухомі. Так, у США за останні 35-40 років виникли популярний жаргон бітників, що поступився місцем жаргону хіппі; пізніше з'явився жаргон панків, яппі [36;54]. Для України особливим для вивчення нелітературної лексики став початок 90-х років. У той час як західний світ пережив і вичерпав потужну культурну революцію (увага до соціальних аутсайдерів, неформальних субкультур, сексуальна революція, феміністичні рухи), що викинуло на поверхню весь мовний маргінал, для пострадянських країн таким поштовхом стало відкриття незалежності [46;7]. Практично будь-якому молодіжному руху відповідає свій корпоративний жаргон. Вшановування того або іншого молодіжного жаргону залежить від капризів моди, зміни захоплень, правового статусу молодіжних організацій, соціального положення носіїв даного жаргону і т.д. [36;54].  
Яскравим прикладом мінливості сленгу може служити розвиток синонімії. В англійській мові таким прикладом може виступити ланцюжок синонімів, що позначають “дурний”, “ідіот”, зареєстрованих з 1986 по 1988 роки словником “The Longman Register of New Words”: an airhead, а benny, а dickhead, а dink, а dork, а meat-head, а rubblehead [49]. В українській мові на прикладі “Словнику сучасного українського сленгу” можна простежити наступні синоніми слова “дурний”, “ідіот”, зібрані за проміжок 1998 - 2004 pp.: аут, бізон, ботинок, відстрілок, валянок, дрізд, дурбелик, клавесин, ручник, шлепер [46].  
Отже, мінливість сленгу в цілому не залишає сумніву. Але поза сумнівом також і те, що певна частина лексики є більш, а інша менш мінливою. Виникає питання: які сленгізми можна віднести до ядра стійких одиниць?  
Для цього звернемося до дослідження, проведеного Г.Р.Івановою [11;94] на прикладі студентського сленгу Великобританії і США. Для аналізу було використано по сто американських і британських сленгізмів. Їх хронологічна глибина встановлювалася по п'яти тимчасових зрізах: середина XIX ст., кінець XIX ст., початок XX ст., середина XX ст., друга половина XX ст. Середня хронологічна глибина британського студентського сленгу склала 50 років, американського студентського сленгу - 45 років.  
Результати досліджень показали, що найбільш стійкою та історично старою є лексика, що відображає “професійні” особливості та обов'язки студентів, найменш стійка лексика - та, що пов'язана з побутовою стороною студентського життя, яка є, відповідно, найбільш соціально, економічно й політично обумовленою.  
Отже, через свою надзвичайну гнучкість і рухливість, сленг постійно змінюється, з'являються нові слова, а вже існуюча лексика може набувати нового значення. Тобто сленг будується як з нових, постійно виникаючих у процесі спілкування, так і з відомих слів, але в новому їх застосуванні [2;35].  
Так, при розгляді студентського та молодіжного сленгу в цілому чітко простежується залежність деяких мовних явищ від життя суспільства, його історії і конкретних політичних, економічних, соціально-культурних та інших позамовних чинників. Це є характерним як для англійського, так і для українського студентського та молодіжного сленгів.  
1.3. Джерела виникнення та сфери використання американського та українського молодіжного та студентського сленгів  
Передовсім, сленг є засобом маркування приналежності мовця до певної соціальної групи. Інакше кажучи, сленг – це мовний засіб виокремлення маленької групи у великому суспільстві. Водночас відділяючись від одних і наближаючись до інших, людина певним чином самовиражається.  
Окрім цього, літературна мова чи діалект часто не надають можливості висловити думку стисло та емоційно. Привабливість сленгу полягає в тому, що його іноді дещо грубувата лексика дозволяє надати мовленню експресивного забарвлення. Це особливо суттєво для молоді [26;28]. Молодіжна мова відображає нестійкий культурно-мовний стан суспільства, що балансує на грані літературної мови та жаргону [31;10].  
Сленг традиційно протистоїть офіційній загальноприйнятій мові і повністю зрозумілий тільки представникам вузького кола осіб. Однак, при тому, що сьогодні, як стверджують дослідники [19;168], провалля між правильним мовленням і сленгом розширюється з кожним днем у зв'язку не лише з демократизацією, а й з вульгаризацією громадського життя, сленг накладає свій відбиток на стиль життя всієї планети.  
 Сленг - поняття дуже широке відносно причин і мотивів його використання. У живому, розмовному мовленні продукування і використання молодіжного сленгу в цілому стимулюються:  
1) невдоволенням традиційними словами і виразами;  
2) зіткненням з новими обставинами, для яких наявний лексикон виявляється бідним;  
3) прагненням вразити суспільство;  
4) бажанням “правдивого, непідробного” спілкування;  
5) бажанням досягти певного комічного ефекту;  
6) бажанням створити певний стилістичний ефект за допомогою яскравості та експресивності сленгу [18;57].  
До того ж, дуже часто на позначення нового предмета або поняття мовець не знаходить лексеми в літературній мові та її діалектах. У цьому випадку використовується сленгова лексика або звичні механізми сленгового словотвору. Щоправда, як вже зазначалося, є одна необхідна умова для виникнення чи функціонування слова саме як сленгізму: цим поняттям має оперувати тільки певна соціальна група – користувачі сленгу, адже якщо це поняття або предмет увійде до побуту усього суспільства, слово стане нормативним і адаптується в літературній мові [26;27].