Шпаргалка по "Информационным системам"

58) Project Expert - комп'ютерна система, призначена для створення фінансових моделей нового або діючого підприємства незалежно від його галузевої приналежності і масштабів. 
 
Побудувавши при допомозі Project Expert фінансову модель власного підприємства або інвестиційного проекту Ви отримуєте можливість: 
 
розробити детальний фінансовий план і визначити потребу в грошових коштах на перспективу; 
 
визначити схему фінансування підприємства, оцінити можливість і ефективність залучення грошових коштів з різних джерел; 
 
розробити план розвитку підприємства або реалізації інвестиційного проекту, визначивши найбільш ефективну стратегію маркетингу, а також стратегію виробництва, що забезпечує раціональне використання матеріальних, людських і фінансових ресурсів; 
 
програти різні сценарії розвитку підприємства, варіюючи значення чинників, здатних вплинути на його фінансові результати; 
 
сформувати стандартні фінансові документи, розрахувати найбільш поширені фінансові показники, провести аналіз ефективності поточної і перспективної діяльності підприємства; 
 
підготувати бездоганно оформлений бізнес-план інвестиційного проекту, повністю відповідний міжнародним вимогам російською і декількох європейських мовах. 
 
Система автоматично формує фінансові звіти, що задовольняють Міжнародним Стандартам Фінансової Звітності. В основу розрахунку фінансової ефективності покладена методика, рекомендована Організацією промислового розвитку ООН (UNIDO). Найважливішим результатом роботи з системою є бізнес-план на декількох європейських мовах, готовий для подання інвестору. 
 
Основою побудови бізнес плану в системі Project Expert є повна фінансова модель компанії. Фактично, в цій моделі імітуються всі платежі, пов'язані з реалізацією проекту, надходження від продажу, бухгалтерські операції, рис.3.1.

 
 
Рис.3.1. Информационная модель

Одного  разу побудована, модель компанії дозволяє надалі багато разів аналізувати  різні варіанти реалізації проекту (для цих цілей Project Expert Prof. Містить спеціальну програму), оцінювати вплив на проект зміни зовнішніх чинників (так званий "what-if" аналіз, його можна провести як вручну, так і в спеціальному розділі "Аналіз чутливості"). 
 
^ Інформація про проект - назва, автори, тривалість і дата почала проекту, інша загальна інформація про особливості проекту і його реалізації. 
 
Інформація про компанію - баланс компанії на момент початку проекту, детальний опис її активів, зобов'язань, запасів. 
 
^ Інформація про фінансове оточення - опис податків, інфляції, курсів валют і інші характеристики того оточення, в якому реалізовується проект. За рахунок гнучкої структури представлення інформації цей модуль дозволяє описати практично деякі особливості законодавства і умов Росії, України і більшості інших країн світу. Це дозволяє легко використати програму для аналізу міжнародних проектів (що підтверджується продажами програми не тільки в Росії, але і на Україні, в Польщі, Угорщині, Чехії, США, Бразилії та інших країнах). 
 
^ Інвестиційний план - опис ініціативні інвестиції і підготовчі роботи, пов'язані з реалізацією проекту. 
 
Операційний план - опис плану продажу, виробництва, витрат на персонал і інших операційних витрат компанії. 
 
^ Опис джерел фінансування - акціонери компанії, кредити, придбання обладнання в лізинг, управління вільними коштами і дивідендна політика. 
 
^ Ініціативні інвестиції 
 
Програма містить розділ «Інвестиційний план», призначений для складання календарного графіка капітальних початкових вкладень і підготовчих робіт. Тут можна указати окремі етапи робіт, ресурси, необхідні, для виконання цих етапів, встановити взаємозв'язки між етапами, сформувати активи підприємства, описати способи і терміни амортизації активів.

Надаючи динамічну модель компанії, програма звільняє користувача від необхідності громіздких обчислень і аналізу на цьому етапі - зміни у виробничому або маркетинговому плані компанії в прочитані секунди приводяться до відповідних зміни в фінансових результатах.

13) Оскільки процес управління неможливий без перетворення інформації, організація інформаційного забезпечення (ІЗ) має важливе значення. Система ІЗ передбачає створення єдиного інформаційного фонду, систематизацію та уніфікацію показників і документів, розробку засобів формалізованого опису даних. ІЗ – це важливіша частина АІС і є сукупністю інформаційних ресурсів.

ІЗ включає:

• єдину систему класифікації і кодування;
• уніфіковану систему первинної документації;
• масиви інформації, що використовуються для розв’язування задач управління.

ІЗ ділиться на:

• системи показників даної предметної області (наприклад, показники бухгалтерського обліку, фінансово-кредитної звітності,...);
• системи класифікації і кодування;
• документація;
• потоки інформації - варіанти організації документообігу;
• різноманітні інформаційні масиви (файли).

У процесі  розробки ІЗ слід визначити:

• склад інформації;
• структуру інформації та закономірності її перетворення;
• характеристики руху інформації;
• характеристики якості інформації.

