Артур Міллер і його трагедія "Смерть комівояжера"

     Before us is the Salesman’s house.

     Перед нами будинок Комівояжера.

При перекладі поданого речення було використано граматичне вилучення дієслова-зв’язки is для більш легкого сприйняття тексту. Також в прикладі ми бачимо ще один прийом трансформації – перестановку членів речення.

Присвійний прикметник Salesman’s ми переклали на Комівояжера – це іменник в родовому відмінку, який і показує присвійність в українській мові. Такий іменник в родовому відмінку є додатком, як член речення, який зазвичай стоїть після підмета в розповідному реченні.

     At the back of the kitchen there is a draped entrance, which leads to the living room.

    В задній  стіні кухні є двері, які приховані  за портьєрою. Вони ведуть до  вітальні.

Дане речення є прикладом прийому трансформації заміни складнопідрядного речення двома реченнями, так як українському читачу важко сприймати складні за побудовою речення. Такі речення не є характерними в українській мові.

     At the back of the kitchen – В задній стіні кухні – це словосполучення в якому ми використали метод додавання, для того, щоб читач зміг цілісніше уявити собі картину. А також граматичний метод вилучення. Означений артикль та прийменник of ми опустили, але поставили слово kitchen в  родовому відмінку.

     draped entrance – двері, які приховані за портьєрою

Дієприкметник виражений Past Pаrticiple перекладається на українську мову складнопідрядним реченням, також в цьому  прикладі ми можемо побачити прийом лексичного додавання.  Це прийом смислового  розвитку, при якому відновлюємо  інформацію,  яка  міститься в реченні, але фактично є в ньому відсутньою.  Також не маючи  еквівалентного перекладу  слова draped,  ми збільшили кількість слів, щоб правильно передати смисл  оригіналу.

     They don’t need me in New York. I’m the New England man.

     Я  не потрібен їм у Нью Йорку. Я спеціаліст з Нової Англії

     They don’t need me – є прикладом методу перестановки. В цьому реченні була використана дана  трансформація, так  як  в українській мові побудова  такої конструкції розходиться із структурою побудови в англійській мові.

     I’m – Я прийом трансформації вилучення дієслова зв’язки, щоб полегшити сприйняття тексту.

    The  New  England  man – спеціаліст  з  Нової  Англії  використано лексичний прийом цілісного перетворення, який в даному реченні є певним  різновидом  смислового  розвитку. Зв'язок між внутрішньою формою одиниць похідної мови та мови перекладу вже не простежується.

     You didn’t smash the car, did you?

    Ти  розбив машину?

В даному прикладі ми використали засіб антонімії. В оригіналі тексту автор використав інтерогативне питання із запереченням, ми ж трансформували речення в загальне питання без заперечення. Також ми використали прийом граматичного вилучення до означеного артикля перед car.

     I’m tired to the death.

     До  смерті втомився.

В цьому прикладі ми застосували прийом граматичної перестановки. Ми змінили порядок присудка та обставини для легшого сприйняття. В англійській мові такий порядок слів у реченні є неприйнятним.

Друга трансформація в цьому реченні – є перетворення простого двоскладового речення на односкладове означено-особове.

Третя трансформація – це вилучення дієслова-зв’язки з українського перекладу, щоб зменшити смислове навантаження. До того ж дієслово-зв’язка є рідко вживається в українських реченнях.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2. Проблема вибору  трансформацій

У сучасній теорії перекладу не існує єдиної точки зору у визначенні таких понять, як прийом перекладу, спосіб перекладу (часто спостерігаємо словосполучення "прийоми та способи перекладу"), метод перекладу, стратегія перекладу, перекладацька трансформація, останнє з яких використовується в науковій (і не тільки) літературі найчастіше та вже має свій уточнений термін.

Частіше за все ми можемо спостерігати застосування граматичної трансформації вилучення – трансформація, внаслідок якої у перекладі вилучається елемент, що наявний у мові оригіналу. У нашому випадку це або прийменник of, або означений артикль the, або неозначений артикль а –  telling of gras,; the trees, a nice talk, a job, back of the kitchen.

