Лексичні проблеми художнього перекладу роману Дж. К. Роулінг «Гаррі Поттер»

2) історичні реалії –  семантичні архаїзми, які внаслідок  зникнення референтів входять  до історично дистантної лексики, втративши життєздатність. Їм властива  сема «минуле», пов’язана із старінням  референта, виходом позначуваного  ним слова з царини активної  суспільної практики мовного  колективу. Вони «вміщують фонові  знання культурної спадщини». Крім  національного, для них характерний  хронологічний колорит: укр. щезник, смерд, копний майдан, свячений, згінні  дні, медведиця (“група жінок, що, переодягнувшись, ходила по селу під час косовиці”), зелені хлопці («опришки»), підбрехач («другий сват у давніх українських  весільних обрядах»), тарниця («дерев’яне  седло гуцулів»); англ. the Black and Tans («чорно-руді»- англійські каральні загони в  Ірландії в 1920-1923), a priest`s hole («іст. «нора», пристанище священника; таємна кімната, звичайно в церкві або в  замку, де переховувалися католицькі  священники в Англії під час  переслідування католиків”) та ін.

У структурному плані виділяються:

1) реалії-одночлени: укр. вечорниці, криничар, денцівка, кобзарювати, валило; англ. a sheriff, a threepence, a maypole («травневе  дерево»- «стовп, прикрашений квітами, різнобарвними прапорцями, довкруги  якого танцюють в першу неділю  травня у Великобританії») та  ін.

2) реалії-полічлени номінативного  характеру: укр. курна хата, разовий  хліб, троїста музика, братська могила, дзвінкова криниця («назва спеціальної  радіопередачі про народну пісню»); англ. a banana split, St. Valentine`s Day, a Sussex pudding, a ticket day, a toffee apple, a soup- opera, garden seats, a means test man та  ін.

3) реалії-фразеологізми: укр. лоби забрити, коло печі поратися, дбати про скриню, стати під  вінок, на панщині бути; англ. to reach the woolsack, to enter at the Stationer`s hall та ін. [4, 45].

Для передачі слів, що позначають специфічні реалії, існує три способи передачі. Перший спосіб – транслітерація – використовується для передачі назв, предметів і явищ матеріального побуту, форм звернення до співбесідника тощо. Звичайно, майже завжди можна передати значення слова описово, але в деяких випадках потрібно застосувати саме транслітерацію. Це ті випадки, коли важливо дотриматись лексичної стислості і разом з тим підкреслити специфічність предмету чи явища. Якщо передача специфічності не важлива, то використання транслітерації «превращается в злоупотребление иностранными заимствованиями, приводит к затемнению смысла и к засорению родного языка» [11, ст.161].

Другий спосіб – це створення нового слова чи словосполучення на основі морфологічних зв’язків та елементів, існуючих в мові перекладу.

Третій спосіб – використання слова близького по функції до іномовної реалії, хоча й не тотожного. Такий переклад є приблизним і уточнюється в умовах контексту.

Для перекладу власних імен можна використовувати як переклад, так і транслітерацію. Але слід враховувати, що для багатьох назв вже існують традиційні способи передачі.

Великі практичні труднощі при перекладі можуть викликати фразеологічні явища. Передача фразеологізмів чи ідіом зі збереженням їхньої образної основи зазвичай неможлива і непотрібна. Тому фразеологічні зрощення найкраще замінювати на фразеологізми, що є близькими до їхнього значення і є прийнятими у мові перекладу.

У фразеологізмах часто міститься метафоричний елемент. Їх не можна перекладати дослівно. У багатьох випадках вони мають явно виражене національне забарвлення. Це все та ряд інших факторів призводить до того, що фразеологічні одиниці часто не мають абсолютних відповідників в іншій мові. Складність перекладу ідіом полягає у тому, що перекладач повинен уміти їх розпізнати і підшукати відповідний український варіант.

Варто звернути увагу на «фальшивих друзів перекладача», тобто інтернаціоналізми. Такі слова можуть частково чи повністю співпадати по звуковій чи графічній формі, але не по значенню.

З точки зору перекладача ці слова можна умовно розділити на дві групи. Перша - це власне інтернаціоналізми, які мають одне і те ж значення у мовах оригіналу та перекладу, наприклад:

англ.  sport    -    укр. спорт

англ. football -    укр. футбол

Друга група - так звані  псевдоінтернаціоналізми - в українській мові мають:

- зовсім інше значення, ніж в інших мовах;

- вужче значення;

- ширше значення.

Передача слів  першої підгрупи викликає певні труднощі. Перекладач, природно, згадує, перш за все, однокорінне слово, яке, однак, в українській мові має інше значення. Наприклад:

complexion - the natural colour or appearance of the skin on your face

комплекція  - будова тіла.

Прикладом  другої підгрупи може служити слово meeting, яке далеко не завжди відповідає українському слову мітинг. Основне значення англійського слова - an event at which people meet to talk and decide things. Наприклад, a meeting of old friends. Значення політичні збори є вторинним.

