Американский сленг

     Сленг не залишається постійним. Зі зміною одного модного явища іншим, старі  слова забуваються, приходять інші. Цей процес проходить дуже швидко. Якщо в будь-якому іншому сленгу слово може існувати протягом десятків років, то в молодіжному, а отже й в студентському, сленгу лише за минуле десятиліття бурхливого світового прогресу з'явилася та пішла в історію неймовірна кількість слів [4;49].  

Вищесказане дозволяє нам визначити сленг, зокрема студентський, як динамічне явище, що постійно розвивається. Тому він має потребу в поповненні. Опираючись на вищенаведене, можна стверджувати, що первинним джерелом поповнення сленгу є самі люди, що користуються сленгом, а також “знавці” або колекціонери сленгу [9;30]. Крім того, більшість слів, що відносяться до студентського сленгу, є похідними від професійних термінів [7;191].  
Невичерпним джерелом сленгу є також засоби масової інформації. Порівняно новим явищем стало впровадження сленгу не тільки через бульварні, але й досить респектабельні засоби масової інформації, телебачення та Інтернет. Якщо раніше переважали колоквіалізми та діалектизми, то потім додалися тисячі нових слів, які відображають політичні, історичні і соціокультурні зміни. В умовах технологічної революції кожне нове явище повинне одержати своє словесне позначення, свою назву. Фільми, радіо- і телепередачі, пісні, мовлення персонажів деяких авторів - все це є джерелами сленгу [9;110].  
Вважається також, що джерелом для сленгу може стати все, що є прийнятним для певного кола людей, сфер їхніх інтересів, спілкування та родів діяльності [31;124].  
Діяльність людини в суспільстві|товаристві| дуже багатоманітна|різноманітна|. Умовно можна виділити ряд|низку| типів діяльності, кожен з яких протікає в специфічній обстановці, передбачає|припускає| вирішення специфічних завдань|задач|. Відомо, що за своєю природою мовлення ситуативне: люди спілкуються в різноманітних ситуаціях. А це, у свою чергу|в свою чергу|, накладає відбиток на характер спілкування і через нього — на характер мовної діяльності. Ось чому|от чому| лінгвістика констатує: “мови|промови| взагалі” не існує, мову|промову| можна представити|уявляти| як ряд|низка| різновидів, кожна з яких, як би мовити, “обслуговує” ту або іншу сферу діяльності і спілкування [23;33].  
Дослідники Ю.І.Пассов [25], В.Л.Скалкін [28], Е.П.Шубін [37], М.Уест [22] визначили типові комунікативні ситуації, що за принципом схожості об'єднуються у великі групи під назвою “сфери спілкування”, тобто, власне, сфери використання окремих мовних одиниць, в нашому випадку – сленгових конструкцій. В.Л. Скалкін виділяє вісім сфер спілкування, які притаманні будь-якому сучасному мовному колективу:  
1) соціально-побутову;  
2) сімейну;  
3) професійно-трудову;  
4) соціально-культурну;  
5) сферу громадської діяльності;  
6) адміністративно-правову;  
7) сферу ігор та захоплень;  
8) видовищно-масову сферу [28;63].

     В цілому ми удаємося до того або іншого мовного різновиду залежно від  умов спілкування, від того, які завдання вирішуємо в даний момент: хочемо обмінятися особистими враженнями, повідомити якусь суспільно значиму або наукову інформацію, пояснити її, передати своє (або чиєсь) бачення світу або вплинути якимось чином на думки і відчуття|почуття| інших людей. Залежно від вирішуваних нами завдань|задач| ми і будуємо вислів, який можна віднести до тієї або іншої сфери спілкування, а в деяких випадках, навіть до декількох одночасно.

Кожна із вище наведених  комунікативних ситуацій передбачає|припускає| такий відбір відомостей, використання таких мовних засобів, які б дозволили якомога краще та точніше|якнайкраще| вирішувати поставлені мовні завдання [28;63-64]. Зважаючи на те, що предметом нашого дослідження є сленгові конструкції, а саме ті, що можна віднести до студентського сленгу, ми можемо додати, що не останню роль у вирішенні поставленого мовного завдання грає емоційне забарвлення мовних засобів, що використовуються.  
 З огляду на вищенаведене виходить, що поділ мови на сфери спілкування стосується мови взагалі, тобто мови як загального явища. Але оскільки в даній дипломній роботі ми займаємось дослідженням студентського сленгу, ми вважаємо, що представлені вище сфери спілкування характеризують певні мовні ситуації, що виникають в сленгу, зокрема в студентському, і тому в рамках нашої роботи ми вважаємо за можливе розглядати ці сфери саме як сфери спілкування, які притаманні студентському сленгу. Але, як показало наше дослідження, не всі вищезазначені сфери спілкування притаманні студентському сленгу.  
Отже, згідно з результатами нашого дослідження, проведеного на основі вибірки сленгової лексики, а саме студентського сленгу, взятої зі словників сучасного сленгу, можна стверджувати наступне: з вище перелічених восьми сфер спілкування або комунікативних ситуацій студентському сленгу притаманні лише чотири. З них найбільш великою за кількістю віднесених до неї лексичних одиниць є професійна сфера спілкування. Слідом за нею, відповідно до кількості лексики, яка входить до її складу, йде соціально-побутова сфера спілкування. Наступною є видовищно-масова сфера, та найменшою кількістю лексики відзначається сімейна сфера спілкування.

     Необхідно зазначити, що, як вже відмічалося  нами трохи вище, в деяких випадках одні й ті самі лексичні конструкції  можуть відноситися до декількох сфер спілкування одночасно. Саме з таким явищем ми зіткнулись під час проведення нашого дослідження. Певна кількість сленгової лексики характеризувалася ознаками, притаманними двом сферам спілкування одночасно, а саме професійній та соціально-побутовій. Для підтвердження вищесказаного наведемо декілька прикладів:

     Амер. сленг Укр. сленг 

     air head - порожня голова; балда, вавка  в голові;

     brain dead - безмозкий, нездатний думати; дуплятор,одоробло, товстолобий; 

     clam – помилка; глюк, прокол;

     dodo - дурень; аут, ботинок, дурбелик;

     have a belfry – бути розумним; бути вумним, грамотним; 

     mind-boggling - дуже важкий для розуміння;  вішалка, мозколомний; 

     rack one’s brain – думати. напружувати мозок. 

     Отже, хоча в студентському сленгу можуть виникати всі з вищерозглянутих восьми сфер спілкування, в межах розглянутої нами вибірки мають місце лише означені чотири. Тому можна стверджувати, що, як правило, більшість лексики як американського, так і інших, в тому числі українського, студентського сленгів обертається саме навколо зазначених чотирьох.

