Вживання англіцизмів в журнальних та газетних Статтях

«Wenn der Deutsche einen unangenehmen Tatbestand verschleiern will, gebraucht er Fremdwörter ». (Коли німець хоче приховати, завуалювати склад злочину, він використовує запозичення.)

4) Типічним являється також запозичення не всього комплексу значень багатозначного слова, а лише тих з них, які потрібні національні мові. В результаті подібного використання відбувається тим самим звуження значення іншомовного слова в порівнянні із значенням слова, що продовжує існувати в мові – джерелі запозичення. Так, в німецькій мові іншомовні слова das Kampagne (компанія) і das Etüde (етюд) звузили своє значення в порівнянні з багатозначними словами champagne (поле, рівнина, село, сільська місцевість, похід, компанія, пропаганда, робота) і étude (дослідження, вивчення, етюд, розробка, знання, навч. Заняття, канцелярія, штучність) (франц. мова).

Англомовні запозичення (в писемній формі) найповніше представлені в своєрідних особливостях мовлення газет і журналів переважно суспільно-політичного  змісту.

 

1.4. Лексико - граматичні особливості англомовних запозичень [1, 237]

Лексичні запозичення  із різних мов були в історії німецької  мови, як ми вже зазначали раніше, особливо чисельними та інтенсивними. Дана обставина була причиною того, що і відповідна реакція на запозичення -пуристична діяльність (Purismus) проходила в Німеччині особливо інтенсивно протягом XVII, XVIII, кінця XIX і XX століть [11, 240].

Проте, на нашу думку, варто також розглянути причини, які зіграли вирішальну роль в збереженні запозичених слів при наявності їх німецьких синонімів [33, 38]. Сюди належать :

1) Запозичені інтернаціональні слова являли собою до моменту створення їх німецьких відповідників словотворчими центрами і, маючи значну кількість виробничих і складних слів були цим самим органічно поєднані з словниковим складом німецької мови. Наприклад:

Das Auto- Autogarage, Autohalle, Autofahren, Autounfall (авто, гараж, ангар, поїздка на авто, автомобільна аварія ).

Das Telefon – telefonisch, telefonieren, Telefonist, Telefonistin, Telefonzelle, Telefonzentrale (телефон, телефонний, телефонувати, телефоніст, телефоністка, телефонна будка, телефонний комутатор).

Der Export – exportieren, Exportartikel, Exporthandel, Exportproduktion, Exportkredite, Exportland (експорт, експортувати, експортний товар, експортна торгівля, експортні товари, експортний кредит, країна-експортер).

Важливим фактором було також  те, що у німецьких відповідників  до інтернаціональних слів, що являлися як правило складними іменниками (Kraftwagen, Fernsprecher), були відсутніми широкі можливості подальшого словотворення.

2) Другою причиною збереження обох слів в мові (іншомовного і його німецького еквіваленту) була ідентичність комплексу значень. Так, цілий ряд іншомовних слів є багатозначним порівняно зі своїми німецькими дублетами; останні синонімічні з ними лише в якомусь одному значенні. Наприклад, слово Saison має два значення: 1) сезон як головне, найбільш бурхлива пора року роботи лікувальних, спортивних курортів і т.д. і 2) театральний сезон. Німецький відповідник до цього слова – Spielzeit - являється рівнозначним словом лише до другого значення слова. У синонімічних дублетів може бути співвідношення об'єму значень навпаки, тобто багатозначними будуть виступати німецькі слова порівняно з іншомовними. Так, дієслово exportieren має німецький відповідник ausführen і є причиною того, що синонімічне іншомовне слово зберігається в мові, оскільки саме синонімія протидіє розвитку багатозначності, яка могла б привести до послаблення комунікативної ясності словникових одиниць.