ІЗ поділяється  на позамашинне і внутрімашинне. Це зумовлено тим, що первинна інформація зароджується у поза машинній сфері та характеризує процеси, явища, об’єкти. Як правило, первинна інформація фіксується в первинних документах (нормативно-довідкову, оперативну, облікову).

Ядром ІЗ є інформаційна база (ІБ) – сукупність впорядкованої інформації, що використовується при функціонуванні АІС. ІБ – сукупність елементів, які організовані певним чином і є вихідними в процесах виконання інформаційних технологій.

При визначенні структури  ІБ впливають 2 фактори: 1- техніко-економічна сутність, її місце виникнення і  застосування; 2-логічний і фізичний рівень організації даних, технологія їх обробки і використання в управлінні.

Якщо виходити з першого принципу то структура ІБ виглядає як: ІБ фінансових установ, ІБ статистики, ІБ в управлінні економікою (виробництвом) і т.д. Крім того ІБ поділяється за рівнями: районний, обласний і державний.

Виходячи з другого  принципа ІБ поділяється на внутрімашинну (внутрисистемну) і позамашинну (позасистемну).

Позамашинна ІБ – це частина ІБ, яка складається з сукупності повідомлень, сигналів, документів, що використовуються при функціонуванні АІС, яка сприймається людиною без застосування засобів обчислювальної техніки. Це сукупність усіх документованих даних. Основним носієм інформації у позамашинному середовищі є документи. За своєю ознакою документи бувають первинні (вхідні) та похідні (вихідні).

Вхідні  документи містять первинну необроблену інформацію. Вони поділяються на нормативно-довідкові та оперативні. Перші відносяться до умовно-сталої інформації, містять різні регламентуючі норми та нормативи, характеристики різних об’єктів, ціни, тарифи, які тривалий час використовуються без змін. До нормативно-довідкових належать конструкторські, технологічні документи, довідники, класифікатори, номенклатурні цінники, договори і т.п.

Оперативні  документи містять інформацію, що відображає поточний стан об’єкта управління. До оперативних документів належать облікові прибутково-витратні документи на товари і матеріали, накладні, платіжні документи та ін. Різновидом оперативних документів є запит (документ, що містить умови пошуку даних з ІБ, а також ті, що ініціюють виконання розрахунків).

Запити можуть вводитись в бездокументній формі  формуванням їх на екрані монітора.

У ІС використовуються різноманітні види носіїв інформації. Ці носії можна поділити на:

• непридатні для автоматичного вводу на ПК;
• придатні для автоматичного вводу;
• результатна інформація

Носії інформації можуть бути багаторазового і одноразового використання.

Вихідні документи формуються в процесі автоматичної обробки і видаються як результат, містять інформацію для прийняття остаточного управлінського рішення. Для прийняття оперативного рішення інформація може бути видана на екран. Вихідні документи можуть передаватися елеронною поштою і роздруковуватися в пункті прийняття.

У процесі створення  позамашинної ІБ комп’ютерної системи виконуються такі дії:

• формалізація даних;
• вибір форм первинних документів і машинних носіїв;
• вибір способів і засобів фіксування у первинних документах і на машинних носіях;
• розробка форм вихідних документів;
• визначення та розробка логічної структури бази даних;
• вибір системи управління базою даних (СУБД);
• організація раціонального документообігу.

57) Торгівля відноситься до складних систем, важливу роль в якій відіграють питання функціонального управління, які представляють собою сукупності процесів збору, передачі і обробки інформації в різних циклічних послідовностях. Торгівля є складною кібернетичною системою, функції якої полягають в доведенні товарів до споживачів, в реалізації виробленої вартості, в неперервній підтримці рівноваги між попитом і пропозицією.

Таким чином, ІС торгівлі – це велика і складна система, яка відрізняється ієрархічною структурою, замкнутістю, динамічним і ймовірним характером, прагненням оптимізувати свою діяльність, а також властивістю саморегулювання.

Оптимізація торговельно-господарської  діяльності базується на широкому застосуванні моделей. Інформаційне моделювання  здійснюється засобами математичного  і логічного апарату, при якому  для економічних об’єктів з допомогою  рівностей і нерівностей будується  економіко-математична модель. Моделі організації і управління торгівлею  подаються подаються в графічній формі або в формі економічного-математичного моделювання, в яких відображається взаємозалежність досліджуваних сутностей.

В даний час невеликі і середні роздрібні торгівельні  мережі відчувають усе більш сильний  тиск з боку крупних підприємств. Планувати подальший розвиток можна, лише забезпечивши підвищення ефективності бізнесу, що неможливе без впровадження багатофункціональних і надійних інформаційних  систем, що дозволяють управляти роздрібною структурою, логістикою, асортиментом, цінами. Сучасні ІС надають можливість обробляти значну кількість інформації, взаємодіяти з підрозділами підприємства,  збільшувати швидкість і якість обслуговування клієнтів. Домінуючим напрямом зараз є широке впровадження інформаційно-аналітичних систем для вирішення завдань прогнозування попиту, планерування закупівель, управління запасами, ефективного мерчандайзінга і тому подібне.