    1.4. Мовні особливості  американського та  українського студентських  сленгів

Як зазначалося  раніше, молодіжний, а зокрема студентський, сленг по суті являє собою груповий (корпоративний) жаргон. В англійській  лексикографічній літературі ця мовна підсистема звичайно включається в спеціальний сленг, протиставлений загальному сленгу, що входить у загальновживане просторіччя. Студентський сленг, як правило, поєднує колективи його носіїв внутрішньогруповими зв’язками [7;191].  
 Розглянемо мовні особливості як американського, так і українського студентських сленгів, а зокрема різноманітні засоби утворення лексичних одиниць, які задовольняють основним особливостям даної підмови.  
Значну частину одиниць студентського сленгу представляють ті лексичні одиниці, які фактично є дублетами нейтральних або розмовних одиниць. Ці лексичні одиниці не актуальні для офіційного спілкування, а є зниженими дублетами-синонімами типу:  
Ам.: ace boon coon, boogerhead, roaddog= chap, pal, fellow, товариш, приятель,  
 bud(dy),guy, chum, mate, friend, associate; друг, компаньйон  
Укр.: бандит, битяй, ландорик. та ін.  
До категорії дублетів-синонімів відносимо також власно сленгізми, наприклад такі як:  
Ам.: posse, dogpack, tribe, crew = one's circle of friends; коло друзів.  
Укр.: брига, орда, френда, шобло.  
Ам.: buzz crusher = killjoy; зануда; людина, що отруює  
Укр:. достоєвський, залупистий, кумар. задоволення іншим.  
Ам.: kill, kari = make fun of; підсміюватися.  
Укр.: виганятися, дерти лаха, стібатися, тюкати.  
Студентська молодь ввела близько 30% сленгізмів, які являють собою табуізовану лексику, що відноситься до сексуальної сфери [13;10].  
Більшу групу студентського сленгу становить лексика, пов'язана з вживанням алкоголю і вечірками:  
Ам.: Укр.:  
chill - розслабитися; релаксувати;  
have arms, chizzil - влаштувати вечірку. влаштувати паті.  
Особливої уваги заслуговує та частина студентського сленгу, яка являє собою емоційно забарвлену лексику, найчастіше з глузливою, іронічною або пародійною конотацією, що, загалом, характерно для будь-якого професійного жаргону:  
Ам.: Укр.:  
beef і problem; геморой і проблема;  
mule with a broom і a very ugly girl; мавпа і дуже некрасива дівчина;  
fruit і looser, stupid person. валянок і дурень.  
Як видно з вищенаведених прикладів, в утворенні цих одиниць значну роль грає метафоричний перенос, який ми детальніше розглянемо далі [13;11].  
Значну роль в процесі утворення нових лексичних одиниць грають запозичення. Студентський сленг проникний для лексики, запозиченої з інших професійних груп, групових жаргонів і арго, та, в свою чергу, служить джерелом запозичень для цих соціальних діалектів. Студентські колективи черпають свої інновації в лексиконах груп, що користуються популярністю та служать для них поведінковим орієнтиром. Так, чимало сленгізмів було почерпнуто з лексикона наркоманів:  
Ам.: hooch, tree, buddak, cripps, doobie, hronik, smokey treat; маріхуана.  
Укр.: бадилля, драп, дубас, кукіс, пишна, трава, укроп.  
Ам.: get one's johny, blaze, burn, pull tubes, play monopoly; палити маріхуану Укр.: димити, дути, пихати, свистіти, читати, шифрувати. [13;11-12].  
Можна також привести приклади запозичень лексичних одиниць інших навчальних закладів в межах однієї країни:  
swilge, swiggle - слабка кава з достатньою кількістю цукру, щоб зробити її несмачною.  
Неодмінно слід зазначити, що існують деякі випадки іноземних запозичень:  
chalkie – викладач (вплив австралійського мультиплікаційного персонажу “Old Chalky”) [32;59].  
В українському сленгу більша частина іноземних запозичень – це запозичення з англійської мові. Такі лексичні одиниці не представляють великих складнощів для перекладу. Даний спосіб словотвору органічно поєднується з афіксацією, і таким чином слово набуває українського “вигляду”:  
дрінк - напій;  
трабл - проблема;  
перенси - батьки.  
Досить значна кількість сленгових запозичень прийшли в українську мову з російської та при цьому зберегли своє первинне значення:  
тормоз, тусівка, фішка та ін.  
Багато сленгових лексичних одиниць є багатозначними:  
Ам.: sand - 1) цукор; 2) сіль.  
Укр.: грузитися – 1) поводитись неспокійно; 2) сумувати.  
Одним із найпоширеніших засобів утворення нових лексичних одиниць є зміна значення первинної лексичної одиниці. У більшості випадків зміна значення спричинена переносом найменування, а саме:  
1) метафорою, оскільки метафорика - один з основних засобів сленгового словотвору. Саме за її допомогою утворюються найяскравіші та найуживаніші слова:  
Ам.: birdcage; студентський гуртожиток.  
Укр.: зоопарк.  
Ам.: zombie; втомлена людина.  
Укр.: доходяга.  
В метафориці часто присутнє гумористичне трактування означуваного:  
Ам.: four-eyes; людина в окулярах.  
Укр.: бінокль.  
2) метонімією:  
Ам.: visit lady Perriam (відвідати леді Перріам) - піти до туалету (леді Перріам  
подарувала коледжу будинок, де тепер розташований туалет);  
Укр.: Бобик здох – стан морального і фізичного виснаження.  
Одним із характерних засобів словотвору, передусім для сленгу, є каламбурна підстановка:  
Ам.: braniac – інтелектуал;  
Укр.: бухарест – вечірка.  
Американському студентському сленгу, на відміну від українського, властиве досить широке застосування таких засобів словотвору як:  
1) конверсія:  
shake-up - тренувальний зал для великого класу від shake-up - трясти, розворушити;  
2) словоскладання:  
blue + stocking = bluestocking (“синя панчоха”, вчена жінка) [32;59].  
Поряд з лексико-семантичним словотвором у сленгу широко використовується морфологічний словотвір. Найбільш продуктивним є афіксальний тип словотвору. При утворенні сленгізмів використовуються ті ж суфікси, що й у нейтральній лексиці, але в сленгу вони здобувають більш широкий спектр значень.  
В американському сленгу найпоширеніший суфікс - суфікс -er. В середині XX ст. цей суфікс став активно використовуватися в мові студентів Оксфорду, а потім одержав широке поширення і в інших університетах та коледжах:  