 Також доволі часто  ми вживаємо засіб компенсації, замінити непередаваний елемент  оригіналу елементом іншого порядку  в відповідності із загальним  ідейно-художнім характером оригіналу  і там, де це представляється  зручним за умовами української  мови. В прикладах поданих вище, ми використали компенсацію особливо  часто  там, де необхідно було  передати чисто внутрішньо-лінгвістичні  значення – при передачі прагматичних  значень, коли не завжди можна  знайти пряму відповідність одиниці  похідної мови в системі мови  перекладу: small –  простий (маленький в мові оригіналу) та telling – співає (розповідати в англійській мові).

Наступний вид перекладацької трансформації, яку ми застосували, – перестановка ( пермутація ). Ми змінили порядок слів у словосполученні   the land next door – сусідня ділянка. Для англійської мови типовим є «вистроювання» прикметників після описуваного іменника, що не характерно для української мови, тому при перекладі такі структури адаптуються під стандарт порядку слів у словосполученні. I’m tired to the death. - До смерті втомився, являється ще одним прикладом перестановки членів речення. При перекладі цього речення ми поміняли обставину та присудок місцями.

Перекладацька трансформація додавання вживається при перекладі наступного речення: At the back of the kitchen – В задній стіні кухні. Ми використали даний прийом трансформації з метою правильної передачі смислу оригіналу, тому в перекладі збільшилась кількість слів. Так як з точки зору лексичних трансформації це прийоми смислового розвитку, то ж ми застосували прийом додавання для більш легшого сприйняття тексту.

  Наступний прийом трансформації що ми використали в нашому дослідженні – це засіб заміни частин мови You look terrible – В тебе жахливий вигляд. В тексті оригіналу look є дієсловом, ми ж піддали змінам граматичні одиниці (частини мови) для легшого сприйняття як самого речення та смислового значення взагалі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок до розділу 2

У ході дослідження цього питання ми дізнались, що адекватний (повноцінний) переклад визначається як переклад, що відповідає оригіналу по функції (повноцінності передачі) і по обиранню засобів перекладачем (повноцінності мови і стилю). Лише добре озброєний лінгвістично, історично та культурно перекладач може задовільно виконати завдання адекватного перекладу, що полягає в передачі смислового змісту, емоційної виразності і словесно-структурного оформлення оригіналу. Взагалі, виконуючи переклад, перекладач передусім визначає спосіб  перекладу, тобто міру інформаційної впорядкованості для перевідного тексту. Функціональний переклад полягає в компонуванні, трансформуванні перевідного тексту з функціонально перетворених одиниць початкового тексту. Функціональне перетворення може ґрунтуватись на лексико-семантичних, граматичних і стилістичних трансформаціях початкового тексту. Отже перекладацькі трансформації відіграють важливу роль у процесі досягнення адекватності перекладу.

Ми виявили три основні типи перекладацьких трансформацій: лексичні трансформації (диференціація значень, конкретизація значень, генералізація значень, смисловий розвиток, антонімічний переклад, цілісне перетворення, та компенсація втрат в процесі перекладу); граматичні трансформації (перестановки, заміни, додавання, опущення); лексико-семантичні трансформації (звуження, розширення, емфатизація (нейтралізація), опис, перекладацький коментар).

Ми на прикладах зробили аналіз перекладацьких трансформацій, використаних при перекладі тексту Артура Міллера «Смерть комівояжера» лексичні трансформації використовуються доволі часто, але  граматичні трансформації посідають перше місце у використанні.

 

 

Загальні висновки

       Отже, є  всі підстави зробити такий  висновок, що актуальність дослідження зумовлена по-перше, тим, що творчість  Артура Міллера належить до відносно нової епохи літератури, тому вивчення його творів являє собою широке поле для досліджень, а по-друге, тим, що теми, які піднімає письменник, є актуальними і на сьогоднішній день.