3) Третьою причиною збереження іншомовних слів є та обставина, що синонімічні дублети демонструють стилістичні розбіжності. Іншомовне слово (якщо воно не є інтернаціональним) може виступати в якості евфемізму по відношенню до свого німецького еквіваленту прикладом такихсинонімічних пар можуть бути korpulent – dick (огрядний - товстий), transpirieren— schwitzen (потіти).

4) І, нарешті, є ще одна причина збереження іншомовних слів — це наявність семантичних відмінностей в словах синонімічної пари, в наслідок чого вони створюють слова з близьким предметним змістом. Наприклад, іменник Агіізі використовується в сучасній німецькій мові лише по відношенню до артистів цирку та вар'єте, в той час як для позначення артистів театру чи кіно використовують слова Schauspieler і Filmschauspieler (артист театру, кіноактор). Семантичні чи ідеографічні розбіжності показують також і такі дублети, як Gage і Gehalt. Gage означає гонорар артистів чи художників, а Gehalt – зарплата службовця, чиновника.

Під час перекладу варто  розглянути також граматичні особливості  англіцизмів. Особливе питання полягає  у вживанні запозичень в мовній системі  німецької мови, в якій дані запозичення  повинні адаптуватися і прийняти відповідну форму для успішного  і частого вживання носіями мови цих чужорідних елементів, віднесення їх до того або іншого граматичного роду [1, 237].

Загальновідомо, що образ  іменника, навіть в тих мовах, в  яких немає формальної приналежності  іменників до того або іншого граматичного роду, має своєрідну особливість  співвідноситися в підсвідомості  носіїв мови з тим або іншим  біологічним родом. Дана асоціація  настільки своєрідна для різних етнічних груп, що є однією з відмінних  рис національної картини світу, яка відображається в мовній системі  певного народу. Так, своєрідною гендерною  особливістю німецької мови є  віднесення деяких іменників, що позначають представниць біологічного жіночого роду до граматичного середнього роду (das Fräulein, das Mädchen,das Frauenzimmer) [33, 38].

Лінгвістичним чинником, що впливає на віднесення іменника до того або іншого граматичного роду, є вже в рідній мові аналог, тобто  той іменник, який може бути взаємозамінним:

середній рід:

das TV - das Fernsehen

das Shirt - das Hemd (ein meist kurzдrmeliges Hemd aus Baumwollstoff)

das Internet - das Netz

das Center - das Zentrum

жіночий рід:

die CD - die Kompaktdiskette

die Softwear - die Software

die Underwear - die Unterwäsche

die Sportswear - die Sportkleidung

чоловічий рід:

der Level - der Rang

der Outlaw - der Verbrecher

der Seal - der Seehund

der Legwarmer - fuβloser, knielanger Strumpf  aus Wolle

der Boom - plötzlicher wirtschaftlicher Auftrieb

Проте ця закономірність простежується  не завжди чітко, наприклад: der Pool, der Schwimmingpool, der Wirlpool (ванна, басейн, вихор), хоча в німецькій мові даним запозиченням відповідають іменники середнього роду – das Bad, das Becken, або такі популярні нині, як der Job – die Gelegenheitsarbeit (підробіток — тимчасова робота). Форма іменника значно впливає на вибір граматичного роду у зв'язку з наявністю у носіїв мови певних клішованих образів афіксів, за допомогою яких вони і визначають рід запозиченого іменника в рідній мові: der Manager, der Recorder, der Pullover, der Babysitter, der Joker (менеджер, касетний магнітофон, светр, няня, карта в колоді).