reader – шпаргалка;  
sleeper ‒ курс лекцій.  
Спостерігається також активний словотвір за допомогою типово іншомовних суфіксів, таких як, наприклад: -ateria / -eteria (ісп.): bookateria - книжкова крамниця; bobateria - дамський салон; - ino (іт.): in gambolino - азартний гравець; lookerino - красуня.  
Більш велику групу становлять дієслова, які вживаються в стійкому сполученні з постпозитивами down, off, out, up, around. Найбільш продуктивні - out і up:  
wash out - не скласти іспити, бути виключеним;  
button up - замовкнути, припинити розмову.  
Префіксальний словотвір не властивий для американського студентського сленгу [32;59].  
В українському сленговому словотворі активно використовуються такі суфікси як: -ак: гуртак; -ик: жабник, шаровик; -ло: одоробло, забивайло; -лов (-о): вислово, зависалово, попадалово; -ок: бігунок, сачок; -он: випивон, дурагон; -ха: абітуха, стипуха; -юк: сидюк; -як: движняк, дурняк та ін.  
На відміну від американського, в українському сленгу в процесі словотвору використовуються префікси, такі як: -без: безбашний, безверхий; -від: відвисати, відриватись, відморожений; -з: злиняти, зрити, зшизіти; -на: намутити, накирятись; -об: обдовбаний, обдутий; -при: прибитий, прихоботити та ін.  
В студентському сленгу проявляється тенденція до спрощення, до економії мовних зусиль, що виявляється у вживанні коротких слів і скороченні лексичних одиниць. 12% студентських сленгізмів становлять слова, що піддаються скороченню [13;11].  
Розглядаючи деякі різновиди скорочень, особливо варто зупинитися на різних видах абревіатур та усічених форм, які широко використовуються в студентському сленгу. Можна привести численні приклади створення експресивно-забарвлених скорочень, функція яких міняється залежно від конситуації.  
1) Усікання слів:  
Ам.: Укр.:  
soph = sophomore (другокурсник); першокур – першокурсник;  
zam = exam (іспит). універ – університет.  
В студентському середовищі дуже поширене усікання словосполучення, коли усікається тільки одне зі складових слів, що несе семантичне навантаження, інше ж - опускається:  
Ам.: Укр.:  
ret = tobacco cigarette; лаба – лабораторна робота.  
2) Ініціальні скорочення.  
 Деякі з них мають конспіративну функцію:  
Ам.: В.D.S. = big dick syndrome – самовпевнений;  
Укр.: О.Т.Л. – обманув товариша лектора.  
Іноді вони використовуються з метою мовної економії:  
Ам.: В.F. = best friend – найкращий друг; P.= parent – батько.  
Укр.: З.З.З. (правило трьох “зе”) – зазубрив, здав, забув.  
 Часто такі форми мають жартівливо-пародійне забарвлення:  
Ам.: LS and players - презирливе прізвисько студентів мічиганського коледжу  
літератури, природничих наук і мистецтв;  
Укр.: О.Б.С. – непевні відомості (дослівно: одна баба сказала).  
3) Стягнення.  
Досить цікавий вид стягнення при утворенні слів типу:  
Ам.: zerology – курс пустих лекцій, які можна не відвідувати;  
Укр.: воєнка – військова кафедра у внз.  
Вони розрізняються першими компонентами. Зміст других повторюється у всіх словах і полягає в натяку на якусь наукову дисципліну [32;59].  
Слід також зазначити, що існує значна кількість сленгових утворень, до складу яких входять числівники і десяткові дроби:  
Ам.: 42 = cool, hip – кльовий, хіповий;  
2,5 - університетський поліцейський або охоронець.  
Особливе місце серед одиниць сленгу займає досить велика група сленгізмів, яка представлена вигуками, які надають експресивне забарвлення висловлюванню і слугують для безпосереднього вираження почуттів та волевиявлення. Найчастіше вони являють собою короткі вигуки або звуконаслідування та виражають різні ступені:  
1) подиву: Ам.: bonk!, chyaa!, flip mode!, oh my goshness!, shnikies!;  
Укр.: отакої!, маєш!, тю!;  
2) згоди: Ам.: bet!, dude!, shoots for real!, ah... ja!; Укр.: полюбе!;  
3) незгоди: Ам.: bet!, dude!,negotary!, ta huh!; Укр.: йоб!, фак!;  
4) схвалення: Ам.: dig that!, cool!, score!, damm right!; Укр.: клас!, фонтан!, супер!;  
5) зніяковілості: Ам.: sqeebs!, erf!; Укр.: йолки!;  
6) недовіри: Ам.: badand!; Укр.: розказуй!, та ну!;  
7) несхвалення: Ам.: boo!; Укр.: йо-майо!, хана!;  
8) схвилювання: Ам.: squish!, woochow!; Укр.: в шоці!, зашибісь!;  
9) відрази: Ам.: shiznet!; Укр.: фе!;  
10) вираження радості: Ам.: woopty-woo!; Укр.: кул!, ляля!;  
11) способів привертання уваги: Ам.: yo!; Укр.: гей!, йо! і т.д.  
Крім цього способу вираження емоцій існує понад 100 прикметників з оцінною конотацією, які роблять мову молоді експресивною та емоційною. Прикладами прикметників з позитивною конотацією є наступні:  
Ам.: awesome, bomb, biggity/diggity, boss, brad, chounch, coolarific, doke, dope,  
fantabulous, groovycool, killer, 42;  
Укр.: забубенний, кльовий, крутий, офігітєльний, суперовий, ульотний і т.д.  
Негативну конотацію мають такі прикметники як:  
Ам.: bunk, bogus, booty, buttery, doobs, schwag, shady, skadip, jankety;  
Укр.: відстійний, гнилий, голімий, гумозний, задрипаний, фіговий і т.д.  
Слід зауважити, що більш розповсюдженою для студентського сленгу є негативна ціннісна орієнтація, загальна для форм внутрішньогрупового спілкування та соціальних ситуацій використання сленгу [13;12].  
Отже, підводячи підсумки всьому вищесказаному, можна констатувати, що основними засобами утворення нових лексичних одиниць в студентському сленгу є перенос найменування, афіксація та різні види запозичень [32;59].  
Можна також стверджувати, що засобами словотвору в студентському сленгу можуть бути всі засоби словотвору літературної мови, а також їх сполучення та всі інші можливі варіанти [4;50].  
Єдина вимога до новоутворених сленгових одиниць полягає в тому, щоб вони характеризувалися звучною вимовою та експресивною забарвленістю, адже саме це є основною гарантією того, що вони приживуться в студентському середовищі [26;28].  
Студентський сленг зайвий раз підтверджує, що структура мови відображає соціальну гетерогенність структури суспільства. У ньому знайшли втілення багато соціальних процесів і соціально-психологічні установки суспільства [36;118].  
 