Мерчандайзінг або мерчендайзінг  — частина процесу маркетингу, що визначає методику продажу товару в магазині.  Мерчандайзінг покликаний визначати набір товарів, що продаються в роздрібному магазині, способи викладення товарів, постачання їх рекламними матеріалами, ціни. Поняття мерчандайзінга непридатне до продажів взагалі послуг, оптовим продажам, роздрібним продажам через інтернет-магазин. Мерчандайзінг — вид діяльності, направлений на просування товарів і торгівельних марок на регіональному ринку, що використовується крупними підприємствами роздрібної торгівлі (супермаркетами, гіпермаркетами), причиною виникнення якого послужив брак кваліфікованих продавців.

Завдяки  впровадженню ІС стає можлива оцінка стану підприємства, швидка орієнтація в товарних і фінансових потоках, обхват всіх стадій циклу руху товарів. Існує п'ять основних причин складності впровадження і використання інформаційних систем на підприємствах  роздрібної торгівлі:

• поверхневе розуміння концепції керівництвом компанії;
• недостатній рівень розвитку ІТ-інфраструктур і торгівельного підприємства;
• низька кваліфікація консультантів компанії, що впроваджує ІС;
• помилки при виборі автоматизованої системи;
• опір  персоналу самого торгівельного підприємства.

Підприємства роздрібної торгівлі виявляють цікавість до наступних областей інформатизації:

1. Системи аналізу даних – BI для обробки значної кількості  інформації з великою швидкістю, які дозволяють швидко отримувати звітні дані про ефективність роботи всього підприємства (наприклад, систему класу SAP), аналізувати всю інформацію, наявну в торгівельній організації, незалежно від того, в якій інформаційній системі вона накопичується. Основою цього рішення є сховище даних, яке акумулює інформацію з різних джерел і, завдяки спеціальній структурі, дозволяє формувати звіти набагато швидше, ніж в ERP-системах. Зникає необхідність звертатися до програмістів для отриманн звітів з необхідними даними з різних систем, вивантаження цих даних в Excel, що значно підвищує швидкість аналізу і якість рішень, що приймаються на його основі.
2. Системи управління стосунками з клієнтами – CRM. В умовах зростаючої конкуренції все більше число торгівельних підприємств зацікавлене в тому, щоб краще знати своїх покупців і ефективніше здійснювати політику в області асортименту, маркетингу і управління знижками. Окрім CRM-систем це різні ІТ-продукті для взаємодії з клієнтом через SMS і спеціалізовані програми для роботи з бонуснимі картами.
3. Системи управління мережами магазинів - SCM, що дозволяє з єдиного центру управляти всіма касами і знижками роздрібної мережі, і який інтегрується з SAP.
4. Робочі місця касирів - POSX, оснащені касовою програмою, адже окрім стандартних операцій по прийому грошей і видачі здачі, потрібно організувати прийом безготівкових платежів, обслуговування дисконтних і бонусних карт.
5. Програма «1С: Роздріб 8» на платформі «1С: Підприємство 8»- підтримує роботу з територіально розподіленими інформаційними базами (РІБ). При цьому забезпечується чітке розділення документообігу по магазинах, а в центральному вузлі РІБ консолідується інформація по всіх магазинах мережі. В результаті всі процеси, що вимагають інформаційного обміну, виробляються не лише з мінімальними трудовитратами, але і відповідно до регламенту, а центр оперативно отримує необхідну інформацію для прийняття управлінського рішення, інформацію про продажі і руху товарів. «1С: Роздріб 8» автоматизує весь спектр необхідних операцій усередині роздрібного магазина, нові бізнес-процеси, формує звітність для оперативного управління, підтримується підключення широкого спектру торгівельного устаткування різних типів – сканерів штриха-коди, терміналів збору даних, фіскальних реєстраторів, касові апарати, считивателей магнітних карт, електронних вагів тощо.
6. Використання кишенькових комп'ютерів або комунікаторів (КПК) - тобто мобільної торгівлі - системи RFID. Ці пристрої виступають як сховище інформації про клієнтів, товар, розрахунки і служать для занесення інформації про продажі. Дані регулярно синхронізуються з основною обліковою системою підприємства. Можливості: оформлення заявок на продаж товару; мерчандайзінг; розрахунок кількості товару, що рекомендується, для замовлення; облік касових операцій повернень, взаєморозрахунків з клієнтом; ведення декількох фірм; система індивідуальних знижок; нагадування про акції, новинки і знижки; каталог фотографій товарів; планерування відвідин торгівельних агентів, контроль маршрутів агентів, підтримка GPS, контроль дати і часу відвідин з т.д. Система підвищує оперативність роботи торгівельних агентів і економить їх час для безпосереднього спілкування з клієнтами. Збір, обробка і аналіз інформації, в терміни, максимально наближені до режиму реального часу, дозволяють оперативно скоректувати роботу компанії, а також врахувати зміни зовнішніх чинників раніше, ніж це зроблять конкуренти.