Прикладом  третьої підгрупи може служити слово бригадир, яке, крім значення військове звання, має в українській мові ще й значення керівник виробничого підрозділу (бригади). В англійській мові однокорінне слово brigadier має тільки одне значення - a high military rank in the British army or the person who has this rank.

Псевдоінтернаціональні слова другої і третьої груп часто бувають нездоланною проблемою для недосвідчених перекладачів. Недарма їх називають "удавані або фальшиві друзі перекладача" (translator's false friends). Зустрічаючись з ними, перекладач мимоволі згадує  етимологічно тотожне українське слово і забуває, що його значення та вживання не співпадають із значенням та вживанням відповідного англійського слова.

Художній переклад має двоїсту природу: з одного боку він є продуктом міжлітературної комунікації, але в той же час він багато в чому обумовлює і визначає її. Переклад виконує дві основні функції: інформативну (посередницьку) і творчу. Традиційно вважалося, що основною функцією перекладу є посередницька функція, оскільки теорія художнього перекладу не виходила за рамки національно-літературного процесу, або розуміла національно-літературний процес надто прагматично, а значить однобоко. [3, 1993.] До перекладу ставилися вимоги найадекватнішої передачі іншонаціональних цінностей, тотожності перекладу до оригінала, існувала дилема перекладу “вірного і некрасивого” та “вільного і красивого”.

 

 

 

 

 

Розділ 2. Лексичні проблеми художнього перекладу роману Дж. К. Роулінг «Гаррі Поттер»

 

2.1.    Особливості  відтворення лексичних засобів  у романі «Гаррі Поттер»

 

Роман «Гаррі Поттер» є одним з найвідоміших творів у сучасній літературі. Цим романом захоплюються як діти, так і дорослі. Твір розкриває перед читачами магічний світ чарівників, в якому особлива увага приділяється життю юного чарівника – Гаррі Поттера.

Специфічний предмет зображення – життя чарівників – зумовлює використання автором мовних одиниць на позначення фантастичних та вигаданих явищ. Перед письменницею стояло завдання створити цілий світ, який водночас був би і оригінальним, і легким для сприйняття. Тому в тексті ми можемо зустріти як лексеми на позначення магічних реалій, що існували в англійській мові раніше і використовувалися зокрема у фольклорі або інших казкових і фантастичних творах: wand – паличка (чарівна), gnome – гном, goblin – ґоблін, ghoul – вампір. Ці лексеми мають традиційні відповідники в українській мові, тому проблем з їх перекладом не виникає. Проте інколи автор перекладач навмисне не використовує існуючий переклад, оскільки він є культурно-маркованим. Так назву істоти англійської міфології «банші» (banshee) він замінює на зрозумілу українському читачеві «Баба-Яга»:

- «Break with a Banshee» by Gilderoy Lockhar.

- «Балачки з Бабою‑Ягою» Ґільдероя Локарта [14, ст. 79].

Слід відзначити, що таку заміну не можна вважати повноцінною, оскільки навантаження цих лексем в англійській та українській культурах не є однаковим. Так, якщо Баба-Яга може виступати у фольклорі як негативним, так і позитивним персонажем, то банші в англійській міфології – виключно негативний образ, уособлення страшної сили, що загрожує життю людини. Лексема «break» у назві книжки також замінена на „балачки”, що має знижене стилістичне звучання порівняно з дослівним перекладом – «перерва, обід». Тобто тут перекладач змінює стилістику окремого образу порівняно із авторським задумом. Такі заміни зумовлені прагненням зберегти авторську гру слів: зазначена назва книги Гільдероя Локарта містить слова, що починаються однаково. Цей принцип збережено і в перекладі інших назв книжок Локарта:

Gadding with Ghouls (Прогулянки з  вампірами) – «Вакації з вампірами»; Holidays with Hags (Відпустка з відьмами) – «Перерви з перевертнями»; Travels with Trolls (Мандрівки з тролями) –  «Сніданок зі сніговою людиною»; Voyages with Vampires (Морські мандрівки з  вампірами) – «Трапези з тролями»; Wanderings with Werewolves (Мандри з перевертнями) – «Уперті упирі»; Year with the Yeti (Рік зі сніговою людиною) – «Феєрії з фуріями».

Тут ми бачимо досить вільний переклад: В.Морозов повністю змінив деякі назви, зберігши загальну модель: „спільна діяльність або проводження часу із міфічними істотами” та гру слів.

Також у перекладі В.Морозова наявні більш вдалі заміни. Так, англомовна реалія Санта-Клаус замінюється традиційним для нашої культури образом Діда Мороза:

- Yeah, I've seen those things they think are gnomes, - said Ron, - bent double with his head in a peony bush, "like fat little Santa Clauses with fishing rods».

- Так, я бачив ті фігурки, які вони називають гномами, – відізвався Рон з ‑ над куща півонії. – Якісь малі товсті Діди Морози з вудочками.