Висновки до Розділу 1  
Сленг – одне з найбільш суперечливих мовних явищ. Постає питання щодо включення в сленг лише одних виразних, іронічних слів, які є синонімами літературних еквівалентів, або ж ще й всієї нестандартної лексики.  
У сленгу розрізняють загальний і спеціальний сленг. Зі сленгом часто асоціюються такі близькі до нього поняття як вульгаризми, діалектизми, колоквіалізми, кент та жаргон, який включає в себе два родові поняття, такі як професійний та корпоративний жаргони. На відміну від професійних жаргонів, корпоративні одержують емотивну функцію за основну, оскільки вони є своєрідною мовною грою, у якій проявляється прагнення до експресії. Корпоративні жаргони є переважно молодіжними жаргонами. Їх суть визначається віковим цензом|єство|, оскільки молоді перш за все|передусім| властивий своєрідний мовний максималізм, прагнення розширити арсенал виразних мовних засобів|коштів| |язика| і вийти за межі традиційних граматико-стилістичних| канонів, адже відомо, що в мові|промові| старшого покоління така лексика зустрічається рідше.  
Молодіжний сленг відноситься до спеціального сленгу. Студентський сленг є одним з шарів лексики молодіжного сленгу та формується навколо ядра корпоративних жаргонів. Значну частину лексичного складу студентського сленгу складають також професійні жаргонізми. Як професійні, так і корпоративні жаргони, у свою чергу, піддаються впливу кенту.  
Студентський сленг — поняття віртуальне, оскільки кожний університет або коледж має свій, відмінний від інших, лексикон, але поряд з цим існує загальний пласт молодіжної студентської лексики.  
Сленгове слово народжується як результат емоційного|емоціонального| ставлення|ставлення| того, хто говорить, до предмету розмови|промови|, його прагнення виділитися на тлі|на фоні| співрозмовників|співрозмовників| та відокремитися від буденного.  
Сленг змінюється в часі і просторі водночас зі змінами в суспільстві. Джерелом для поповнення сленгу може стати все, що є прийнятним для певного кола людей, сфер їхніх інтересів, спілкування та родів діяльності. З існуючих восьми сфер спілкуваня не всі, а лише професійно-трудова, соціально-побутова, видовищно-масова та сімейна сфери притаманні студентському сленгу. В досліджуваній вибірці певна кількість сленгової лексики характеризувалася ознаками, притаманними двом сферам спілкування одночасно, а саме професійній та соціально-побутовій, до яких належить більша частина досліджуваної лексики.  
Формування словника “системного” сленгу відбувається за рахунок тих же джерел і засобів, які властиві мові взагалі. Значну частину одиниць студентського сленгу представляють ті лексичні одиниці, які є дублетами нейтральних або розмовних одиниць. Суттєву роль грають як іноземні запозичення, так і запозичення з мови інших верств населення. Метафоричне переосмислення займає центральне місце у сленговому словотворі. Спостерігається також метонімічний словотвір. Американському сленгу, на відміну від українського, властиве досить широке застосування таких засобів словотвору як конверсія та словоскладання. Поряд з лексико-семантичним словотвором у сленгу широко використовується морфологічний словотвір. Суфіксальний словотвір є характерним як для американського, так і для українського сленгу, на відміну від префіксального, властивого тільки українському сленгу. Тенденція до спрощення, до економії мовних зусиль, проявляється у вживанні коротких слів і скороченні лексичних одиниць, таких як усікання слів, ініціальні скорочення та стягнення.  
Сленг, з його надзвичайним семантичним багатством, з його разючою розмаїтістю асоціацій, являє собою ефективний засіб прояву людиною своєї індивідуальності, передачі своїх думок і почуттів у найрізноманітніших ситуаціях. Найголовніша вимога до новоутворених сленгових одиниць полягає в тому, щоб вони характеризувалися звучною вимовою та експресивною забарвленістю, адже саме це є основною гарантією того, що вони приживуться в студентському середовищі.  
 
