Кліше та сталі вирази у науково-технічних текстах

                       Кліше та сталі вирази у англомовних науково-технічних текстах                         

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….2

РОЗДІЛ 1. Кліше у науково-технічному тексті………………………………...4

1.1. Особливості та характеристики науково-технічних текстів…......………..4

1.2.  Граматичні особливості науково-технічного тексту……………………...5

1.3. Лексичні особливості науково-технічного тексту……………….…...……6

1.4. Функціонування кліше та мовних штампів у науково-технічних текстах……………………………………………………………………………..7

     1.4.1. Класифікація кліше………………………………………..……….10

РОЗДІЛ 2. Використання трансформацій при   перекладі кліше та сталих виразів у науково-технічних текстах…………………………………………...11

2.1. Поняття перекладацької  трансформації ……………………..……………11

2.2. Класифікація перекладацьких  трансформацій ………………………..….12

     2.2.1. Лексичні трансформації .………………………………….. ………....13

     2.2.2. Граматичні трансформації………….……………...……………….…14

     2.2.3. Лексико-семантичні трансформації………………………………..…15

     2.2.4. Лексико-граматичні трансформації…………….…………………….17

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..19

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ …………………………...….21

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Розв’язання практичних завдань  різних галузей науки й техніки зумовлює інтерес до вивчення науково-технічного тексту, а також його мовних засобів, які допомагають систематизувати виклад інформації та зробити його більш ефективним. Особливо часто у таких текстах зустрічаються стереотипні вирази та сталі словосполучення, які часто повторюються. Готові мовні форми, що часто повторюються прийнято називати кліше. Варто визнати, що широке їх використання у науково-технічних текстах є досить правомірним явищем. Кліше та сталі вирази дозволяють зручно та оперативно здійснювати обмін інформацією. Також варто зазначити, що структура та зміст науково-технічного тексту повинні відповідати певним нормам і тому автор такого тексту повинен знати як можна більше жанрових стереотипних фраз. Для перекладача ж вкрай важливим є знання способів їх перекладу.

Актуальність даної курсової роботи полягає в тому, що не зважаючи на те, що мовні кліше та сталі вирази використовуються досить часто, ця тема є недостатньо дослідженою.  Системно розглядаються мовні кліше та сталі вирази, виокремленні специфіки їх функціонування, а також засоби їх перекладу у науково-технічному тексті.

Об’єктом даної роботи виступають лексичні засоби науково-технічного тексту, а саме кліше та сталі словосполучення.

Предметом дослідження виступають засоби відтворення кліше та сталих виразів у науково-технічному тексті українською мовою.

Метою роботи є дослідження кліше та сталих словосполучень, їх функцій у науково-технічному тексті, а також трансформацій, які використовуються при їх перекладі.

Для досягнення даної мети ми ставимо перед собою такі завдання:

• Розкрити поняття науково-технічного тексту, виявити його особливості;
• З’ясувати та уточнити низку базових понять –“кліше”, “штамп”;
• Класифікувати кліше та визначити їх функції у науково-технічному тексті;
• Проаналізувати та класифікувати перекладацькі трансформації, що використовуються для перекладу кліше та сталих виразів у науково-технічному тексті.

Методи дослідження, що були використані в даній роботі мають комплексний характер. Нами були використані метод аналізу, метод класифікації та описовий метод.

Теоретичне значення даної курсової роботи визначається тим, що її основні положення, та спостереження, зроблені під час дослідження можна використати при подальшому вивченні кліше.

Практична цінність роботи полягає в тому, що її матеріали і результати можуть бути використані при написанні курсових та дипломних робіт, наукових статей, у викладанні курсів теорії та практики перекладу сучасної англійської мови.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. Кліше у науково-технічному тексті.

1. Особливості та характеристики науково-технічних текстів

Насамперед потрібно визначити, що саме являє собою текст. Текст  (від лат. textum – сплетення, побудова, зв'язок) – це знаково-мовна реалізація деякої системи інформації. Його можна розглядати як деяку лінійну послідовність знаків, що задана деякими культурними кодами. Науково-технічний текст виступає способом подання науково-технічної інформації, результатом наукового дослідження [1, с. 40].