Для найменування персонажів твору, що наділені магічними здібностями, автор використовує ряд синонімів, що відрізняються відтінками значень: wizard, sorcerer, magician, witch та ін. Ці назви досить адекватно передані українськими відповідниками:

- Harry Potter was a wizard - a wizard fresh from his first year at Hogwarts School of Witchcraft and Wizardry.

- Гаррі Поттер був чарівник — чарівник, який щойно закінчив перший клас Гоґвортської школи чарів і чаклунства.

Лексема wizard у даному випадку виступає як загальна нейтральна назва всіх чарівників, не вказуючи на їх приналежність до темних чи світлих сил або на їх силу. називають і учнів, як це видно з прикладу, і дорослих чарівників:

- Older and wiser wizards than she have been hoodwinked by Lord Voldemort.

- Лорд Волдеморт ошукував значно старших і мудріших за неї чарівників.

Лексема sorcerer використовується у тексті на позначення могутнього чарівника, переважно темного мага, про що свідчить контекст:

- At the age of one year old, Harry had somehow survived a curse from the greatest Dark sorcerer of all time, Lord Voldemort, whose name most witches and wizards still feared to speak. Harry's parents had died in Voldemort's attack, but Harry had escaped with his lightning scar, and somehow - nobody understood why Voldemort's powers had been destroyed the instant he had failed to kill Harry.

- Коли Гаррі виповнився  усього один рік, він якимось  дивом вижив, коли його закляв  наймогутніший у світі чорний  чаклун — лорд Волдеморт. Це  ім'я ще й досі майже ніхто з чарівників і чарівниць не наважувався вимовляти вголос. Лорд Волдеморт убив Гарріних батьків, а от на Гаррі злі чари не подіяли — він відбувся лише шрамом на чолі. Зразу після цього Волдеморт утратив свою могутність, а чому — ніхто й досі не знав.

В українському перекладі ця лексема передається за допомогою відповідника чаклун, який несе яскраво виражену негативну конотацію, свідчить про приналежність чарівника до сил темряви.

Наявні у творі й поодинокі специфічні найменування представників чарівного світу, зокрема архаїзм warlock, який використовується для створення образу дуже старого чарівника:

- Dad was going frantic - it's only him and an old warlock called Perkins in the office -and they had to do Memory Charms and all sorts of stuff to cover it up.

- Тато мало не збожеволів: у відділі, крім нього, був тільки підстаркуватий маг на ім'я Перкінс, і їм обом довелося насилати всілякі там чари забуття й таке інше, щоб тільки замести сліди.

В українському перекладі для передачі цього архаїзму використано лексему маг, яка хоча й не несе аналогічного стилістичного забарвлення, проте відчутно відрізняється від інших найменувань (чарівник, чаклун тощо), а тому вирізняє цей образ на фоні інших.

Якщо у вищенаведених прикладах семантика оригінального слова та його еквіваленту в перекладі в основному співпадала, то відчутну відмінність у значенні ми маємо при перекладі лексеми witch. Хоча перекладач використовує традиційний відповідник відьма, при цьому семантика образу дещо видозмінюється. Адже у творі цим словом позначають фактично всіх осіб жіночої статі, що мають магічні здібності, і лексема має нейтральне стилістичне забарвлення. Натомість в українській мові лексема відьма набула виразної негативної конотації:

- I, keep the name of a foul, common Muggle, who abandoned me even before I was born, just because he found out his wife was a witch? [16].

- Щоб я жив з гидким ім'ям простого маґла, який забув про мене швидше, ніж я народився, бо, бачите, виявив, що його дружина відьма?

Таке неспівпадіння обсягів семантики лексем англійської та української мови викликане специфічністю мовної картини світу кожного народу та є значною перешкодою для адекватного перекладу тексту. Негативно впливає на адекватність перекладу неосвоєність українською мовою культури, зокрема міфології англійського народу.

- The pixies were electric blue and about eight inches high, with pointed faces and voices so shrill it was like listening to a lot of budgies arguing.

- Ельфи були яскраво‑сині й завбільшки десять — дванадцять сантиметрів, із гострими личками й такими пронизливими голосами, що аж у вухах закладало.

- «Oh really?» said Harry. «Er - I don't want to be rude or anything, but - this isn't a great time for me to have a house-elf in my bedroom».

- Ох!.. Справді? — здивувався Гаррі. — Е ‑ е… я б не хотів бути нечемним, але… зараз не найкращий час для того, щоб у моїй спальні був ельф‑домовик.

У наведених прикладах в тексті оригіналу згадуються два різних види міфічних істот, запозичені повністю або частково з фольклору: pixy та elf (house-elf). Ці істоти мають принципові відмінності у зовнішності та поведінці. Проте в українському перекладі обидві ці лексеми передаються за допомогою відповідника ельф, тобто відмінність між ними для україномовного читача стирається. Безумовно, це йде на шкоду цілісному сприйняттю образного світу книги, проте викликано не помилкою перекладача, а відсутністю відповідників в українській мові.