РОЗДІЛ 2. ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ АНАЛІЗ АМЕРИКАНСЬКОГО СТУДЕНТСЬКОГО СЛЕНГУ  
2.1. Перекладацький аспект спеціальної нелітературної лексики  
Існує декілька підходів до класифікації моделей перекладу, один з яких пропонує З.Д.Львовська [20]. Керуючись принципом зв'язку між мовними значеннями та змістом мовленнєвої діяльності, всі існуючі теорії перекладу автор поділяє на два основні типи: мовні та комунікативні, припускаючи при цьому належність деяких теорій до так званих перехідних випадків. 2) чебурахи – вуха (слово утворене від імені герою популярного радянського мультфільму) та ін.  
Таким чином, при перекладі студентського сленгу, який виник на основі реалій окремої країни, доводиться вдаватися до описового перекладу або до запозичення слів на основі алітерації з підрядковим перекладом.  
Ще одним з досить цікавих аспектів перекладу студентського сленгу і сленгу взагалі є робота з ідіомами (фразеологічними одиницями). Найкращим засобом перекладу фразеологізмів є пошук в мові перекладу ідентичної ідіоми.  
Наприклад: You may think so, but I don't buy it. В цьому прикладі нас цікавить ідіома, яка означає “не вірити чомусь або комусь”. Еквівалентом до даної ідіоми може виступати український фразеологічний зворот молодіжного сленгу “не купитися на щось”. Український та англійський ідіоматичні вирази співпадають за своїм образним та прямим значенням, за своїм емоційним характером та стилістичним забарвленням. Отже, наведена фраза може звучати українською мовою так: Можеш так думати, але мене на це не купити.  
Проте список ідіом мови оригіналу, яким відповідають точні еквіваленти в мові перекладу дуже обмежений. У тому випадку, коли неможливо знайти ідентичну ідіому в мові перекладу, необхідно підібрати такий вираз, який мав би таке ж саме конотативне, але відмінне денотативне значення [10;38]. Наприклад: I don't know how I guessed the right answer, it was just a shot in the dark. Відповідною українською ідіомою молодіжного сленгу в цьому випадку буде - попасти пальцем у небо. В наведеному прикладі зміна прямого значення ідіоми не викривляє значення. Тоді український варіант буде мати такий вигляд: Не знаю, як я здогадався про правильну відповідь, я просто попав пальцем у небо.  
Можна навести ще такі приклади:  
 can it! = be quiet!, stop talking! – заліпись!, закрий обличчя подушкою!;  
shut it! = stop talking! - засохни!, стули пельку!  
Особливий інтерес становить переклад лексичних одиниць, які є запозиченнями та які функціонують в мові-реципієнті в якості сленгізмів. Розглядаючи особливості формування сленгізмів, ми згадували про них, але в рамках даного розділу вважаємо за потрібне розглянути їх детальніше. Треба відзначити, що лексичні одиниці, запозичені українським сленгом з англійського та американського, не становлять особливих труднощів для перекладу:  
bucks – бакси;  
guy – гай.  
За останні 10-15 років українська мова наповнилася великою кількістю англіцизмів, що обумовлено певними соціально-економічними, політичними та культурними причинами. Поява імпортних товарів в яскравих етикетках з англійськими написами, різноманітні рекламні ролики та зарубіжні фільми, а особливо розвиток сучасних комп’ютерних технологій сприяють процесу запозичення лексичних одиниць, головним чином, з англійської мови. Найбільшого впливу англіцизмів зазнають корпоративні жаргони, що, як вже зазначалося раніше, входять до складу молодіжного та студентського сленгів. Це пояснюється тим, що сленг взагалі, та студентський зокрема, є найрухливішою лексичною системою - молоді притаманне особливе відчуття мовного максималізму [10;45]:  
хайр – довге волосся;  
батл - пляшка;  
сліпати – спати;  
спікати – говорити.  
 Слід додати, що українська мова з її великою кількістю префіксів, суфіксів та закінчень надзвичайно підходить для словесного імпорту. Частина англіцизмів прийшла до української мови без зміни морфемного складу, як напрклад:  
father - фазер;  
friend - френд.  
Інша частина зазнала певних змін, підпорядкувавшись нормативам української мови, як, наприклад, в словах:  
shoes - шузи;  
trousers – траузери;  
night – перенайтати.  
Наступним англійським словам, які відносяться до нейтральної лексики, відповідають аналогічні за звучанням слова української мови, які набули відповідного стилістичного забарвлення та соціального маркування, зрозумілого лише носіям відповідного жаргону:  
old (старий) - олдовий (досвідчений, мудрий);  
ask (просити) - аскати (жебрачити);  
girl (дівчина) - гьорла (гарна дівчина, подружка);  
 boy (хлопець) - бой (грубувато-фамільярне звертання до хлопця, чоловіка).  
Отже, в процесі запозичення українським студентським сленгом англомовних слів, в сферу вживання включаються, як правило, не субколоквіальні лексичні одиниці, а слова стандартної англійської мови, і тільки в процесі адаптації мовою-реципієнтом вони набувають відповідного стилістичного забарвлення та соціального маркування [10;46-47].  
 В рамках розгляду труднощів перекладу сленгізмів слід також відзначити різну кількість сленгових одиниць в лексиконі носіїв різних мов. Хоча сленг є універсальним лінгвістичним явищем, зумовленим рядом екстралінгвістичних та лінгвістичних чинників, він займає різну роль у житті носіїв різних мов. С.Б. Флекснер оцінює роль сленгу в мовленні середнього американця як приблизно 10% від його вокабуляру, тоді як український сленг є явищем малорозвинутим та маловивченим, що, відповідно, відображається у мовленні українців та при пошуку відповідного українського сленгізму при перекладі американського сленгу [27;115].  
З огляду на все вищенаведене очевидно, що переклад лексики, яка не має прямих відповідностей в мові перекладу, є певною трудністю, але цю трудність можна подолати за допомогою засобів передачі спеціальної нелітературної лексики, які ми детально розглянули в попередньому підрозділі.  
2.3. Аналіз засобів перекладу лексичних одиниць американського студентського сленгу  
В даній дипломній роботі ми розглядаємо особливості та засоби перекладу сленгових одиниць з англійської мови на українську на прикладі лексичних одиниць, які можна віднести до американського студентського сленгу. В рамках нашої роботи ми досліджуємо певну вибірку сленгізмів американського студентського сленгу, яка загальною кількістю нараховує 150 сленгових одиниць (див. Додатки). Вибірка була взята зі словників сучасного сленгу [45; 47; 48; 51; 52]. Лексичні одиниці, представлені для аналізу, були відібрані шляхом пошуку в словниках сленгу потрібної лексики з поміткою college.  
В даному підрозділі перед нами стоїть наступне завдання: на основі відібраних сленгових одиниць визначити, які засоби перекладу використовуються при перекладі сленгової лексики, у нашому випадку тієї лексики, яка відноситься до американського студентського сленгу.  
Отже, проаналізувавши дану вибірку сленгових одиниць, ми дійшли висновку, що укладачі словників, як правило, обмежуються стилістично нейтральними варіантами лексичних одиниць, що передають лише їх загальний зміст. Тому завдання перекладача, який працює з художнім текстом, де зустрічаються дані сленгізми, полягає в тому, щоб відшукати еквівалент відповідного сленгізму в мові перекладу, який характеризувався б приблизно однаковою з ним експресивністю та емоційною забарвленістю. Згідно до проведеного нами дослідження, лексичні одиниці, перекладені відповідним перекладацьким еквівалентом в мові перекладу, становлять більшу частину лексики в представленій вибірці. Проілюструємо це наступними прикладами:  
bunk off – прогулювати заняття;  
cockamamie – нескладний іспит;  
condition (n) – незалік;  
dog – важкий іспит;  
dark side - студентський район;  
floppy disc – розумний, старанний студент;  
nitpick – не скласти іспит;  
pee-head - другокурсник;  
reader - шпаргалка;  
wiseacre – дуже розумна людина.  
Другим засобом перекладу, до якого вдаються перекладачі при перекладі сленгових одиниць, зокрема при перекладі студентського сленгу, є експлікація або описовий переклад. Як показало наше дослідження, дуже часто перекладачі змушені йти шляхом тлумачення й роз'яснення значення слова внаслідок того, що, як нами вже зазначалося раніше, в мові оригіналу існує досить значний шар лексики, що виник на основі реалій даної країни та не має еквівалентів у мові перекладу. Для підтвердження зроблених нами висновків ми вважаємо за потрібне привести кілька найбільш яскравих прикладів сленгізмів, перекладених описово:  
be а whiz at something - людина, що швидко вчиться, виключно обдарована в чомусь людина;  
campused - обмежений територією кампусу (територією, що прилягає до університету та що включає учбові і житлові корпуси, торгові точки і підприємства побутового обслуговування);  
God sguad - студенти, що спеціалізуються на вивченні релігії;  
grunt - студент, якому важливо отримати диплом, а не знання;  
Hell Week - тиждень посвячення першокурсників у студенти;  
pass-man - студент, який отримує диплом без відзнаки;  
sandwich course - практична робота як частина освіти в технічних коледжах;  
zerology - курс пустих лекцій, які можна не відвідувати.  
zonk out - зійти з котушок від перевантаження або втоми.  
Наступним засобом перекладу, яким користуються перекладачі при перекладі спеціальної нелітературної лексики, а отже і при перекладі сленгу, в тому числі студентського, є калькування. Ми маємо відзначити, що відсоток сленгових одиниць, перекладених саме за допомогою калькування є незначним. Принаймні у вибірці лексики студентського сленгу, з якою ми працювали при аналізі у нашій роботі, випадків перекладу сленгізмів калькуванням небагато. Наведемо кілька прикладів:  
air head - порожня голова;  
bookworm - книжний черв'як;  
pass-fail - залік-незалік.  
Необхідно зазначити, що у вибірці, проаналізованій нами в рамках даної роботи, мають місце лише три засоби перекладу а саме: еквівалентний переклад, експлікація або описовий переклад та калькування. Інших засобів перекладу, розглянутих в попередньому розділі, відмічено не було.  
Таким чином, на основі аналізу зробленої вибірки була відмічена закономірність. Прийнявши загальну кількість лексичних одиниць у вибірці (150) за 100%, ми зробили висновок, що основним засобом перекладу сленгових конструкцій є пошук відповідного перекладацького еквіваленту, що складає приблизно 79% від загальної кількості слів. Всі інші лексичні одиниці були перекладені за допомогою таких засобів перекладу як експлікація або описовий переклад та калькування. Отже, приблизно 19% сленгових конструкцій перекладені описово, і лише 2% сленгізмів були перекладені за допомогою калькування.  
Таблиця 2.3.1.  
Кількісний аналіз засобів перекладу вибірки сленгізмів