У свою чергу, під науково-технічним текстом розуміємо цілісний мовленнєвий твір, що відноситься до наукової або технічної діяльності людини, комунікативним наміром якого є передача інформації про матеріальні та нематеріальні об'єкти, їх кількісно-якісні характеристики і просторові відносини між ними за допомогою загальномовних і термінологічних мовних засобів [22, с. 205].

Слід наголосити на тому, що науково-технічні тексти характеризуються особливим стилем, який відрізняє їх від інших типів текстів. Таким чином,  науково-технічний стиль – це суспільно-усвідомлений різновид наукового стилю, спеціально прилаштованого для оптимального спілкування людей у науково-технічній  сфері діяльності;  формологічно-організованого існування науково-технічної інформації та обміну цією інформацією.  Метою науково-технічного стилю є опис певного фрагменту дійсності,  який відображає зв’язок теоретичного знання з його практичною реалізацією  [24, с. 42].

Аналіз лінгвістичних  досліджень дозволяє виділити наступні характеристики науково-технічного тексту:

1) статичність; 

2) прагнення до стислості,  компактності вираження; 

  3) широке використання абстрактної лексики й своєрідний спосіб її конкретизації;

4) специфічне вираження  абстрагованості й узагальненості  як способу наукового пізнання [11, c. 21]

1.1.  Граматичні особливості науково-технічного тексту

До граматичних особливостей науково-технічних текстів належать:

1) Наявність довгих речень, які включають велику кількість другорядних і однорядних членів. При цьому залежні від підмета і присудка слова часто стоять на відстані від того слова, яке вони визначають.

This approach possesses the advantage over the experimental method of greater flexibility.

Цей підхід має  перевагу над експериментальним  методом, який є більш універсальним.

2) Вживання багатокомпонентних атрибутивних словосполучень.

Airfield surface movement indicator – радіолокаційний індикатор наземного руху літаків.

3) Вживання означень, утворених шляхом стяжки цілих синтаксичних груп.

Temperature dependent замість dependent on temperature – залежний від температури.

4) Вживання синтаксичних конструкцій, пасивних конструкцій, зворотів (об'єктний відмінок з інфінітивом, називний відмінок з інфінітивом).

A number of theoretical issues are also discussed.

Обговорюється також  низка теоретичних питань.

5) Наявність пропусків деяких службових слів (артиклів, допоміжних                                                                                           дієслів) особливо в таблицях, графіках, специфікаціях [2, с.15].

Відомо, що основною формою речень у науковій та науково-технічній літературі є  складнопідрядні та складносурядні речення. Це зумовлює широке використання складених прийменників та сполучників, а також безособових форм дієслова в функції додатка та обставини і відповідних інфінітивних, дієприкметникових і герундіальних зворотів. Особливо слід згадати абсолютні дієприкметникові конструкції, що починаються з прийменника with. Ці конструкції полегшують та збагачують структуру речення, особливо складного періоду, в якому вже були використані сурядність і підрядність [26, с. 14].

Крім того, в сучасній науковій і науково-технічній літературі прийнято вести виклад не від першої, а від третьої особи та часто використовуються безособові та неозначено-особові конструкції типу: it was decided – було вирішено, it has been found expedient – виявилося доцільним, it is necessary – необхідно, it is important – важливо [25, с. 15].

2. Лексичні особливості науково-технічного тексту

Як було зазначено раніше, лексичний склад науково-технічних текстів характеризується широким використанням термінів (слів, словосполучень, фраз, кліше), а також наявністю реалій. Під реаліями науково-технічної літератури прийнято розуміти назви фірм, марки обладнання, місцезнаходження підприємств та інше. Кліше ж у свою чергу, являють собою стереотипні слова і фрази [7, с. 20].

Крім цього, значну роль у науковій та науково-технічній літературі відіграють службові (функціональні) слова, які утворюють логічні зв’язки між окремими елементами висловлювань. Це прийменники та сполучники (в основному складені) типу: on, upon, in, after, before, besides, instead of, in preference to, apart (aside) from, except (for), save, in addition (to), together with, owing to, due to, thanks to, according to, because of, by means of, in accordance with, in regard to, in this connection, for the purpose of, in order to, as a result, rather than, provided, providing, both... and, either... or, whether... or (not).