      Підсумовуючи  все сказане, відзначимо такі висновки:

1. Серед популярних напрямків в літературі ХХ століття були розвинені модернізм і реалізм. Характерною рисою є урізноманітнення роману: поряд із соціальним побутують науково-фантастичний, роман-антиутопія, соціально-утопічний, а також романи історичні, соціально-психологічні, філософські, політичні, біографічні, романи-памфлети, романи епопеї.
2. Одна з творчих  особливостей Артура Міллера присвячена проблемі визначення місця людини в суспільстві, у цьому і полягає один з аспектів актуальності дослідження. Також, велику увагу автор приділяє “маленькій людині.”
3. Трагедія "Смерть комівояжера"  удостоєна Пулітцерівської премії і являється дуже популярною у наш час.
4. Перекладацькі трансформації – це ті численні і якісно різноманітні міжмовні перетворення, які здійснюються для досягнення перекладацької еквівалентності (так званої «адекватності перекладу») всупереч розбіжностей у формальних і семантичних системах двох мов.
5. Під час перекладу трагедії «Смерть комівояжера» найчастіше застосовувалась граматична трансформація вилучення. Також доволі часто вживався засіб компенсації. Менш поширеним, але теж корисним був засіб заміни частин мови.

 

Список використаної літератури

 

1. Bassnett-McGuire, S. Translation studies. London & New York: Methuem. 1980. – 178 p.

2. Brislin, R. W. Translation: application and research. New York: Gardner Press Inc. 1976. – 228 p.

3. Catford, J.C. A linguistic theory of translation. London: Oxford University Press. 1984. – 259 p.

start="4"

 Gans, Andrew."Starry Revival of Arthur Miller's 'Death of a Salesman' Opens on Broadway" playbill.com, March 15, 2012.

5. Hurell, John D. (1961). Two Modern American Tragedies: Reviews and Criticism of Death of a Salesman and A Streetcar Named Desire. New York: Scribner. pp. 82–8.

6. Lewis M. M. Language in Society. London: Nelson 1978. 192 p.

7. Nida, E. A. Language, structure, and translation: essays by Nida. Stanford: Stanford University Press. 1975. 218 p.

8. Reiss, K. Text types, translation types and translation assessment. In Chesterman, A. (Ed.), Readings in translation theory (pp. 105-15). Helsinki: Oy Finn Lectura Ab. 1989. 286 p.

9. Savory, T. The art of translation. London: Jonathan Cape Ltd. 1979. 246 p.

10.  Артур Миллер. Смерть коммивояжера. – М., 1995

11.    Брукс В.В. Писатель и американская жизнь. – тт. 1–2. – М., 1967–1971

12.  Введение в литературоведение/ Авт.-сост. Л.В. Чернец, В.Е. Хализев и др. – М., 2002

13.  Зарубежная литература XX века: Практикум / Сост. и общ. ред. Н.П.Михальской и Л.В. Дудовой. — М., 1999

14.  Зарубежная литература. ХХ век: Учеб. для студентов педагогических вузов / Н.П. Михальская, В.А. Пронин и др.; Под общ. ред. Н.П.Михальской. — М.: Дрофа, 2003

15.  Засурский Я. Н. Американская литература ХХ века. – М., 1966

16.   Злобин Г. П. Современная драматургия США. – М., 1968

17.  История зарубежной литературы XX века 1917-1945 г. / под ред. Богословесного В. Гражданской З. – М.: Высшая школа, 1990 – 546с

18.  Карпушин С.В., Карпушина В.А. История мировой культуры: Учебник для вузов. – М: Nota bene, 1998. – 536 с

19.  Ковалів Ю. З одного джерела//Діалектика художнього пошуку. - К., 1989. - С. 85

20.   Либман В.А. Американская литература в русских переводах и критике : библиогр., 1776-1975 / В.А. Либман. – М. : Наука, 1977. – 451 с

21.  Литературный энциклопедический словарь / Под общ. ред. КожевниковаВ. М., П. А. Николаева. – М.: Советская энциклопедия, 1987

22.  Маймин С.А., Слинина Э.В. Теория и практика литературного анализа. – М., 1984

23.  Несмелова О.О. Американская литература в русской критике : библиогр. указ. / О.О. Несмелова, Л.Ф. Хабибуллина. – Казань : Школа, 2006. – 139с

24.  Паррингтон В.Л. Основные течения американской мысли. – М., 1966

25.  Пинаев С.М. Искусство ускользающей мечты: Американская драматургия на современном этапе. – М., 1995

26.  Тимофеев Л.И. Основы теории литературы. – М., Просвещение, 1971.

27.  Томашевский Б.В. Теория литературы. Поэтика. – М.: Аспект-пресс, 2002.