Підводячи підсумки проведеного нами дослідження , ми вважаємо за потрібне відзначити, що, оскільки проведене дослідження відображає загальну тенденцію використання засобів перекладу при перекладі спеціальної нелітературної лексики, в нашій роботі - при перекладі сленгових одиниць американського студентського сленгу, так само як і частотність застосування тих самих засобів перекладу, ми маємо підставу стверджувати, що результати нашого дослідження є об’єктивними відносно загальної перекладацької практики, яка функціонує в галузі перекладу спеціальної нелітературної лексики.  
Висновки до Розділу 2  
Студентський сленг належить до спеціальної нелітературної лексики, переклад якої, в силу об’єктивних причин, становить певну трудність. В процесі дослідження вибірки зі студентського сленгу ми спирались на підхід до перекладу спеціальної нелітературної лексики, запропонований І.В. Корунцом.  
Специфіка передачі інформації у процесі трансляції сленгової лексики не полягає в точній передачі образу: дослівне калькування сленгізму не сприйматиметься носіями цільової мови, а інколи може призвести до повного нерозуміння. Для передачі інформації при адекватному відображенні мовленнєвої поведінки тих, хто говорить, більш пріоритетним у перекладі є адекватна передача головним чином конотативного значення із збереженням значення денотативного, що, в свою чергу, дає змогу замінити англійські сленгізми українськими з відмінними образними значеннями та формальними структурами.  
При перекладі сленгізмів як з іноземної мови на мову перекладу, так і навпаки, основні труднощі полягають у тому, що сленг є найрухомішим шаром лексики і жоден словник нових слів не в змозі наздогнати виникнення та розвиток сленгових одиниць, тому однією з основних труднощів при перекладі|переказі| сленгізмів| є|з'являється| пошук сучасних еквівалентів.  
При порівняльному аналізі американського та українського сленгу виявляється досить значний шар лексики, що виник на основі реалій даної країни та не має еквівалентів у мові перекладу.  
Сленг є універсальним лінгвістичним явищем, зумовленим рядом екстралінгвістичних та лінгвістичних чинників, але він грає різну роль в житті носіїв окремих мов. Український сленг, на відміну від американського, є явищем малорозвинутим та маловивченим, що відображається у мовленні українців та при пошуку відповідного українського сленгізму при перекладі американського сленгу.  
Різна кількість сленгових одиниць, що функціонують в лексиконі українців та американців та труднощі перекладу контекстуально залежних сленгізмів, сленгізмів-реалій призводить до низки мовно-специфічних модифікацій та адаптаційних процедур у трансляційному процесі з метою узгодження канонів і нормативів обох систем, результатом яких є часта заміна англійських сленгізмів українськими лексемами та фразеологемами стилістично нейтрального характеру, або використання описового перекладу.  
На основі проведеного дослідження вибірки сленгізмів зі словників сучасного американського сленгу була відмічена закономірність, що основним засобом перекладу сленгових конструкцій є пошук відповідного еквіваленту (79%), далі за кількістю перекладених лексичних одиниць йде експлікація (19%), і лише незначна кількість сленгізмів була перекладена за допомогою калькування (2%).  
Проведене дослідження відображає загальну тенденцію використання засобів перекладу при перекладі сленгових одиниць американського студентського сленгу, так само як і частотність застосування тих самих засобів. Результати дослідження є об’єктивними відносно загальної перекладацької практики, яка функціонує в галузі перекладу спеціальної нелітературної лексики.  
 