Крім того, у науковій та науково-технічній літературі часто вживаються прислівники типу: however, also, again, now, thus, alternatively, on the other hand, які є невід’ємними елементами розвитку логічного міркування [25, с. 13].

Характерною рисою сучасної науково-технічної літератури є  широке використання різних скорочень  та абревіатур. Слід пам’ятати, що прийняті скорочення є офіційними, загальноприйнятими і їх не можна довільно змінювати та замінювати [11, с.13].

3. Функціонування кліше та мовних штампів у науково-технічних текстах

Для вираження тієї чи іншої  мовленнєвої  функції використовуються різні мовні засоби. Часто в  науковому тексті вони виконують  роль кліше, якими зручно користуватися  при конструюванні тієї чи іншої  думки.

Слово “кліше” етимологічно походить від французького cliché і означає, за визначенням Радянського енциклопедичного словника,  стереотипний вислів,  який механічно відтворюється у типових мовленнєвих контекстах та ситуаціях; шаблонну фразу [8, с. 6].

Кліше – це мовний стереотип, готовий зворот, що використовується в певних умовах і подібних контекстах. У наш час вони займають особливе місце у загальному арсеналі лексичних засобів, але частіше за все вони вживаються у періодичних публікаціях політичного та науково-технічного характеру. Повторюваність є однією з характерних ознак кліше [8, с. 26].

За визначенням Л.В. Кравця, кліше – це мовний засіб, стандартний зворот, регулярно повторюваний у певних умовах і контекстах; мовний стереотип з позитивною функцією [13, с. 194].

Одним із поширених у науково-технічних  текстах є кліше “in terms of”, яке перекладається переважно сталими словосполученнями “з точки зору”, “в плані”, “у вигляді”: in terms of computer technologies – з погляду комп’ютерних технологій; in terms of computer language – в плані мови комп’ютера; information in terms of holistic images – інформація у вигляді цілісних образів [9, с. 198].

За характером функцій, що виконуються всі клішовані конструкції  можна поділити на дві основні  групи: а) «рамкові»; б) «ситуативні».

Рамкові кліше забезпечують виокремлення композиційних частин: актуальність теми, зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами, об'єкт і предмет дослідження, мету і завдання, методи дослідження, наукову новизну, практичне значення, обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій, особистий внесок здобувача, апробацію результатів дослідження, публікації тощо. Ці постійні кліше є своєрідними маркерами, що оформлюють текст. Їх пропуски, графічне не виділення в тексті погіршує сприйняття.

Ситуативні кліше увиразнюють уявлення про зміст тексту, виявляють творче начало автора. Наприклад, такий пункт автореферату, як “використовувані методи”, може містити такі кліше: для виконання поставлених завдань використовувалися такі методи дослідження; для реалізації мети і завдань дослідження використовувався комплекс методів; основними методами дослідження є; у ході дослідження використовувалися методи, адекватні предмету і завданням дослідження [4, с. 98].

Кліше, які повністю або  частково втратили свою інформативність, набувають нових якостей як мовні  засоби,  що не мають семасіологічних  зв’язків.  Такі дисфункціональні  кліше Р.К. Міньяр-Бєлоручев [20, с. 202] пропонує називати штампами, даючи їм наступне визначення: «Штамп –  це готова мовна формула, яка не має виражених семасіологічних зв’язків, характеризується у смисловому відношенні позитивним або негативним зарядом, та яка не складає, як правило, завершеного висловлювання». У розряд штампів може перейти будь-яке кліше, тобто будь-яке стереотипне висловлювання, що часто повторюється. Це відбувається тому, що значення кліше завжди є незмінним, воно несе одну й ту саму інформацію. При частому вживанні мовної одиниці,  яка не змінює свого значення в залежності від контексту і в значення якої не потрібно вдумуватись, відбувається стирання інформації, яку вона несе у собі. Так кліше переходить у розряд штампів,у розряд одиниць мови, у яких зв’язки знака з денотатом (семасіологічні зв’язки) не виражені або стерті. За визначенням Н.Н. Івакіної до штампів належать стереотипні словосполучення, які мають невизначене,  загальне,  стерте значення. Штампи використовуються,  як правило,  якщо мовець бажає виразити думку не конкретно, приблизно [8, с. 7].