Суфіус -іпg здавалося б повинен сприяти приналежності запозиченого іменника до чоловічого роду (хоча б за аналогією з раніш запозиченим іменником der Smoking — куріння), проте це не відбувається: das Jogging – das Laufen (біг), das Shopping (покупки), das Bowling (боулінг), das Brainstormin (Konferenz zur Ideenfindung durch spontane Vorschläge — конференція пошуку ідей через спонтанні пропозиції),das Merchandising (Ferkaufsförderung — система купівлі). Особливе поширення в німецькомовній пресі за допомогою реклами отримало в останнє десятиріччя англійське слово Styling (стайлінг). Воно віднесене носіями мови до середнього роду по аналогії з іншими запозиченнями на -іпg. Значення даного іменника досить широке: Carstyling (тюнінг), Hairstyling (стайлінг волосся) - позначення на все, що стосується індивідуального дизайну [11, 240]

 

 

 

1.3. Газета як форма міжкультурної та міжмовної взаємодії [4, 416]

 

Газетний механізм освоєння культурних форм виявляє і описує діалектичність газети як культурної форми. Він розглядає ключові  категорії газети, функції її змісту і газетні властивості в процесі  освоєння культурних значень; розкривається  характер відносин читача і журналіста, вираз «адресованості» і «відповіді».

Газета – це відкрита культурна форма, тому інтернаціональна, здібна до подолання тимчасової і  локальної ізольованості. Сучасна  газета є вербально-візуальною реальністю, насиченою фотознімками, із заданим  газетним ракурсом інтерпретації. Зміст, який входить в газету, володіє  різними функціями: він представляє  реально існуючі речі, людей, події, але також конструює те, чого немає. В цьому значенні газета схожа  на мистецтво. Вона виражає внутрішнє  життя «газетярів», тобто її творців  і пробуджує внутрішнє життя  читача, оскільки хвилює, вражає, приголомшує, збагачує його життя. Чіткі уявлення редакції про свою аудиторію дозволяють реалізувати на практиці концепцію  «близькості до читача». Так, наприклад, якісна німецька газета «Die Welt» орієнтована на освіченого та інформованого читача, якому вона пропонує кожного дня не лише звіт головних подій в області політики, економіки і культури, але і критикований аналіз. В цей же час такі видання, як «Das Bild» і «Der Exspreβ» (Кьольн/Бонн) розраховані на масову аудиторію і публікують в основному матеріали сенсаційного виду. Німецькі газети «20 Сеnt» і «News» націлені на молодіжну групу, а в матеріалах «Frankfurter Rundschau» панує соціал-демократична філософія [19, 95 – 100].

До кінця залишається  не вирішеною проблема статусу самого поняття «мова газети». Проте  в газетному тексті досить виразно  виступає основний стилістичний фон  – фон письмової літературної норми мови з деякими рисами її усного варіанту.

«Мова – це код плюс його історія» (Ю.М. Лотман). Мова газети «живе» в історії. Мова, за визначенням Гумбольдта, це – не тільки «ергон», але «енергія». Звідси генетичний код газетної мови змінюється в ході відбору зразків  і установок, залучаючись до нових  парадигматичних відносин. Вплив  газети на процес сприйняття читачем  дійсності, її естетичної своєрідності заломлюється через початкову стадію естетичної діяльності, що протікає переважно у сфері свідомості і тісно пов'язаної з естетичними потребами (естетичний інтерес, установки, формування помилкових потреб – віддзеркалення неетичності газети) і здібностями особи (знання, розвиток почуттів). Вербальний модус міжкультурних контактів розглядає таку проблему як лінгвокультурна інтеграція. Порівняльне вивчення культур останнім часом переживає безперечний розквіт. Метою культурологічної інтерпретації зв'язків між різними національними мовами є реконструкція форм і способів міжкультурного контакту. Умови повсякденного життя, що змінюються, поява нових реалій вимагають своєї вербалізації і включення в сучасну мовну картинусвіту. Культурно-історичний процес характеризується зіткненням мов або за принципом сусідства, або культурного впливу, їх класифікація представлена типами «більшість – меншість», «даючі – приймаючі». Культурно-мовні запозичення відтворюють соціальний досвід, утримують історичні значення, цінності, норми, тобто відображають культурну пам'ять етносу. Підхід до запозичень як до вмотивованих мовних одиниць (Т.Р. Кияк, О.Д. Огуй, А.М. Науменко ) [16, 146 – 176] припускає існування прототипів в іншій мовній системі і усвідомлення зв'язку між даними одиницями з боку носіїв приймаючої мови. В сучасній компаративістиці англійська мова позиціонує себе як мова-донор, джерело, що передає. Споріднена німецька мова, з свого боку, стала мовою-реципієнтом. Характер прояву процесів глобалізації змінює мовну картину повсякденності німців, у яких склалася звичка промовляти ticket замість Busfahrkarte, Eintrittskarte чи Straβzettel.