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ  
В даній дипломній роботі було розглянуто особливості формування, функціонування та перекладу американського та українського студентських сленгів.  
В сучасній англійській мові сленг є активною складовою живої розмовної мови, представляє значну частину її словникового складу, тому що різноманіття інтересів суспільства, оцінка окремих явищ носіями мови, які належать до різних соціальних і професійних груп, знаходить яскраве відображення в сленгу.  
В лінгвістиці і дотепер існують сумніви щодо визначення терміну «сленг». Труднощі полягають у критеріях відділення сленгу від вульгаризмів, колоквіалізмів, жаргону, кенту, діалектизмів. Більшість сленгових конструкцій відрізняються яскраво вираженим пейоративно-стилістичним забарвленням, що характеризується негативно-зневажливою експресивно-емоційною оціночною конотацією.  
У сленгу слід розрізняти загальний і спеціальний сленг. Молодіжний сленг відноситься до спеціального сленгу. Студентський сленг є одним з шарів лексики молодіжного сленгу. Значну частину його лексичного складу становлять корпоративні та професійні жаргонізми, які піддаються впливу кенту. Студентському сленгу, як і будь-якій|усякому| субмові|, властива деяка розмитість меж|меж|. Говорити про його однорідність неможливо, оскільки|тому що| його утворення не контролюється, і мовна норма здійснює на нього незначний та непрямий вплив. Виокремити студентський сленг як замкнуту підсистему та як об'єкт спостереження можна лише|тільки| умовно.  
Студентський сленг являє собою цікавий лінгвістичний феномен, побутування якого обмежено не лише|не тільки| певними віковими рамками, що є очевидним з|із| самої його номінації, але і соціальними, тимчасовими і просторовими межами. Він існує в студентському середовищі |середовищі|– в окремих більш-менш замкнутих референтних групах.  
Студентський сленг - це лексикон, який живиться соками загальнонаціональної мови|язика|, живе на її фонетичному і граматичному грунті. Сленг кожної історичної епохи відображає риси свого часу. Потік цієї лексики ніколи не вичерпується, він лише|тільки| часом міліє|мілішає|, а в інші періоди стає повноводним.  
В сленгу відображається спосіб життя мовного колективу, який його породив, часто це| носії мови|язика| з|із| достатньо високим рівнем освіти, які вдаються до його використання лише|тільки| в певній комунікативній ситуації. Найбільш розвиненими сферами спілкування|, притаманними| студентському| сленгу є професійна|, соціально-побутова|, видовищно-масова| та сімейна|.Студентський сленг є одним з джерел поповнення лексичного складу мови та одним з елементів культури суспільства. Мовні процеси, що розгортаються в студентському сленгу, роблять його природною експериментальною лабораторією для спостереження за мовними змінами в соціальному контексті.  
Формування лексикону студентського сленгу відбувається|походить| за рахунок тих же джерел і засобів|коштів|, які властиві мові|язику| взагалі. Різниця полягає лише|тільки| в пропорціях. На перше місце за продуктивністю виходять як іншомовні запозичення, так і запозичення з|із| інших соціальних| угрупувань|. Одиниці студентського сленгу увібрали в себе не тільки жаргонізми маргінальних груп, але і є одним з найбільш потужних каналів їх популяризації та асиміляції в загальному сленгу та – в окремих випадках – у розмовній лексиці літературної мови. Наступним|таким| потужним|могутнім| джерелом формування лексичного складу сленгу є|з'являється| метафорика| та метоніміка|. Лексичні одиниці, утворені шляхом метафоричного або метонімічного переосмислення, часто носять гумористичний|, евфемістичний| характер і, таким чином, затушовують негативну сутність означуваного|. В порівнянні з трьома зазначеними|накликати|, питома вага решти джерел формування лексичного фонду|фундації| студентського сленгу є незначною. Більшість засобів утворення|створіння| нових словоформ в студентському сленгу збігаються як в англійській, так і в українській мовах|язиках|. Засобами словотвору в студентському сленгу можуть бути всі засоби словотвору літературної мови, а також їх сполучення та всі інші можливі варіанти.  
Сленг належить до спеціальної нелітературної лексики, при перекладі якої використовуються відповідні засоби перекладу. В даній дипломній роботі було проведено дослідження вибірки сленгізмів зі словників сучасного американського сленгу, в результаті якого була відмічена закономірність, що при перекладі сленгу найчастіше доводиться відшукувати еквівалентний українській сленгізм, що відзначається такою ж експресивністю, або йти шляхом тлумачення і роз'яснення значення, тобто використовувати описовий переклад. Використовується також такий засіб перекладу як калькування, але відсоток сленгізмів, перекладених за допомогою цього засобу перекладу є незначним. Найбільш важливими при перекладі сленгових одиниць є фонові знання про сленг, тобто інформація про ситуацію вживання відповідного сленгізму  
При перекладі сленгових одиниць важливо вдаватися до ряду трансформацій різного характеру з метою не лише передати екстралінгвістичну ситуацію, виражену денотативами лексем, але й відтворити палітру значень конотативних, які яскравіше передають мовленнєву поведінку учасників дискурсу, тому що сленг - явище не тільки мовне, але й соціальне, оскільки студентський сленг посилює позитивність “неформального” в суспільстві, але в той же час виражає опозицію загальноприйнятим нормам та положенням як в академічному світі, так і в суспільстві в цілому. Головна мета, якій слугує сленг студентів - підтвердження почуття незалежності, групової солідарності.  
 Перспектива подальшого дослідження полягає у розгляді інших шарів американського молодіжного сленгу, наприклад комп’ютерного, та у його зіставленні з українським сленгом, оскільки сьогодні бурхливий розвиток специфічної сленгової лексики відзначається саме в сфері розвитку сучасних комп’ютерних технологій.  
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ  
1. Балабін В.В. Сучасний американський військовий сленг як проблема перекладу. – К.: Логос, 2002. - 313с.  
2. Беляева Т.М., Хомяков В.А. Нестандартная лексика английского языка. - Л.: ЛГУ, 1985. - 194с.  
3.Береговская Н.В. Молодежный сленг: формирование и функционирование // Вопросы языкознания. - М.: Наука, 1996. - №3. - C.32-41.  
4. Вилюман В.Г. О способах образования слов сленга в современном английском языке // Учен. зап. ЛГПИ им. А.И. Герцена. - Л.: ЛГПИ им. А. И. Герцена, 1955. - т.3. - С.47-50.  
5. Гальперин И.Р. О термине сленг // Вопросы языкознания. – М.: Наука, 1956. - №6. - С.104-107.  
6. Дорда В.О. Аксіологічні аспекти студентського сленгу США // Вісник СумДУ. – Суми: СумДУ, 2006. - №11. – С.39-43.

     7. Дорда В.О. Статус студентського  сленгу та адгерентних груп  англомовної ненормативної лексики  // Вісник СумДУ. - Суми: СумДУ, 2006. - №3. – С.188-192.

8. Жирмунский  В.М. Национальный язык и социальные  диалекты. - 
Л.: Худож. лит., 1936. – 215с.

     9. Запесоцкий А.С., Фаин Л.П. Эта  непонятная молодежь. - М.: Просвещение, 1990. – 145с. 

10. Зацний Ю.А.  Розвиток словникового складу сучасної англійської мови. - Запоріжжя: Запорізький держ. ун-т., 1998. - 430с.  
11. Иванова Г.Р. Территориальная дифференциация английского университетского сленга: Автореф. дис… канд. филол. наук: 10.02.04. - М., 1991. - 115с.  
12. Клименко О.Л. Поповнення словникового складу англійської мови з нелітературних підсистем: Автореф. дис... канд. філол. наук. – Харків, 2000. - 20с.  
13. Коловская Н.А. Особенности функционирования американского студенческого сленга // Ярославский педагогический вестник. – Ярославль: Ярославский гос. пед. ун-тет им. К. Д. Ушинского, 2004. - № 2. – С.9-12.  
 14. Комиссаров В.Н. Теория перевода (лингвистические аспекты). - М.: Наука, 1973. – 180c.  
15.Копыленко М.М. О семантической природе молодежного жаргона // Социально-лингвистические исследования. - М.: Наука, 1976. - №5. - С.111-117.  
16. Корунець І. В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад): Підручник. – Вінниця: Нова Книга, 2001. - 448с.  
17. Кухаренко В.А. Практикум з стилістики англійської мови (A Book of Practice in Stylistics): Підручник. - 2-ге вид., перегл. та пошир. - Вінниця: Нова книга, 2000. - 160с.  
18. Лапова Е.В. О молодежном жаргоне // Русский язык. – Минск: МГПИИЯ им. М.Тореза, 1990. - №10. - С.54-59.  
19. Левикова С.И. Молодежный сленг как своеобразный способ вербализации бытия // Бытие и язык. - Новосибирск: Наука, 2004. - №5. - С.167-173.  
20. Львовская З.Д. Современные проблемы перевода. – М.: URSS, 2007. – 220с.  
21. Маковский М.М. Языковая сущность современного английского сленга // Ин. яз. в школе. - М.: Просвещение, 1962. - №4. - С.102-113.  
22. Миролюбов А.А. Майкл Уэст и его методика обучения чтению // Ин. яз. в школе. - М.: Просвещение, 2003. - №2. - С.46-47, 54.  
23. Николаева С.Ю. Индивидуализация обучения иностранным языкам. – К.: Вища школа, 1987. – 140с.  
24. Орлов Г.А. Современная английская речь. - М.: Высшая школа, 1991. - 254с.  
25. Пассов Е.И. Основы коммуникативной методики обучения иностранному общению. – М.: Русский язык, 1989. – 215c.  
26. Пиркало С.В. Сленг: ненормативно, але нормально // Урок української. – К.: Наук. думка, - 2002. - №2. - С.26-28.  
27. Потятинник У.О. Соціолінгвістичні та прагмастилістичні аспекти функціонування сленгової лексики (на матеріалах періодики США): Автореф. дис… канд. філол. наук: 10.02.04. - Львів, 2003. - 246с.  
28. Скалкин В.Л. Основы обучения устной иноязычной речи. – М.: Русский язык, 1982. – 180c.  
29. Скворцов Л.И. Литературная норма и просторечие. - М.: Наука, 1977. – 252c.  
30. Скребнев Ю.М. Основы стилистики английского языка. - М.: ООО “Изд-во Астрель”, 2000. - 224с.  
31. Федорова Л.Л. Современная молодежная речь: норма или антинорма. – М.: Просвещение, 2002. - 321с.  
32. Хасанова Е.В. Об источниках и способах образования школьного и студенческого сленга (на материале англ. яз.) // Русская и сопоставительная филология. - Казань: Унипресс, 2002. - №2. - С.59.  
33. Хомяков В.А. Введение в изучение сленга – основного компонента английского просторечия. - Вологда: ВГПИ, 1971. - 176с.  
34. Хомяков В.А. Нестандартная лексика в структуре английского языка национального периода: Автореф. дис… канд. филол. наук: 10.02.04. - Л., 1980. - 75с.  
35. Чуковский К.И. Высокое искусство. - М.: Советский писатель, 1968. - 384с.  
36. Швейцер А.Д. Социальная дифференциация английского языка в США. - М.: Наука, 1983. - 213с.  
37. Шубин У.П. Языковая коммуникация и обучение иностранным языкам. - М.: Высшая школа, 1972. – 196c.  
38. Bradley H. Slang // The Encyclopaedia Britannica. – 13th ed. – London: The Britannica, Inc., 1926. - Vol.25. - P.207-210.  
39. Drake G.F. The Social Role of Slang // Language: Social Psychological Perspectives / Ed. by H. Giles. – Oxford: Pergamon Press, 1980. – P.63-70.  
40. Greenough J.B., Kittredge G.L. Words and their Ways in English Speech. – N.Y.: The Macmillian, 1929. – 318p.  
41. Holms J. An Introduction to Sociolinguistics. - N.Y.: Longman, 1997. - 412p.  
42. Mencken H.L. The American Language. – N.Y.: A.A.Knopf, 1992. - 333p.  
43. Partridge E. Slang Today and Yesterday. - N.Y.: The Macmillian, 1934. - 476p.  
44. Sledd J. On Not Teaching English Usage // English Journal. – N.Y.: Random House, 1965. – Vol.54. – P.698-703.  
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ  
 45. Геловани Г.Г., Цветков А.М. Русско-английский разговорник бытовой лексики и сленга. - М.: Просвещение, 1991. – 45с.  
 46. Кондратюк Т.М. Словник сучасного українського сленгу. - Харків: Фоліо, 2006. - 352с.  
 47. Кудрявцев А.Ю., Куропаткин Г.Д. Англо-русский словарь сленга и ненормативной лексики. - М.: ООО “Изд-во АСТ”, 2006. - 384с.  
 48. Шестикрылов П.А. Словарь новейшего американского сленга. - М.: ООО “Изд-во Астрель”, 2005. - 288с.  
 49. Ayto J. The Longman Register of New Words: Longman Group UK Limited. - Moscow: Russkii Yazyk, 1990. - 314p.  
 50. Flexner S.B. New Dictionary of American Slang / Comp. by R.Chapman. - N.Y.: Harper and Row, 1986. - 498p.  
51. Spears R. A. NTC’s Dictionary of American Slang and Colloquial Exdivssions. – N.Y.: McGraw Hill, 2000. – 3rd ed. – 560p.  
52. http://www.onlineslangdictionary.com.  
 
SUMMARY  
The subject of the research work are the slang units peculiarities and methods of their translation from English into Russian.  
The actual value of the research is determined by the necessity to study the specific character of the American student slang translation.  
The aim of our research is to study and compare the peculiarities of composition and functioning as well as translation of the American student slang with the Ukrainian one.  
Meeting this aim involves the solution of certain specific problems:  
- to determine the concepts of youth and student slangs in the common slang system;  
- to analyze the student slang sources of origin and spheres of usage;  
- to study the peculiarities of composition and functioning of the American and Ukrainian student slang;  
- to study a definite amount of American student slang units and to analyze the methods of their translation.  
Student slang units from the dictionaries of the English, American and Ukrainian modern slang were used as a material for research.  
The research methods of the work are comparative, descriptive, method of contrastive analysis and comparative historical method.  
The aim and the tasks of the paper determined its structure:  
Chapter 1. Youth and student slang in the common slang system  
1.1. Youth and student slang definition  
1.2. Youth and student slang variability and changeability  
1.3. American and Ukrainian youth and student slang sources of origin and spheres of usage  
1.4. American and Ukrainian student slang language peculiarities  
Conclusions to Chapter 1  
Chapter 2. American student slang translation analysis  
2.1. Translation aspect of the specific substandard vocabulary  
2.2. American student slang translation peculiarities  
2.3. Translation methods analysis of the American student slang lexical units  
Conclusions to Chapter 2  
General conclusions  
Bibliography  
Theoretical significance of the work lies in the fact that it makes a contribution to the research of interrelationship “language – society” in terms of theory of translation.  
Its practical value is determined by possibility to use the material of the research in translation and lexicography practice as well as in the course of teaching such disciplines as theory and practice of translation, stylistics and lexicology.  
In Chapter 1 of the given research work are examined theoretical issues related to definition of the youth and student slang place in the common slang system, youth and student slang variability and changeability at the background of different cultural and historical epochs; the attention is paid to the student slang sources of origin and spheres of usage; are examined and compared the main methods of American and Ukrainian slang units composition.  
Chapter 2 of the paper is dedicated to the main problems of slang translation; slang units of the American student slang are studied and the methods of their translation into Ukrainian are analyzed.  
 
ДОДАТКИ  
Словникова вибірка американських сленгізмів з варіантом їх перекладу українською мовою