Проблема виникає саме в області мови. Мова сучасної німецької  газети неологічна. Англо-американського походження слова співіснують з  класичними німецькими. На фоні і під  впливом глобалізації актуалізується вся проблематика ідентичності, у  тому числі – етнічної, етнокультурної і, не в останню чергу, етномовної. Англійська мова в соціокультурному просторі сучасної німецької газети висуває задачу скласти картину газетного поля Німеччини, перетворивши її на об'єкт необхідної рефлексії, позначаючи аспект дії мови міжнародного спілкування. Так, під впливом основних культурно-історичних чинників комунікативної ситуації німецька періодика дає репрезентативний матеріал для контент-аналізу і оцінки результатів дії англійської мови на німецьку газетну мову.

Газетно – публіцистичний стиль охоплює масові популярні політичні тексти, що впливають на актуальні суспільно – політичні процеси оперативним документальним відображенням, заснованим на ідейно – політичному осмисленні й емоційно вираженій оцінці. Поняття газетно – публіцистичного стилю складається з мови газет, суспільно – політичних журналів і прокламацій, з мови доповідей, виступів, бесід, промов, дискусій, мови радіо- і телепередач. Політична інформація охоплює явища, факти, події політичної сфери життя суспільства, тобто відносини між націями, державами. Сюди ж належать повідомлення про події і явища, що відбуваються в інших сферах громадського життя, насамперед в економіці та культурі.

Необхідно одразу зауважити, що газетно-інформаційні тексти рідко перекладаються для друку повністю та в чистому вигляді. При цьому переклад замінюється більш коротким реферативним викладом. Матеріали газетно - інформаційного жанру складають основний зміст газетних текстів. Перекладачу суспільно -політичної літератури часто доводиться перекладати статті та замітки інформаційного характеру з німецьких газет і перекладач має бути добре ознайомлений зі стилістичними особливостями таких матеріалів.

Газета – засіб інформації, а також засіб впливу на широку та неоднорідну аудиторію читачів. Так як газету зазвичай читають в умовах, коли важко зосередитись (в метро, за обідом, після роботи і т.п.), то існує необхідність подавати матеріал стисло, але повідомивши всю необхідну інформацію. Загальна картина німецької преси досить різноманітна, починаючи від серйозних видань і до "жовтої преси" [14, 426].

Для практичної роботи перекладача  найбільш істотними є наступні характерні риси німецької преси:

1. Розмовно-фаміл'ярний характер ряду матеріалів;

2. Емоційна забарвленість шляхом вживання жаргонізмів, перифраз;

3. Офіційність титулів та звернень;

4. Специфічність газетних заголовків;

5. Лексичні особливості газетно-інформаційних матеріалів;

6. Вживання термінів;

В газетно-інформаційному стилі дуже широко вживаються власні назви, імена, що роблять повідомлення більш конкретним описуючи якісь події на певній місцевості, або тих, що стосуються певних людей або установ. Через це у рецептора мають бути певні попередні знання, що дозволить йому пов'язати назву з предметом чи об'єктом, що називається.

Наприклад:

Barack Obamas schwärmerisches «Sieht Michelle nicht toll aus ?» beim Inaugurations-Ball vor den Augen und Ohren der Weltpresse klang jedenfalls überzeugend. («AMICA», S. 25)

 Ще однією особливістю цього жанру є намагання німецьких журналістів зробити сухе повідомлення більш емоційно яскравим за рахунок вживання в тексті жаргонізмів. Наприклад: